Постанова 4854 № 420/12462/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/12462/20 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення №951160166370 від 23.10.2020р. щодо нарахування ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці, винесене посадовими особами відділу з питань перерахунків пенсій №5 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області в розмірі 78% грошової суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді стаж, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 89%, виходячи з фактичного стажу 39 р. 8,5 м.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 89% грошової суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, починаючи з 19.02.2020р., з урахуванням фактично виплачених сум. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 15.10.2020р. він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці та надав рішення суду від 12.10.2020р. для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020р.. Проте рішенням №951160166370 від 23.10.2020р. перерахунок здійснений, зі стажу на посаді судді 34р., або 78% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді. Позивач зазначив, що відповідач безпідставно при перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці не враховував в стаж час служби в армії, половина строку навчання у вищому навчальному закладі, а стаж на посаді судді обчислений з дня зачислення до штату суду (1.10.1982р.), а не з моменту обрання (20.06.1982р.) Позивач посилаючись на те, що суддя після виходу у відставку не може бути позбавлений гарантій незалежності судді, зокрема належного матеріального забезпечення судді у відставці (щомісячного довічного грошового утримання), та грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, звернувся до суду із позовом в якому просив позов задовольнити в повному обсязі. Посилаючись на вказане просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №951160166370 від 23.10.2020р. щодо нарахування ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці, винесене посадовими особами відділу з питань перерахунків пенсій №5 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області в розмірі 78% грошової суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді; Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді стаж, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 89%, виходячи з фактичного стажу 39 р. 8,5 м.; Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 89% грошової суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, починаючи з 19.02.2020р., з урахуванням фактично виплачених сум. Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80грн. Не погоджуючись із даним судовим рішенням ГУ ПФУ в Одеській області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган протиправно при нарахуванні щомісячного грошового утримання судді у відставці не врахував до стажу роботи половину строку навчання позивача в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова, що складає 2р.4,5м. 8 дн. та календарний період проходження строкової військової служби в Радянській армії, що складає 3р. 5дн., що загалом складає 39р. 8,5м. з них 34р. 3м. 16дн. на посаді судді, у зв`язку із чим невірно розрахував відсоток суддівської винагороди. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 22.09.2016р. «Про звільнення суддів» позивач звільнений у відставку з посади судді Біляївського районного суду Одеської області. На цій підставі призначено довічне грошове утримання, що підтверджується розпорядженням №166370 від 9.12.2016р. Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 2.06.2016р.. 3.03.2020р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо перерахунку довічного грошового утримання судці у відставці відповідно Закону №1402-УІІІ. До заяви про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці було додано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020р., видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області від 26.02.2020р. за вих. №05-513/20/1. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області № 95116016370 від 5.03.2020р. позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII. Не погодившись з позицією Головного управління Позивач звернувся до суду щодо і визнання протиправними та скасування Рішень про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 5.03.2020р. №951160166370, від 16.07.2020р. №651160166370, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020р. по справі №420/7683/20 позов задоволено, визнано протиправними дії скасовано Рішення Відділу з питань перерахунків пенсій №5 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 5.03.2020р. №951160166370 та від 16.07.2020р. №651160166370. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату Позивачу довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020р., виходячи з суддівської винагороди у розмірі 119814грн. 15.10.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці та надав рішення суду від 12.10.2020р. для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020р.. Рішенням № 951160166370 від 23.10.2020р. перерахунок здійснений, зі стажу на посаді судді 34р., або 78% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді. Позивач зазначив, що відповідач безпідставно при перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці не враховував в стаж час служби в армії, половина строку навчання у вищому навчальному закладі, а стаж на посаді судді обчислений з дня зачислення до штату суду (1.10.1982р.), а не з моменту обрання (20.06.1982р.). Позивач посилаючись на те, що суддя після виходу у відставку не може бути позбавлений гарантій незалежності судді, зокрема належного матеріального забезпечення судді у відставці (щомісячного довічного грошового утримання), та грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, звернувся до суду із позовом із відповідним позовом. Перевіряючи правомірність та законність рішення пенсійного органу з урахуванням підстав позову, а також висновків суду першої інстанції та доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Так, положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі абз.4 п.34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» за №1402-VIII (надалі - Закон №1402-VIII) (доповнено згідно із ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» за №1798-VIII) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Приписами ч.4 ст.43 ЗУ «Про статус суддів» за №2862-XII (надалі - Закон №2862-XII), (чинного на день призначення позивачки на посаду судді), було визначено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. У відповідності до абз.2 ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995р. за №584/95 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби. Згідно ч.1 ст.137 Закону №1402-VIII, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. У зв`язку із прийняттям Закону України від 12 липня 2018р. за №2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 5 серпня 2018р., ст.137 Закону №1402-VIII доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Як вбачається із матеріалів справи, що з позивач з 3.12.1976р. по 01.07.1982 р. навчався в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова, що підтверджується записом в трудовій книжці та копією диплома (а.с.14-17), а тому, судова колегія вважає, що половина строку навчання 2р. 4,5м. 8 дн. підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, відповідно до норм Указу Президента України від 10.07.1995р. за №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та п.3.1 Постанови №865. З 14.05.1972р. по 19.05.1975р. проходив військову службу, що підтверджується копією військового білету про проходження військової служби (а.с.12-13)., а тому судова колегія вважає, що цей період проходження військової служби, згідно з ч.1ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII(частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018 року), зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Судова колегія зазначає, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді складає 34 р. 3м. 16дн., про що зазначено у Розрахунку стажу судді за №01-101/926/16 від 6.10.2016р., виданого Біляївським районним судом Одеськлї області. При цьому, судова колегія зазначає, що системний аналіз ст.137 Закону №1402-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у її взаємозв`язку з абз.4 п.34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII дає підстави вважати, що у зв`язку із набранням чинності Законом №2447-VIII, яким внесено зміни до ст.137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2020р. у справі за №9901/302/19. Зокрема, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Водночас при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення ч.1,2 ст.137 Закону №1402-VIII як стаж, який зараховується додатково. У випадку зайняття посади судді без проведення конкурсних процедур стаж роботи (професійної діяльності), передбачений ч.2 ст.137 цього Закону, визначається на момент призначення на посаду судді вперше, а у випадку призначення на посаду судді за результатами конкурсу - зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом для участі у конкурсі та надає право для призначення на цю посаду за його результатами. Частина друга ст.137 Закону №1402-VIII прийнята на покращення соціального захисту суддів як висококваліфікованих фахівців та підвищення їх соціального захисту і передбачає додаткову можливість зарахування до стажу роботи на посаді судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а не альтернативну можливість вибору стажу, адже в абз.4 п.34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Судова колегія зазначає, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 8.10.2020р. по справі за №9901/537/19. У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналізуючи вищевказане, судова колегія погоджується із судом першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді необхідно зарахувати половину строку навчання позивача в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова, що складає 2 р. 4,5 м. 8 дн. та календарний період проходження строкової військової служби в Радянській Армії, що складає 3 р. 5 дн.. Тобто, загальний стаж позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIIIскладає 39 р. 8,5 м. з них 34 р. 3 м. 16 дн. на посаді судді. При цьому, за правилами ч.3 ст.142 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Враховуючи вказане, судова колегія вважає погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсійний орган повинен зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді стаж, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 89%, виходячи з фактичного стажу 39р. 8,5м. та здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці позивачу у розмірі 89% грошової суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, починаючи з 19.02.2020р., з урахуванням фактично виплачених сум. Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 . В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М.Градовський Судді: А.В.Крусян О.В.Яковлєв