Ухвала КАС ВС № 580/4268/20

УХВАЛА 11 жовтня 2021 року Київ справа №580/4268/20 адміністративне провадження №К/9901/34955/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі №580/4268/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, третя особа - Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку, поновлення на посаді,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому з урахуванням уточнень просив: - визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу від 13 серпня 2020 року №473 «Про застосування до працівників УПП в Черкаській області ДПП дисциплінарних стягнень»; - визнати протиправним і скасувати наказ від 29 вересня 2020 року №721 о/с «Про особовий склад»; - поновити позивача на посаді заступника начальника управління - начальника відділу чергової служби Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції з 30 вересня 2020 року; - стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 вересня 2020 року до дати фактичного поновлення. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. 20 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі №580/4268/20. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. Пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Посада публічної служби, яку обіймав позивач (заступник начальника управління - начальника відділу чергової служби Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції) та у зв`язку з перебуванням на якій виник цей спір, належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Підставою касаційного оскарження у даній справі відповідач зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду; - від 19 серпня 2020 року у справі №804/8302/17 щодо застосування статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та пункту 6 інструкції №230; - від 24 грудня 2019 року у справі №815/2907/18 щодо застосування статті 62 Конституції України, частини першої статті 222 Кримінально-процесуального кодексу України; - від 19 вересня 2018 року у справі №818/248/17, від 27 листопада 2019 року у справі №817/1218/16, від 18 вересня 2018 року у справі №818/248/17, від 14 листопада 2018 року у справі №802/522/16-а, від 08 травня 2019 року у справі №807/196/17 щодо застосування пункту 6 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Разом з тим, Верховний Суд акцентує увагу скаржника на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду. При посиланні на постанови Верховного Суду - від 30 вересня 2020 року у справі №200/142/20-а, від 08 липня 2020 року у справі №826/9664/17, від 29 квітня 2021 року у справі №815/2525/18, від 06 червня 2018 року у справі №807/168/15 скаржником не зазначено конкретну норму права, яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З огляду на викладене Суд не бере до уваги такі посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Окрім цього, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 КАС України, 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, що відповідно до частини 2 статті 353 КАС України є підставою дня скасування судових рішень на направлення справи на новий розгляд. Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 1,4 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником в касаційному порядку. У касаційній скарзі скаржником порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку. В обґрунтування такого клопотання зазначено, що касаційну скаргу вперше було направлено до Верховного Суду у строк, передбачений КАС України, проте вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, копію якої ним отримано 13 вересня 2021 року. 20 вересня 2021 року відповідач вдруге звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Наведене підтверджується долученими до касаційної скарги копіями документів та даними автоматизованої бази «діловодство спеціалізованого суду (ДСС)». Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. За наведених обставин, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв`язку з чим такий строк слід поновити. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі №580/4268/20.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

5. Витребувати з Черкаського окружного адміністративного суду справу №580/4268/20.

6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко В.М. Соколов , Судді Верховного Суду