Постанова 4857 № 500/3661/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3661/21 пров. № А/857/15413/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 500/3661/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, - суддя (судді) в суді першої інстанції Дерех Н.В. справу розглянуто в порядку письмового провадження, місце ухвалення рішення - м. Тернопіль, В С Т А Н О В И В: 29 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати вимоги ГУ ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-6224-54У, від 12.02.2019 №Ф-6224-54У, від 13.05.2019 №Ф-6224-54У, від 10.02.2021 №Ф-6224-54У. Зобов`язати ГУ ДПС у Тернопільській області зняти ОСОБА_1 з податкового обліку (тобто виключити з Єдиного банку даних інформацію про ФОП ОСОБА_1 та внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом виключення з неї недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску). Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті єдиного соціального внеску в розмірі 12283,69 грн з Державного бюджету України та направити такий висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення даної ухвали. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви в частині позовних вимог від 21.07.2021 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати вказану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону №2464-VI. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що оскільки про порушення своїх прав та інтересів, а також про існування спірних вимог ОСОБА_1 стало відомо у березні та травні 2021 року, а звернувся останній з даним позовом до суду лише 29.06.2021, то ним пропущений десятиденний строк звернення до суду, передбачений ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». При цьому, причини пропуску строку звернення до суду, які зазначені позивачем, є неповажними, у зв`язку із чим позовна заява підлягає поверненню відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України. Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України). Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Згідно з абз. 4-6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абз. 8, 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI). З матеріалів справи видно, що ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано позивача надати суду: 1) подати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску; 2) доплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн та подати до суду докази такої доплати. 16.07.2021 року позивачем на виконання вимог ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 про залишення позовної заяви без руху надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, в якій просить суд поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправних та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-6224-54У, від 12.02.2019 №Ф-6224-54У, від 13.05.2019 №Ф-6224-54У, від 10.02.2021 №Ф-6224-54У. В той же час, як вже було зазначено вище, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 позовну заяву повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску може бути оскаржена до суду протягом 10 календарних днів з дня, коли особа, якої стосується вимога, дізналася (або могла дізнатися) про порушення своїх прав. Дізнавшись про вимогу в березні та травні 2021 року, позивач звернувся до суду у червні 2021 року, не вказавши поважних причин, з яких він пропустив строк, встановлений ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI. При виборі норми права, яка підлягає застосуванню, суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у подібних правовідносинах у постанові від 08.08.2019 у справі № 480/106/19. Однак колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції не враховано, що за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску. Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску. Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI. Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19. При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку. В свою чергу, оскільки про порушення своїх прав та інтересів, а також про існування спірної вимоги ОСОБА_1 стало відомо у березні та травні 2021 року, а звернувся останній з даним позовом до суду 29.06.2021, то колегія суддів приходить до висновку про дотримання позивачем шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом в межах даних правовідносин. Відповідно до вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 про повернення позовної заяви винесена передчасно, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 243, 244, 250, 310, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 500/3661/21 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький