Постанова 4813 № 523/7230/21

Номер провадження: 33/813/1008/21 Номер справи місцевого суду: 523/7230/21 Головуючий у першій інстанції Кремер І.О. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.12.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І, за участю секретарки судового засідання Фабіжевської Т.С.,розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тонкошкура Ігоря Васильовича на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси Кемер І.О. від 10.06.2021 року установив Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 10.06.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 08.04.2021 року о 22 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «Subaru Legacy», д/н НОМЕР_1 , в м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, 40, перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, порушення мови), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130КУпАП. В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Тонкошкур І.В. зазначив, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає її винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування події вчинення адміністративного правопорушення, а саме не зафіксовано факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Крім того, в порушенні вимог ч.4 ст.256 КУпАП ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було роз`яснено його права. Також захисник вважає, що відеозаписи, на які посилається суд, не є належним доказом, оскільки вони, відповідно до своїх властивостей, створені після подій, викладених у протоколі. Адвокат Тонкошкур І.В. звертає увагу на те, що відеозаписи не містять чіткої відповіді ОСОБА_1 про відмову від проходження огляду. Посилаючись на вищенаведені обставини, адвокат Тонкошкур І.В. просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Окрім цього, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду, в якому адвокат Тонкошкур І.В. просив поновити строк як пропущений з поважної причини, оскільки ним у встановлений строк було подано апеляційну скаргу, яка була повернута судом апеляційної інстанції з підстав не долучення до неї доказів повноважень представника. ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відповідною розпискою, причини неявки не повідомив. 06.12.2021 року об 11 год.31 хв, тобто після проведення судового засідання, яке було призначено на цей же день на 10 год.00 хв, на електрону адресу суду надійшло клопотання адвоката Журик Т.В., згідно якого ОСОБА_1 04.12.2021 року уклав з нею договір про надання правової допомоги при розгляді зазначеної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Адвокат Журик Т.В. у клопотанні просила відкласти розгляд справи та надати їй можливість ознайомитись з матеріалами справи. Дослідивши клопотання адвоката Журик Т.В. про відкладення розгляду справи, апеляційний суд таких висновків. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 було призначено на 16.08.2021 року, 20.09.2021 року, 25.10.2021 року, 22.11.2021 року, 29.11.2021 року та 06.12.2021 року та у судові засідання 20.09.2021 року, 25.10.2021 року, 22.11.2021 року та 06.12.2021 року ОСОБА_1 та його захисник не з`являлися, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Також ОСОБА_1 та його захисник неодноразово зверталися з клопотаннями про відкладення розгляду справи з різних підстав. В судовому засіданні апеляційного суду 29.11.2021 року ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням договору про надання правової допомоги з адвокатом Тонкошкур І.В. та необхідністю залучення нового захисника. Таке клопотання було задоволено судом, розгляд справи було відкладено на 06.12.2021 року, надано ОСОБА_1 можливість для залучення захисника та час для ознайомлення захисника з матеріалами справи. Незважаючи на те, що розгляд справи було відкладено на 06.12.2021 року, ОСОБА_1 , маючи достатній час для залучення захисника, лише 04.12.2021 року, тобто напередодні призначеного розгляду, уклав угоду про правову допомогу з адвокатом Журик Т.В. Крім того, як вже зазначалось, сам ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Наведене апеляційний суд розцінює як зловживання з боку ОСОБА_1 своїми процесуальним правами з метою затягування розгляду справи та зазначене свідчить про відсутність перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та прийняття участі у судовому засіданні апеляційного суду, а тому зазначену адвокатом Журик Т.В. у клопотанні підставу для відкладення розгляду справи апеляційний суд визнає неповажною. В той же час апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи та його неявку у судове засідання, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні. Апеляційним судом встановлено, що захисником Шпорук В.П. у встановлені законодавством строки було подано апеляційну скаргу на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 10.06.2021 року, яка постановою Одеського апеляційного суду від 30.06.2021 року була повернута з підстав ненадання доказів повноважень адвоката Тонкошкур І.В. на захист ОСОБА_1 . В подальшому, 15.07.2021 року захисником було повторно подано апеляційну скаргу, до якої додано докази повноважень та клопотання про поновлення строку з цих підстав. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді районного суду підлягає поновленню. Що стосується доводів апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння або у неї були явні ознаки алкогольного сп`янінняпід час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Доводи захисникапро невинуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження виходячи з наступного. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №040533 від 08.04.2021 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 08.04.2021 року о 22 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «Subaru Legacy», д/н НОМЕР_1 , в м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, 40, перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, порушення мови), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2). Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу та у медичному закладі підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3). Крім того, доказом провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є оглянутий під час підготовки до апеляційного розгляду відеозапис з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на вимоги співробітників поліції відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу так і у медичному закладі, при цьому працівниками поліції йому було роз`яснено як порядок проходження такого огляду, так і наслідки відмови від його проходження. Крім того, на оглянутому відеозапису з місця події можливо чітко встановити наявність у ОСОБА_1 зазначених у протоколі ознак алкогольного сп`яніння, а саменестійка хода, порушення мови. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив наявність таких ознак своєю хворобою, на підтвердження чого обіцяв надати відповідні медичні довідки, разом з тим за чотири місяці розгляду справи апеляційним судом він таких підтверджень не надав. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає притягнення водія до адміністративної відповідальності як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, відповідно до положень ст.130 КУпАП, законодавцем встановлено, що водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа вважає, що не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не допускається. Доводи апеляційної скарги про те, що в порушенні вимог ч.4 ст.256 КУпАП ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було роз`яснено його права спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, у якому ОСОБА_1 власноруч розписався про роз`яснення йому прав та обов`язків. За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на місці або в умовах медичного закладу, що було встановлене в передбаченому законом порядку. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, а тому висновок районного суду про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду. Позиція апелянта, яку він висловила в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст.33 КУпАП на накладено стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною. У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд постановив Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Тонкошкура Ігоря Васильовича про поновлення процесуального строку на оскарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 10.06.2021 року - задовольнити та поновити строк на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Тонкошкура Ігоря Васильовича - залишити без задоволення. Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 10.06.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець