Постанова 4806 № 308/6183/21

Справа № 308/6183/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 23.05.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав адвокат Кривошей О. Ю. в інтересах ОСОБА_1 , в с т а н о в и в: Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, мешканець АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець, визнаний винуватим у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 173954 (сто сімдесят три тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні з конфіскацією у власність держави безпосередніх предметів порушення митних правил - напівпричепа для перевезення вантажів, тентованого, трьохосьового, бувшого у використанні, марки «SCHMITZ Cargobull SCS 24/L-13.62EB», 2013 року випуску, № шасі НОМЕР_1 , вартістю 173954, 41 грн. Постановлено стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн. Згідно з постановою, 23.03.2021 до Закарпатської митниці Держмитслужби надійшов лист Держмитслужби № 15/15-03/7.7/255, за яким проінформовано митницю про відповідь уповноваженого органу Німеччини від 27.01.2021 N Z 4215 F 1076/20-1, яким не підтверджено факт складання експортером декларації про походження на інвойсі № 256/2019 від 05.09.2019, на підставі якого було здійснено переміщення на митну територію України та здійснено митне оформлення товару "напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марки «SCHMITZ Cargobull SCS 24/L-13.62EB», календарний рік виготовлення : 2013, шасі: НОМЕР_1 ", фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 "Доміон Авто Груп" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Вітянська, 3/51, Україна). У вказаній відповіді уповноваженого органу Німеччини зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що експортер товару компанія "Mazedonski Nutzfahrzeuge GmbH" (65462, Ginsheim-Gustavsburg, Bouguenais Allee 10, Німеччина), яка зазначена в рахунку N 256/2019 від 05.09.2019, видавала цей рахунок, але не складала і не підписувала декларацію про преференційне походження товару. Проведеною перевіркою по зазначеному факту встановлено, що 09.09.2019 був оформлений електронний документ контролю доставки МД ІМ40ЕЕ N 305000/2019/916575 про наміри ввезення на митну територію України на адресу ФОП ОСОБА_1 товару "напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марки «SCHMITZ Cargobull SCS 24/L-13.62EB», календарний рік виготовлення: 2013, шасі: НОМЕР_1 " та здійснення його митного оформлення в режимі імпорт. На підставі зазначеної МД типу ІМ40ЕЕ 10.09.2019 через пункт пропуску МП "Ужгород" водієм ОСОБА_1 був переміщений на митну територію України вказаний напівпричіп. Як підставу для переміщення на митну територію України транспортного засобу водієм ОСОБА_1 був поданий рахунок № 256/2019 від 05.09.2019, на якому знаходиться декларація про походження товару. Відповідно до рахунку № 256/2019 від 05.09.2019 вартість транспортного засобу становить 5800 Євро. Транспортний засіб був оформлений у митному відношенні, пропущений на митну територію України та направлений для завершення митного оформлення на митний пост "Виноградів-вантажний" Закарпатської митниці ДФС. На митному посту "Виноградів-вантажний" Закарпатської митниці ДФС на підставі вищезазначеного рахунку була оформлена митна декларація IM 40ДЕ № UA305130/2019/017110 від 10.09.2019, скорегована митна вартість та "напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марки «SCHMITZ Cargobull SCS 24/L-13.62EB», календарний рік виготовлення: 2013, шасі: НОМЕР_1 ", випущений у вільний обіг, із нарахуванням необхідних митних платежів у сумі 52186,32 грн. При цьому на підставі декларації про походження товару, яка знаходиться на рахунку № 256/2019 від 05.09.2019, мито в сумі 17 395,44 грн нараховано умовно у зв`язку зі звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано ВР України. Фактично, при випуску у вільний обіг "напівпричепа для перевезення вантажів, тентованого, трьохосьового, бувшого у використанні, марки «SCHMITZ Cargobull SCS 24/L-13.62EB», календарний рік виготовлення: 2013, шасі: НОМЕР_1 ", ФОП ОСОБА_1 сплачено суму 34790,88 грн. Таким чином, ОСОБА_1 переміщено через митний кордон України товар "напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марки «SCHMITZ Cargobull SCS 24/L-13.62EB», календарний рік виготовлення: 2013, шасі: НОМЕР_1 ", із приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення та митного оформлення підробленого документа рахунку № 256/2019 від 05.09.2019, на якому знаходиться декларація про походження на товар, що містить неправдиві дані щодо преференційного походження товару. В апеляційній скарзі представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Кривошей О. Ю. просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що такий пропущено через поважні причини. Стверджує, що сторона захисту не була присутня в судовому засіданні 10.12.2021 і результат розгляду справи їм не був відомий, а повний текст оскаржуваної постанови було отримано 17.12.2021 у системі «Електронний суд». При цьому, апелянт вважає, що постанова суду є незаконною. Стверджує, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення, оскільки він у законний спосіб придбав напівпричіп та сплатив за нього грошові кошти, після чого ним були отримані документи на цей напівпричіп, зокрема рахунок № 256/2019 від 05.09.2019, який і було передано митному органу при перетині державного кордону. При цьому, зазначає, що напівпричіп був оформлений у митному відношенні, пропущений на митну територію України та направлений для завершення митного оформлення на митний пост «Виноградів-вантажний» Закарпатської митниці ДМС, де на підставі вищевказаного рахунку була оформлена митна декларація, скорегована митна вартість та напівпричіп було випущено у вільний обіг, а у подальшому ОСОБА_1 зареєстрував цей напівпричіп. У зв`язку з чим, адвокат Кривошей О. Ю. стверджує, що ОСОБА_1 у законний спосіб набув право власності на напівпричіп, вчинив усі необхідні дії для додержання митних правил щодо переміщення напівпричепа через митний кордон, подавши митному органу передбачений законодавством пакет документів. Звертає увагу й на те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 умислу на порушення вимог митного контролю та інтересу на вчинення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України адміністративного правопорушення. Посилається і на те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про те, що документи містять недостовірні відомості, а тому в його діях відсутня обов`язкова ознака суб`єктивної сторони правопорушення у вигляді умислу, спрямованого на надання митному органу документу, що містить неправдиві відомості щодо країни походження транспортного засобу, до того ж, ОСОБА_1 не був зобов`язаний передбачати можливість того, що німецьке підприємство "Mazedonski Nutzfahrzeuge GmbH" надасть йому документ - рахунок № 256/2019 від 05.09.2019, на якому знаходиться декларація про походження на товар, що може містити неправдиві дані щодо преференційного походження товару, і не міг цього передбачити. Також вказує на те, що митним органом не надано доказів того, що ОСОБА_1 усвідомлював свої дії як протиправні, передбачав або повинен був і міг передбачити порушення своїми діями встановленого порядку переміщення транспортного засобу через митний кордон України або можливість такого порушення, бажав, свідомо допускав його, або легковажно розраховував на його відвернення. Крім того, посилається на те, що переклади листа Головної митниці Дармштадта від 27.01.2021 є недопустимим доказом у цій справі, оскільки відсутні відомості про те, хто саме здійснив ці переклади на англійську мову, а також відсутні докази того, що начальник відділу ОСОБА_3 є відповідним дипломованим спеціалістом з перекладу документів із англійської мови на українську, і при цьому, відсутнє офіційне прошивання документу, яке закріплюється печаткою та підписом перекладача, що в сукупності свідчить про відсутність доказів правильності та вірності перекладу. Тому, вважає, що наданий суду лист Головної митниці Дармштадта від 27.01.2021 не є допустимим доказом у силу того, що він належним чином не завірений та не перекладений у встановленому законом порядку, що свідчить про не легітимність перекладу та є порушенням приписів ст. 492 МК України. Звертає увагу й на те, що будь-які експертизи у справі не проводилися. Разом із тим, зазначає, що наявність або відсутність документа, на підставі якого було визначено вартість майна, яке ОСОБА_1 ввозив на митну територію України, жодним чином не впливало на митні процедури, оскільки таку вартість митний орган міг визначити самостійно, на підставі відповідного методу визначення ціни товару, а у разі перевищення мінімально допустимої вартості товару, ОСОБА_1 мав можливість сплатити відповідне ввізне мито на такий товар та розмитнити його за процедурою, чітко визначеною законодавством. Крім того, вказує на те, що протокол про порушення митних правил складено 14.04.2021, а листи Закарпатської митниці ДМС отримані ОСОБА_1 15.04.2021 та 30.04.2021, тобто станом на день складення протоколу ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про оформлення матеріалів, а про це йому стало відомо на наступний день після складення протоколу, і при цьому, митним органом не доведено, що ОСОБА_1 надсилались саме повідомлення про розгляд справи митним органом. З огляду на вищевказане, просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити. Справа про порушення митних правил розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Кривошея О. Ю., а також за відсутності представника Закарпатської митниці Держмитслужби. При цьому, береться до уваги те, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також те, що від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій апелянт просить розглянути справу без його участі, водночас від представника митного органу клопотань про відкладення розгляду справи на інший термін не надходило. Тому, апеляційний суд вважає, що неявка вищевказаних осіб, з огляду на положення ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Апеляційний суд визнає слушними доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, беручи до уваги такі обставини. Так, з оскаржуваної постанови убачається, що у розгляді справи судом першої інстанції ні ОСОБА_1 , ні його захисник, - адвокат Кривошей О. Ю., участі не брали, представник митного органу до суду також не з`явився. Вказані особи подали відповідні заяви та клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності. При цьому, з матеріалів справи убачається, що копія постанови від 10.12.2021 учасникам судового розгляду була надіслана 29 грудня 2021 року, тобто поза межами передбаченого ст. 285 КУпАП, триденного строку. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили ОСОБА_1 та його захиснику, адвокату Кривошею О. Ю. своєчасно подати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову, а тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнаються поважними, у зв`язку з чим, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а відтак строк поновлюється. Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу у межах апеляційної скарги. Згідно зі ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження у справі про порушення митних правил і обов`язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються : протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами. Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані, тому судове рішення є законним і обґрунтованим. Апеляційний суд визнає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про порушення митних правил № 0496/30500/21 від 14.04.2021 (а. с. 3-6), інформацією про пропуск вантажу від 10.09.2019 (а. с. 12), митною декларацією IM 40ДЕ №UA305130/2019/017110 від 10.09.2019 (а. с. 11), рахунком №256/2019 від 05.09.2019 за яким зафіксовано продаж компанією «Mazedonski Nutzfahrzeuge GmbH» ОСОБА_1 напівпричепу SCS 24/L-13.62EB, 2013 року випуску, шасі НОМЕР_1 із зазначенням суми 5800 Євро та відміткою про те, що експортером товару підтверджується преференційне походження товару з ЄС (а. с. 12), копією перекладу рахунку №256/2019 від 05.09.2019 (а. с. 13), листом уповноваженого органу Німеччини (головна митниця Дармштадта) від 27.01.2021 №Z4215 F - 1076/20-1, у якому зазначено, що рахунок №256/2019 від 05.09.2019 видавався компанією «Mazedonski Nutzfahrzeuge GmbH», однак декларація про преференційне походження товару не складалася і не підписувалася. Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи. Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи про порушення митних правил, протокол за вчинення якого складено щодо ОСОБА_1 дотримані вимоги матеріального та процесуального права, що обставини, за яких ОСОБА_1 порушив митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 483 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказам. При цьому, судом апеляційної інстанції береться до уваги і те, що стороною захисту на підтвердження доводів про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не надано жодного доказу, який міг би ставити під сумніви правильність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції. Разом з тим, апеляційний суд визнає малозначним і вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, беручи до уваги такі обставини. Так, дослідивши наявні у матеріалах справи докази на предмет належності, допустимості та достатності, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення та митного оформлення підробленого документу - рахунку №256/2019 від 05.09.2019, на якому знаходиться декларація про походження на товар, що містить неправдиві дані щодо преференційного походження товару. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, при вирішенні питання про накладення стягнення необхідно враховувати співмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для особи. Водночас, враховуючи характер, ступінь та обставини вчинення правопорушення, зокрема те, що згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 придбав напівпричіп для перевезення вантажів у законний спосіб, адже сплатив за нього необхідні платежі відповідно до рахунку №256/2019 від 05.09.2019, на підставі якого була оформлена митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA305130/2019/017110 від 10.09.19, та скорегована митна вартість, відтак напівпричіп випущений у вільний обіг та у подальшому його зареєстровано у встановленому законом порядку; також зважаючи на ставлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який зокрема у своїй заяві від 23.05.2022 зазначив, що інформація на преференційне походження причепу йому не була відома, позаяк іноземною мовою він досконало не володіє, умислу на порушення митних правил не має, а сума недобору митних платежів становить лише 17 395, 44 грн, що фактично є неспівмірною із накладеним на нього адміністративним стягненням, - апеляційний суд визнає доцільним застосування приписів ст. 22 КУпАП та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження у справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи. Підсумовуючи вищенаведені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нової, якою вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з оголошенням йому усного зауваження та закрити провадження у справі. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 22, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Поновити адвокату Кривошею О. Ю. строк на апеляційне оскарження судового рішення. Апеляційну скаргу, яку подав адвокат Кривошей О. Ю. в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити частково. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 10 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, - скасувати. На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, обмежившись щодо нього усним зауваженням, а провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Іван СТАН