Постанова 4803 № 171/2639/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5275/21 Справа № 171/2639/18 Суддя у 1-й інстанції - Семенова Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2021 року м.Кривий Ріг справа № 171/2639/18 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., секретар судового засідання: Голуб О.О. сторони: позивач за первісним позовом: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законний представник якого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року, яке ухвалено суддею Семеновою Н.М. у м. Апостолове Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 30 грудня 2020 року, - ВСТАНОВИВ: В грудні 2018 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законний представник якого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 01.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_6 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 86 про надання ОСОБА_6 кредиту сумі 600 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом розмірі 17 % річних, з терміном остаточною погашення Кредиту не пізніше 31 березня 2018 року. Згідно п. 1.1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язався прийняти належним чином використати та повернути Кредит в сумі 600 000 грн., а також сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 17 % річних, на умовах та в строки, визначені Кредитним договором. Внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору 29.10.2009 року Банк звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу, а 31.03.2014 року - з позовною заявою про стягнення боргу за кредитним договором. В зв`язку з невиконанням спадкодавцем в добровільному порядку рішень суду на даний момент перед АТ «Ощадбанк» залишилась не погашеною заборгованість в загальній сумі 953 086,36 грн., яка скаладається із заборгованості згідно судового наказу № 2-Н-453/09 від 18.12.2009 року, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області на суму 595 563, 14 грн. та заборгованості згідно рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області № 171/1141/14-ц від 20.06.2014 року на суму 357 523, 22 грн. При примусовому виконанні судового наказу № 2-Н-453/09 від 18.12.2009 року, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області та рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області № 171/1141/14-ц від 20.06.2014 року державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_6 помер, актовий запис про смерть № 346 від 29.09.2016 року, складений Апотолівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. В зв`язку з чим виконавчі провадження закінчені, про що винесені постанови від 29.11.2016 року. 22.03.2017 року позивач звернувся до Апостолівської державної нотаріальної контори з претензією кредитора до спадкоємців померлого ОСОБА_6 . Згідно відповіді державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори Штельмах Н.А. від 27.03.2017 року № 202/02-14, претензія кредитора доведена до відома спадкоємців. Крім того, згідно відповіді державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори Штельмах Н.А. за вих. № 8/02-14 від 04.01.2018 року, спадкова справа після померлого ОСОБА_6 заведена в Апостолівській державній нотаріальні конторі 28.10.2016 року за № 135/2016. Спадщину після померлого ОСОБА_6 прийняли його батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_5 , син - ОСОБА_3 . На підставі наведеного вище позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_4 , на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість сумі 953 086,36 грн. та понесені судові витрати. В березні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним з моменту вчинення договору споживчого кредиту № 86 від 01 квітня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 , в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до умов кредитного договору № 86 від 01.04.2008 року, кошти в сумі в сумі 600 000 грн. Банк ОСОБА_6 не видавав, тобто договір, який був укладений на отримання коштів в сумі 600 000 грн. не був виконаний Банком, так як Банк не надавав позичальнику кредит в сумі 600 000 грн. на споживчі цілі, а тому особливості регулювання відносин визначаються Законом України «Про захист прав споживачів» і такий договір кредитування є недійсним. В оспорюваному договорі кредиту взагалі не зазначено, хто отримав кошти в сумі 600000 грн., а тому, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача. У зв`язку з тим, що неможливо встановити кому були надані кошти в сумі 600000 грн., а таких доказів до суду позивач не надав, що ставить під сумнів законність такого кредитного договору та підтверджує той факт, що між ОСОБА_6 та Банком не було укладено і кошти ОСОБА_6 не видавались. Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», не надав до суду жодного платіжного документу про виконання умов договору №86 від 01.01.2008 року, а саме платіжного документу, який би був підписаний ОСОБА_6 . Оскільки суду не надано платіжного документа з відміткою банку про його прийняття чи виконання або ж іншого платіжного документа про видачу коштів по Договору № 86 від 01.04.2008 року, то згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Договір № 86 від 01.04.2008 року є недійсним з моменту його укладення. На підставі викладеного вище позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати недійсним з моменту вчинення договір споживчого кредиту № 86 від 01 квітня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_6 . Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року в задоволенні первісного позову АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним з моменту вчинення договору споживчого кредиту № 86 від 01 квітня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 , відмовлено. В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом АТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України» та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог оскільки судом першої інстанції не враховано, що у зв`язку з невиконанням спадкодавцем ОСОБА_6 в добровільному порядку рішень суду на даний момент перед АТ «Ощадбанк» залишилась не погашеною заборгованість в загальній сумі 953 086,36 грн., яка складається із заборгованості, згідно судового наказу № 2-Н-453/09 від 18.12.2009 року, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області на суму 595 563, 14 грн. та заборгованості згідно рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області № 171/1141/14-ц від 20.06.2014 року на суму 357 523, 22 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів по справі, як осіб, що прийняли спадщину після померлого ОСОБА_6 . Апелянт зауважує на тому, що факт прийняття відповідачами спадщини та факт належності померлому ОСОБА_6 нерухомого майна підтверджується наявною в матеріалах справи спадковою справою, тому висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не зазначено перелік спадкового майна, не надано доказів, які підтверджують яке саме майно одержано спадкоємцями в спадщину та яка вартість цього майна, суперечить вимогам процесуального закону, оскільки суд безпідставно поклав обов`язок доказування наведених обставин на сторону позивача. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним з моменту вчинення договору споживчого кредиту № 86 від 01 квітня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 , тому, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в цій частині рішення суду першої інстанції не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача за первісним позовом АТ «Державний ощадний банк України» - Глазунову А.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, відповідачів за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - ОСОБА_7 , які, кожен окремо, заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін рішення суду першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, згідно договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 86 від 01.04.2008 року, ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є АТ «Ощадбанк», надав ОСОБА_6 кредит в межах максимального ліміту кредиту 600 000,00 грн. зі сплатою 17% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 31.03.2018 року, з погашенням суми кредиту та процентів у терміни та розмірах, передбачених умовами кредитного договору (том 1 а.с.6-8). З метою належного виконання зобов`язань за договором № 86 від 01.04.2008 року, між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є АТ «Ощадбанк», та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір № 078/08 від 01.04.2008 року, згідно умов якого іпотекодавець передав в іпотеку будівлі та споруди птахоферми за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до судового наказу, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області від 18.12.2009 року, з ОСОБА_6 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» стягнуто заборгованість у розмірі 642 756,15 коп. та судовий збір у сумі 850 грн. Судовий наказ набрав законної сили 18.01.2010 року (том 1 а.с.111). Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20.06.2014 року з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» стягнуто заборгованість за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 01.04.2008 року у розмірі 353983,39 грн., яка складається із 324328,08 грн. залишку заборгованості за нарахованими, але не сплаченими відсотками за період з 01.11.2009 року по 31.01.2013 року та 29655,31 грн. пені за період з 17.02.2012 року по 01.02.2013 року (том 1 а.с.112). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (том 1 а.с.74). При примусовому виконанні судового наказу № 2-Н-453/09 від 18.12.2009 року, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області та рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області № 171/1141/14-ц від 20.06.2014 року державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_6 помер, у зв`язку з чим виконавчі провадження закінчені, про що винесені постанови від 29.11.2016 року. Згідно відповіді Апостолівської державної нотаріальної контори № 8/02-14 від 01.01.2018 року, спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли його батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_5 , син - ОСОБА_3 , свідоцтво про право на спадщину після померлого ОСОБА_6 не видавалися (том 1 а.с.11). Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 86, який укладено 01.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_6 , позивач посилався на те, що у зв`язку з невиконанням спадкодавцем в добровільному порядку судових рішень на даний момент перед АТ «Ощадбанк» залишилась не погашеною заборгованість в загальній сумі 953 086,36 грн. в тому числі, заборгованість згідно судового наказу № 2-Н-453/09 від 18.12.2009 року, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області в сумі 595 563, 14 грн. та заборгованість згідно рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області № 171/1141/14-ц від 20.06.2014 року в сумі 357 523, 22 грн. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які підтверджують яке саме майно прийняли у спадок відповідачі та яка його вартість, позивачем не надано, що унеможливлює стягнення з них заявлених позивачем грошових коштів. Колегія суддів погоджується з остаточним висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості, однак не може погодитись з мотивами відмови в задоволенні позову, з огляду на наступне. Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: права та обов`язки особи, як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Частиною 1 статті 608 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Отже, зобов`язання ОСОБА_6 по судовому наказу, який видано Апостолівським районним судом Дніпропетровської області 18.12.2009 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованосиі у розмірі 642 756,15 коп. та судового збору у сумі 850 грн. та рішенню Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 01.04.2008 року у розмірі 353983,39 грн., яка складається із 324328,08 грн. залишку заборгованості за нарахованими, але не сплаченими відсотками за період з 01.11.2009 року по 31.01.2013 року та 29655,31 грн. пені за період з 17.02.2012 року по 01.02.2013 року, входять до складу спадщини. З матеріалів справи вбачається, що відповідачі у визначений законом строк та спосіб прийняли спадщину після померлого ОСОБА_6 . Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні. Отже, обов`язок спадкодавця ОСОБА_6 щодо сплати заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 86 від 01.04.2008 року, який укладено між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є АТ «Ощадбанк», та ОСОБА_6 , не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців. Подібні висновки зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 січня 2019 року, у справі № 2-2697/11. На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотиви відмови в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивач не надав доказів, які підтверджують, яке саме майно прийняли у спадок відповідачі та яка його вартість, що унеможливлює стягнення з відповідачів заявлених позивачем грошових коштів, оскільки в даному випадку обов`язок боржника щодо сплати заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 86 від 01.04.2008 року, який укладено між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є АТ «Ощадбанк», та ОСОБА_6 , не припинився внаслідок його смерті і перейшов до його спадкоємців, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у порядку ст. 442 ЦПК України, тому відсутні правові підстави для задоволення позову. В даному випадку в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити з тих підстав, що позивачем по справі обрано невірний спосіб захисту своїх прав. При цьому не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що у зв`язку з невиконанням спадкодавцем ОСОБА_6 в добровільному порядку судових рішень на даний момент перед АТ «Ощадбанк» залишилась не погашеною заборгованість в загальній сумі 953 086,36 грн., яка складається із заборгованості згідно судового наказу № 2-Н-453/09 від 18.12.2009 року, виданого Апостолівським районним судом на суму 595 563, 14 грн. та заборгованості згідно рішення Апостолівського районного суду № 171/1141/14-ц від 20.06.2014 року на суму 357 523, 22 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів по справі, як осіб, що прийняли спадщину після померлого ОСОБА_6 оскільки позивачем по справі обрано невірний спосіб захисту своїх прав, що не позбавляє позивача права на захист своїх прав шляхом звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у порядку ст. 442 ЦПК України. Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що факт прийняття відповідачами спадщини та факт належності померлому ОСОБА_6 нерухомого майна підтверджується наявною в матеріалах справи спадковою справою, тому висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не зазначено перелік спадкового майна, не надано доказів, які підтверджують яке саме майно одержано спадкоємцями в спадщину та яка вартість цього майна, суперечить вимогам процесуального закону, а суд безпідставно поклав обов`язок доказування наведених обставин на сторону позивача, оскільки в даному випадку вирішення питання щодо наявності спадкового майна та встановлення його обсягу є передчасним. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду підлягає зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позову із викладенням їх в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду має бути залишено без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення. Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, виклавши їх в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 06 жовтня 2021 року. Головуючий: Судді: