Постанова Одеський апеляційний суд № 523/17290/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.10.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи № 523/17270/19 Апеляційне провадження № 22-ц/813/8501/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач), суддів - Вадовської Л.М., Цюри Т.В., за участю секретаря Кузьмук А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ростомова Гранта Артуровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 26 квітня 2021 року, постановлене під головуванням судді Дяченка В.Г., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позов У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу (07 грудня 2017 року) дитина залишилась проживати разом з нею та перебуває на її утриманні. Зазначала, що відповідач вживає спиртні напої і в нетверезому стані переслідує її з дітьми (у позивачки наявна ще донька від першого шлюбу), вчиняє скандали, ображає її нецензурною лайкою та погрожує знищити у присутності дітей, за що неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності. Відповідач не приймає участі у розвитку дитини, не цікавиться її станом здоров`я, поводиться грубо та зневажливо з нею на очах дітей. Добровільно матеріальну допомогу надає дуже рідко, раз на рік, постійної допомоги не надає. В даний час ОСОБА_1 працює на морських судах у офіцерському плавскладі на посаді механіка, має вищу спеціальну освіту та отримує дохід від 4 800 доларів США до 10 500 доларів США на місяць. При цьому, працює за графіком: 4 місяці у рейсі, 2 місяці - відпочинок. Вважає, що відповідач ухиляється, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, його негідна поведінка в сім`ї негативно відображається на нервовому стані дитини. На підставі наведеного, позивачка просила суд: - позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 15 000 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.2-5). У відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на необґрунтованість доводів позовної заяви, просив суд відмовити у її задоволенні. Зазначав, що: - позивачем не доведено факт зловживання ним спиртними напоями та вчинення бійок та образ по відношенню до неї; - надані позивачем постанови по адміністративним справам у відношенні нього підтверджують лише посилання на умисні дії психологічного характеру та висловлення нецензурною лайкою. При цьому не підтвердженим є посилання позивача на негативний психологічний вплив на дітей; - позивачем не доведено ухилення його від виконання батьківських обов`язків, адже він любить свою дитину і прагне приймати участь у її вихованні, матеріальному та моральному становищі; - додані до позовної заяви документи здобуті із порушенням порядку надання доказів та порушують порядок розкриття банківської таємниці; - розмір аліментів, заявлений позивачем, на рівні 15 000 грн є необґрунтованим, оскільки дохід моряка є нестабільним; - гроші на утримання дитини він регулярно передавав, тому доводи позивача про ухилення від утримання доньки та надання матеріальної допомоги раз на рік спростовуються квитанціями про переказ коштів в період з 13 березня 2019 року по 03 червня 2019 року у загальній сумі - 65 354 грн. У вказаний період перебував у рейсі та мов можливість переказувати у такому розмірі. На час подачі відзиву протягом семи місяців шукає можливість вирушити у рейс та шукає новий контракт (т.1 а.с.72-76). У відповіді на відзив ОСОБА_2 зазначала про безпідставність відзиву. Звернула увагу суду на те, що відповідач не надав доказів своїх прибутків і відмовився взагалі сплачувати будь-яку суму аліментів. За період з жовтня 2017 року по липень 2020 року ОСОБА_1 , маючи великий дохід, перерахував на її карту кошти з 13 березня 2019 року по 03 липня 2019 року, які навіть якщо розглядати як аліменти, то їх помісячна сума становить 1 500 грн. в місяць. З червня 2019 року коштів від відповідача на утримання доньки вона не отримувала (т.1 а.с.127-129). Третя особа Суворовська районна адміністрація, посилаючись на необґрунтованість доводів позовної заяви, у задоволенні якої слід відмовити, просила суд розглянути справу за їх відсутності та прийняти рішення з урахуванням прав та інтересів дитини. При цьому, суду надано висновок органу опіки та піклування Суворовської районного адміністрації від 01 липня 2020 року про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.122-124). Короткий зміст судового рішення першої інстанції Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 26 квітня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. В частині позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 аліменти у розмірі 7 000 грн. щомісячно, починаючи з 07 листопада 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з: - недоведеності і необґрунтованості позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав відповідача та відсутності правових підстав для позбавлення батьківських прав відповідача; - обов`язку обох батьків утримувати дитину, врахувавши положення ст.ст.180-184, 191 СК України, матеріальне становище відповідача та його нерегулярний дохід, тому позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнив частково у розмірі 7 000 грн (т.1 а.с.223-226). Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на скаргу В апеляційній скарзі адвокат Ростомов Г.А. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права,просить рішення суду в частині стягнення аліментів змінити та ухвалити нове рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини в сумі 3 842 грн. (т.1 а.с.233-236). Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів на рівні 7 000 грн. послався виключно на норми законодавства, але не зазначив обставин справи, з яких суд виходив при цьому. Будь-яких міркувань з приводу того чому саме така сума має відраховуватися на виплату аліментів суд не навів. Сторона апелянта вважає, що оскаржуваним рішенням суду визначено надмірну суму аліментів на утримання дитини, чим поставлено під загрозу платоспроможність відповідача і повну залежність від поведінки позивачки на майбутнє. Зазначав про відсутність розрахунків заявленої позовної вимоги про стягнення аліментів у сумі 15 000 грн. та відповідних розрахунків суду. Із звіту- розрахунку за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року вбачається різке зниження прибутку відповідача, а саме: за 2019 рік прибуток у розмірі 7 060 доларів США, що у перерахунку на місяць складає 588,33 доларів США і це враховуючи той факт, що дані виплати морською компанією передбачають виплати по відрядженню, оскільки весь час моряк перебуває за кордоном. Довідка ОТП банку, надана на виконання ухвали суду, за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року показує весь обсяг оборотів у сумі 7 577,40 доларів США, інша - 18 301 доларів США за той же період, при цьому, обидві довідки стосуються одного і того ж особового рахунку. Відповідач вважає, що суд під час ухвалення рішення мав врахувати його мінливий дохід, обсяг доходу за попередній рік, той факт, що частина грошей, які він заробляє, є грошима по відрядженню, що він проживає із матер`ю пенсійного віку та має задовольняти і власні побутові потреби. Позивачем не доведено яким саме чином вона має утримувати спільну дитину і у чому полягатиме її фінансова участь. Посилаючись на положення ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» щодо встановлення прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, просив суд встановити розмір аліментів у сумі 3 842 грн, що становить подвійну суму прожиткового мінімуму (1 921 х2). Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу позивачка та третя особа не скористались. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_2 , представника ОСОБА_6 в інтересах позивача, представника ОСОБА_7 в інтересах відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині визначення розміру аліментів, тому з огляду на вимоги ст.367 ЦПК України в частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав не переглядається. Установлені судом фактичні обставини справи З 22 квітня 2015 року по 07 грудня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.25,26). Сторони є особами працездатного віку та проживають окремо. Донька ОСОБА_9 проживає із позивачкою (т.1 а.с.29). В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач наразі працевлаштована. Відповідач працює за контрактами на судах іноземних компаній та отримує заробітну плату в іноземній валюті (т.1 а.с.32,33, 180-203). Відповідач перерахував позивачці на утримання дитини кошти: -13 березня 2019 року - 10 000 грн (комісія банку 150 грн); -18 квітня 2019 року - 15 004,60 грн (комісія банку 75,40 грн); -03 травня 2019 року - 10 000 грн (комісія банку 100 грн); -04 травня 2019 року - 9 999,75 грн (комісія банку 50,25 грн); -15 травня 2019 року - 10 075 грн; -03 червня 2019 року - 10 075 грн. (т.1 а.с.79-80, 131-139). Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України). У ст.182 СК України наведений перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України). Встановлено, що відповідач має можливість та зобов`язаний законодавством надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Відповідно до вимог ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Аналогічна норма міститься у п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України. За частиною 2 ст.161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у ч.1 цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Позивачка, скориставшись своїм правом, звернулась до суду саме в позовному провадженні та просила визначити суд розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 у більшому розмірі ніж встановлено ч.5 ст.183 СК України, а саме: 15 000 грн. Судом першої інстанції були враховані обставини, перелічені у ст.182 СК України та визначено розмір аліментів на дитину у розмірі 7 000 грн. Однак, суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів не навів належного обґрунтування підстав такого розміру. Колегія суддів, враховуючи вимоги ч.1 ст.367 ЦПК України, погоджується із визначеним судом розміром аліментів. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з такого. Судом встановлено, що у відповідача в АТ «ОТП Банк» відкрито два рахунки: - НОМЕР_1 у валюті: Євро, долар США, гривня; - НОМЕР_2 у валюті долар США (т.1 а.с.155,180). Аналізуючи надані АТ «ОТП Банк» на виконання ухвали суду від 21 січня 2020 року виписки по рахункам ОСОБА_1 за період з 2017 року по грудень 2019 року, встановлено, що відповідач отримував дохід: у 2018 року у загальній сумі 25 347,83 доларів США, з яких: -11.05.2018 - 2 500 доларів США; -12.06.2018 - 4 700 доларів США; -11.07.2018 - 4 700 доларів США; -10.08.2018 - 4 700 доларів США; -11.09.2018 - 4 500 доларів США; -11.10.2018 - 4 247,83 доларів США у 2019 року у загальній сумі 7 060 доларів США та 7 577,40 Євро, з яких: -11.03.2019 - 2 520 доларів США; -10.04.2019 - 4 540 доларів США; -14.05.2019 - 4 069,15 Євро; -21.06.2019 - 1 460,33 Євро; -18.07.2019 - 2 047,92 Євро (т.1 а.с.156-178,181-203). Відтак, середньомісячний заробіток відповідача склав у: - 2018 року - 2 112,32 доларів США, що еквівалентно 58 486,47 грн (2 112,32 х 2768,8264/100, з розрахунку 100 доларів США 2 768,8264 грн. станом на 31 грудня 2018 року за офіційними даними НБУ). При цьому під час розрахунку середньомісячного заробітку відповідача на рік суд виходив з такого розрахунку: 25 347,83 : 12 = 2 112,32. - 2019 року - 588,33 доларів США, що еквівалентно 13 935,30 грн. (588,33 х 23,6862/1, з розрахунку 1 долар США дорівнює 23,6862 грн. станом на 31 грудня 2019 року за офіційними даними НБУ) та 631,45 Євро, що еквівалентно 16 684,17 грн. (631,45 х 26,422/1, з розрахунку 1 Євро дорівнює 26,422 грн. станом на 31 грудня 2019 року за офіційними даними НБУ). Отже в середньому на місяць виходить 30 619,47 грн (13 935,30+16 684,17). При цьому під час розрахунку середньомісячного заробітку суд виходив з такого розрахунку: 7 060 : 12 = 588,33 доларів США та 7 577,40 :12 = 631,45 Євро. Відповідачем на спростування вказаної інформації будь-яких доказів не надано. За нормами ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 липня - 1 699 гривень, з 1 грудня - 1 779 гривень. Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1 921 гривня, з 1 липня - 2 013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень. Станом на день подачі позову (листопад 2019 року) мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину відповідного віку становив 849,50 грн. (50% від 1 699 грн., що складає прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» з 01 липня 2019 року), а станом на 26 квітня 2021 року (дата винесення рішення судом першої інстанції) - 960 грн. (50% від 1 921 грн., що складає прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року). Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину станом на 26 квітня 2021 рік (дата винесення оскаржуваного судового рішення) становить 1 921 грн. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи. Під час визначення розміру аліментів важливим питанням є визначення обсягу грошових коштів, за наявності яких дитина матиме змогу на рівень життя для забезпечення її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку, а також змогу батька сплачувати грошові кошти у визначеному розмірі. З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач в період з 13 березня 2019 року по 03 червня 2019 року, тобто до звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів (07 листопада 2019 року) перерахував позивачці на утримання дитини кошти в загальному розмірі 65 154,35 грн., з яких: -13 березня 2019 року - 10 000 грн (комісія банку 150 грн); -18 квітня 2019 року - 15 004,60 грн (комісія банку 75,40 грн); -03 травня 2019 року - 10 000 грн (комісія банку 100 грн); -04 травня 2019 року - 9 999,75 грн (комісія банку 50,25 грн); -15 травня 2019 року - 10 075 грн; -03 червня 2019 року - 10 075 грн. (т.1 а.с.79-80, 131-139). Отже вказані вище обставини доводять, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі від встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Закріплений на законодавчому рівні мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує. Законодавством України не передбачено обмеження щодо встановлення розміру аліментів у розмірі, який перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Дитина сторін потребує матеріального забезпечення, а відповідач зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що відповідач отримує заробітну плату, достатню для виплати аліментів у розмірі 7 000 грн на утримання їхньої доньки. Відповідач може сплачувати аліменти на дитину у більшому розмірі, ніж встановлено ч.5 ст.183 СК України. При цьому, колегія суддів, враховувала обставини, перелічені у ст.182 СК України. Відповідач має працездатний вік, постійне місце проживання та можливість сплачувати аліменти, на утриманні інших осіб не має, а тому колегія суддів з урахуванням того, що робота моряка є періодичною, вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 7 000 грн. щомісячно. Потреба саме дитини, на утримання якої такі аліменти мають стягуватися, доведена позивачем, тому колегія суддіввважає за доцільне стягнення аліментів у визначеному розмірі, адже найголовнішою причиною призначення аліментів є потреба в них саме дитини. Доводи апелянта про не врахування судом при визначенні розміру аліментів наявності у нього на утриманні мати пенсійного віку не заслуговують на увагу, з огляду на відсутність доказів на підтвердження цього. Разом з тим, аналізуючи текст рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо не вмотивування висновку суду щодо визначення розміру аліментів. Враховуючи положення ч.4 ст.376 ЦПК України відносно того, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини, колегія суддів дійшла висновку про зміну мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення. Доводи апелянта щодо не доведення позивачем яким саме чином вона утримує дитину, в чому полягає її фінансова участь та який дохід вона отримує не стосуються предмета доказування, з огляду на вимоги ч.1 ст.182 СК України, якою встановлено, що матеріальне становище саме платника аліментів є предметом доказування. Так само суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що частина отриманих відповідачем грошей за контрактами є грошима по відрядженню, оскільки не підтверджені належними доказами. Доводи апелянта про отриманий ним дохід у 2019 році на рівні 7 060 доларів США, ґрунтується на звіті-рахунку НОМЕР_3 без врахування виписки з особового рахунку НОМЕР_1 , з якої вбачається отримання відповідачем у 2019 році ще доходу у розмірі 7 577,40 Євро, що в перерахунку на гривні на день отримання складає 222 858,04 грн (а.с.156-163). Отже за 2019 рік загальна сума доходу, отримана відповідачем складає 7 060 доларів США та 7 577,40 Євро (а.с.156-165). Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду щодо визначеного розміру аліментів не спростовують. Зважаючи на конкретні обставини справи, зокрема на: матеріальне становище відповідача, який має достатній дохід, відсутність в нього на утриманні інших осіб, враховуючи фактичні обставини справи та виходячи з закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач повинен і може надавати матеріальну допомогу у розмірі 7 000 грн. щомісячно на утримання доньки ОСОБА_5 . Зазначений розмір є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, у ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 26 квітня 2021 року в оскаржуваній частині зміні в його мотивувальній частині та залишенню без змін в його резолютивній частині. В частині вирішення позовних вимог про позбавлення батьківських прав справа в апеляційній інстанції не переглядалась. Керуючись ст.ст.374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Ростомова Гранта Артуровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 26 квітня 2021 року в частині стягнення аліментів змінити в його мотивувальній частині та залишити без змін в його резолютивній частині. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2021 року. Головуючий: Судді :