Постанова 4824 № 369/4059/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/13199/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 369/4059/21 07 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. при секретарі - Верес Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Пилюченко Інни Георгіївни на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , заінтересовані особи - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земюрконсалтинг» про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича неправомірними (протиправними),- в с т а н о в и в: 25 березня 2021 року представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Пилюченко Інна Георгіївна звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича неправомірними (протиправними), стягувач ОСОБА_2 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земюрконсалтинг». Скаргу обґрунтовувала тим, що Києво-Святошинським районним судом Київської області 11.12.2019 року був виданий виконавчий лист №369/12546/18 щодо примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 87000 доларів США, що еквівалентно 2 463 840,00 грн. та судових витрат у розмірі 8810 грн. На виконання вказаного виконавчого листа приватним виконавцем Кравець В.В. було відкрито виконавче провадження №63631381. 19.02.2021 року приватним виконавцем було здійснено опис, арешт та примусове вилученння у скаржника транспортного засобу TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 22.02.2021 року приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №63631381було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Земюрконсалтинг», якою зобов`язано останнього провести оцінку описаного автомобіля та надати звіт щодо ринкової вартостівказаного майна. Скаржник зазначає, що до моменту примусового вилучення автомобіля він не отримував жодної постанови в рамках виконавчого провадження №63631381, в тому числі, і постанови про відкриття виконавчого провадження, що позбавило скаржника можливості запропонувати приватному виконавцю інше майно, яке можливо реалізувати в першу чергу. Крім цього, зазначає про те, що при вилученні автомобіля приватний виконавець не дотримався послідовності вчинення виконавчих дій, зокрема, не встановив наявність у боржника грошових коштів, не з`ясував правовий режим права власності на автомобіль та не встановив, що спірний автомобіль належить скаржнику та його дружині на праві спільної сумісної власності, оскільки був придбаний в період перебування у шлюбі. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2021 року у задоволені скарги ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , заінтересовані особи - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земюрконсалтинг» про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича неправомірними (протиправними), відмовлено. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 12 липня 2021 року представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Пилюченко Інна Георгіївна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2021 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги. Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи. Зазначає, що до 19.02.2021 року скаржник не отримував від приватного виконавця жодної постанови, винесеної в межах виконавчого провадження №63631381, що підтверджуються відсутністю у матеріалах виконавчого провадження №63631381 копій рекомендованих повідомлень із штрих кодовим ідентифікатором за №0420108570821 та із штрих кодовим ідентифікатором за №0420108570830 про вручення скаржнику поштового відправлення, а тому, на думку представника скаржника приватним виконавцем було неналежно виконано вимоги ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» Вказує на те, що відповідно до п. 5 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчогопровадження їхні права та обов`язки. Звертає увагу, що приватний виконавець не попереджав скаржника про вчинення ним відповідних виконавчих дій, що фактично позбавило скаржника можливості надавати усні та письмові пояснення, зокрема, скаржник не зміг заперечувати протиарешту та опису автомобіля, оскільки до 19.02.2021 року взагалі не знав ні про рішенняКиєво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2019 року у справі №369/12546/18, ні про існування виконавчого провадження №63631381, так як ніколи не укладав з ОСОБА_2 договору позики від 17 серпня 2009 року та не позичав у ОСОБА_2 коштів у розмірі 87 000,00 доларів США. Звертає увагу, що приватний виконавець під час вилучення у скаржника автомобіля не з`ясував правовий режим власності цього автомобіля, чим грубо порушив вимоги ч.2 ст.19 Конституції України та ч.6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та, у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. Зазначає, що з 18 березня 2021 року приватному виконавцю було відомо про те, що вилученийавтомобіль придбано скаржником під час шлюбу з ОСОБА_3 , а тому, в силу приписів ст. 368 ЦК України та ст. 60 СК України, на нього розповсюджується правовий режим спільної сумісної власності та, на думку скаржника, приватний виконавець зобов`язаний був звернути стягнення лише на Ѕ частину автомобіля. В порушення вказаних вимог закону, приватний виконавець не звернувся до суду із поданням про визначення частки скаржника в автомобілі, чим грубо порушив як права скаржника, так і права і законні інтереси його дружним, що полягали в протиправному позбавленні дружини скаржника - ОСОБА_3 права власності на Ѕ частку автомобіля та нанесенні їй матеріальних збитків у розмірі половини вартості автомобіля. В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його представник Пилюченко Інна Георгіївна повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. 06 жовтня 2021 року подала до апеляційного суду заяву, в якій просила відмовити у задоволені апеляційної скарги та розглядати справу без її участі. Заінтересовані особи приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Земюрконсалтинг» в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Києво- Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2019 року по справі № 369/12546/18 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 17 серпня 2009 року в розмірі 87 000 дол. США, що еквівалентно 2 463 840, 00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 810,00 грн. У решті позову до ОСОБА_1 відмовлено ( а.с.83-84 т. 1) На виконання вказаного рішення суду 11 грудня 2019 року Києво- Святошинським районним судом Київської області було видано виконавчий лист по справі № 369/12546/18. (а.с. 81 т. 1) 16 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 369/12546/18 виданого 11 грудня 2019 року Києво- Святошинським районним судом Київської області. (а.с. 88 т. 1) 16 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 - транспортного засобу TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 (а.с. 106-107 т. 1) 16 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_1 , якою оголошено в розшук майно боржника- транспортний засіб TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 (а.с. 109-110 т. 1) 16 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було зроблено запит приватного виконавця № 63631381 до Київського Бюро технічної інвентаризації в якому він просив терміново надати вичерпну інформацію про наявність будь- якого майна, що зареєстровано за боржником ОСОБА_1 . (а.с. 171-172 т. 1) 16 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було направлено вимогу приватного виконавця № 63631381 до КП «Бюро технічної інвентаризації Києво- Святошинської районної ради Київської області» про надання копії технічної документації, а також копії правовстановлюючих документів на об`єкт житлової нерухомості, а саме: АДРЕСА_1 . (а.с. 173-174 т. 1) 19 листопада 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем рекомендованим поштовим відправленням було направлено боржнику ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження, штрих код «0420108570821» та «0420108570830» (а.с. 90 т. 1) Відповідно до роздруківки відстеження поштового відправлення за зазначеними вище штих кодами копія постанови про відкриття виконавчого провадження 23.11.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 була отримана особою за довіреністю; та 26.11.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 - була вручена. (а.с.91-92 т. 1) 10 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника якою було накладено арешт на транспортний засіб TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2016 року випуску, 2,7 об`єм двигуна, вид пального- бензин, пробіг - 150 000 км, комплектація- автомат, колір- сірий, тип трансмісії- автомат та призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_7 (а.с. 112-114 т. 1) 22 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою було призначено суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Земюрконсалтинг». (а.с. 10 т. 1) Відповідно до висновку про вартість майна колісного транспортного засобу TOYOTA HIGHLANDER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зробленого ТОВ «Земюрконсалтинг» на замовлення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець В.В., на підставі виконаних розрахунків та, з урахуванням соціально- економічних умов, що склалися на дату оцінки, цивільно- правових обмежень, ринкова вартість суб`єкта оцінки на дату оцінки складає (без врахування ПДВ) 694 000,00 грн. (а.с. 11 т. 1) 23 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було направлено вимогу приватного виконавця № 63631381 до Державного підприємства «Сетам» про надання ОСОБА_1 тимчасового доступу для вилучення особистих речей до автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні за адресою: м. Київ, вул. Новопироговська, 56. (а.с. 99-100 т. 1) 23 лютого 2021 року боржник ОСОБА_1 ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження. (а.с. 115 т. 1) 20 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві. (а.с. 8 т. 1) Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Накладено арешт на Ѕ частину автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, тип- загальний універсал- В, 2016 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами); НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . В задоволенні іншої частини поданої заяви відмовлено. (а.с. 45-49 т. 1) Згідно висновку про вартість майна колісного транспортного засобу TOYOTA HIGHLANDER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від 19 березня 2021 року вих. № 0319/1, зробленого ТОВ «Драфт» на замовлення гр. ОСОБА_1 , ринкова вартість майна станом на 19 березня 2021 року становить без ПДВ 838 706,00 грн. (а.с. 12-44 т. 1) З акту про проведення електронних торгів вбачається, що відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 531202 від 24.03.2021 року, сформованого ДП «Сетам» в Системі електронних торгів арештованого майна, електронні торги з реалізації майна (лот № 469649), а саме: легкового автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами); НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , колір сірий, відбулись. Продаж майна проведено шляхом його реалізації 24.03.2021 року Організатором торгів- ДП «Сетам», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6 в електронній формі в Системі електронних торгів арештованого майна лот № 469649. (а.с. 221-223 т. 2) 01 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було винесено постанову про зняття арешту з майна. (а.с. 133-134 т. 2) 01 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було винесено постанову про припинення розшуку майна боржника. (а.с. 136-137 т. 2) Відмовляючи у задоволені скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича в частині опису та арешту майна, суд першої інстанції посилався на те, що боржник був обізнаний про існування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, оскільки копія зазначеної постанови була отримана адресатом засобами поштового зв`язку за довіреністю 23.11.2020 року. Приватний виконавець при відкритті виконавчого провадження, накладенні арешту на майно, оголошенні розшуку майна призначенні суб`єкта оціночної діяльності та реалізації автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску діяв відповідно до вимог чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Частиною першою ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 451 ЦПК України). Згідно із ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до ст.18 ч.1 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Зазначена засада виконавчого провадження певною мірою конкретизована в ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За змістом ч. ч. 1, 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно визначений в ст. 48 вказаного Закону. Так, за змістом ч. ч. 1, 2, 4, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі, на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Судом встановлено, що рішенням Києво- Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2019 року по справі № 369/12546/18 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 17 серпня 2009 року в розмірі 87 000 дол. США, що еквівалентно 2 463 840, 00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 810,00 грн. У решті позову до ОСОБА_1 відмовлено ( а.с.83-84 т. 1) 11 грудня 2019 року Києво- Святошинським районним судом Київської області було видано виконавчий лист по справі № 369/12546/18. (а.с. 81 т. 1) 16 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 369/12546/18, виданого 11 грудня 2019 року Києво- Святошинським районним судом Київської області. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. З досліджених судом доказів вбачається, що 19 листопада 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович рекомендованим поштовим відправленням направив боржнику ОСОБА_1 копію постанови про відкриття виконавчого провадження, штрих код «0420108570821» та «0420108570830» Відповідно до роздруківки відстеження поштового відправлення за зазначеними вище штрих кодами боржник 23.11.2020 року за довіреністю та 26.11.2020 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. Отже, скаржник був належним чином повідомлений про початок примусового виконання рішення суду. З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів скаржника про те, що приватним виконавцем не надсилалась йому копія постанови про відкриття виконавчого провадження. Згідно вимог ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. На підставі наданих матеріалів виконавчого провадження № 63631381 судом першої вірно встановлено, що приватним виконавцем робились запити до ДФС щодо надання інформації про наявні рахунки у боржника та до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів. На зазначені запити приватним виконавцем було отримано відповідь від МВС України, що право власності на автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_1 м, а відповідно до інформації ДФС у боржника відсутні рахунки. З огляду на отриману інформацію про те, що у боржника відсутні кошти, достатні для задоволення вимог стягувача, 16.11.2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 63631381 та накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований на праві за ОСОБА_1 м. Так як місце знаходження вказаного транспортного засобу було невідоме, то приватним виконавцем 16.11.2020 року було винесено постанову про розшук майна боржника, якою було оголошено розшук даного автомобіля. На час вчинення вказаних виконавчих дій у приватного виконавця була наявна відповідь МВС України про те, що автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований на праві за ОСОБА_1 ( а.с. 97 т.1), який є боржником у виконавчому провадженні, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано послався в оскаржуваному судовому рішенні на те, що приватний виконавець при вчиненні таких виконавчих дій як накладення арешту на майно боржника, оголошення його розшуку діяв у відповідності до вимог ст.ст. 48,56 Закону України " Про виконавче провадження",інформації про те, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю боржника та його дружини ОСОБА_3 у приватного виконавця на час вчинення вказаних виконавчих дій не було, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність доводів скарги щодо порушення приватним виконавцем прав Соловей О.П. Обгрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо безпідставності доводів скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича в частині призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні № 63631381 постановою від 22.02.2021, з огляду на наступне. Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Згідно з частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) вказано, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11- 1200апп18). Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Згідно з приписами статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах. Відповідно до ст.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» необ`єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування. Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна. Згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки. Пунктом 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. Згідно вимог пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість. З огляду на зазначені вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Ознайомлення з об`єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та у особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як за приписами статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15-ц. З матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем 04 березня 2021 року рекомендованим поштовим відправленням було направлено боржнику ОСОБА_1 висновок про вартість майна, штрих код «0420108592345» та «0420108592353» Відповідно до роздруківки відстеження поштового відправлення за зазначеними вище штрих кодами боржник 12.03.2021 року та 14.04.2021 року отримав висновок про вартість майна. Проте заперечень проти вказаного звіту боржник приватному виконавцю не подавав, а рецензування звіту не призначалось. З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при винесенні постанови від 22.02.2021 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні№63631381 дії приватного виконавця відповідають вимогам статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Відмовляючи у задоволені скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо реалізації автомобіля марки TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на електронних торгах, суд першої інстанції посилався на те, що скаржник, який одночасно є боржником у виконавчому провадженню №63631381, ні з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження (23.11.2020 року), ні з моменту проведення опису майна боржника не звертався до приватного виконавця з метою надання декларації про його доходи, з інформацією про наявність у нього майна,яке може бути першочергово реалізовано, а також не надав приватному виконавцю інформації про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, а тому приватний виконавець, передаючи автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на реалізацію ДП " Сетам" на електронних торгах вчиняв вказані дії з урахуванням наявної у нього інформації про те, що власником вказаного автомобіля є боржник у виконавчому провадженні №63631381ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції так як він зроблений на підставі повного та об`єктивного встановлення дійсних обставин справи та досліджених судом доказів та відповідає вимогам матеріального права з огляду на наступне. Відповідно до п.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. З досліджених судом доказів вбачається, що 10 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою було накладено арешт на транспортний засіб TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2016 року випуску, 2,7 об`єм двигуна, вид пального- бензин, пробіг - 150 000 км, комплектація- автомат, колір- сірий, тип трансмісії- автомат та призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_7 (а.с. 112-114 т. 1) 22 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Вадимом Валентиновичем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою було призначено суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Земюрконсалтинг». (а.с. 10 т. 1) Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Накладено арешт на Ѕ частину автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, тип- загальний універсал- В, 2016 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами); НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . В задоволенні іншої частини поданої заяви відмовлено. (а.с. 45-49 т. 1) З акту про проведення електронних торгів вбачається, що відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 531202 від 24.03.2021 року сформованого ДП «Сетам» в Системі електронних торгів арештованого майна електронні торги з реалізації майна (лот № 469649), а саме: Легковий автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами); НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , колір сірий, відбулись. Продаж майна проведено шляхом його реалізації 24.03.2021 року Організатором торгів- ДП «Сетам», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6 в електронні формі в Системі електронних торгів арештованого майна лот № 469649. (а.с. 221-223 т. 2) Боржник був обізнаний про наявність відкритого виконавчого провадження, отримав висновок про вартість майна, 23 лютого 2021 року ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження (а.с. 115 т. 1), проте при цьому не надавав приватному виконавцю інформацію про те, що переданий на реалізацію автомобіль знаходиться у спільній сумісній власності подружжя. 03.03.2021 року приватний виконавець подав до ДП " Сетам" заявку на реалізацію арештованого майна- автомобіля TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску. Лише 18.03.2021 року приватного виконавця було повідомлено про те, що боржник володіє вказаним автомобілем разом з ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності подружжя та було надано копію ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 15 березня 2021 року про накладення арешту на цей автомобіль. З викладеного вбачається, що на час передачі автомобіля TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску приватним виконавцем на реалізацію 03 березня 2021 року, арешт на вказаний автомобіль ще не був накладений, інформація про боржник володіє вказаним автомобілем разом з ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності у приватного виконавця також була відсутня, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що дії приватного виконавця щодо передачі вказаного майна на реалізацію є законними і доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують. Доводи апеляційної скарги про те, що скаржник не отримував від приватного виконавця жодної постанови спростовуються наявними в матеріалах справи та наведеними і судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції доказами. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що скаржник був позбавлений можливості надавати приватному виконавцю усні, письмові пояснення та докази, оскільки в матеріалах справи наявні докази отримання ОСОБА_1 процесуальних документів виконавчого провадження №63631381, також він особисто ознайомлювався з матеріалам виконавчого провадження, проте скарг, пояснень чи доказів приватному виконавцю не надавав. Доводи апеляційної скарги про те, що приватний виконавець під час вилучення у скаржника автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 не з`ясував правовий режим власності вказаного автомобіля, колегія суддів відхиляє, оскільки приватним виконавцем робився запит до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів і на вказаний запит була надана інформація про те, що даний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_1 . Як пояснив сам ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції він був присутнім при вилученні у нього автомобіля, проте не надав приватному виконавцю інформації про те, що він володіє вказаним автомобілем спільно з дружиною ОСОБА_3 ні при вилученні автомобіля, ні в подальшому до його передачі на реалізацію. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне відмовити представнику скаржника ОСОБА_1 адвокату Пилюченко Інні Георгіївні в задоволені апеляційної скарги, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2021 року залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Пилюченко Інни Георгіївни залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 11 жовтня 2021 року. Головуючий: Судді: