Постанова 4808 № 346/2370/21

Справа № 346/2370/21 Провадження № 33/4808/615/21 Категорія 124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, відносно якої провадження у справі закрито ОСОБА_1 та його захисника адвоката Козлова О.С., представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Борсука Д.Я. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2021 року, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого інспектором УПП в Івано-Франківській області ДПП, громадянина України, за обвинуваченням у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. в с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 122885 від 20.05.2021 року, ОСОБА_1 07.04.2021 року о 07 год. 40 хв. в м. Івано-Франківськ, на регульованому перехресті вул. Тисменицька-Тополина-Юності, керуючи транспортним засобом Шкода Рапід, н.з НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив виїзд на вказане перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора із ввімкненими на оперативному транспортному засобі проблисковими маячками червоного та синього кольору та увімкненим спеціальним звуковим сигналом, не забезпечив безпеки дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом AUDI А6, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а також пошкоджене перильне огородження, чим порушив вимоги п. 2.3.б, 3.1, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2021 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Не погодившись з вказаним рішенням суду потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ст.124 КУпАП. Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Апелянт ОСОБА_2 вказує на те, що він як потерпілий отримав тілесні ушкодження, а його автомобіль вщент розбитий у зв`язку із неправомірними діями ОСОБА_1 . Зазначає, що не порушував ПДР України, оскільки проїжджав перехрестя на дозволений зелений сигнал світлофору із дозволеною швидкістю, а транспортний засіб працівників поліції проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофору без увімкнених звукових сигналів. Одразу після ДТП він взяв номери телефонів свідків ДТП та розмістив оголошення з проханням відгукнутись тих осіб. Хто був свідком ДТП. Його захисник Борсук Д.Я. відібрав свідчення у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були очевидцями обставин зіткнення транспортних засобів та вказали на те, що працівники поліції рухалися на великій швидкості на червоний сигнал світлофору без увімкнених світлових та звукових сигналів. Апелянт зазначає, що судом не досліджено обставини справи та не взято до уваги його пояснення щодо обставин ДТП, не дано правової оцінки поясненням свідка ОСОБА_5 про те, що працівники поліції рухалися автомобілем на великій швидкості на червоний сигнал світлофору без увімкнення світлових та звукових сигналів. Апелянт зазначає, що на відеозаписі зафіксовано, що всупереч ПДР України, на автомобілі працівників поліції проблискові маячки були присипані снігом, водій транспортного засобу поліції не увімкнув звукових сигналів та не переконався в безпеці свого маневру виїжджаючи на перехрестя на заборонений сигнал повороту. ОСОБА_2 наголошує на тому, що п.3.1 ПДР надає право водіям оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання відступати від вимог розділу 8 виключно за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, однак працівник поліції виїхавши на перехрестя на заборонений сигнал світлофору створив небезпеку для дорожнього руху та вчинив ДТП, коли його автомобіль уже проїжджав перехрестя на дозволений сигнал світлофору і саме водій поліції в`їхав у лівий бік його автомобіля. Апелянт зазначає, що водій поліцейський об`єктивно міг виявити небезпеку для руху, тому твердження суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є безпідставним та таким, що суперечить наявним у матеріалах справи доказам. Допущене порушення працівником поліції п.12.3 ПДР перебуває у причинному зв`язку з суспільно-небезпечними наслідками ДТП, що спричинило пошкодження транспортних засобів та звертає увагу на практику ВС України. Зокрема, у випадку ДТП за участю кількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу злочину потребує встановлення причинного зв`язку між діяннями кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі кожного з них у спричинення злочинного наслідку. ОСОБА_2 вказує на те, що у письмових поясненнях ОСОБА_1 та його напарниці ОСОБА_6 зазначено, що вони виконували завдання по забезпеченню безпеки дорожнього руху та рухалися за транспортним засобом в попутному напрямку, однак такі твердження є суперечливими. На відео долученому до матеріалів справи не зафіксовано рух автомобіля в попутному напрямку, куди на шаленій швидкості рухався автомобіль працівників поліції. Окрім того, на відеозаписі не чути звукових сигналів службового автомобіля, хоч вказані камери ведуть запис в режимі відео та звуку. Свої письмові пояснення ОСОБА_2 надав одразу після ДТП 07.04.2021 року, а пояснення ОСОБА_1 є надрукованими від 21.04.2021 року, тобто були заздалегідь підготовленими з метою уникнення відповідальності за власні неправомірні дії. За наведених обставин, вважає, що суд спрощено підійшов до розгляду даної справи. просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним за ст.124 КУпАП. На апеляційну скарну потерпілого ОСОБА_2 . ОСОБА_1 подав заперечення, в яких зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а її доводи є необґрунтованими. Зазначив, що суд першої інстанції належним чином, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, та виніс законне та обґрунтоване рішення у справі. Мотиви в апеляційній скарзі вважає неналежно обґрунтованими і таким, що суперечать фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 в запереченнях зазначив, що свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні суду першої інстанції надав зовсім інші пояснення, ніж ті на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та є знайомим ОСОБА_2 . Свідок на момент вчинення ДТП перебував в критій зупинці і звернув увагу на автомобіль патрульної поліції після того як почув зіткнення транспортних засобів, що свідчить про явні розбіжності між усними та письмовими поясненнями свідка. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що згідно стоп-кадру відеозапису автомобіль патрульної поліції знаходився безпосередньо на перехресті, а автомобіль Ауді на перехрестя ще не виїхав. Відповідно, для руху автомобіля патрульної поліції були відсутні перешкоди для руху, та у відповідності до п.3.2 ПДР службовий автомобіль мав право на подальший безперешкодний проїзд. Зважаючи на достатню оглядовість з усіх сторін перехрестя, звучність звукового спецсигналу, відсутність інших транспортних засобів, вважає що ним було забезпечено безпеку дорожнього руху і відповідно водій автомобіля Ауді мав можливість завчасно виявити службовий автомобіль зі спецсигналами та зобов`язаний був негайно вжити заходів щодо забезпечення безперешкодного проїзду автомобіля патрульної поліції. Вважає, що саме дії водія ОСОБА_2 , який не не дотримався ПДР України, стали причиною ДТП. В судове засідання апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, хоча в установленому законом порядку повідомлявся про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердив поважність причини щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції. Зі змісту доводів його представника адвоката Борсука Д.Я. вбачається, що ОСОБА_2 знає про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції та повністю довіряє йому представництво своїх інтересів в суді, не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності у зв`язку з чим просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності потерпілого ОСОБА_2 . Апеляційний суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 повідомлений належним чином про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомив про бажання приймати участь у судовому засіданні і враховуючи що участь потерпілого не є обов`язковою під час розгляду справи в апеляційній інстанції, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності потерпілого. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат Борсук Д.Я. просив скасувати постанову суду першої інстанції, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки саме він, як водій патрульної машини поліції винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди; - особа, стосовно якої закрито провадження у справі, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Козлов О.С. просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду без змін. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши та дослідивши доводи представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Борсука Д.Я., доводи особи, стосовно якої закрито провадження у справі, ОСОБА_1 та його захисника адвоката Козлова О.С., апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції закрив провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. При цьому, зі змісту мотивувальної частини судового рішення вбачається, що суд прийшов до висновку про те, що в ході розгляду справи не здобуто доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. В своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 вказує на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про закриття провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до ст.269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок судді місцевого суду про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП належним чином обґрунтований у мотивувальній частині судового рішення та зроблений на підставі дослідження сукупності доказів Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у порушення вимог п.п. 2.3б; 3.1, 12.1 ПДР України, та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Апеляційним судом у повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 122885 від 20.05.2021 року, ОСОБА_1 07.04.2021 року о 07 год. 40 хв. в м. Івано-Франківськ, на регульованому перехресті вул. Тисменицька-Тополина-Юності, керуючи транспортним засобом Шкода Рапід, н.з НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив виїзд на вказане перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора із ввімкненими на оперативному транспортному засобі проблисковими маячками червоного та синього кольору та увімкненим спеціальним звуковим сигналом, не забезпечив безпеки дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом AUDI А6, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а також пошкоджене перильне огородження, чим порушив вимоги п. 2.3.б, 3.1, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою - начальником ВРОМ ДТП УПП в Івано-Франківській області ДПП майором поліції Павлюк В.Д. із заповненням всіх передбачених граф протоколу та у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395. Посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалось працівником поліції та тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами не видавався. ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки у відповідності до ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в Івано-Франківському міському суді м. Івано-Франківська, ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчать власноручні підписи в протоколі ОСОБА_1 . Також зазначено, що до протоколу додається копії матеріалів ЖЕО №12157 від 07.04.2021 року на 27 арк., диск із записом моменту ДТП з камер відеоспостереження. ОСОБА_1 власноручно написав пояснення в протоколі про те, що більш детальні пояснення надасть на окремому аркуші, вину не визнає. Таким чином, зміст обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення фактично полягає в тому, що він, керуючи автомобілем, на регульованому перехресті вул. Тисменицька-Тополина-Юності, керуючи транспортним засобом Шкода Рапід, н.з НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив виїзд на вказане перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора із ввімкненими на оперативному транспортному засобі проблисковими маячками червоного та синього кольору та увімкненим спеціальним звуковим сигналом, не забезпечив безпеки дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом AUDI А6, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а також пошкоджене перильне огородження, чим порушив вимоги п. 2.3.б, 3.1, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Суд першої інстанції на підставі досліджених судом доказів, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , доказів на підтвердження винуватості останньої у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП здобуто не було. Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. Разом з тим, апеляційний суд розглядає справу тільки в межах обвинувачення, яке було висунуте ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №122885 від 20.05.2021 року, передбаченого ст.124 КУпАП і не надає правову оцінку діям іншим учасників дорожньо-транспортної пригоди, які не притягуються до адміністративної відповідальності. Зі змісту пояснень представника потерпілого адвоката Борсука Д.Я. вбачається, що він повністю підтримує вимоги апеляційної скарги та вважає, що саме водій ОСОБА_1 винний у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки керуючи службовим транспортним засобом марки Шкоди Рапід, без увімкнених проблискових маячків червоного та синього кольору та без увімкнення спеціального звукового сигналу, виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофора. Вважає, що потерпілий ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом AUDI А6, виїхав на регульоване перехрестя із дозволеною швидкістю і на дозволений для руху його автомобіля зелений сигнал світлофора. Наголошує на тому, що п.3.1 ПДР надає право водіям оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання відступати від вимог розділу 8 виключно за умови забезпечення безпеки дорожнього руху та звертає увагу на те, що у матеріалах справи не знайдено доказів того, що ОСОБА_1 виконував завдання по забезпеченню безпеки дорожнього руху та рухався за транспортним засобом в попутному напрямку. Вважає, що допущене працівником поліції порушення вимог п.12.3 ПДР перебуває у причинному зв`язку з суспільно-небезпечними наслідками ДТП, що спричинило пошкодження транспортних засобів. До матеріалів справи долучено протокол огляду місця події від 07.04.2021 року (а.с.10-13) відповідно до якого огляд розпочато о 09.05 год. та закінчено о 11.10 год. за участю понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із використанням цифрового фотоапарату марки «Сенол». Об`єктом огляду було перехрестя вулиць Тисменицька-Юності-Тополина, огляд проведено в світлу пору доби. Рух по вул. Тисменицька здійснюється по дві смуги в одному напрямку, зустрічні смуги розділені між собою подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки. Стан дороги був сухим, асфальтне покриття. Загальна ширина проїзної ділянки дороги по вул. Тисменицька до вищевказаного перехрестя становить 20.80 м. Ширина двох попутних смуг в напрямку м. Тисмениця за вищевказаним перехрестям становить 6.80 м. ширина лівої смуги руху в напрямку вул. Незалежності становить 3.70 м., а правої смуги руху в тому ж напрямку становить 5.20 м. При виїзді праворуч з вул. Тисменицька на вул. Юності зафіксовано автомобіль марки Шкода Рапід, н.з. НОМЕР_1 на синьому фоні, відстань від правого заднього колеса автомобіля до стоп лінії перед перехрестям по ходу огляду становить 25.30 м., а від правого переднього до тієї ж стоп лінії становить 29.70 м., відстань від переднього лівого колеса автомобіля до ЛЕП №78 від якої проведено уявну лінію становить 10.40 м. Відстань від правого заднього колеса до бордюру зліва по ходу огляду становить 21.20 м., а від лівого заднього до того ж бордюру - 22.80 м. Окрім того, зафіксовано автомобіль Ауді А6, н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору ближче до вул. Юності. Передньою частиною автомобіль направлений в напрямок м. Тисмениця і знаходиться на зеленій зоні задніми колесами та більшою частиною автомобіля, а передні колеса знаходяться на асфальті. Відстань від переднього правого колеса автомобіля до бордюру що знаходиться по праву сторону при виїзді з вул. Юності становить 25.90 м., а від переднього лівого до того ж бордюру становить 26.40 м. відстань від переднього правого колеса автомобіля до уявної лінії становить 2.4 м. В межах перехрестя вулиць Тисменицька-Юності-Тополина зафіксовано осип скла, а також акумулятор до автомобіля. На автомобілі марки Ауді А6 пошкоджено: ліве крило, ліві передня та задня дверці, вітрове скло, задній бампер, задня права фара, права задня дверка. На автомобілі марки Шкода Рапід пошкоджено: передня частина капоту, вітрове скло, права передня дверка. Протокол огляду підписаний особою, яка складала даний протокол - начальником ВРОМ ДТП УПП в Івано-Франківській області В.Павлюк, понятими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та слідчим Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Д.Андрейчук. Додано також копію схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.04.2021 року (а.с.14), на якій зафіксовано розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди та з якої вбачається, що вона сталася за участю водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем Шкода Рапід, н.з НОМЕР_1 , та водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «Ауді А6» н.з. НОМЕР_2 . Зокрема, на вищевказаній схемі зазначено місце зіткнення транспортних засобів, позначено осип скла, наявність пластмасових уламків білого кольору. Апеляційний суд звертає увагу на те, що сторони не заперечують щодо правильності даних, які зафіксовано в схемі до протоколу огляду місця події та погоджуються з розмірами зазначених відстаней, які були встановлені під час складання схеми працівником поліції та дозволяють встановити розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди. До вищевказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди долучено фото таблиці з місц2я ДТП (а.с.15-17), які відповідають даним зафіксованими у протоколі огляду місця події ДТП від 07.04.2021 року та схемі ДТП, та пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. До матеріалів справи долучено довідки МОЗ України КНП «Обласної клінічної лікарні» від 07.04.2021 року (а.с.18), відповідно до яких ОСОБА_1 був оглянутий нейрохірургом, щелепнолицевим хірургом, у якого наявні забій м`яких тканин голови та шиї, забійна рана лобної ділянки голови та який не перебував в стані сп`яніння. ОСОБА_6 була оглянута нейрохірургом та офтальмологом, щелепнолицевим спеціалістом, у якої виявлено забій м`яких тканин обличчя, забійна рана, рана підочної ділянки та нижньої повіки справа та не перебувала в стані сп`яніння. У відповідності до копії висновку КНП «ПНЦ ІФОР» від 07.04.2021 року №220 ОСОБА_2 не перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с.22). До матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_2 надані 07.04.2021 року (а.с.21), в яких зазначив, що 07.04.2021 року о 08 год він рухався автомобілем марки Ауді А6,н.з. НОМЕР_3 по вул.. Тополиній зі швидкістю 40-50 км/год., на перехрестці вулиць Тополина-Тисменицька для нього горів зелений сигнал світлофора, він зменшив швидкість, подивився в обидві сторони дороги та, переконавшись у безпеці руху, продовжив рух у напрямку вул.. Юності. Коли він перебував на середині проїзної частини дороги вул.. Тисменицька, він побачив, що зі сторони Тисмениці в напрямку вул. Незалежності рухається поліцейський автомобіль зі швидкістю понад 100 км/год. та без проблискових маячків і без увімкнених звукових сигналів. Після цього відбулось миттєве зіткнення. Від удару його автомобіль відкинуло на узбіччя. В той момент в автомобілі він перебував один. Пояснення ОСОБА_2 підписані власноручно. Також до матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_1 надані на 21.04.2021 року (а.с.24) відповідно до яких останній зазначив, що 07.04.2021 року о 07.35 год. на вул. Тисменицькій на території АЗС перебуваючи в службовому автомобілі Шкода Рапід під час завершення заправки паливом, він побачив автомобіль імпортного виробництва рухався по вул. Тисменицькій з порушенням ПДР, на передньому сидінні знаходився пасажир, котрий тримав дитину на колінах. Виїхавши з АЗС, увімкнув проблискові маячки синього і червоного кольору та звукові спец сигнали, почав рухатись по вул. Тисменицькій для того, щоб наздогнати транспортний засіб щодо припинення ним порушень ПДР. Рухаючись по вул. Тисменицькій він побачив, що вказаний транспортний засіб встиг перетнути регульоване перехрестя і на світлофорі загорівся червоний сигнал, він зменшив швидкість до 50 км/год. і під час руху на червоний сигнал світлофору з увімкненими світловими та звуковими спец сигналами, він пропустив пішохода. Впевнився, що проїзд перехрестям буде безпечним та за відсутності транспортних засобів, продовжив рух автомобілем. На завершенні проїзду перехрестя відчув різкий удар іншим транспортним засобом Ауді, який виїжджав на великій швидкості з вул. Тополина та не вжив заходів для надання переваги автомобілю під його керуванням. Зазначив, що на перехресті не було інших учасників дорожнього руху. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушенні та пояснив, що він рухався в напрямку по вул. Тисменицькій на службовому автомобілі із включеними світловими та звуковими спецсигналами з метою виконання службових обов`язків, побачивши зміну світлового сигналу світлофору він зменшив швидкість та надав можливість завершити перехід проїзної частини пішоходу, переконався в безпечності продовження руху та відсутності інших транспортних засобів, із увімкненими світловими та звуковими спецсигналами виїхав на перехрестя. Звертає увагу на те, що транспортний засіб під його керуванням перщим виїхав на перехрестя в той час, коли транспортний засіб водія ОСОБА_2 знаходився за межами перехрестя. Вказує, що бачив, як водій ОСОБА_2 , під`їжджаючи до перехрестя, почав гальмувати, що було розцінено ним, як виконання водієм вимог п. 3.2 Правил дорожнього руху. Однак, в подальшому водій ОСОБА_2 несподівано прискорився та виїхав на перехрестя, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. Вважає, що саме дії ОСОБА_2 стали причиною дорожньо-транспортної пригоди, який з прискоренням швидкості руху, виїхав на перехрестя не надавши перевагу в русі службовому автомобілю патрульної поліції, який рухався із увімкненими світловими та звуковими спецсигналами. Зі змісту пояснень захисника адвоката Козлова А.С. вбачається, що він вважає, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 та невинуватість у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Вважає, що сукупність досліджених судом доказів дозволяла повно та всебічно встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди та прийти до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_6 наданих 21.04.2021 року, які додані до матеріалів справи (а.с.25) та її пояснень у суді першої інстанції вбачається, що вона перебувала на АЗС разом із ОСОБА_1 , який повідомив, що побачив автомобіль. Який рухався по вул.Тисменицькій, пасажир якого тримав дитину на колінах на передньому сидінні і вони поїхали наздогнати даний автомобіль. При цьому, ОСОБА_1 включив звукові та світлові спец сигнали. Вказаний автомобіль проїхав вже перехрестя вулиць Юності-Тисменицька-Тополина. Для їхнього автомобіля загорівся червоний світловий сигнал світлофору, напарник ОСОБА_1 зменшив швидкість при під`їзді до світлофору та пропустив пішохода, і при наближенні до самого перехрестя з увімкненими звуковими та світловими спец сигналами продовжував рух, при цьому переконавшись у відсутності транспортних засобів. В цей час з вул. Тополина на великій швидкості виїхав автомобіль Ауді А6 чорного кольору і в`їхав в їх автомобіль. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з камери відеонагляду та відео реєстратора зі службового автомобіля працівників поліції. Апеляційним судом було встановлено, що вищевказані відеозаписи дійсно стосуються обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07.04.2021року за участю ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «Ауді А6», та за участю ОСОБА_1 , який керував службовим транспортним засобом марки «Шкода Рапід». Перегляд вищевказаних відеозаписів дозволяє об`єктивно встановити послідовність подій та дії кожного із учасників дорожнього руху, умови дорожньої обстановки і стан дорожнього покриття, механізм дорожньо-транспортної пригоди та її наслідки, місце зіткнення транспортних засобів та інші обставини, які мають істотне значення для правильного розгляду справи. У відповідності до п. 11.1 ПДР України кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними. Дані відеозапису також свідчать про те, що на вказаній ділянці дороги наявна дорожня розмітка. Данні відеозапису дозволяють встановити, як з лівої сторони зі сторони вулиці Тисменицька зліва направо на перехрестя виїжджає автомобіль патрульної поліції з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору, а транспортний засіб «Audi А6» рухається через перехрестя на зелене світло світлофору, та не збавляючи швидкості виїжджає на перехрестя. Зіткнення транспортних засобів відбулось в момент здійснення завершення маневру з перетинання перехрестя службового автомобіля працівників поліції, удар зіткнення відбувся передньою частиною автомобіля патрульної поліції у лівий бік транспортного засобу «Audi А6». Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний відеозапис не надає можливості пересвідчитись у тому, що водій службового автомобіля поліції ОСОБА_1 включив звукові спецсигнали, оскільки долучений відеозапис не відображає запис звуку. Апеляційний суд вважає, що вищевказаний відеозапис дозволяє встановити, що транспортний засіб марки «Ауді А6», з`являється на регульоване перехрестя зі сторони вул. Тополина на зелений сигнал світлофора в момент, коли службовий автомобіль працівників поліції «Шкода Рапід» вже знаходився на вищевказаному перехресті. В матеріалах справі наявні супровідні заступника начальника Івано-Франківського РУП з ПД ГУНП в Івано-Франківській області Л.Гончарука щодо направлення матеріалів, зареєстрованих в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Івано-Франківського РУП №12157 від 07.04.2021 року за фактом ДТП, яка сталась на перехресті вул. Юності та вул. Тисменицька в м. Івано-Франківську, для проведення перевірки та прийняття рішення згідно чинного законодавства начальникові УПП в Івано-Франківській області(а.с.4-5), на які було отримано відповідь про відсутність підстав для проведення додаткових перевірок та встановлення дійсних причин виникнення ДТП, оскільки в матеріалах справи відсутні були будь які посилання на те, що стало причиною виникнення ДТП та порушень вимог ПДР та в діях кого були виявлені порушення (а.с.6). У відповідності до рапорту долученого до матеріалів справи, 07.04.2021 року о 08.04 год. на службу 102 надійшло повідомлення про те, що на перехресті вулиць Юності і Тисменицька відбулось ДТП з потерпілими за участю автомобіля марки Шкода Рапід д.н.з. НОМЕР_1 на голубому фоні та Ауді д.н.з. НОМЕР_2 . Потерпілі два працівники поліції, яких госпіталізували (а.с.7) заявник ОСОБА_10 . До матеріалів справи також долучено рапорт слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Д. Андрейчука (а.с.9), який здійснювався виїзд та фіксація ДТП від 07.04.2021 року приблизно о 08 год. 45 хв. На вул.. Тисменицька в м. Івано-Франківську за фактом ДТП, під час якої ОСОБА_1 тримав тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин голови та шиї, забійної рани підочної ділянки та нижньої повіки справа. Встановлено, що 07.04.2021 року близько 08 год. ОСОБА_2 рухався автомобілем марки «Ауді А6» р.н. НОМЕР_2 , проїзною ділянкою дороги по вул.. Тополина зі сторони с. Підлужжя в напрямку вул. Юності через регульоване перехрестя вулиць Тисменицька-Тополина-Юності на зелене світло світлофора. В цей час зі сторони м. Тисмениця по вул. Тисменицькій в напрямку вул. Незалежності через регульоване перехрестя вулиць на червоне світло світлофора на службовому автомобілі марки «Шкода Рапід» р.н. НОМЕР_1 на синьому фоні, із увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору, рухався патрульний автомобіль «Ясень-0102» у складі патрульних ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Автомобіль марки «Шкода Рапід» р.н. НОМЕР_1 , перебував під керуванням ОСОБА_1 . При виїзді вищевказаного перехрестя між автомобілями відбулось зіткнення, в результаті чого ОСОБА_1 та ОСОБА_6 доставлені в КНП «ОКЛ ІФ ОР». В рапорті зазначено, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони ст. 286 КК України є мінімум середньої тяжкості тілесні ушкодження спричинені потерпілому, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_6 спричинені легкі тілесні ушкодження, то у зв`язку із цим відомості до ЄРДР не вносились, і я к наслідок, неможливо винести постанову про закриття кримінального провадження, якщо слідчим досудове розслідування не проводилось. Ознак складу злочину, передбаченого ст.. 286 КК України, оскільки жодній особі не було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження. Жодною зі сторін не було оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, як то передбачено КПК України. В рапорті наголошено на тому, що слідчий СВ просить зареєструвати дані матеріали до ЖЕО з подальшим направленням їх на виконання та прийняття рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до рапорту старшого дільничного офіцера поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції В. Гаріджука (а.с.26), яким останній доповідав начальнику Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, що 26.04.2021 року зареєстровано повідомлення по факту ДТП в м. Івано-Франківську на перехрестку вул. Тисменицька вул. Юності, яку зареєстровано. Встановлено про відсутність підстав для внесення відомостей в ЄРДР згідно супровідного начальника СВ Івано-Франківського РУП ГУНП. Встановлено, що 07.04.2021 року приблизно о 08 год. 00 хв. на вул. Тисменицька в м. Івано-Франківську за фактом ДТП, під час якої ОСОБА_1 тримав тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин голови та шиї, забійної рани підочної ділянки та нижньої повіки справа. Встановлено, що 07.04.2021 року близько 08 год. ОСОБА_2 рухався автомобілем марки «Ауді А6» р.н. НОМЕР_2 , проїзною ділянкою дороги по вул. Тополина зі сторони с. Підлужжя в напрямку вул. Юності через регульоване перехрестя вулиць Тисменицька-Тополина-Юності на зелене світло світлофора. В цей час зі сторони м. Тисмениця по вул. Тисменицькій в напрямку вул. Незалежності через регульоване перехрестя вулиць на червоне світло світлофора на службовому автомобілі марки «Шкода Рапід» р.н. НОМЕР_1 на синьому фоні, із увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору, рухався патрульний автомобіль «Ясень-0102» у складі патрульних ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Автомобіль марки «Шкода Рапід» р.н. НОМЕР_1 , перебував під керуванням ОСОБА_1 . При виїзді вищевказаного перехрестя між автомобілями відбулось зіткнення, в результаті чого ОСОБА_1 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження. Відомості в ЄВДР не вносились відповідно до ст..286 КК України. Перевірку було завершено, матеріали для прийняття рішення направити в УПП у м. Івано-Франківськ. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказані рапорти працівників поліції за своїм правовим змістом є службовими документами, яким поліцейські інформують начальника Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про законність своїх дій. Долучено до матеріалів справи довідку за результатами розгляду звернення старшого дільничного офіцера поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції В. Гаріджука (а.с.28), у відповідності до якої 26.04.2021 року завершено перевірку в межах компетенції за зверненням зареєстрованим за вх.№3189 від 26.04.2021 року по факту зазначеної ДТП, а матеріали для прийняття рішення слід направити в УПП у м. Івано-Франківськ. В мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду, судом зазначено, що з досліджених судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення не місять доказів порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. Судом першої інстанції при дослідженні обставин справи було допитано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , свідка інспектор ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_11 . Зазначив, що свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 07.07.2021 року він перебував на зупинці та очікував автобус, почув хлопок, однак сам момент зіткнення не бачив, звукових сигналів не чув. У судовому засіданні було досліджено запис з камер відеоспостереження, долученого до матеріалів справи, а також наданий ОСОБА_1 відеозапис, з реєстратора, який знаходився в патрульному автомобілі Шкода Рапід. Судом першої інстанції зазначено, що на вказаних відео зафіксовано, що транспортний засіб «Audi» рухається через перехрестя на зелене світло світлофору, та не збавляючи швидкості виїжджає на перехрестя. Одночасно зліва направо ( по відношенню до автомобіля «Audi» ) на перехрестя виїхав автомобіль патрульної поліції з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору. В момент здійснення завершення маневру з перетинання перехрестя відбувається зіткнення транспортних засобів. При цьому удар прийшовся на лівий бік транспортного засобу «Audi». Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідно до скріншоту відеозапису (а.с.51) видно, що автомобіль патрульної поліції знаходиться безпосередньо на перехресті, автомобіль Ауді під керуванням ОСОБА_2 в цей момент на перехрестя ще не виїхав. Таким чином, суд вважав за необхідне зазначити, що водій ОСОБА_1 , виїжджаючи на перехрестя дотримався п. 2.3.б, 12.1 Правил дорожнього руху України, перешкод для проїзду перехрестя ним не було. Таким чином, водій автомобіля патрульної поліції мав перевагу в русі. Судом також зазначено, що постановою Івано-Франківського міського суду від 24.06.2021 року по справі № 344/8045/21, яка залишена в силі постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26.07.2021 року встановлено порушення саме ОСОБА_2 п. 2.3б, 3.2, 12.1 Правил дорожнього руху України і визнання його винуватим за ст. 124 КУпАП. Суд першої інстанції в постанові суду наголосив на тому, що суду не доведено порушення ОСОБА_1 п. 3.1. Правил дорожнього руху України, оскільки з досліджених судом доказів, зокрема відеозапису події та пояснення свідка ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_1 дотримався вимог вказаного пункту, зокрема увімкнув світлові та звукові сигнали. Судом прийнято до уваги, що вказана обставина також встановлена у постанові Івано-Франківського міського суду від 24.06.2021 року по справі № 344/8045/21, та постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 26.07.2021 року Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що пояснення свідка ОСОБА_11 в тій частині, що він не чув звукових сигналів, не може бути визнано достатнім доказом, який доводить відсутність звукового сигналу на оперативному транспортному засобі. Таким чином, суд прийшов до висновку, що викладені в протоколі обставини того, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження, а тому прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і згідно ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Апеляційним судом досліджені всі докази, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами у судовому засіданні, а можливість отримання додаткових доказів відсутня. Щодо доводів апелянта ОСОБА_2 та його представника про відсутність даних про виконання працівників поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_6 оперативного завдання, то такі звинувачення виходять за межі пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 і не підлягають перевірці при апеляційному перегляді постанови Івано-Франківського міського суду від 01 вересня 2021 року. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду провадження не встановлені достатні докази, які дозволяють прийти до висновку про те, що працівники поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не виконували оперативне завдання та безпідставно включили проблискові маячки червоного та синього кольору на оперативному транспортному засобі. Разом з тим, доводи апеляційної скарги про наявність обґрунтованих сумнівів щодо виконання ОСОБА_1 оперативного завдання не свідчать про неправильність рішення про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Апеляційний суд також звертає увагу на те, що розглядає справу тільки в межах обвинувачення, яке було висунуте ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №122885 від 20.05.2021 року, передбаченого ст.124 КУпАП. Разом з тим, вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення стверджується, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Шкода Рапід, н.з НОМЕР_1 , здійснив виїзд на перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора із ввімкненими на оперативному транспортному засобі проблисковими маячками червоного та синього кольору та увімкненим спеціальним звуковим сигналом. За таких обставин, доводи потерпілого ОСОБА_2 про те, що на оперативному транспортному засобі не був включений спеціальний звуковий сигнал, не можуть бути перевірені під час розгляду цього провадження, оскільки явно виходять за межі висунутого обвинувачення та суперечать обставинам, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №122885 від 20.05.2021 року ОСОБА_13 звинувачується у порушенні вимог п.п. 2.3б, 3.1, 12.1 ПДР України. Пунктом 2.3б) Правил дорожнього руху України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно п. 3.1. ПДР України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений. Відповідно до п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку сукупності досліджених доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в діях ОСОБА_14 . Так, відповідно до п.3.1. водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений. Таким чином, законодавець дозволив водіям оперативних транспортних засобів порушувати вимоги Правил дорожнього руху, які регулюють дорожній рух за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання та світлофорів, початку та зміни напрямку руху, швидкості руху, дистанції, інтервалу та зустрічного роз`їзду, обгону та інших вимог Правил дорожнього руху, виконання яких повинно забезпечити безпеку дорожнього руху. Право відступати від вищевказаних вимог Правил дорожнього руху набувається водієм оперативних транспортних засобів за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. Апеляційний суд звертає увагу на те, що правила дорожнього руху не містять визначення безпеки дорожнього руху, яка повинна бути забезпечена виконанням всіма учасниками дорожнього руху вимог Правил дорожнього руху. При визначенні відповідного рівня безпеки дорожнього руху, який повинен забезпечити водій оперативних транспортних засобів апеляційний суд враховує, що відповідно до вимог п. 3.2. ПДР України, у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). Відповідно до вимог п.3.1 ПДР безпека дорожнього руху повинна бути забезпечена в умовах коли водій оперативного транспортного засобу має право порушувати певні вимоги ПДР України, а інші водії повинні мати можливість виконати вимоги п.3.2 ПДР України щодо можливості надати йому дорогу та забезпечити його безперешкодний проїзд. Таким чином, відповідно до п.3.1 Правил дорожнього руху під безпекою дорожнього руху необхідно розуміти такий рівень безпеки, який дозволяє водіям інших транспортних засобів виконати вимоги п.3.2 Правил дорожнього руху, щодо надання дороги і забезпечення безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу. Апеляційний суд вважає, що дії водія оперативного транспортного засобу не будуть відповідати вимогам п.3.1 Правил дорожнього руху України в частині забезпечення безпеки дорожнього руху, коли він створює ситуацію, в якій у водія іншого транспортного засобу не має технічної можливості виконати вимоги п.3.2 Правил дорожнього руху. Вищевказана правова позиція повністю узгоджується із п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідно до якого у випадках, коли передбачені ст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку. Разом з тим, наявність відповідної технічної можливості виконати вимоги п.3.2 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 встановлена іншими судовими рішеннями, які набули законної сили та висновки яких в даній частині мають для суду преюдиціальне значення. Так, до матеріалів справи долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №122882 від 18.05.2021 року щодо водія ОСОБА_2 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.2), а саме 07.04.2021 року о 07 год. 40 хв. ОСОБА_2 в м. Івано-Франківськ, на регульованому перехресті вул. Тисменицька-Тополина-Юності, керуючи транспортним засобом AUDI А6, номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не надав перевагу в русі оперативному транспортному засобу Шкода Рапід, н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що виконував невідкладне службове завдання рухався з увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору та увімкненим спеціальним звуковим сигналом, допустив з ним зіткнення, після чого здійснив наїзд на перильне огородження. В результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 2.3.б, 3.2, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. В матеріалах справи наявна постанова судді Івано-Франківського апеляційного суду Малєєва А.Ю. від 26.07.2021 року, якою апеляційного скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 24 червня 2021 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за фактом вищевказаної ДТП без змін. Зі змісту мотивувальної частини судових рішень вбачається, що водій ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки не виконав вимоги п. 2.3.б, 3.2, 12.1 Правил дорожнього руху. Апеляційний суд, дослідивши сукупність наявних у справі доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про недоведеність обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та відсутність правових підстав для скасування постанови суду першої інстанції. Апеляційний суд звертає увагу на те, що розгляд справи повинен відбуватися в межах доводів протоколу про адміністративне правопорушення щодо конкретної особи, а суддя не має права у будь-який інший спосіб конкретизувати пред`явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та змінювати його, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України. Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи протиправності, особа, яка вчинила протиправне діяння є суб`єктом правопорушення, встановлення вини такої особи. Виходячи з положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст.124 КУпАП, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив сукупність досліджених доказів і прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрив провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу на те, що діючий КУпАП передбачає тільки єдину правову підставу закрити провадження з реабілітуючи підстав, а саме на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Апеляційний суд, проаналізувавши сукупність досліджених доказів, приходить до висновку про обґрунтованість прийнятого судом рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв