Постанова 4855 № 709/802/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 709/802/21 Суддя (судді) першої інстанції: Романова О.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Інспектора 2 роти БПП у м.Кременчук УПП у Полтавській області капрала поліції Рябенького У.Ю. на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 2 роти БПП у м.Кременчук УПП у Полтавській області капрала поліції Рябенького У.Ю., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Інспектора 2 роти БПП у м.Кременчук УПП у Полтавській області капрала поліції Рябенького У.Ю., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4415558 від 28 червня 2021 року. Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 липня 2021 року позов частково задоволено. Скасуватиовано постанову інспектора 2 роти БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області капрала поліції Рябенького Устима Юрійовича від 28 червня 2021 року серії ЕАН № 4415558 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 направлено на новий розгляд інспектору 2 роти БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області капралу поліції Рябенькому Устиму Юрійовичу. В частині позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи та прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми матеріального та процесуального права, неповністю з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого судове рішення є незаконним та необгрунтованим. Зокрема апелянт зазначив, що не в повній мірі роз`яснені позивачу права, передбачені ст.268 КУпАП не спростовують факту порушення водієм п.17.1 ПДР України та не звільняють останнього від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП. До того ж позивач реалізував своє право на захист, звернувшись до суду із позовною заявою. Також апелянт зазначив, що рішення суду в частині направлення справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП на новий розгляд, є помилковим, оскільки направлення справи на новий розгляд можливе лише у разі розгляду справи та прийняття постанови особою чи органом, які неправомочні розглядати відповідні справи, чого у даному випадку не було. 22.09.2021 на адресу суду від позивача надійшов відзив, у якому ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Також позивач просив розглянути справу без його участі. 22.09.2021 року розгляд справи не відбувся у зв`зку з перебування головуючого судді Чаку Є.В. на лікарняному. Розгляд справи призначено на 11.10.2021 о 12:00. У зв`язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. З матеріалів справи вбачається, що постановою серії ЕАН № 4415558 позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 28.06.2021 о 22 год. 59 хв. м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, 5 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21083 СА0170В1, здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8 або 5.11 (забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі), чим порушив вимоги п. 17.1 ПДР України. Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відомості зазначені на відеозаписі повністю підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме порушення останнім п.17.1 ПДР України - на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі. Водночас суд зазначив, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки позивачу не було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. З оскаржуваної постанови вбачається, що 28.06.2021 о 22 год. 59 хв. м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, 5 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21083 СА0170В1, здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8 або 5.11 (забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі), чим порушив вимоги п. 17.1 ПДР України. Відповідно до п. 17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 Знак 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» або 5.11 Знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі. При цьому, пунктом 17.2 ПДР України встановлено, що водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини. Тобто, заїзд на смугу для маршрутних транспортних засобів дозволено під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини або для здійснення поворота праворуч з цієї смуги на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки. В інших випадках заїзд на смугу для маршрутних транспортних засобів заборонено. Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Згідно частини 3 ст.122 КУпАП за вказаною нормою відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. В даному випадку відповідачем до суду було надано як доказ відеодиск, з якого вбачається, що транспортний засіб ВАЗ 21083, після проїзду перехрестя виїхав на смугу для руху маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11 ПДР України та здійснив рух по ній. Колегія суддів зазначає, що відеоматеріали з місця події, що були надані відповідачем до матеріалів справи, досліджені та є доказами відповідно до статті 251 КУпАП, оскільки безпосередньо свідчать про наявність чи відсутність правопорушення. На відеозаписі зафіксовано пояснення позивача з приводу вчинення ним адміністративного правопорушення. Зокрема позивач визнав свою провину та просив винести йому попередження. Також, постанова про адміністративне правопорушення містить пункт 7, в якому відображено, що до постанови додається відео з відеореєстратора, на якому відображено зафіксоване правопорушення. Судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання позивача на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки рухаючись по смузі для руху маршрутних транспортних засобів він не чинив нікому перешкод в русі та у нього відсутній умисел на порушення вказаних правил, з огляду на те, що об`єктивна сторона даного правопорушення (порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів) не містить застереження у формі створення перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що міститься у іншому складі адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП - порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, а суб`єктивна сторона вказаного правопорушення може мати також необережну форму вини. Також необґрунтованими є посилання позивача, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, про те, що на відеозаписі не видно його обличчя, а тому в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні відомості про те, що на місці події був він, оскільки факт зупинки саме його працівниками поліції підтверджений відомостями зазначеними останнім у позовній заяві та його поясненнями наданими в судовому засіданні. Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наявні у матеріалах справи докази повністю підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме порушення останнім п.17.1 ПДР України - на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі. Водночас щодо висновків суду про порушення відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме не роз`яснення позивачу його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне. Так у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4415558 від 28.06.2021 міститься запис про те, що позивачу було роз`яснено права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП. У відповідній графі постанови наявний особистий підпис позивача. Крім того, ретельно дослідивши наявні на видеодиску файли, колегія встановила, що на відеозаписі зафіксовано, що інспектор повідомив позивача про початок розгляду справи про притягнення позивача до відповідальності; запитав у позивача чи є у нього заяви, клопотання чи пояснення; роз`яснив права позивача згідно ст.63 Конституції України. З відеозапису також вбачається, що інспектором належним чином повідомлено позивача про підстави зупинення, суть допущеного порушення, а також про відповідальність передбачену ч. 3 ст. 121 КУпАП за вчинене особою правопорушення. Відтак колегією суддів вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з урахування всіх обставин справи, у повній відповідності до ст. 280 КУпАП. Колегія суддів враховує, що на відеозаписі дійсно відсутні відомості щодо роз`яснення позивачу його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, проте зазначає, що факт не надання позивачу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху роз`яснень, передбачених положеннями статей КУпАП не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення. Ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17. З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено без дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Інспектора 2 роти БПП у м.Кременчук УПП у Полтавській області капрала поліції Рябенького У.Ю. задовольнити. Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 липня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора 2 роти БПП у м.Кременчук УПП у Полтавській області капрала поліції Рябенького У.Ю., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких