Постанова 4806 № 308/17815/24

Справа № 308/17815/24 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12.06.2025 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю представника Закарпатської митниці Селеша О. Я. та захисника-адвоката Томищ С. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил № 33/4806/304/25 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Томищ М. С. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2025. Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у порушенні митних правил за ст. 485 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 70935 (сімдесят тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн 45 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять ) грн 60 коп. З протоколу про порушення митних правил № 0636/30500/24 від 23.09.2024 та постанови судді від 23.01.2025 вбачається, що 07.06.2024 Закарпатською митницею отримано лист від 07.06.2024 за № 20/20-02-01/7/573 (вх Закарпатської митниці № 40002/4/7.7-1) Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби, яким направлено лист з матеріалами (інформацією) військової частини НОМЕР_1 , щодо не отримання транспортних засобів та товарів, які було переміщено через митний кордон України на адресу зазначеної військової частини в якості гуманітарної допомоги. Зазначеним листом військової частини повідомлено Державну митну службу України про не отримання гуманітарного вантажу, зокрема - транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «Х-TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , (пункт № 39 таблиці, лист від 07.06.2024 № 20/20-02-01/7/573). Під час проведення перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів, що переміщувались у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов`язкових митних платежів, ввезення яких відбулось в зоні діяльності Закарпатської митниці, встановлено наступне. Згідно з інформацією Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» було встановлено, що 27.12.2022 о 16 год 36 хв, через митний пост «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , на митну територію України ввезено у якості гуманітарної допомоги - транспортний засіб марки «NISSAN» моделі «X- TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 . -2- Як підставу для переміщення через митний кордон України транспортного засобу марки NISSAN» моделі «Х-TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , громадянин України ОСОБА_2 подав наступні документи: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «Х-TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , лист-звернення військової частини НОМЕР_4 від 13.11.2022 за № 17 та декларацію про перелік товарів, що зазнаються гуманітарною допомогою (за відповідною формою, встановленою додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 за № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (зі змінами та поповненнями). Відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою у графі 6 «Отримувач/Consianee (name, adress)» вказано: «Військова частина НОМЕР_1 , код НОМЕР_5 », у графі 9 «Вид допомоги/Туре of assistance» вказано транспортний засіб - NISSAN», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 . 18.06.2024 митницею направлено лист-запрошення від 18.06.2024 за № 7.7-20/20-07/10/3216 ОСОБА_2 з проханням прибути до Закарпатської митниці для надання пояснень з приводу обставин переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України або надіслати письмові пояснення на адресу митниці засобами поштового зв`язку або електронною поштою. На вказану у листі дату, громадянин ОСОБА_2 до Закарпатської митниці не прибув, про причини не прибуття не повідомив. Згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет - сайт (www.mobile.de) вартість аналогічного /подібного транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», 1997 року випуску, становить 2200 євро, що станом на 27.12.2022 за курсом НБУ складало 85455,04 грн. Згідно зі службовою запискою Управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 18.09.2024 за № 15/15-01/15002 розмір митних платежів, які підлягали сплаті під час ввезення транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , станом на 27.12.2022 становить: 141870,90 грн, з яких ввізне мито - 5445,50 грн, акцизний податок 95437,74 грн, ПДВ 37887,66 грн. Таким чином, громадянин України ОСОБА_2 здійснив протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 141870,90 грн. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Томищ М. С. просить постанову судді від 23.01.2025 скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Стверджує, що ОСОБА_2 не був присутнім при складанні протоколу, його копію також не вручено та не надіслано, що свідчить про невідповідність протоколу вимогам ст. 256, 257 КУпАП. Зазначає, що передачею транспортного засобу військовій частині безпосередньо займався ОСОБА_2 та власник ОСОБА_3 , за чиї кошти був придбаний автомобіль та доставлений в Україну, про що свідчить довідка від 14.02.2023 про передачу даного транспортного засобу для військових потреб військовослужбовцю військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_4 , а у подальшому згідно акту-прийому передачі від 15.05.2024 переданий командиру цієї військової частини як благодійна допомога. Військова частини НОМЕР_6 є бригадою і до її складу входить військова частина НОМЕР_1 , яка є АДРЕСА_2 транспортний засіб використаний на гуманітарні потреби і перебуває на відповідальному зберігання та використовується на даний час військовою -3- частиною НОМЕР_1 , що підтверджено витягом з наказу командира військової частини (по технічній частині) НОМЕР_1 № 19 від 30.04.2025. Таким чином, ввозячи 27.12.2022 на митну територію України в якості гуманітарної допомоги транспортний засіб марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , ОСОБА_2 у митній декларації вказав достовірну інформацію про те, що дана гуманітарна допомога призначена для військової частини. Митним органом не доведено факту використання ОСОБА_2 транспортного засобу, стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів, у інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, а також не доведено, що зазначений автомобіль передано стороннім особам, ніж військовослужбовцям військової частини. Тому, в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Разом з тим, захисник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що такий пропущено з поважних причин, оскільки ОСОБА_2 не брав участі в розгляді справи, так як не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання 23.01.2025, копії постанови не отримував, а з її змістом ознайомився 30.04.2025. Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 на розгляд справи щодо нього не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, відомостей про поважність причин неявки не надав. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, в апеляційному розгляді справи, не є обов`язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. При цьому враховується думка захисника-адвоката Томищ М. С. про можливість розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_2 , яка також повідомила, що останньому відомо про час та місце розгляду справи. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката Томищ М. С., яка підтримала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги, думку представника Закарпатської митниці Селеша О. Я., який заперечив апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга захисника-адвоката Томищ М. С. частковому задоволенню, з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді винесена без участі ОСОБА_2 , при цьому матеріали справи не містять жодних відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_2 копії постанови в інший строк, ніж той, на який посилається сторона захисту 30.04.2025. Із урахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права на захист особи, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_2 апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення і такий строк поновлюється. -4- Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження в справі про порушення митних правил і обов`язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За приписами ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами. Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані, а тому рішення є законним і обґрунтованим. Апеляційний суд вважає, що висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом про порушення митних правил за протоколом № 0636/30500/24 від 23.09.2024; копією інформації про отримання в/ч НОМЕР_6 та в/ч НОМЕР_1 , товарів гуманітарної допомоги, що перетнули митний кордон України; копією декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; доповідною запискою головного державного інспектора відділу аналізу ризиків та зв`язків з іншими органами УБК та ППП; іншими матеріалами справи. Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи. При цьому, судом апеляційної інстанції береться до уваги і те, що стороною захисту на підтвердження доводів про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення не надано жодного доказу, який міг би ставити під сумніви правильність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції. Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення -5- їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Згідно ч. 8 ст. 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. За приписами ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться крім іншого такі відомості: відомості про товари: митна вартість товарів та метод ії визначення. Митна декларація подається митному органу декларантом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов?язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. Згідно ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Апеляційним судом встановлено, що 27.12.2022 о 16 год 36 хв через митний пост «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на митну територію України ввезено у якості гуманітарної допомоги транспортний засіб марки «NISSAN» моделі «X- TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 . Як підставу для переміщення через митний кордон України транспортного засобу марки NISSAN» моделі «Х-TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , громадянин України ОСОБА_7 подав наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «Х-TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , лист-звернення військової частини НОМЕР_4 від 13.11.2022 № 17; декларацію про перелік товарів, що зазнаються гуманітарною допомогою (за відповідною формою, встановленою Додатком до Постанови Кабінету міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (зі змінами та доповненнями). Відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою у графі 6 «Отримувач/Consianee (name, adress)» вказано: «Військова частина НОМЕР_1 , код НОМЕР_5 », у графі 9 «Вид допомоги/Туре of assistance» вказано транспортний засіб «NISSAN», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 . Згідно з інформації, наданої військовою частиною, слідує що транспортний засіб марки «NISSAN» моделі «Х-TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_7 , не отримано. -6- Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» № 1192-XIV від 22.10.1999, гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв`язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Згідно ч. 4 ст. 6 цього Закону звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 287 МК України та п. 197.11 ст. 197, п. 213.3.9 ст. 213 Податкового кодексу України, при ввезенні на митну територію України вантажі гуманітарної допомоги звільняються від оподаткування, а саме від сплати ввізного митна, акцизного податку та податку на додану вартість. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано. За змістом ст. 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу» порушеннями законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність визнається використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням або з метою отримання прибутку. Згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет - сайт (www.mobile.de) вартість аналогічного/подібного транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», 1997 року випуску, становить 2200 євро, що станом на 27.12.2022 за курсом НБУ складало 85455,04 грн. Згідно зі службовою запискою Управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 18.09.2024 за № 15/15-01/15002 розмір митних платежів, які підлягали сплаті під час ввезення транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , станом на 27.12.2022 становить: 141870,90 грн, з яких ввізне мито - 5445,50 грн, акцизний податок 95437,74 грн, ПДВ 37887,66 грн. Отже, матеріали справи містять фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку можна стверджувати про вчинення безпосередньо ОСОБА_2 дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 141870,90 грн. Належні документи (докази), на основі яких митницею встановлено причетність ОСОБА_2 до вказаного правопорушення, наявні в матеріалах справи та доводять факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знаходять свого підтвердження та повністю спростовуються матеріалами справи. Посилання сторони захисту на те, що передачею транспортного засобу військовій частині безпосередньо займався ОСОБА_2 та власник ОСОБА_3 , за чиї кошти був придбаний автомобіль та доставлений в Україну, про що свідчить довідка -7- від 14.02.2023 про передачу даного транспортного засобу для військових потреб військовослужбовцю військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_4 , а у подальшому згідно акту-прийому передачі від 15.05.2024 переданий командиру цієї військової частини як благодійна допомога, апеляційний суд визнає такими, що жодним чином не спростовують факту ухилення ОСОБА_2 від митних платежів за викладених у протоколі про порушення митних правил обставин. Із цих підстав, неспроможними апеляційний суд вважає і доводи апеляційної скарги про те, що транспортний засіб використаний на гуманітарні потреби і перебуває на відповідальному зберігання та використовується на даний час військовою частиною НОМЕР_1 , що підтверджено витягом з наказу командира військової частини (по технічній частині) НОМЕР_1 № 19 від 30.04.2025. Не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення і доводи апеляційної скарги про те, що військова частини НОМЕР_6 є бригадою і до її складу входить військова частина НОМЕР_1 , яка є батальйоном, а митним органом не доведено факту використання ОСОБА_2 транспортного засобу, стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів, у інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, а також не доведено, що зазначений автомобіль передано стороннім особам, ніж військовослужбовцям військової частини. Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд бере до уваги те, що на лист Закарпатської митниці від 18.06.2024, військова частина НОМЕР_6 повідомила про неотримання транспортного засобу марки «NISSAN» моделі «X- TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , а наданими стороною захисту доказами підтверджено факт передачі указаного автомобіля військовій частині лише 15.05.2024. Тому, доводи апеляційної скарги про те, ввозячи 27.12.2022 на митну територію України в якості гуманітарної допомоги транспортний засіб марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , ОСОБА_2 у митній декларації вказав достовірну інформацію про те, що дана гуманітарна допомога призначена для військової частини, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі не знаходять свого підтвердження. Безпідставними і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 , апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не був присутнім при складанні протоколу, його копію також не вручено та не надіслано, що свідчить про невідповідність протоколу вимогам ст. 256, 257 КУпАП. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що зміст протоколу відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та ст. 494 МК України, оскільки в ньому відображені всі необхідні відомості, передбачені цими нормами. Також матеріалами справи підтверджено, що митним органом копію протоколу направлялась ОСОБА_2 , а також вживались заходи щодо запрошення останнього до Закарпатської митниці для надання пояснень з приводу обставин, що мали місце. Таким чином, докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_2 за ст. 485 КУпАП, визнаються належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззаперечну винуватість ОСОБА_2 у порушенні митних правил. -8- Разом з тим, на переконання апеляційного суду, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу. Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою). Визначення тяжкості адміністративного правопорушення нормами КУпАП та МК України не передбачено. Згідно «Примітки» до ст. 22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу. Законодавцем не встановлено заборони щодо можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, оскільки такої заборони у примітці до ст. 22 КУпАП немає. Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄСПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005, суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної -9- відповідальності при малозначної правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб вчинення. Апеляційний суд бере до уваги характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_2 , який одружений і має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, відсутність у матеріалах справи відомостей, які б характеризували його з негативної сторони та про те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі за порушення митних правил, а також відсутність обставин, які обтяжують відповідальність. При цьому, апеляційний суд враховує надані стороною захисту докази, які свідчать про те, що на даний момент транспортний засіб переданий військовій частині НОМЕР_6 . Апеляційний суд бере до уваги і фактичні обставини справи, зокрема те, що діяння, вчинене ОСОБА_2 , хоча і містило у собі всі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ст. 485 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення. Також апеляційний суд враховує те, що факт передачі транспортного засобу військовій частині свідчить про усвідомлення ОСОБА_2 своїх дій. Із урахуванням наведеного, з огляду на вид і розмір передбаченого стягнення, мету призначення стягнення та співмірність можливого стягнення вчиненому правопорушенню, тобто принцип розумності призначення стягнення, те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди державним чи суспільним інтересам та державі, апеляційний суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що на переконання апеляційного суду буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності виховного впливу, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки у подальшому. Таким чином, постанова від 23.01.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. За таких обставин, апеляційна скарга захисника-адвоката Томищ М. С. підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 22, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника-адвоката Томищ М. С. про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2025 щодо ОСОБА_2 . Апеляційну скаргу захисника-адвоката Томищ М. С. в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2025 щодо ОСОБА_8 скасувати. На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_8 від адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України за малозначністю й оголосити йому усне зауваження, а провадження у справі закрити на підставі п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя