Постанова Дніпровський апеляційний суд № 227/355/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3271/24 Справа № 227/355/22 Суддя у 1-й інстанції - Хоменко Д. Є. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2024 року м.Кривий Ріг Справа № 227/355/22 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О. секретар судового засідання - Гладиш К.І. сторони: позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», відповідачка - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гриб Олег Васильович, на заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 листопада 2022 року, яке ухвалено суддею Хоменко Д.Є. у місті Добропіллі Донецької області та повний текст рішення складено 24 листопада 2022 року, - ВСТАНОВИВ: У лютому 2022 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (надалі АТ «Ощадбанк»), в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що АТ «Ощадбанк», відповідно до Договору про споживчий кредит №005-72 від 18.03.2021 року, надало ОСОБА_2 кредит у розмірі 75000,00 грн, зі сплатою 56% річних, на строк 60 місяців, з терміном остаточного погашення не пізніше 17.03.2026 року. 07.11.2019 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 підписано Заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). На підставі вказаної заяви було відкрито кредитну лінію з лімітом 17 800,00 грн, зі сплатою 38% річних за користування кредитом, а згодом - 15.02.2021 року, суму кредиту було збільшено до 36 400,00 грн. Кінцевий термін кредитної картки зазначено до вересня 2024 року. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, в позичальник неналежно виконував умови укладених угод та своєчасно не повертав позивачу кошти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду, загальна сума кредитної заборгованості складає 111462,89 грн. Заборгованість за Договором 1, станом на 27.01.2022 року, становить 78667,21 грн. та складається з: заборгованості за основним боргом 72500,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 2166,59 грн.; інфляційне збільшення заборгованості 2465,00 грн.(кредит), 73,67 грн.(відсотки); три відсотки річних від суми заборгованості 1418,22 грн.(кредит), 43,73 грн. (відсотки). Заборгованість за Договором 2, станом на 21.01.2022 року, становить 32795,68 грн. та складається з: заборгованості за основним боргом 29 672,08 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 1474,34 грн.; інфляційне збільшення заборгованості 1019,67 грн.(кредит), 47,69 грн.(відсотки); три відсотки річних від суми заборгованості 556,61 грн.(кредит), 25,29 грн. (відсотки). В ході вжиття заходів по стягненню заборгованості за кредитом, у червні 2021 року, банку стало відомо, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті останнього прийняла ОСОБА_1 , тому враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути вказану суму заборгованості з ОСОБА_1 , а також понесені ним судові витрати. Заочним рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 листопада 2022 року позовну заяву АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто зі спадкоємця ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», заборгованість за кредитом спадкодавця ОСОБА_2 в розмірі 111462 грн. 89 коп., який складається з: заборгованості за заявою на встановлення відновлюваної кредитної лінії в розмірі 32795,68 грн.; заборгованості за договором №005-72 від 18.03.2021 року в розмірі 78667,21 грн., але в межах вартості майна, що отримала ОСОБА_1 після смерті спадкодавця, відповідно до ст. 1282 ЦК України. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості в сумі 2481 грн. 00 коп. В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гриб О.В., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неповне з?ясування обставин справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано факт нарахування відсотків за кредитними договорами після смерті позичальника ОСОБА_2 , тоді як спадкоємці несуть зобов?язання з погашення нарахованих відсотків і неустойки тільки в тому разі, якщо вони вчинені позичальником за життя. ОСОБА_1 не отримувала свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , а тому не успадкувала майнових зобов?язань останнього, а відтак позов є передчасним. Також, зазначає, що на вимогу АТ «Ощадбанк», між ОСОБА_2 та ПАТ «МетЛайф» було укладено Договір добровільного страхування життя від 18.03.2021 року, згідно якого вигодонабувачем є АТ «Ощадбанк». Тобто, позивач має задовольнити свої вимоги за рахунок страхової виплати, а сума стягнута судовим рішенням є невірною та визначена без урахування страхової виплати. Наголошує на тому, що відповідачка ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, адже змінила місце проживання через військову агресію російської федерації, а тому наявні підстави для скасування рішення суду, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України. Крім того, вважає, що судом не було застосовано норми ЦК України, які регулюють правовідносини сторін, а саме: статті 1281, 1219, 1282 ЦК України. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач АТ «Ощадбанк» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача АТ «Ощадбанк» - адвоката Снайко Г.О., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 07.11.2019 року укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБО), шляхом підписання Заяви про приєднання №5099206/071119 до Договору Комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Згідно поданої заяви, ОСОБА_2 беззастережно приєднався до ДКБО в редакції, яка на день підписання Заяви на приєднання, розміщена у інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та уклав з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку (п. 3.1 Заяви). Відповідно до блоку 3 даної Заяви, Банк відкрив на ім`я ОСОБА_2 поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях України, на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщенні установ Банку. ОСОБА_2 було встановлено кредитну лінію в розмірі 17800,00 грн. на вказаний картковий рахунок з відсотковою ставкою 38,00% річних, що потверджується висновком-рішенням погодження надання кредиту №643677095/211119 від 21.11.2019 року. Відповідно до заяви про приєднання №5099206/071119 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 18.03.2021 року, вказану суму кредитної лінії для ОСОБА_2 було збільшено до 36400,00 грн. 18.03.2021 року ОСОБА_2 уклав з АТ «Ощадбанк» договір про споживчий кредит №005-72, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 75000,00 грн. зі сплатою 56% річних на строк 60 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 17.03.2026 року. Позивач всі свої зобов`язання виконав належним чином, але ОСОБА_2 в повному обсязі свої зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Заборгованість за договором про споживчий кредит №005-72 від 18.03.2021 року, станом на 27.01.2022 року, становить 78667,21 грн. та складається з: заборгованості за основним боргом 72500,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 2166,59 грн.; інфляційне збільшення заборгованості 2465,00 грн.(кредит), 73,67 грн.(відсотки); три відсотки річних від суми заборгованості 1418,22 грн.(кредит), 43,73 грн. (відсотки). Заборгованість за договором кредитування на підставі Заяви від 07.11.2019 року, кредитний ліміт якого був збільшений 15.02.2021 року, станом на 21.01.2022 року, становить 32795,68 грн. та складається з: заборгованості за основним боргом 29672,08 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 1474,34 грн.; інфляційне збільшення заборгованості 1019,67 грн.(кредит), 47,69 грн.(відсотки); три відсотки річних від суми заборгованості 556,61 грн.(кредит), 25,29 грн. (відсотки). Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06 травня 2021 року виконавчим комітетом Білозерської міської ради Донецької області, актовий запис №124 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 57 років. Згідно спадкового реєстру №67503928 від 26.11.2021 року, після смерті ОСОБА_2 було відкрито спадкову справу №68471695 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом від 15.10.2021 року. Згідно повідомлення приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області від 07.12.2021 року, претензію банку від 28.08.2021 року зареєстровано та долучено до матеріалів справи (а.с. 14 - зворот). Згідно повідомлення приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Клепанової О.А. №1227/14 від 07.12.2021 року, претензію банку від 28.08.2021 року прийнято 06.12.2021 року у журналі реєстрації вхідних документів №965/02-14 та у книзі обліку спадкових справ за №687, і долучена до матеріалів спадкової справи №230/2021. Інформація про зміст претензії надіслана до спадкоємця, який прийняв спадщину (а.с. 16). Встановивши, що після смерті ОСОБА_2 спадщину за законом фактично прийняла відповідачка ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з останньої боргів спадкодавця, які визначено кредитором станом на 21 січня 2022 року, але в межах вартості майна, що отримала відповідачка після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст. 1282 ЦК України. Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Суд першої інстанції ухвалюючи рішення названих вимог закону не дотримався. Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Судом встановлено, що 07.11.2019 року між ОСОБА_2 та АТ «Ощадбанк» укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБО), шляхом підписання Заяви про приєднання №5099206/071119 до Договору Комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). 18.03.2021 року ОСОБА_2 уклав з АТ «Ощадбанк» Договір про споживчий кредит №005-72, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 75000,00 грн. зі сплатою 56% річних на строк 60 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 17.03.2026 року. Позивач всі свої зобов`язання виконав належним чином, але ОСОБА_2 в повному обсязі свої зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06 травня 2021 року Виконавчим комітетом Білозерської міської ради Донецької області, актовий запис №124 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 57 років. Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За змістом статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України. Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті. Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 1282 ЦК України, у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця. Отже, за правилами статей 1281, 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. У будь-якому випадку підлягає з`ясуванню коло осіб, які не лише визначені в законі або в заповіті як спадкоємці, але й прийняли спадщину у спосіб, визначений законом. Такий висновок зумовлений застереженням статті 1281 ЦК України щодо пред`явлення кредитором вимог лише до тих спадкоємців, які прийняли спадщину. Такі ж правові висновки зроблені Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 336/5443/16, провадження № 61-34319св18, Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 562/2411/16-ц, провадження № 61-34931св18, Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 279/7765/15-ц, провадження № 61-28853св18, підстав відступити від яких не встановлено. Як вбачається з матеріалів справи, згідно спадкового реєстру №67503928 від 26.11.2021 року, після смерті ОСОБА_2 було відкрито спадкову справу №68471695 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом від 15.10.2021 року. Отже, після смерті ОСОБА_2 спадщину за законом фактично прийняла відповідачка ОСОБА_1 , а доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не отримувала свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , а тому не успадкувала майнових зобов?