Постанова 4804 № 236/2166/21

Єдиний унікальний номер 236/2166/21 Номер провадження 22-ц/804/2431/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 жовтня 2021 року м. Бахмут Донецька область Донецький апеляційний суд у складі: судді доповідача: Канурної О.Д., суддів: Кішкіної І.В., Никифоряка Л.П., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович, на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 липня 2021 року у цивільній справі № 236/2166/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович, до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги у зв`язку з порушенням терміну її виплати (суддя першої інстанції Шаньшина Марина Валеріївна), - В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович, звернулася до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги у зв`язку з порушенням терміну її виплати. В обґрунтування позовної заяви позивачка посилалася на те, що 19 квітня 2001 року вона була прийнята на роботу до структурного підрозділу «Донецька залізниця» про що видано наказ № 292 від 19 квітня 2001 року. 10 квітня 2017 року позивачку звільнено з роботи у структурному підрозділі ДП «Донецька залізниця» про що видано наказ № 50/ОС від 10 квітня 2017 року. У день звільнення відповідач повний розрахунок не провів, як наслідок він має перед нею не погашену заборгованість із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати. Відповідно до щомісячних розрахункових листів (табуляграм) заробітної плати, що видані позивачу у структурному підрозділі ДП «Донецька залізниця», розмір заборгованої заробітної плати складає 19170,97 грн., розмір заборгованої компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати складає 10429,57 грн. Загальна сума заборгованості станом на дату звернення до суду складає 29600,54 грн. Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович, просила суд першої інстанції стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 19170,97 грн., з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів; компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 10429,57 грн., без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів; вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати та компенсації за втрату чистини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати відмовлено. Судові витрати покладено за рахунок держави. Із вказаним рішенням суду не погодилася позивач - ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович та подала апеляційну скаргу, яка разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Донецького апеляційного суду. ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович, просить Донецький апеляційний суд скасувати рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 липня 2021 року про відмову в задоволенні позовних вимог та ухвалите нове рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у розмірі 19170,97 грн. з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів та компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням її виплати у розмірі 10429,57 грн. без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 26 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та надано відповідачу по справі строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 08 вересня 2021 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Як передбачено ч. 3 ст. 368 ЦПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Позов поданий до суду першої інстанції у травні 2021 року. Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX, мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270,00 грн. Ціна позову у даній справі складає 29600,54 грн., тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що майно ДП «Донецька залізниця» не ввійшло до статутного капіталу Акціонерного товариства «Українська залізниця», а тому відповідач не став правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території, враховуючи, що процедура реорганізації цих підприємств та передача їх прав та обов`язків до АТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції на території України. Оскільки немає завершення процесу припинення і відповідний запис до Єдиного державного реєстру не внесено, ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою, яка продовжує самостійно нести відповідальність за договірними та позадоговірними зобов`язаннями, що виникли за його участі. Проте, апеляційний суд не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Суд першої інстанції при розгляді справи не взяв до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року про те, що АТ «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця»; передавальний акт складено 05 серпня 2015 року, державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року. Хоча припинення ДП «Донецька залізниця» не зареєстровано, у відповідності до чинного законодавства АТ «Укрзалізниця» провадить діяльність, до отримання необхідних ліцензій та інших документів дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих підприємствами залізничного транспорту, у межах строку їх дії, з огляду на що, вже з дня державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» мала право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП «Донецька залізниця». Частиною 4 статті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатного розкладу, розцінок та норм праці, наказів та розпоряджень (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табелів обліку використаного часу, розрахункова-платіжних відомостей. Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі, який підтверджений наданими розрахунками заробітної плати. Апеляційний суд вважає, що позивач підтвердив наявність заборгованості у відповідача з виплати заробітної плати за період з лютого по серпень 2016 року у розмірі: за лютий 2709,38 грн (з урахуванням авансу отриманого позивачем); за березень 2969,98грн (при 173 відпрацьованих годинах); за квітень 2012 року 3528,05 грн (при 171 відпрацьованих годинах); за травень 2016 року 3506,14 грн (при 152 відпрацьованих годинах); за червень 2016 року 2 946,41грн (при 166 відпрацьованих годинах); за липень 2016 року 2 683,01 грн (при 172 відпрацьованих годинах); за серпень 2016 року 1103,17 грн (при 173 відпрацьованих годинах), а всього 19170,97грн. Як вбачається із частини 1 статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Статтею 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до статті 2 вказаного вище Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення). Як вбачається із статті 3 вказаного вище Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Згідно зі статтею 4 вказаного вище Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. На підставі положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» - Порядок. Пунктом 2.2 рішення Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 передбачено, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом /пункт 4 Порядку/. За змістом наведених норм права компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток. Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими. При цьому суд не бере розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням терміну їх виплат, наданий представником позивача, оскільки останній не врахував, що відповідно до статті 3 Закону сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов`язкових платежів, що призвело до невірного розрахунку компенсації втрати частини грошових доходів. З огляду на викладене, розмір компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням терміну їх виплат становить: за лютий 2016 року 1301, 91 грн /2709,38грн (нарахована зарплата) - 487,69грн (податок з доходів фізичних осіб) х 0.586 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з березня 2016 року по квітень 2021 року/; за березень 2016 року 1388,17 грн /2969,98 грн (нарахована зарплата) - 534,60 грн (податок з доходів фізичних осіб) х 0.57 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з квітня 2016 року по квітень 2021 року/; за квітень 2016 року 1495,68грн / 3528,05 грн (нарахована зарплата) - 635,05 грн (податок з доходів фізичних осіб) х 0.517 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з травня 2016 року по квітень 2021 року/; за травень 2016 року 1483, 52 грн /3506,14 грн (нарахована зарплата) - 631,11 грн (податок з доходів фізичних осіб) х 0.516 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з червеня 2016 року по квітень 2021 року/; за червень 2016 року 1253,94 грн /2946,41грн (нарахована зарплата) - 530,35 грн (податок з доходів фізичних осіб) х 0.519 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з липня 2016 року по квітень 2021 року/; за липень 2016 року 1144, 04 грн /2 531,55грн (нарахована зарплата) - 455,68грн (податок з доходів фізичних осіб) х 0.52 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з серпня 2016 року по квітень 2021 року/; за серпень 2016 року 474,91грн /1103,17 грн (нарахована зарплата) 198,57 грн (податок з доходів фізичних осіб) х 0.525 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з серпня 2016 року по квітень 2021 року/. Загальна сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за лютий серпень 2016 року, складає 8542, 17 грн (1301, 91 + 1388,17 + 1495, 68 грн + 1483,52 грн +1253,94 грн +1144,04 грн + 474,91 грн). Зазначена сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач. Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції не виконав вимоги закону про законність рішення суду та саме невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України частково задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та частково задовольнити позов, стягнувши з Товариства на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з лютого 2016 року по серпень 2016 року та суми компенсації. Статтею 382 ЦПК України передбачено, що в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача у дохід держави належить стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 849,88грн та за подачу апеляційної скарги 1 274,83грн, що разом складає 2 127,21грн. Керуючись ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович, задовольнити частково. Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 липня 2021 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40150216 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі з лютого 2016 року по серпень 2016 року в сумі 19170 (дев`ятнадцять тисяч сто сімдесят) грн 97 коп. з утриманням податків та інших обов`язкових платежів; компенсацію за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 8542 (вісім тисяч п`ятсот сорок дві) грн. 17 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 2 124 (дві тисячі сто двадцять чотири) гривень 71 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді: Повний текст судового рішення складено 07 жовтня 2021 року Суддя О.Д.Канурна