Постанова 4806 № 308/4958/21

Справа № 308/4958/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02.11.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил № 33/4806/448/21, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24. 05. 2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , не працюючий, визнаний винуватим у порушенні митних правил за ч. 6 ст. 481 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації в дохід держави легкового автомобіля марки «NISSAN MURANO», реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 3500см3, рік виготовлення 2008. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. З протоколу про порушення митних правил №0486/30500/21 від 08. 04. 2021 та постанови судді від 24. 05. 2021 вбачається, що 08. 04. 2021 о 11 год. 14 хв. в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав вантажний автомобіль марки «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який прямував з України до Чехії, у приватних справах. Формою проходження митного контролю громадянин України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор». Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 21. 02. 2020 через митний пост «Солотвино» Закарпатської митниці Держмитслужби громадянин України ОСОБА_1 в режимі «тимчасового ввезення до одного року», на підставі відміток в закордонному паспорті НОМЕР_5 від 11. 04. 2016 (який в подальшому було вилучено протоколом про ПМП №0042/30500/21 від 12. 01. 2021) Посольства України в Чеській республіці «Постійне проживання», ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «NISSAN MURANO»,реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_1 ,VIN: НОМЕР_2 . Громадянин України ОСОБА_1 надав пояснення, в якому вказав, що транспортний засіб «NISSAN MURANO», реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , знаходиться на ремонті м. Тячів «BOCH» сервіс. На момент перетину ОСОБА_1 не надав підтверджуючих документів, які б підтверджували причини перевищення строку тимчасового ввезення. -2- Згідно мережі Інтернет (сайт «sauto.cz») вартість аналогічного/ подібного автомобіля складає 125 000 чеських крон, що згідно з курсом НБУ станом на 08. 04. 2021 становить 159 862 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 50 коп. Таким чином, враховуючи вимоги МК України та Закону України №2612-VIII від 08. 11. 2018 щодо змін до МК України, громадянин ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 380 МК України строк тимчасового ввезення транспортного засобу легкового автомобіль марки «NISSAN MURANO», реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , більше ніж на тридцять діб. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі зарити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України. Зазначає, що автомобіль «NISSAN MURANO», відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України мав бути вивезений за межі митної території України до 21. 02. 2021. У проміжок часу з 21. 02. 2021 до дати складання проколу 08. 04. 2021 він перетинав кордон України, однак працівники митниці не вживали заходів для притягнення до його відповідальності. Таким чином, працівниками митниці не дотримано, визначеного ст. 254 КУпАП строку для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вже під час складання протоколу 08. 04. 2021 він повідомив працівникам митниці про наявність причин для продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу, оскільки спірний автомобіль перебував на ремонті у м. Тячеві, однак він не зміг вчасно подати митному органу необхідні документи, оскільки перебував за кордоном. Ці обставини не були взяті до уваги та проігноровані. Просить врахувати, що суд розглянув справу у його відсутності, а копію постанови отримав поштовим відправленням лише 10. 06. 2021, що вплинуло на строк подачі апеляційної скарги. З наведених підстав просить поновити йому строк апеляційного оскарження постанови суду від 24. 05. 2021, як такий, що пропущений з поважних причин. Будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з`явився, судову кореспонденцію отримував, до суду в черговий раз не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про порушення митних правил, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце її розгляду. Зі слів ОСОБА_1 копію постанови суду від 24. 05. 2021 отримав лише 10. 06. 2021, при -3- цьому даних про те, що отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваною постанови раніше вказаного строку в матеріалах справи не має. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 18. 06. 2021, тобто в межах 10-денного строку з дня отримання постанови суду. З метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обґрунтованими, причини пропуску строку такими, що перешкодили ОСОБА_3 своєчасно подати апеляційну скаргу, а тому строк на апеляційне оскарження поновлюється. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За приписом п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості. Згідно ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На переконання апеляційного суду, при розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані у повній мірі. Винуватість ОСОБА_1 підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом про порушення митних правил №0486/30500/21 від 08. 04. 202; електронним витягом з ЄАІС Держмитслужби; електронним витягом з АСМО «Інспектор»; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08. 04. 2021. Вказані докази, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Отже, наведеними доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, що ОСОБА_1 з урахуванням поданої ним заяви, не оспорюється. Разом з тим, посилання на внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України, та ухвалення закону щодо встановлення пільгової ставки для розмитнення для автомобілів на єврономерах слід визнати обґрунтованими. Так, Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» № 1403-IX від 15. 04. 2021, що введений в дію 15. 06. 2021. Відповідно до п. 9-8 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (відомості Верховної Ради України, 2012, №№44-48, ст. 522) до Закону України Про внесення змін до Митного кодексу України щодо спрощення митного оформлення транспортних засобів, установлено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на -4- митну територію України», фізична особа , яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена роспоряджатися ним, має право вивезти за межі митної території України транспортний засіб особистого користування, що був у використанні і класифікується за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно УКТ ЗЕД, який перебував на митній території України станом на 31. 12. 2020 у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, за умови добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На адресу апеляційного суду від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , надійшла заява до якої долучено уніфіковану митну квитанцію МД-2 №316020 від 28. 07. 2021 про сплату добровільного внеску в розмірі 8500 грн. Відповідно до вказаного Закону здійснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, та добровільною сплатою до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту. Враховуючи наведене, а також те, що на момент розгляду справи в апеляційному суді, ОСОБА_1 сплатив кошти у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на підставі Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», № 1403-IX від 15. 04. 2021, звільняє його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 481 МК України. Таким чином, обгрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасування оскаржуваної постанови. Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09. 02. 1999 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший -4- нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. На національному рівні Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29. 06. 2010 справа № 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п. п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22. 09. 2005 № 5-рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п. п. 5.4 п. 5). Відповідно до п. 6 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність. З огляду на викладене, постанова суді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16. 03. 2021, підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.481 МК України, - закриттю на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 527-530 МК України, ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24. 05. 2021. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24. 05. 2021 щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України скасувати, а провадження в справі відносно нього закрити на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя