LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС638/16444/19

від 11.10.2021 · Цивільна

Ухвала 11 жовтня 2021 року м. Київ справа № 638/16444/19 провадження № 61-16133ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА», третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, про оформлення трудових відносин та стягнення заробітної плати, встановив: 04 жовтня 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року у вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у частині вимог про стягнення заробітної плати. Проте законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогами про встановлення факту перебування в трудових відносинах та про зобов'язання відповідача здійснити оформлення трудових відносин, внесення запису до трудової книжки про прийняття на роботу та запису про звільнення із займаної посади. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768, 40 грн). Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позивачем у позовній заяві фактично заявляється дві вимоги немайнового характеру: про встановлення факту перебування в трудових відносинах та про зобов'язання відповідача здійснити оформлення трудових відносин, внесення запису до трудової книжки про прийняття на роботу та запису про звільнення із займаної посади. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 1 921, 00 грн. Враховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 3 073, 60 грн (1 921, 00 грн * 0,4 * 2 * 200 %) . Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 073, 60 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується. Так, заявник у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Проте ОСОБА_1 не конкретизує, рішення яких саме судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, не вказує дати ухвалення таких рішень. Ураховуючи викладене, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно уточнити прохальну частину скарги, а саме конкретизувати, які саме судові рішення підлягають касаційному перегляду із зазначенням дати їх ухвалення. Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із уточненням прохальної частини касаційної скарги, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2021 рокузалишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»