Постанова 4813 № 523/17563/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.05.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи № 523/17563/18 Апеляційне провадження № 22-ц/813/2624/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач), суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрова Є.С., за участю секретаря Кузьмук А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2020 року, постановлене під головуванням судді Середи І.В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона з 12 листопада 2004 року по 10 грудня 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач добровільно аліменти на дитину не сплачує, в даний час працює на суднах іноземних компаній, має морську спеціальність судномеханік та отримує дохід приблизно 2 000 доларів США. Посилаючись на вимоги ст.ст.180,181 СК України, ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 10 000 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.1). У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що на його утриманні перебувають: - дитина від іншого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який хворий від народження та потребує домашнього догляду; - дружина ОСОБА_5 , яка у зв`язку з хворобою сина не працює, перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку; - мати дружини- ОСОБА_6 , яка є онкохворою, інвалідом та потребує догляду від своєї доньки (т.1 а.с.49-51). Короткий зміст судового рішення першої інстанції Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 7 000 грн. щомісячно, починаючи з 10 грудня 2018 року і до його повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат (т.1 а.с.202-203). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач має середньомісячну заробітну плату 1 300 доларів США за один місяць роботи в середньому 9 місяців на рік. Визначаючи розмір аліментів 7 000 гривень, суд виходив з того, що зазначена сума складає ј частину від щомісячного доходу, виходячи з такого розрахунку: 1 300 доларів США х 9 місяців /12 місяців / 4 = 243,75 доларів США, що станом на 19 жовтня 2020 року еквівалентно 7 000 грн. Доводи відповідача про знаходження на його утриманні інших членів сім`ї, надання їм матеріальної допомоги суд не прийняв до уваги при визначенні розміру аліментів, оскільки відповідач не надавав інформацію щодо розміру витрат, які потрібні для догляду та лікування сина ОСОБА_4 , а також на лікування батьків дружини, та підтвердження знаходження їх на його утриманні. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 , стягнувши з нього аліменти у розмірі 3 000 грн. (т.2 а.с.1-4). Апеляційна скарга, крім доводів, що містяться у відзиві на позов, мотивована тим, що суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів не врахував його ( ОСОБА_1 ) стан здоров`я, матеріальний стан, а також наявність інших дітей та непрацездатної дружини на утриманні, чим порушив вимог ст.182 СК України. Зазначав про хибність висновку суду щодо розміру його заробітної плати за період з 14 вересня 2018 року по 12 вересня 2020 року на рівні 1 300 доларів США за 1 місяць роботи в середньому 9 місяців на рік. Наявність контракту не є безперечним доказом отримання середнього чистого доходу у розмірі 1 300 доларів США. Визначений судом розмір аліментів, з точки зору звичайних потреб малолітньої дитини та матеріальної спроможності відповідача, є надмірним. Судом не враховано наявність на його утриманні іншої дитини, дружини та хворої мати дружини, встановлений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та обов`язок обох батьків утримувати дитину. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просила скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін. Зазначала, що відповідачем не доведено розмір витрат на лікування молодшого сина та батьків дружини, знаходження їх на його утриманні. Надумані розрахунки апелянта направлені на уникнення сплати аліментів на утримання дитини в обґрунтованому розмірі. Документи, надані суду щодо стану здоров`я дитини (ОСОБА_4), свідчать про поставлення діагнозу дитині ще при народженні, а документів про теперішній стан здоров`я дитини не надано суду. Матеріали справи містять докази отримання заробітної плати відповідача, достатньої для виплати аліментів у розмірі, визначеному судом. Зазначала, що вона ( ОСОБА_2 ) має поганий стан здоров`я; є інвалідом 2 групи; на даний час безробітна (звільнена за станом здоров`я і ліквідацією установи); сторонньої допомоги не має; сплачує кредити, які отримувала для належного, повноцінного забезпечення життя свого сина та через брак коштів (т.2 а.с.87-88). Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_2 , представника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_2 та представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Установлені судом фактичні обставини справи З 12 листопада 2004 року по 10 грудня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.10,11). Сторони є особами працездатного віку та проживають окремо. Син ОСОБА_3 проживає із позивачкою та перебуває на її утриманні (т.1 а.с.9). Позивачка на час звернення до суду з позовною заявою працювала в державній установі «Чорноморська виправна колонія (№74)», звідки 02 листопада 2020 року звільнена за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) т.2 а.с.90. 09 листопада 2020 року ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності (захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції) т.2 а.с.91-93,94. Позивачка періодично проходить лікування у стаціонарі медичного закладу (т.1 а.с.90-94,100,102-107, т.2 а.с.155-157). В період з 20 листопада 2020 року по 06 січня 2021 року ОСОБА_2 була працевлаштована в державній установі «Чорноморська виправна колонія (№7)» (т.2 а.с.154). На час розгляду справи в апеляційній інстанції позивачка не працює. Відповідач працює за контрактами, строк дії яких 7 (8) місяців +/- 1 місяць, на посаді матроса-моториста на судах іноземних компаній та отримує заробітну плату у розмірі 1 355 доларів США (т.1 а.с.156,157,176-179,196-198). На утриманні відповідача перебуває дружина ОСОБА_5 та їх спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.62,65) Дружина відповідача ОСОБА_5 працювала в ТОВ «ВІ ЕФ КОНСАЛТІНГ СЕРВІСИЗ» на посаді менеджера з надання інформації з 01 вересня 2017 року. В період з 11 березня 2019 року по 09 березня 2020 року ОСОБА_5 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, оскільки син ОСОБА_4 потребує з 09 березня 2019 року домашнього догляду (т.1 а.с.61,67). На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції непрацевлаштована. Відповідач сплачує на сина ОСОБА_3 аліменти періодично в середньому по 1 000 грн. в місяць, а після винесення оскаржуваного судового рішення - по 3 000 грн., в березні 2021 року - 7 038,15 грн. (т.1 а.с.52-60,150-154, т.2 а.с.139). Судовим наказом Суворовського районного суду від 10 грудня 2020 року (після винесення оскаржуваного судового рішення) у справі №523/17747/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно у розмірі ј його заробітку (доходу), що не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2020 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.с.136-137,158-159). Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України). У ст.182 СК України наведений перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України). Встановлено, що відповідач має можливість та зобов`язаний законодавством надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Відповідно до вимог ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Аналогічна норма міститься у п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України. За частиною 2 ст.161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у ч.1 цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Позивачка, скориставшись своїм правом, звернулась до суду саме в позовному провадженні та просила визначити суд розмір аліментів на сина ОСОБА_3 у більшому розмірі ніж встановлено ч.5 ст.183 СК України, а саме 10 000 грн. Судом першої інстанції були враховані обставини, перелічені у ст.182 СК України та визначено розмір аліментів на дитину у розмірі 7 000 грн., виходячи з такого розрахунку: 1 300 доларів США х 9 місяців /12 місяців / 4 = 243,75 доларів США, що станом на 19 жовтня 2020 року еквівалентно 7 000 грн., де: - 1 300 доларів США розмір середньомісячної заробітної плати відповідача; - 9 місяців - середня кількість робочих місяців відповідача на рік; - 12 місяців - кількість місяців на рік; - 4 - розмір аліментів на 1 дитину, встановлений чинним законодавством, ј доходу платника аліментів. Позивачем зазначений розрахунок суду не оскаржено. Разом з тим, колегія суддів не може повністю погодитись із зазначеним розрахунком з огляду на таке. За нормами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до положень ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За нормами ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 грудня - 2027 гривень. У 2019 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень. У 2020 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень. У 2021 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень. Так, станом на день подачі позову (грудень 2018 року) мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину відповідного віку становив 1 013,50 грн. (50% від 2 027 грн., що складає прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» з 01 грудня 2018 року), а станом на 19 жовтня 2020 року (дата винесення рішення судом першої інстанції) - 1 159 грн. (50% від 2 318 грн., що складає прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» з 01 липня 2020 року). Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину станом на 19 жовтня 2020 року (дата винесення оскаржуваного судового рішення) становить 2 318 грн. Позивачем доведено, що відповідач може сплачувати аліменти на дитину у більшому розмірі, ніж встановлено ч.5 ст.183 СК України. Так, з наявних в матеріалах справи контрактів вбачається, що заробітна плата відповідача складає 1 355 доларів США в місяць (т.1 а.с.156,157,176-179,196-198). За нормами ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов поданий до суду - 10 грудня 2018 року. Судом встановлено, що: -з 10.12.2018 року - відповідач знаходився у рейсі (т.1 а.с.33); -у 2019 році відповідач знаходився у рейсах в період з 01.01.2019-10.05.2019 та з 28.05.2019 - 14.12.2019, тобто: у рейсі - 11 місяців; дома - 1 місяць (т.1 а.с.33,156,157,174,176). -у 2020 році - у рейсі з 01.01.2020 - 28.01.2020 та з 12.03.2020 - 20.12.2020, тобто: у рейсі- 10 місяців, дома - 2 місяці (т.1 а.с.176,177,198). Зазначене підтверджено в судовому засіданні апеляційної інстанції представником ОСОБА_10 . Отже в середньому на рік відповідач працює за контрактом 10 місяців. Вищезазначені періоди підтверджуються відповідями Державної прикордонної служби України від 26 березня 2019 року та від 02 квітня 2021 року (т.1 а.с.33, т.2 а.с.130). Колегія суддів, враховуючи обставини, перелічені у ст.182 СК України (зокрема наявність на утриманні відповідача ще одної дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружини ОСОБА_5 ), дійшла висновку про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки у розмірі 5 200 грн., виходячи з такого розрахунку: 1 355 доларів США х 10 місяців /12 місяців / 6 = 188,19 доларів США, що станом на 18 травня 2021 року еквівалентно 5 185,69 грн. (188,194 х 27,555), де: - 1 355 доларів США розмір середньомісячної заробітної плати відповідача; - 10 місяців - середня кількість робочих місяців відповідача на рік; - 12 місяців - кількість місяців на рік; - 6 - розмір аліментів на 1 дитину при наявності на утриманні двох дітей, 1/6 доходу платника аліментів (1/3 :2 = 1/6). Під час визначення розміру аліментів важливим питанням є визначення обсягу грошових коштів, за наявності яких дитина матиме змогу на рівень життя для забезпечення її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку, а також змогу батька сплачувати грошові кошти у визначеному розмірі. В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка пояснила, що на утримання сина щомісячно несе витрати до 15 000 грн. Колегія суддів взяла до уваги, що матеріали справи містять докази на підтвердження потреби саме дитини, на утримання якої такі аліменти мають стягуватися, тому вважає за доцільне стягнення аліментів у розмірі 5 200 грн., адже найголовнішою причиною призначення аліментів є потреба в них саме дитини (т.1 а.с.22-23,25,26,133-145). Доводи апелянта про не врахування судом при визначенні розміру аліментів наявності у нього на утриманні іншої дитини, дружини та хворої мати дружини не заслуговують на увагу, з огляду на текст оскаржуваного судового рішення, в якому суд зазначив про відсутність доказів знаходження їх на утриманні відповідача та не надання відповідачем інформації щодо розміру витрат на сина ОСОБА_4 та лікування батьків дружини. Відповідачем не доведено суду знаходження на його утриманні батьків дружини ( ОСОБА_6 та ОСОБА_15 ), які є пенсіонерами та отримують пенсію, тому надані суду документи щодо стану здоров`я батьків дружини судом не прийняті до уваги. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують. Зважаючи на конкретні обставини справи, зокрема на: матеріальне становище відповідача, який має достатній дохід, наявність в нього на утриманні малолітнього сина та дружини, враховуючи фактичні обставини справи та виходячи з закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач повинен і може надавати матеріальну допомогу у розмірі 5 200 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 . Зазначений розмір є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, у ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2020 року зміні в частині визначення розміру аліментів. Керуючись ст.ст.374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2020 року змінити в частині розміру аліментів. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 200 грн. (п`ять тисяч двісті гривень) щомісячно, починаючи з 10 грудня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку визначеному ст.389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 24 травня 2021 року. Головуючий: Судді :