язань останнього, є безпідставними, адже, згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Таким чином, будучи спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом, відповідачка ОСОБА_1 зобов`язана відповідати за боргами спадкодавця. Вимога до спадкоємців боржника може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281 ЦК України, приймає вимоги кредиторів спадкодавця. У цьому випадку АТ «Ощадбанк» скористався своїм правом кредитора заявити про вимогу до спадкоємців боржника через нотаріуса. Банку не було відмовлено у прийнятті такої вимоги кредитора. Так, згідно повідомлення приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області від 07.12.2021 року, претензію банку від 28.08.2021 року зареєстровано та долучено до матеріалів справи. Таким чином, вимога кредитора померлого позичальника пред`явлена вчасно та у спосіб, визначений законодавством, оскільки вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281 ЦК України, приймає вимоги кредиторів спадкодавця. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що АТ «Ощадбанк» звернувся у визначені законом строки до нотаріальної контори, а тому його вимога про стягнення боргу із спадкоємиці боржника підлягає задоволенню. Розмір заборгованості за договором про споживчий кредит №005-72 від 18.03.2021 року, станом на 02 травня 2021 року, тобто по день смерті позичальника, становить 72 500,00 грн., а за договором кредитування на підставі заяви від 07.11.2019 року 29 672,08 грн, й цей розмір не спростовано відповідачкою, як і не надано власного розрахунку такої заборгованості. При цьому, вимоги позивача АТ «Ощадбанк» щодо стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №005-72 від 18.03.2021 року, станом на 02 травня 2021 року, у розмірі 78667,21 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом 72500,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 2166,59 грн.; інфляційне збільшення заборгованості 2465,00 грн.(кредит), 73,67 грн.(відсотки); три відсотки річних від суми заборгованості 1418,22 грн.(кредит), 43,73 грн. (відсотки), а також заборгованості за договором кредитування на підставі заяви від 07.11.2019 року, кредитний ліміт якого був збільшений 15.02.2021 року, станом на 21.01.2022 року, у розмірі 32795,68 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом 29672,08 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 1474,34 грн.; інфляційне збільшення заборгованості 1019,67 грн.(кредит), 47,69 грн.(відсотки); три відсотки річних від суми заборгованості 556,61 грн.(кредит), 25,29 грн. (відсотки), не можуть бути задоволені спадкоємицею позичальника, оскільки до складу спадщини входять виключно права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто, у даному випадку, станом на 02 травня 2021 року. За таких обставин, колегія суддів вважає прийнятними доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано факт нарахування відсотків за кредитними договорами після смерті позичальника ОСОБА_2 , тоді як спадкоємці несуть зобов?язання з погашення нарахованих відсотків і неустойки тільки в тому разі, якщо вони вчинені позичальником за життя. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №11297587000 від 15.02.2008 року у загальному розмірі 6846,1 дол. США. Разом з тим, колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги про те, що на вимогу АТ «Ощадбанк», між ОСОБА_2 та ПАТ «МетЛайф» було укладено Договір добровільного страхування життя від 18.03.2021 року, згідно якого вигодонабувачем є АТ «Ощадбанк», тобто, позивач має задовольнити свої вимоги за рахунок страхової виплати, а сума стягнута судовим рішенням є невірною та визначена без урахування страхової виплати, оскільки за умовами цього договору регламентовано страхові випадки, за настання яких передбачені відповідні страхові виплати. Оскільки смерть ОСОБА_2 наступила не внаслідок нещасного випадку на виробництві, це не є страховим випадком, та у АТ «Ощадбанк», як вигодонабувача, були відсутні підстави на отримання страхової виплати за цим Договором. Не приймаються колегією суддів й доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, адже змінила місце проживання через військову агресію російської федерації, оскільки в матеріалах справи наявне зворотнє поштове повідомлення про вручення ОСОБА_1 судового повідомлення про призначення справи до розгляду (а.с. 59). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів стягує з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість у розмірі 102 172 гривні 08 копійок, яка складається із заборгованості за Заявою на встановлення відновлюваної кредитної лінії №8964011 від 07.11.2019 року в розмірі 29 672,08 грн. та заборгованості за Договором №005-72 від 18.03.2021 року в розмірі 72 500,00 грн. Колегія суддів зауважує на тому, що, згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Оскільки, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у загальному розмірі 2 282,52 грн., що відповідає розміру визначеному Законом України «Про судовий збір» та є пропорційним до задоволеної частини заявлених позовних вимог, а з позивача на користь відповідачки підлягають стягненню понесені нею та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної заяви у загальному розмірі 297,72 грн., що відповідає розміру визначеному Законом України «Про судовий збір» та є пропорційним до задоволеної частини заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає доцільним застосувати положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» судові витрати у розмірі 1 984,80 грн (2 282,52 грн - 297,72 грн), звільнивши сторони від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гриб Олег Васильович, - задовольнити частково. Заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нвое рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість у розмірі 102 172 (сто дві тисячі сто сімдесят дві) гривні 08 (вісім) копійок, яка складається із заборговоності за заявою на встановлення відновлюваної кредитної лінії №8964011 від 07.11.2019 року в розмірі 29 672,08 грн. та заборгованості за договором №005-72 від 18.03.2021 року в розмірі 72 500,00 грн., але в межах вартості майна, що отримала ОСОБА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , відповідно до ст. 1282 ЦК України. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судові витрати у розмірі 1 984 (одна тисяча дев?ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01 квітня 2024 року. Головуючий: Судді: