Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/6996/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/6996/21 Головуючий в 1 інст. Фетісов М.В. Провадження № 33/807/747/21 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участі ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює в ТОВ «Гарант Асістанс», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, - В С Т А Н О В И В : Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 2 вересня 2021 року о 22 годині 40 хвилин у м. Запоріжжі, вул. Незалежної України, 21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Scoda Octavia A5 Ambiente», д.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що районний суд не звернув увагу, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду. Також суд допустив неповноту дослідження доказів у справі, оскільки не було надано оцінку відеозапису від початку спілкування до моменту, коли він поїхав з місця події. Зазначає, що працівник поліції вимагав пройти огляд у закладі охорони здоров`я без зазначення підстав для такого огляду. Вказує, що працівник поліції фізично не міг бачити у нічний час очей, кольору обличчя, стану пальців рук. Під час події працівник поліції керувався лише відомостями з бази «АРМОР», з якого встановив, що він у 2019 році притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Такі підстави для проведення огляду, як притягнення раніше до відповідальності в законодавстві України відсутні. Наголошує, що йому під час події не було надано направлення, оскільки останнє не виписувалось, що є істотним порушенням порядку проведення огляду. Також, працівники поліції не виконали вимоги ст. 266 КУпАП, адже не відсторонили апелянта від керування транспортним засобом. Працівник поліції, сидячи в автомобілі, формально склав протокол про адміністративне правопорушення. За таких обставин ознаки наркотичного сп`яніння, яких фактично не було, поліцейські не могли виявити. Просить апеляційний суд постанову районного суду скасувати, а провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Аналізуючи вказані законодавчі вимоги можливо встановити, огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння проводиться в закладі охорони здоров`я. Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП, що тягне за собою відповідну відповідальність, про що, в присутності двох свідків, складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп`яніння. Таким чином, законодавством встановлено, що водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції, в той час як відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність. Суд першої інстанції при розгляді даної справи дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Незважаючи на позицію апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в постанові суду, підтверджується зібраними доказами, які були всебічно, повно досліджені судом першої інстанції, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 02.09.2021 року серії ААБ №188956 (а.с.1), який за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП і сумнівів не викликає; направленням на огляд (а.с.3), з якого вбачається, що працівником поліції виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння; відеозаписом правопорушення (а.с.6), з якого встановлено, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти медичний огляд відповів відмовою, оскільки сам мав сумніви в негативних результатах огляду. Враховуючи викладене, суддя дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 , відмовившись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів того, що до апелянта зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) апелянтом суду також не надано. Безпідставними є доводи апелянта, що працівник поліції не вручав направлення на огляд, не встановив ознак сп`яніння. Доводи апелянта щодо відсутності в його діях порушення вимог п. 2.5 ПДР України, суд апеляційної вважає необґрунтованими, оскільки відеозаписом порушення встановлено, що водій на пропозицію працівника поліції щодо проходження огляду відмовився. Крім того, в ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 не заперечував того факту, що під час події не погодився на проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Твердження апелянта про те, що підставами для проведення такого огляду слугувало притягненням його раніше до відповідальності у 2019 році, на думку суду є лише його суб`єктивними припущеннями, які не можуть бути єдиною підставою для скасування судового рішення. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень. Доводи апеляційної скарги про те, що судом було розглянуто справу поверхнево і формально, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 334/6996/21