Постанова 4804 № 236/4613/19

Єдиний унікальний номер 236/4613/19 Номер провадження 22-ц/804/1838/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: судді - доповідача Космачевської Т.В., суддів: Тимченко О.О., Мальованого Ю.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 березня 2020 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Саржевської І.В. в місті Лимані Донецької області, повне судове рішення складено 10 березня 2020 року, у справі номер 236/4613/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, грошової допомоги, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, В С Т А Н О В И В: В листопаді 2019 року до Краснолиманського міського суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацій при звільненні, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона перебувала в трудових відносинах з відповідачем. Починаючи з березня 2017 року і по липень 2017 року їй не виплачувалась нарахована заробітна плата. 17 липня 2017 року звільнена за п. 6 ст. 36 КЗпП України по відмові працівника при зміні умов праці. В день звільнення з нею не проведено повного розрахунку, тому позивачка ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача АТ «Українська залізниця» на її користь заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року в сумі 2297,79 грн, за квітень 2017 року в сумі 2948,87 грн, за травень 2017 року в сум 2948,87 грн, за червень 2017 року в сумі 2948,87 грн, за липень 2017 року (включаючи грошову компенсацію за невикористану відпустку та грошову допомогу) в сумі 27504,76 грн, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7769,97 грн, а всього 46419,13 грн. Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 березня 2020 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, грошової допомоги, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати задоволено. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року 2297,79 грн, квітень 2017 року 2948,87 грн, травень 2017 року 2948,87 грн, червень 2017 року 2948,87 грн, липень 2017 року 27504,76грн (в тому числі вихідна допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні відпустки), а всього в сумі 38649,16 грн (без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів). Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 8135,31 грн. Зобов`язано Акціонерне товариство «Українська залізниця» при виплаті ОСОБА_2 доходу утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Із вказаним рішенням не погодився відповідач АТ «Українська залізниця», подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 березня 2020 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги наведено, що суд помилково дійшов висновку та ухвалив рішення про задоволення позову щодо стягнення з відповідача заборгованості по виплаті заробітної плати. У зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», де на момент звільнення працював позивач, відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», введеного в дію Указом Президента України від 15.03.2017 року №62/2017, нарахування заробітної плати було припинено. У зв`язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділі «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» нарахування заробітної плати здійснити неможливо. Нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Однак, через захоплення підприємства невідомими особами, відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією. Вважає, що суд помилково не застосував до позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходів положення та висновки, викладені в Науково-правовому висновку Торгово-промислової палати України №126/2/21-10.2 від 16.01.2018 року. Відсутність даних в індивідуальних відомостях застрахованих осіб і відомостях з центральних баз даних Державного реєстру фізичних осіб про доходи вказує на відсутність проведення нарахувань, а як наслідок і заборгованості, що сталась внаслідок дії форс-мажорних обставин. 27 квітня 2020 року позивачка ОСОБА_2 повідомлена про постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 березня 2020 року, у справі за її позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, грошової допомоги, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (а.с. 105). Також 4 травня 2020 року ОСОБА_2 отримала копію ухвали Донецького апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження від 27.04.2020 року з копією апеляційної скарги та додатками (а.с. 106). Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з відповідачем до 17 липня 2017 року, враховуючи, що з 15.04.2016 року відокремлений підрозділ «Моторвагонне депо «Родакове» державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття в виробничій підрозділ «Родаковське моторвагонне депо» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (а.с. 12-18). Згідно з наказом (розпорядженням) №440/ос від 17.07.2017 року про припинення трудового договору ОСОБА_2 17.07.2017 року звільнено у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок істотних змін умов праці за п. 6 ст. 36 КЗпП України з зазначенням компенсації за 123 днів відпустки та з виплатою одноразової грошової допомоги в розмірі середньомісячного заробітку (а.с. 23). Відповідно до довідки ВП «Родаківське моторвагонне депо» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» №1 від 17.07.2017 року, ОСОБА_2 звільнено 17.07.2017 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок істотних змін умов праці за п. 6 ст. 36 КЗпП України (а.с. 19). Відповідно до наказу №55-ДН від 13.03.2017 року структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» про встановлення простою працівникам виробничого підрозділу «Родаківське моторвагонне депо» встановлено початок простою з 16.03.2017 року. Оплату за час простою робітника проводити з розрахунку 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи (а.с. 25). Згідно з наказом №58-ДН від 16.03.2017 року структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» про встановлення простою працівникам Луганської дирекції залізничних перевезень, в зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності викликаних перекриттям усіх залізничних колій, встановлено початок простою з 20.03.2017 року. Оплату за час простою робітника проводити з розрахунку 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи. Пункт 6 наказу передбачає, що з 20 березня 2017 року наказ №55-ДН від 13.03.2017 року втратив чинність (а.с. 26). Відповідно до наказу №104/ОД від 17.03.2017 року виробничого підрозділ «Родаківське моторвагонне депо» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» встановлено простій з 20.03.2017 року для працівників виробничого підрозділ «Луганська дистанція сигналізації та зв`язку». Оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи (а.с. 24). З табелю обліку використання робочого часу вбачається, що ОСОБА_2 в березні 2017 року 10 днів перебувала у простої, в квітні 2017 року 19 дня перебувала у простої, в травні 2017 року 20 днів перебувала у простої, в червні 2017 року 20 днів перебувала у простої, в липні 2017 року 11 днів перебувала в простої, про що також свідчить журнал обліку приходу-уходу керівників, виробничо-технічного відділу, бухгалтерії, моторвагонного депо Родакове, які знаходяться на простої (а.с. 30-34, 52-68). З розрахунків заробітної плати, наданих ОСОБА_2 , видно, що їй нарахована до виплати заробітна плата за березень 2017 року в розмірі 2297,79 грн, квітень 2017 року 2948,87 грн, травень 2017 року 2948,87 грн, за червень 2017 року 2948,87 грн, за липень 2017 року 27504,76 грн (а.с. 35-39). З наданої до апеляційної скарги довідки про доходи №725/396 від 09.03.2020 року вбачається, що за березень 2017 року ОСОБА_2 нарахована заробітна плата в розмірі 2587,43 грн, сума до видачі 2057,48 грн, яка отримана нею 10 серпня 2017 року, про що свідчить видатковий касовий ордер №405 (а.с. 92, 93). Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі за березень 2017 року в сумі 2297,79 грн, квітень 2017 року 2948,87 грн, травень 2017 року 2948,87 грн, червень 2017 року 2948,87 грн, липень 2017 року 27504,76грн (в тому числі вихідна допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні відпустки), а всього в сумі 38649,16 грн (без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів), суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог в такому розмірі. Такий висновок суду першої інстанції є правильним та таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Згідно зі ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Судом встановлено, що позивач працював у відокремленому підрозділу «Моторвагонне депо «Родакове» державного підприємства «Донецька залізниця», яке 15.04.2016 року реорганізовано шляхом злиття в виробничій підрозділ «Родаковське моторвагонне депо» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». 17.07.2017 року позивач звільнений за п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок істотних змін умов праці. Відповідно до наказу №55-ДН від 13.03.2017 року структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» про встановлення простою працівникам виробничого підрозділу «Родаківське моторвагонне депо» встановлено початок простою з 16.03.2017 року. Оплату за час простою робітника проводити з розрахунку 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи. Згідно з наказом №58-ДН від 16.03.2017 року структурного підрозділу «Родаковське моторвагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» про встановлення простою працівникам Луганської дирекції залізничних перевезень, в зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності викликаних перекриттям усіх залізничних колій, встановлено початок простою з 20.03.2017 року. Оплату за час простою робітника проводити з розрахунку 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи. Пункт 6 наказу передбачає, що з 20 березня 2017 року наказ №55-ДН від 13.03.2017 року втратив чинність. Відповідно до №104/ОД від 17.03.2017 року регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» встановлено простій з 20.03.2017 року для працівників виробничого підрозділ «Луганська дистанція сигналізації та зв`язку». З табелю обліку використання робочого часу вбачається, що ОСОБА_2 в березні 2017 року 10 днів перебувала у простої, в квітні 2017 року 19 дня перебувала у простої, в травні 2017 року 20 днів перебувала у простої, в червні 2017 року 20 днів перебувала у простої, в липні 2017 року 11 днів перебувала в простої, про що також свідчить журнал обліку приходу-уходу керівників, виробничо-технічного відділу, бухгалтерії, моторвагонного депо Родакове, які знаходяться на простої. З розрахунків заробітної плати, наданих ОСОБА_2 , видно, що їй нарахована до виплати заробітна плата за березень 2017 року в розмірі 2297,79 грн, квітень 2017 року 2948,87 грн, травень 2017 року 2948,87 грн, за червень 2017 року 2948,87 грн, за липень 2017 року 27504,76 грн. Відповідач АТ «Українська залізниця» в апеляційній скарзі визнає факт, що господарська діяльність виробничого підрозділу «Родаковське моторвагонне депо» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» не здійснювалася. Надав довідку про доходи №725/396 від 09.03.2020 року, де зазначено, що за березень 2017 року позивачу нарахована заробітна плата в розмірі 2587,43 грн, до видачі 2057,48 грн, яку позивач отримав 10.08.2017 року. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції про стягнення заборгованості по заробітній платі за березень 2017 року 2297,79 грн, квітень 2017 року 2948,87 грн, травень 2017 року 2948,87 грн, червень 2017 року 2948,87 грн, липень 2017 року 27504,76грн (в тому числі вихідна допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні відпустки), а всього в сумі 38649,16 грн (без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів), з посиланням на припинення нарахування заробітної плати з березня 2017 року у зв`язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділі «Родаківське моторвагонне депо» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». Апеляційний суд ці доводи відхиляє. Відповідач не оспорює факту наявності заборгованості зі сплати заробітної плати позивачу. Він посилається лише на неможливість нарахувати заробітну плату за спірний період та ненаданням позивачем необхідних документів. Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження виконання трудових обов`язків, апеляційний суд приходить до наступного. Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За частинами 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, обов`язок щодо доказування покладається на обидві сторони процесу, позивачка ОСОБА_2 належним чином надала докази своїх вимог до відповідача АТ «Українська залізниця» за період з березня по липень 2017 року, відповідач не спростував надані нею докази, зокрема, видані відповідачем накази про встановлення простою, табеля обліку використання робочого часу з журналами обліку приходу-уходу керівників, виробничо-технічного відділу, бухгалтерії мотор-вагонного депо Родакове, які знаходяться на простої, розрахунки заборгованості по заробітній платі за період з березня 2017 року по липень 2017 року, у строки, встановлені частиною 1 ст. 116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачу від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом першої інстанції. Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність винесеного рішення. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Підстав для скасування судового рішення не вбачається. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати відповідача по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 березня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що ухвалена у малозначній справі, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді: Повне судове рішення складено 10 червня 2020 року. Суддя: