Постанова 4806 № 308/11009/19

Справа № 308/11009/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 20.05.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю секретаря судового засідання Костюк Л. А., представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О. Я., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Гусака С. М., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав в. о. начальника Закарпатської митниці Дермитслужби Іванус В., в с т а н о в и в : постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2019 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вилучений, згідно з протоколом про порушення митних правил № 3243/30500/19 від 27 червня 2019 року - напівпричеп - платформу марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» р.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , повернуто власнику або його представнику за дорученням. Згідно постанови, 27.06.2019 року о 05 год. 29 хв. у зону митного контролю вантажного напрямку ділянки «в`їзд в Україну» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, прибув товар - куплений вантажний автомобіль марки «VOLVO» шасі № НОМЕР_3 , р.н.з НОМЕР_4 з напівпричепом - платформою марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» шасі № НОМЕР_5 , р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 . Вказаним транспортним засобом на митну територію України переміщуються ще два напівпричепи. Як підставу для переміщення на митну територію України вищевказаних транспортних засобів, зокрема, напівпричепу - платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» шасі № НОМЕР_5 , р.н.з. НОМЕР_1 , водієм ОСОБА_2 до митного контролю Закарпатській митниці ДФС серед інших документів були подані CMR № 25062019/1 від 25.06.19, рахунок № 06062019/1 від 06.06.19 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 04.03.2011 року, НОМЕР_8 від 04.03.2011 року та НОМЕР_7 від 07.06.2019 року. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 07.06.2019 року та рахунку №06062019/1 від 06.06.19 покупцем та власником напівпричепу - платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» шасі № НОМЕР_5 , р.н.з. НОМЕР_1 зазначений приватний підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , а вартість його становить 1000,00 євро, що згідно курсу НБУ станом на 27.06.19 складає 29730,24 грн. У ході здійснення митного контролю виникли підозри щодо невідповідності номерного позначення шасі напівпричепу - платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA», р.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з чим, на підставі ст. 327 МК України, до митного контролю транспортного засобу був залучений експерт Закарпатського НДЕКЦ УМВС України. Під час проведення митного огляду транспортного засобу за участю експерта Закарпатського НДЕКЦ УМВС України встановлено, що номерне позначення шасі на напівпричепі - платформі марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» р.н.з. НОМЕР_1 є НОМЕР_2 , тоді як у свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу та товаросупровідних документах, поданих до митного контролю, номер шасі вказаний НОМЕР_5. Номерне позначення шасі напівпричепу - платформи НОМЕР_2 нанесено заводським способом на рамі напівпричепу, а номерне позначення НОМЕР_5 значиться на табличці (шидлику) яка прикріплена до рами напівпричепу за допомогою 4-х шурупів (саморізів). У наданому поясненні водій ОСОБА_2 зазначив, що напівпричіп - платформа належить приватному підприємцю ОСОБА_1 , який попросив перемістити його з території Німеччини на Україну, при цьому нічого йому не повідомив про те, що документи на напівпричіп-платформу можуть не відповідати дійсності. Громадянин ОСОБА_1 у наданому поясненні зазначив, що напівпричіп-платформу купив у приватної особи у Німеччині, яка сама оформляла всі реєстраційні та товаросупровідні документи на напівпричіп. Водія ОСОБА_2 попросив перевезти вказаний напівпричіп з Німеччини на Україну. Щодо виявлених розбіжностей приватна особа в Німеччині пояснила, що в неї знаходились два аналогічні напівпричепи і після проведення ремонтних малярних робіт виникла така невідповідність. Разом з тим ОСОБА_1 зазначив що несе відповідальність за переміщення вказаного напівпричепу на митну територію України. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України напівпричепа - платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» р.н.з. НОМЕР_1 шасі № НОМЕР_2 , з приховуванням від митного контролю, шляхом надання органу доходів і зборів, як підстави для його переміщення товаросупровідних та реєстраційних документів, що містять неправдиві дані щодо номерного позначення шасі транспортного засобу. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч. 1 статтею 483 Митного кодексу України. В апеляційній скарзі в. о. начальника Закарпатської митниці Дермитслужби Іванус В. вказує на те, що постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню. Зазначає, що суд вибірково та однобоко підійшов до викладу та оцінки фактів, якими аргументований факт порушення митних правил, судом враховано лише пояснення захисника під час розгляду справи, достовірність яких не підтверджена належними доказами, а тому викликає сумніви. Також вказує на те, що суб`єктивною стороною складу правопорушення передбаченого ст. 483 МК України є вина як у формі умислу, так і з необережності, а сукупність зібраних доказів у справі свідчить, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон транспортного засобу, з приховуванням від митного контролю шляхом надання органу доходів і зборів, як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві дані, з необережності, які суд під час розгляду даної справи про ПМП не врахував. Зазначає і про те, що 02.03.2020 до Закарпатської митниці Дермитслужби надійшла заява ОСОБА_1 щодо видачі майна, до якої була долучена копія оскаржуваної постанови від 26.12.2019, а про розгляд справи у вищевказаний день представника митниці повідомлено не було. 03.03.2020 представником митниці отримано копію даної постанови. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів. Заслухавши пояснення представника митниці Селеша О. Я., який підтримав клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу, ОСОБА_1 та його представника - адвоката Гусака С. М., які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про порушення митних правил, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що пропущений строк підлягає поновленню, а апеляційна скарга - задоволенню із таких підстав. З постанови суду від 06.04.2020 вбачається, що в оскаржуваній постанові від 26.12.2020 виправлено описку, а саме, зазначено, що розгляд справи відбувся без участі представника Закарпатської митниці, що в свою чергу свідчить про те, що представник Закарпатської митниці не приймав участі в розгляді судом першої інстанції справи щодо ОСОБА_1 .. Матеріали справи також не містять і даних про те, що на адресу Закарпатської митниці надсилалось повідомлення про час та місце розгляду справи щодо ОСОБА_1 .. При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що копія постанови була вручена або надіслана Закарпатській митниці у передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП трьохденний строк. З наявного в матеріалах справи супровідного листа вбачається, що копія оскаржуваної постанови від 26.12.2019 направлена на адресу Закарпатської митниці лише 27.02.2020 і, при цьому, з розписки представника митниці - Зубенка І. І., яка міститься на форзаці справи, вбачається, що копію постанови ним отримано лише 03.03.2020. Зазначені обставини (недотримання судом першої інстанції вимог ст. ст. 268, 285 КУпАП), на переконання апеляційного суду, перешкодили представнику Закарпатської митниці своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову, а тому, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, причини пропуску в. о. начальника митниці Іванусом В. строку на апеляційне оскарження, визнаються поважними, у зв`язку із чим, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, і строк поновлюється. Частиною 1 статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП), а вчиненим із необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП). Порушенням митних правил, згідно зі ст. 458 МК України, є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій із товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до положень ст. 486 МК України, завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з точним дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями ст. 252 цього Кодексу передбачено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до ст. 483 МК України адміністративна відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Апеляційний суд, дослідивши зібрані у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, прийшов до висновку про те, що при розгляді справи щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону судом першої інстанції не було дотримано. Висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення, апеляційний суд вважає такими, що не узгоджуються з матеріалами справи та фактичними обставинами. Так, протоколом про порушення митних правил № 3243/30500/19 від 27.06.2019 підтверджено, що 27.06.2019 року о 05 год. 29 хв. у зону митного контролю вантажного напрямку ділянки «в`їзд в Україну» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, прибув товар - куплений вантажний автомобіль марки «VOLVO» шасі № НОМЕР_3 , р.н.з НОМЕР_4 з напівпричепом - платформою марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» шасі № НОМЕР_5 , р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 . Вказаним транспортним засобом на митну територію України переміщуються ще два напівпричепи. Як підставу для переміщення на митну територію України вищевказаних транспортних засобів, зокрема напівпричепу - платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» шасі № НОМЕР_5 , р.н.з. НОМЕР_1 , водієм ОСОБА_2 до митного контролю Закарпатській митниці ДФС серед інших документів були подані CMR № 25062019/1 від 25.06.19, рахунок № 06062019/1 від 06.06.19 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 04.03.2011 року, НОМЕР_8 від 04.03.2011 року та НОМЕР_7 від 07.06.2019 року. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 07.06.2019 року та рахунку №06062019/1 від 06.06.19 покупцем та власником напівпричепу - платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» шасі № НОМЕР_5 , р.н.з. НОМЕР_1 , зазначений приватний підприємець ОСОБА_1 , м. Ужгород , вул АДРЕСА_1 , а вартість його становить 1000,00 євро, що згідно курсу НБУ станом на 27.06.19 складає 29730,24 грн.. У ході здійснення митного контролю виникли підозри щодо невідповідності номерного позначення шасі напівпричепу - платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA», р.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з чим, на підставі ст. 327 МК України, до митного контролю транспортного засобу був залучений експерт Закарпатського НДЕКЦ УМВС України. Під час проведення митного огляду транспортного засобу за участю експерта Закарпатського НДЕКЦ УМВС України встановлено, що номерне позначення шасі на напівпричепі - платформі марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» р.н.з. НОМЕР_1 є НОМЕР_2 , тоді як у свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу та товаросупровідних документах, поданих до митного контролю, номер шасі вказаний НОМЕР_5. Номерне позначення шасі напівпричепу - платформи НОМЕР_2 нанесено заводським способом на рамі напівпричепу, а номерне позначення НОМЕР_5 значиться на табличці (шидлику), яка прикріплена до рами напівпричепу за допомогою 4-х шурупів (саморізів). У наданому поясненні водій ОСОБА_2 зазначив, що напівпричіп - платформа належить приватному підприємцю ОСОБА_1 , який попросив перемістити його з території Німеччини на територію України, при цьому нічого йому не повідомив про те, що документи на напівпричіп-платформу можуть не відповідати дійсності. Громадянин ОСОБА_1 у наданому поясненні зазначив, що напівпричіп-платформу купив у приватної особи у Німеччині, яка сама оформляла всі реєстраційні та товаросупровідні документи на напівпричіп. Водія ОСОБА_2 попросив перевезти вказаний напівпричіп з Німеччини в Україну. Щодо виявлених розбіжностей приватна особа в Німеччині пояснила, що в неї знаходились два аналогічні напівпричепи і після проведення ремонтних малярних робіт виникла така невідповідність. Разом з тим ОСОБА_1 зазначив що несе відповідальність за переміщення вказаного напівпричепу на митну територію України. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України напівпричепа - платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» р.н.з. НОМЕР_1 шасі № НОМЕР_2 , з приховуванням від митного контролю, шляхом надання органу доходів і зборів, як підстави для його переміщення товаросупровідних та реєстраційних документів, що містять неправдиві дані щодо номерного позначення шасі транспортного засобу (а. с. 1-5). Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а. с. 6-8), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а. с. 10 - 12), рахунком № 06062019/1 (а с. 17-18), актом проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу з фото таблицями (а. с. 19-22), доповідною запискою інспектора Туряниці О. С. (а. с. 23 - 24), письмовими поясненнями гр. ОСОБА_4 (а. с. 25), висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України від 16.08.2019 (а. с. 40). Вищенаведені докази в їх сукупності, на переконання апеляційного суду, підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України адміністративного правопорушення - вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України напівпричепа - платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA» р.н.з. НОМЕР_1 шасі № НОМЕР_2 , з приховуванням від митного контролю, шляхом надання органу доходів і зборів, як підстави для його переміщення товаросупровідних та реєстраційних документів, що містять неправдиві дані щодо номерного позначення шасі транспортного засобу . Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор Туряниця О. С. , який склав протокол про порушення митних правил, був упереджений при проведенні перевірки та складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , що в нього були підстави для обмови останнього та фальсифікації протоколу, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи - на такі дані під час апеляційного розгляду справи стороною захисту не вказувалось, у зв`язку із чим, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. Тому, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вибірково та однобоко підійшов до викладу та оцінки фактів, якими аргументовано порушення ОСОБА_1 митних правил, врахував лише пояснення захисника під час розгляду справи, достовірність яких не підтверджена належними доказами, а тому викликає сумніви. Разом із тим, слушними й такими, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, апеляційний суд вважає і доводи апеляційної скарги про те, що суб`єктивною стороною складу правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є вина як у формі умислу, так і з необережності, а сукупність зібраних доказів у справі може свідчити, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон транспортного засобу з приховуванням від митного контролю, шляхом надання органу доходів і зборів, як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві дані, з необережності, які суд першої інстанції під час розгляду даної справи про ПМП не врахував. Крім того, апеляційний суд враховує і те, що, прийшовши до необґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення, суд першої інстанції не надав будь-якої оцінки поданому стороною захисту клопотанню про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ОСОБА_1 вини та розкаяння. Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, - апеляційний суд визнає таким, що не спростовує факту порушення ОСОБА_1 митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та, відповідно, не свідчить про відсутність у його діях складу даного правопорушення. У зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення є таким, що не ґрунтується на матеріалах та фактичних обставинах справи, а також вимогах закону, а тому, підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом нової постанови. При цьому, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення є доведеною наявними в матеріалах справи й наведеними вище доказами, що свідчить про наявність у його діях складу даного правопорушення. Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 пояснив, що вину в скоєнні правопорушення не визнає. Посилався на те, що власниця напівпричепу - платформи, гр. Німеччини, маючи у власності два аналогічні напівпричепи, продавши йому один напівпричеп, помилково дала документи на інший напівпричеп - платформу, наявний у неї. Під час розгляду справи апеляційним судом як ОСОБА_1 , так і його захисник - адвокат Гусак С.М. не надали належні та допустимі докази у підтвердження цих пояснень ОСОБА_1 , у тому числі у перекладі на мову, якою ведеться судочинство в України, а також докази, що підтверджують вартість іншого напівпричепу. При оцінці вказаних пояснень ОСОБА_1 та прийнятті судового рішення враховується і те, що окрім наданих представнику митного органу документів (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 07.06.2019 року), що містили неправдиві відомості щодо номерного позначення шасі напівпричепу - платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA», р.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на табличці (шидлику), яка прикріплена до рами напівпричепу за допомогою 4-х шурупів (саморізів) було номерне позначення НОМЕР_5. За таких обставин, враховуючи те, що санкцією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також те, що ОСОБА_1 не визнає вину, не кається у вчиненому, будь-яких доказів, які б характеризували його особу з позитивної сторони не надав, будь-яких обставин, які б пом`якшували його відповідальність не встановлено, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України, яке відповідатиме характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення, а також буде достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових адміністративних правопорушень. Тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової, якою ОСОБА_1 визнати винним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 29730, 24 грн. із конфіскацію цих товарів - вилученого, згідно з протоколом про порушення митних правил № 3243/30500/19 від 27 червня 2019 року, напівпричепа-платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA», р.н.з. НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 . При цьому, враховується і те, що вартість предмета порушення митних правил сторонами справи не оспорюється. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували вищенаведені висновки апеляційного суду, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі, й про виклик свідків, призначення експертизи чи приєднання доказів тощо, не заявлялось. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : поновити в. о. начальника Закарпатської митниці Дермитслужби Іванусу В. пропущений строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу, яку подав в. о. начальника Закарпатської митниці Дермитслужби Іванус В., задовольнити. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2019 року про закриття провадження щодо ОСОБА_1 скасувати. Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 29730, 24 грн. із конфіскацію цих товарів - вилученого, згідно з протоколом про порушення митних правил № 3243/30500/19 від 27 червня 2019 року, напівпричепа-платформи марки «SCHMITZ», моделі «SPR.SCS 24 MEGA», р.н.з. НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 . Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан