Постанова 4854 № 400/3084/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 жовтня 2021 р.м. ОдесаСправа № 400/3084/20 Головуючий в І інстанції: Устинов І.А. Дата та місце ухвалення рішення: 09.06.2021 р. м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П. судді Стас Л.В. судді Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, - В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, у сумі 90813,69 грн. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року залишено позовну заяву Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» без руху, визначено, що позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху необхідно подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважність причин пропуску такого строку. 01.09.2020 року Інститутом Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» подана заява про поновлення процесуальних строків. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року адміністративний позов повернутий позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку із тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» задоволено частково, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року скасовано, справу за позовом Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення в установленому відповідними положеннями КАС України питання про відкриття провадження у справі. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року відкрито провадження у справі № 400/3084/20 за правилами загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, а також неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Вирішуючи спірне питання та залишаючи заявлений позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущено строк для звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене. Так, у цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням відповідача з публічної служби (з військової служби) та виникненням у нього зобов`язання щодо відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у закладі вищої освіти. За усталеною практикою Верхового Суду (в тому числі, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16) спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому, до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. В свою чергу, згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду. Вирішуючи питання щодо початку перебігу строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне. У наказі від 07.02.2020 року № 27 начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» визначено, що ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за пп. «ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» згідно наказу від 30.01.2020 року № 4-РС (по особовому складу). Також, згідно наказу від 07.02.2020 року № 27 начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» ОСОБА_1 з 07 лютого 2020 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Крім того, цим же наказом від 07.02.2020 року № 27 оголошено суму до відшкодування за час навчання в Інституті Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» у розмірі 90813 грн. 69 коп. та визначено: внести суму до книги обліку нестач інституту та віднести на матроса ОСОБА_2 і надати термін для добровільного відшкодування витрат, які пов`язані з навчанням. Водночас, колегія суддів зазначає, що у наведеному наказі не вказано, який саме термін наданий ОСОБА_1 . Разом з цим, згідно матеріалів справи, з наказом про оголошення суми до відшкодування за час навчання в Інституті Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» у розмірі 90813 грн. 69 коп. ОСОБА_1 ознайомлено під підпис особисто 07.02.2020 року та останній отримав витяг з цього наказу, а тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з цієї дати у позивача почався перебіг строку на реалізацію свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у примусовому порядку. При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково послався на те, що відповідача звільнено наведеним наказом від 07.02.2020 року № 27, оскільки, згідно матеріалів справи, його звільнено 30.01.2020 року, проте, враховуючи, що сума до відшкодування, що заявлена у даній справі оголошена саме наказом від 07.02.2020 року та цієї дати ОСОБА_1 ознайомлено із вказаним наказом, колегія суддів вважає, що вказані висновки суду першої інстанції щодо дати звільнення не призвели до неправильного вирішення питання щодо початку перебігу строку звернення із даним позовом. З огляду на викладене, оскільки з 07.02.2020 року у позивача почався перебіг строку на реалізацію свого права на звернення до суду з позовом про стягнення витрат, які пов`язані з навчанням, у примусовому порядку, відповідно, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач, звернувшись із заявленим позовом засобами поштового зв`язку 27.07.2020 року, пропустив місячний строк звернення до суду. Водночас, колегія суддів зазначає, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України. Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду. Як в заявленому позові та в клопотанні про поновлення строків звернення до суду, а також в поданій апеляційній скарзі, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач вказує на те, що він вважав, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та у нього є трирічний строк на звернення до суду. Позивач зазначає, що 19.05.2020 року звернувся до цивільного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, у сумі 90813,69 грн., однак, 20.07.2020 року отримав ухвалу, якою відмовлено у відкритті провадження за даним позовом та роз`яснено про необхідність звернення в порядку адміністративного судочинства. З огляду на викладене, позивач вказує, що 27.07.2020 року звернувся з цим позовом в порядку адміністративного судочинства, тобто, в десятиденний строк з дня отримання ухвали про відмову у відкритті провадження в цивільній справі. Також, в додаткових поясненнях, які подані до суду апеляційної інстанції, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції помилково не враховано, що зміна практики суду щодо юрисдикції є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки. Так, надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з огляду на попереднє звернення до суду в порядку цивільного судочинства, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 804/285/16 щодо розгляду даної категорії справ в порядку адміністративного судочинства було прийнято у грудні 2018 року, а тому, позивач, який є суб`єктом владних повноважень, у 2020 році не може посилатись на зміну практики Верховного Суду щодо підсудності даних спорів та відповідно обґрунтовувати поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду попереднім зверненням в порядку цивільного судочинства. Отже, оскільки позивачем пропущений місячний строк для звернення до адміністративного суду, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України, жодних причин і обставин, які об`єктивно ускладнювали або унеможливлювали реалізацію позивачем прав у встановлений строк, останнім не наведено і таких судом не встановлено, то заявлений позов підлягає залишенню без розгляду, що вірно встановлено судом першої інстанції. Що стосується посилань апелянта на відсутність підстав для залишення заявленого позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду після відкриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Тобто, ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України прямо передбачено можливість залишення заявленого позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду після відкриття провадження у справі, що повністю спростовує доводи апелянта. Також, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції позивачу надавався строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та така заява подана останнім, тобто, у цій частині права позивача дотримані. Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно того, що питання щодо строку звернення до суду у цій справі вже вирішено судом апеляційної інстанції, яким скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення позову з підстав пропуску строку звернення до суду, оскільки підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення даного позову стали обставини щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, передчасність висновків суду першої інстанції та не з`ясування останнім питання щодо початку перебігу строку звернення до суду, що прямо зазначено в постанові суду апеляційної інстанції. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» залишити без задоволення. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 18.10.2021 р. Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Л.В. Стас Суддя: І.О. Турецька