Постанова 4857 № 500/920/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/920/25 пров. № А/857/9592/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року (головуючий суддя Грицюк Р.П., м. Тернопіль) у справі №500/920/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, в с т а н о в и в : Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №500/920/25 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнту 1,11, 1,14 та 1,197). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 18.08.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,11, 1,14, 1,197) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 18.08.2024 з урахуванням виплачених сум. 13.01.2026 позивачем подано до Тернопільського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №500/920/25, просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати звіт про виконання рішення суду. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю. Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд обґрунтовував тим, що позивачем не доведено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач створюватиме перешкоди для виконання такого рішення. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою заяву про встановлення судового контролю задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що матеріалами справи достеменно підтверджено факт невиконання пенсійним органом рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №500/920/25, на що не звернув належної уваги суд першої інстанції. Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів при наданні оцінки законності та обгрунтованості оскаржуваної ухвали виходить з наступного. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Виконання рішення суду, яке набрало законної сили, забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, як це передбачено у розділі ІV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах». У статті 381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу. Колегія суддів зауважує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, змінений механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1 - 382-3 та статтю 382 викладено в новій редакції. Відповідно до ч.3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.11.2024 №4094-IX установлено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України (в редакції Закону №4094-IX) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Абзацом 2 частини 1 статті 382 КАС України передбачено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, вказаною нормою КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме, у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника. Разом з тим, в інших справах, які не належать до категорій справ, вказаних в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, з урахуванням приписів абз1. ч.1, ч.5 ст.382 КАС України, передбачено саме право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Як вже було встановлено, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №500/920/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 18.08.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,11, 1,14, 1,197) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 18.08.2024 з урахуванням виплачених сум. Враховуючи, що дана справа є справою з приводу обчислення та перерахунку пенсії, тобто, належить до переліку, визначеного в абзаці 2 ч.1 ст.382 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, суд, який розглянув дану справу як суд першої інстанції, повинен встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №500/920/25 шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Судом першої інстанції залишено поза увагою особливості розгляду справ з приводу судового контролю за виконанням судових рішень, встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, які діють з 19.12.2024 (дата набрання чинності цим Законом), а також вимоги ч.3 ст. 3 КАС України, тобто допущено неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, що з врахуванням вимог ст.381-1 КАС України та відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Керуючись статтями 311, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі №500/920/25 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко М.А. Пліш