Ухвала КАС ВС № 400/1052/20

УХВАЛА 08 листопада 2021 року Київ справа №400/1052/20 адміністративне провадження №К/9901/37643/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стрелець Т.Г., суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 400/1052/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Активгаз Юг" до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю "Активгаз Юг" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати розпорядження № 41-р від 17 лютого 2020 року про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним; - зобов`язати видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію, інформацію щодо анулювання ліцензій товариства. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року позовні вимоги задоволено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року скасовано та ухвалено постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області "Про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним та на зберігання пального" № 41-р від 17 лютого 2020 року, в частині висновку про необхідність анулювання виданих ліцензій Товариству з обмеженою відповідальністю "Активгаз Юг" від 01 липня 2019 року: №14030314201900152, №14030314201900145, №14030314201900169, №14030314201900138, №14030314201900172, №14030314201900147, №14030314201900170, №14030314201900168, №14030314201900137, №14030314201900171, №14030314201900141, №14030314201900148. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області вчинити дії щодо поновлення інформації про видачу ліцензій ТОВ "Активгаз Юг" на право роздрібної торгівлі пальним у Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального від 01 липня 2019 року: №14030314201900152, №14030314201900145, №14030314201900169, №14030314201900138, №14030314201900172, №14030314201900147, №14030314201900170, №14030314201900168, №14030314201900137, №14030314201900171, №14030314201900141, №14030314201900148. Не погоджуючись із рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області у цій справі - повернуто особі, яка її подала, оскільки в такій відсутні підстави касаційного оскарження. 07 квітня 2021 року відповідачем повторно направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 400/1052/20. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року визнано неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 400/1052/20, викладені у клопотанні Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про поновлення строку на касаційне оскарження та залишено касаційну скаргу без руху. Надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із доказами наявності підстав для його поновлення. Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року задоволено клопотання Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Продовжено Головному управлінню Державної податкової служби у Миколаївській області строк для усунення недоліків касаційної скарги. Надано скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на судові рішення у справі № 400/1052/20 - повернуто особі, яка її подала. 12 жовтня 2021 року скаржник повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення у справі № 400/1052/20. Крім того скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що причиною подання касаційної скарги з порушенням установлених законом строків є ненадходження коштів, зокрема на сплату судового збору. Також відповідач зазначає, що підставою для повернення касаційної скарги слугувало виключно невиконання вимог суду щодо сплати судового збору. З огляду на те, що станом на час подання даної касаційної скарги судовий збір сплачено, відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення з касаційною скаргою. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Судом установлено, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята від 23 грудня 2020 року, втім з даною касаційною скаргою відповідач звернувся лише 12 жовтня 2021 року. Суд зазначає, що пунктом 6 та 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Відповідно до пункту другого частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом встановлена як одна з основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, і не можуть та не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, зумовлене, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків передбачене законом також для того, щоб дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та стимулювати своєчасне виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Верховний Суд звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може бути потреба дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «добропорядного публічного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею самою. Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення такого строку не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду: клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для його поновлення. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в :

1. У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 400/1052/20 - відмовити.

2. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 400/1052/20 - залишити без руху.

2. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець Судді А. Ю. Бучик Л. В. Тацій