Постанова 4824 № 362/423/21

Головуючий у І інстанції Марчук О.Л. Провадження №22-ц/824/11164/2021 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Матвієнко Ю.О., суддів: Мельника Я.С., Гуля В.В., при секретарі: Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького Павла Сергійовича, треті особи: ОСОБА_3 , акціонерне товариство «Альфа-банк», про визнання недійсними електронних торгів, акту приватного виконавця і свідоцтва про право власності, В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького Павла Сергійовича, треті особи: ОСОБА_3 , акціонерне товариство «Альфа-банк», про визнання недійсними електронних торгів, акту приватного виконавця і свідоцтва про право власності, в якому просила визнати недійсними електронні торги, проведені 09 листопада 2020 року державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації двокімнатної квартири, загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером лота 448962 та протокол проведення електронних торгів від 09 листопада 2020 року №510648; визнати недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького П.С. від 27 листопада 2020 року ВП №62688811 про проведені електронні торги; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 01 грудня 2020 року, видане приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Бобковою І.О., зареєстроване в реєстрі за №1502. Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалась на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького П.С. перебуває виконавче провадження №62688811 щодо виконання виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 08.07.2016 року у справі №753/3340/16-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованості у розмірі 16890,62 дол. США. В межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П.С. винесено постанову про арешт майна, серія та номер 62688811 від 19.08.2020 року. Даною постановою накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому вищевказана квартира приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П.С. передана на реалізацію до Державного підприємства «СЕТАМ». 09 листопада 2020 року Державним підприємством «СЕТАМ» проведено електронні торги з реалізації двокімнатної квартири, загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером лота 448962, за наслідком проведення яких складено протокол проведення електронних торгів від 09.11.2020 року №510648. Згідно з протоколом проведених електронних торгів від 09.11.2020 року №510648 переможцем торгів визнано ОСОБА_2 (учасник №3), який за лотом реєстраційний номер 448962 придбавдвокімнатну квартиру, загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 284 320,40 грн. На підставі протоколу про проведення електронних торгів від 09 листопада 2020 року №510648 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким Павлом Сергійовичем складено акт про проведені електронні торги від 27 листопада 2020 року ВП №62688811. На підставі акту державного виконавця приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Бобковою І.О. видане свідоцтво про право власності від першого грудня дві тисячі двадцятого року, яке зареєстроване в реєстрі за №1502, та проведена державна реєстрація права власності на спірну квартиру за відповідачем ОСОБА_2 . У позовній заяві позивач посилається на те, що проведені електронні торги, за наслідком яких складено протокол електронних торгів, акт приватного виконавця про проведені електронні торги, а нотаріусом видане свідоцтво про право власності на квартиру, яке зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, проведені з порушенням норм цивільного законодавства та законодавства, яке регламентує проведення електронних торгів, внаслідок чого це призвело до неправомірного позбавлення позивача права власності на Ѕ частину квартири. Зокрема, позивач зазначила, що 30 квітня 1998 року між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області, за актовим записом №394. Під час шлюбу позивачем ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2016 року реєстровий №802, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського нотаріального округу Київської області Бобковою І.О., придбана квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таким чином, квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки придбана ними за час шлюбу. Як свідчать матеріали справи, спірна квартира, реалізована на публічних торгах, є спільною сумісною власністю подружжя, при цьому позивач в жодний спосіб не надавала виконавцю дозвіл (згоду) на реалізацію даної квартири і відповідно дану згоду нотаріально не посвідчувала, а тому вказані торги було проведено із порушенням вимог сімейного законодавства та порушенням прав позивача, із власності якої неправомірно вибула належна їй Ѕ частина квартири, у зв`язку з чим торги мають бути визнані недійсними. Рішенням Васильківськогоміськрайонного суду Київської області від 21 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Обгрунтовуючи скаргу, посилалась на те, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 придбана під час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, отже апелянт є власником Ѕ її частки. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, дійшов помилкового висновку, що внаслідок передачі майна на реалізацію на прилюдних торгах право спільної сумісної власності власниками втрачається, оскільки жодним законодавчим актом такого не передбачено. Судом не вказано, в силу якої норми закону порушується конституційний принцип права власності і особа без відома і згоди позбавляється права власності. При цьому, апелянт, як дружина, не надавала свою згоду на отримання коштів чоловіком у позику за кредитним договором, укладеним між ним та AT«АЛЬФА-БАНК». Суд першої інстанції взагалі не спростував правову позицію, затверджену висновком Верховного Суду, зробленим у постанові від 01.04.2020 року у справі №462/518/18 (Реалізація майна подружжя на публічних торгах без згоди одного з подружжя порушує право останнього на вільне користування і розпорядження ним). Як свідчать матеріали справи спірна квартира, реалізована на публічних торгах, є спільною сумісною власністю подружжя і позивач в жодний спосіб не надавала виконавцю дозвіл (згоду) на її реалізацію. Таким чином, приватний виконавець не здійснив заходи, регламентовані нормами чинного законодавства, що призвело до позбавлення позивача права власності. Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення також не врахував, що апелянтом виконавцю подавалась заява про зняття арешту з 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки квартира була придбана за час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Дана заява ОСОБА_1 безпідставно була залишена виконавцем без задоволення. У відзивах на апеляційну скаргу, що надійшли від приватного виконавця Русецького П.С., Леладзе Б.Х. та представника АТ «Альфа-Банк», останні просили залишити скаргу позивача без задоволення, а рішення суду - без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. В судовому засіданні приватний виконавець Русецький П.С., відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Каденко А.С. проти задоволення скарги позивача ОСОБА_1 заперечили та просили рішення суду залишити без змін з підстав, викладених у відзивах на скаргу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2020 року приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Русецькому П.С. на виконання надійшла заява про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом міста Києва № 752/3340/16-ц від 08.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь АТ «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) заборгованості в розмірі 16 890,62 доларів США (а.с.62). Виконавчий лист № 752/3340/16-ц, виданий 08.07.2016 року Голосіївським районним судом міста Києва, перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби та приватного виконавця, про що свідчать відмітки на виконавчому документі. 30.07.2020 року приватним виконавцем Русецьким П.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62688811 (а.с.64) щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом міста Києва № 752/3340/16-ц від 08.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь АТ «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) заборгованості в розмірі 16 890,62 дол. США. В цей же день, 30.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Русецьким П.С. на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця. Постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про арешт коштів боржника у відповідності до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» було надіслано боржнику ОСОБА_3 рекомендованим листом за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_3 . Винесена 30.07.2020 року приватним виконавцем Русецьким П.С. постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця була надіслана до відома сторонам виконавчого провадження та до виконання до банківських (фінансових) установ. Згідно отриманих відповідей з банківських установ, у боржника наявні кошти тільки на одному банківському рахунку в АТ «Державний ощадний банк України», яких недостатньо для виконання постанови. Відповідно до відповіді МВС України на запит № 84089571 від 30.07.2020 року за боржником не зареєстровано транспортних засобів. Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України на запит № 84089542 від 30.07.2020 року боржник ОСОБА_3 не отримує пенсії та не працює за трудовими чи цивільно-правовими договорами. Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_3 зареєстровано на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 802, виданого 26.08.2016 року приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Бобковою І.О. та 3/12 часток квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину №7-1218, виданого 11.11.2016 року Двадцятою Київською державною нотаріальною конторою. 20.08.2020 року приватним виконавцем Русецьким П.С. здійснено виїзд за місцем знаходження майна боржника, складено акт про виїзд за адресою: АДРЕСА_1 та недопущення приватного виконавця до квартири для проведення її опису. 20.08.2020 року, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Русецьким П.С. винесено постанову про опис та арешт майна боржника № 62688811, а саме квартири АДРЕСА_1 (а.с.68-69). 01.09.2020 року до приватного виконавця Русецького П.С. від представника Стягувача надійшло клопотання про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна у зв`язку з тим, що сторони не дійшли згоди щодо визначення вартості описаного майна - квартири АДРЕСА_1 . 01.09.2020 року, керуючись ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем Русецьким П.С. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, та направлено сторонам виконавчого провадження до відома (а.с.71). 04.09.2020 року на адресу приватного виконавця Русецького П.С. надійшов звіт про оцінку майна, відповідно до якого вартість квартири АДРЕСА_1 становить 390 550 грн. 00 коп. (а.с.72). Відповідно до ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Русецьким П.С. направлено повідомлення про оцінку майна сторонам виконавчого провадження (боржнику направлено на дві адреси, наявні в матеріалах виконавчого провадження) (а.с.73, 74). Згідно з абзацом першим частини першої, частинами шостою, восьмою і дев`ятою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. 04.09.2020 року приватним виконавцем направлено заявку № 62688811 на реалізацію арештованого майна до Філії Державного підприємства «СЕТАМ» м.Києва та Київської області. При цьому, двокімнатна квартира, загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше перебувала на реалізації при примусовому виконанні виконавчого листа № 752/3340/16-ц, виданого 08.07.2016 року Голосіївським районним судом міста Києва, але не була реалізована у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (протоколи торгів від 19.08.2019 року, 10.09.2019 року, 02.10.2019 року). Згідно інформації, розміщеної на сайті ДП «СЕТАМ», зберігачем майна визначено Савчука Ігоря Володимировича, що є підтвердженням обізнаності боржника про примусову реалізацію його майна. Згідно протоколу № 503701 проведення електронних торгів від 28.09.2020 року торги з реалізації двокімнатної квартири, загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за стартовою ціною 390 550,00 грн. не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (а.с.75). Згідно протоколу № 507054 проведення електронних торгів від 19.10.2020 року торги з реалізації двокімнатної квартири, загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за стартовою ціною 331 967,50 грн. не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (а.с.76). Згідно протоколу № 510648 проведення електронних торгів від 09.11.2020 року переможцем торгів з реалізації двокімнатної квартири, загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , як учасника, що запропонував найвищу ціну - 284 320,40 грн. (а.с.77). 27.11.2020 року приватним виконавцем було складено акт про реалізацію двокімнатної квартири, загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , копію якого було направлено сторонам виконавчого провадження, ДП «СЕТАМ» та вручено переможцю електронних торгів (а.с.78). Згідно свідоцтва від 01 грудня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Бобковою І.О., відповідачу ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з квартири під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м. (а.с.23). Запис про право власності ОСОБА_2 на вищевказаний об`єкт нерухомого майна 01 грудня 2020 року було внесено приватним нотаріусом і до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.24, 25). Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного. Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна вчинити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції принципу верховенства права. Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; та інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (частина перша статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»). Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 8 липня 2020 року по справі № 201/18443/17 зауважив, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. З матеріалів справи вбачається, що 09 листопада 2020 року ДП «СЕТАМ» було проведено електронні торги за лотом № 448962 з реалізації двокімнатної квартири, загальною площею 44,8 кв.м. та житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами яких було складено протокол № 510648, згідно якого переможцем став Учасник № 3 - ОСОБА_2 , який запропонував найвищу цінову пропозицію в розмірі 284 320 грн. 40 коп. ДП «СЕТАМ» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 березня 2019 року № 10008/5 "Про визначення організатора електронних торгів, торгів за фіксованою ціною" та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року (далі - Порядок), є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. Згідно із Порядком Організатор - це державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний чи приватний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): - копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; - копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; - копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); - у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; - копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна. Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано. Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Отже, державне підприємство "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби чи приватного виконавця. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку Організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна. ДП "СЕТАМ" виконує функції організатора електронних торгів, який діє в межах повноважень, визначених Порядком. Тобто, у Організатора електронних торгів відсутні повноваження надавати правову оцінку діям державних виконавців, в тому числі перевіряти відомості, наведені у заявці, на відповідність дійсності та законодавству. Як на підставу для задоволення позову та визнання недійсними електронних торгів, позивач посилалась на те, що спірна квартира була придбана під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя, отже їй належить Ѕ її частина, відтак реалізація квартири на електронних торгах без її згоди не відповідає вимогам закону. При цьому ОСОБА_1 у своєму позові про визнання недійсними електронних торгів та протоколу електронних торгів від 09.11.2020 року № 510648, акту приватного виконавця від 27.11.2020 року про проведені електронні торги та свідоцтва від 01.12.2020 року, не посилалась на порушення Порядку реалізації арештованого майна та не надала жодного доказу на підтвердження таких порушень. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18). Позивач ОСОБА_1 у своєму позові не посилалась на порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна, а обґрунтувала свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Доказів того, що обставини, на які посилається позивач, вплинули на результати торгів, суду надано не було. За таких обставин, правильним є висновок суду про те, що електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення, а факти порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорювала ці торги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Таким чином, оскільки позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги про те, що відчужена на електронних торгах квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , тому її реалізація на торгах є порушенням закону та прав позивача, обгрунтованості висновків суду не спростовують, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 на час проведення виконавчих дій та передачі квартири на реалізацію був боржник у виконавчому провадженні ВП №62688811 ОСОБА_3 , третя особа по справі. Апелянт ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_3 , боржника у виконавчому провадженні, будучи обізнаною про наявність рішення суду про стягнення боргу з її чоловіка та про виконавче провадження ВП №62688811, жодних дій, направлених на визнання за нею права власності на Ѕ частину квартири, зупинення реалізації квартири, оскарження дій приватного виконавця не вчинила. За таких обставин, дії приватного виконавця щодо арешту квартири та її подальшої реалізації вчинені ним з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Колегія суддів, крім того, вважає за необхідне зазначити, що кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримав від ПАТ «Альфа Банк» кредитні кошти, був укладений під час шлюбу з позивачем ОСОБА_1 , яка цей договір не оспорювала. Під час розгляду справи позивач не довела належними доказами того, щоотримані її чоловіком кредитні кошти в іноземній валюті були витрачені ним на особисті потреби, а не в інтересах сім`ї, відтак позивач не повинна відповідати належним їй майном за цими боргами перед кредитором. Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Оскільки за договором позики позикодавець передає позичальникові грошові кошти у власність, а останні згідно з вимогами ст. 60 СК України стають об`єктом спільної сумісної власності подружжя, то в такому випадку позичальником (боржником) стає не чоловік або дружина, а подружжя, які несуть солідарну відповідальність за виконання кредитного договору. До вказаного висновку прийшов Верховний Суд України у судових рішеннях по справі №6-27563св07 від 11.11.2018 року, № 6-21170св08 від 15.04.2010 року, №6-486цс16 від 27.06.2016 року, № 6-539цс16 від 14.09.2016 року. У постанові від 12.04.2018 року у справі № 296/2790/17 Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вимоги про визнання за подружжям права спільної сумісної власності подружжя станом на час продажу майна на електронних торгах не відповідають способу захисту порушених прав, передбачених статтею 16 ЦК України. Таким чином, оскільки кредитні кошти були використані подружжям в інтересах сім`ї, позивач ОСОБА_1 несе із ОСОБА_3 солідарний обов`язок з повернення АТ «АЛЬФА-БАНК», як кредитору, заборгованості за цим договором, у тому числі за рахунок належного їй майна. Інші доводи апеляційної скарги позивача зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин; ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм повну, всебічну та об`єктивну оцінку у своєму рішенні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги позивача цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: