Ухвала КАС ВС № 807/196/17

УХВАЛА 13 січня 2020 року Київ справа №807/196/17 адміністративне провадження №К/9901/1107/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І. В., суддів - Єресько Л. О., Калашнікової О. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №807/196/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - у с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати п.2 наказу відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 07 лютого 2017 року №219 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» щодо притягнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в Національній поліції України; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 17 лютого 2017 року №33/ос в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0072853), старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 18 лютого 2017 року; стягнути з відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення по справі в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді - старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. Справа розглядалася судами різних інстанцій неодноразово. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області 07 лютого 2017 року №219 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» частково - в частині звільнення зі служби в поліції старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області 17 лютого 2017 року №33/ос частково - в частині звільнення старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 21 лютого 2017 року; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за один рік в розмірі 81670,40 грн; рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6936,39 грн допущено до негайного виконання. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року в адміністративній справі №807/196/17 змінено, п.5 резолютивної частини судового рішення викладено в наступній редакції: «

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21 лютого 2017 року по 10 вересня 2019 року в загальному розмірі 208535 грн (двісті вісім тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн. (сума вказана без утримання обов`язкових платежів та зборів)». В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Посада публічної служби позивача не відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції. У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, - у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №807/196/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Дашутін Судді Л. О. Єресько О. В. Калашнікова