Постанова Львівський апеляційний суд № 1303/647/2012

Справа № 1303/647/2012 Головуючий у 1 інстанції: Шендрікова Г.О. Провадження № 22-ц/811/1585/21 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., за участі секретаря: Сеньків Х.І., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 22 березня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони виконавчого провадження,- ВСТАНОВИЛА: У січні 2021 року представник ТОВ «ФК «Інвест Хаус» звернувся у суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування заяви посилався на те, що 02 квітня 2013 року Буський районний суд Львівської області ухвалив рішення по справі № 1303/647/2012 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 54/П/20/2007-840 від 22 серпня 2007 року з гр. ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра». На підставі ухваленого рішення судом видано виконавчий лист щодо стягнення заборгованості з Боржника. Завершено виконавче провадження №48283484 в Буському РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. (м. Львів). 02 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 54/П/20/2007-840 від 22 серпня 2007 року, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус». Просив заяву задовольнити та замінити стягувача у виконавчому провадженні за вище згаданим виконавчим провадженням на підставі ст.ст.55 та 442 ЦПК України. Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 22 березня 2021 року заяву задоволено. Замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні у справі № 1303/647/2012 ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Інвест Хаус». Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на те, що сума кредитного боргу, яка була предметом позову та яка була стягнута згідно з рішенням Буського райоононо суду Львівської області від 02 квітня 2013 року становить 132 470,92 грн., в той час як з згідно з наданим заявником договором відступлення прав вимоги від 02 березня 2020 року йому відступлене право вимоги до неї на суму 625 391,30 грн. Вважає, що надані заявником документи стосуються іншої суми боргу, а тому вони не свідчать про заміну особи у відносинах, щодо яких виникає спір, згідно з рішенням Буського районного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року. Стверджує, що доказів того, що ПАТ «Акціонерний банк «Надра» відступило на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус» свої права вимоги про стягнення з неї 132 470,92 грн. згідно з рішенням Буського районного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року заявником надано не було. Вважає, що ТОВ «ФК «Інвест Хаус» не може вважатися правонаступником ПАТ «Комерційний банк «Надра» в рамках даної справи та при виконанні судового рішення, ухваленого за результатом розгляду справи. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції замінив сторону (стягувача) у виконавчому провадженні за відсутності відкритого виконавчого провадження. Просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФОРТ» про залучення до участі у справі правонаступника задоволено. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ФОРТ», як правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» до участі у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони виконавчого провадження. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 30 вересня 2021 року, є дата складення повного судового рішення - 20 жовтня 2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Судом встановлено, що рішенням Буського районного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість у розмірі 132 470,92 грн. та 1324 грн. судового збору. На підставі ухваленого рішення були видані виконавчі листи. 02 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL2N79275_266ПВ, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором №54/П/20/2007-840 від 22 серпня 2007 року перейшло до ТОВ ««Фінансова компанія «Інвест Хаус». Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» є правонаступником ПАТ «КБ «Надра». Задовольняючи заяву ТОВ ««Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що заявник надав докази щодо правонаступництва. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. За нормами частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених між-народними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. За змістом ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи. Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (пункт 73). Окрім цього, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд неодноразово робив висновок, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, аби остаточне, обов`язкове судове рішення залишилося невиконаним («Шмалько проти України», № 60750/00, пункт 43, рішення від 20 липня 2004 року; «Ромашов проти України», № 67534/01, пункт 42, рішення від 27 липня 2004 року та інші). Право вимоги заявника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» підтверджується копією договору про відступлення прав вимоги №42053 від 02 березня 2020 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус», даних про недійсність якого матеріали справи не містять. За наведених обставин, суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» та наявність правових підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні. Крім цього, відповідно до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав від 05 листопада 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «ФОРТ» право вимоги до позичальників, заставодавців, та поручителів, які виникають у Нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього Договору зазначених у Додатках (№1-13) до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та всіма іншими похідними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатках (№1-13) до цього Договору. Матеріали справи свідчать про те, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 05 листопада 2020 року відбулась заміна кредитора у зобов`язаннях, щодо яких виник спір, а тому судом апеляційної інстанції залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ФОРТ», як правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» до участі у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони виконавчого провадження. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 22 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 20 жовтня 2021 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.