Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3881/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3881/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., за участю секретаря судового засідання Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання «СВ-Адвокат» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року (головуючий суддя Захарчук - Борисенко Н.В.) у справі № 160/3881/21 за позовом Адвокатського об`єднання «СВ-Адвокат» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Адвокатське об`єднання «СВ -Адвокат» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області: - № 0000400718 від 11.01.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 50520,96 грн.; - № 0000420718 від 11.01.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 5880 грн. Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства, що призвело до несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 50520,96 грн., а також порушення п.п. 1.4, 1.6 п. 6-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до несплати військового збору у сумі 5888 грн. Позивач зазначає, що у відповідності до п. 291.4 ст. 291 ПК України був зареєстрований платником спрощеної системи оподаткування, як платник єдиного податку 3 групи, за ставкою оподаткування 5%. У періоді, що перевірявся, АО «СВ-Адвокат» не було платником податку на прибуток, оподаткування дивідендів здійснювалося відповідно до пп. 167.5.4. п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України. При цьому вимоги діючого законодавства не перешкоджають (не забороняють) сплачувати на користь засновника (учасника) суму дивідендів, що перевищує його частку у статутному капіталі товариства. Відповідно до статуту товариства учасники АО приймають рішення про виплату дивідендів і визначають розмір дивідендів та порядок їх виплат. Протягом лютого - липня 2020 року рішеннями Ради адвокатського об`єднання, за безпосередній участі всіх учасників (засновників) об`єднання, оформлених відповідними протоколами співзасновнику об`єднанню - Керуючому старшому партнеру - ОСОБА_1 було виплачено дивіденди у загальній сумі 392000 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що весь визначений для розподілу між учасниками АО «СВ-Адвокат» чистий прибуток був виплачений лише одному учаснику, що, як наслідок, призвело до перевищення відповідного відсотку частки ОСОБА_1 , встановленого розрахунковим способом та визначеним у пункті 10.7 Статуту об`єднання. Суд дійшов висновку, що позивач мав утримати податок з доходу такої особи, отриманого понад нормативну ставку (понад 56,8%), у розмірі 18% бази оподаткування, тобто з нарахованих та виплачених грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 392000,00 грн. не утримано ПДФО у сумі 50520,96 грн. Щодо сплати військового збору, суд зазначив, що сплата військового збору здійснювалась за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок виплати фізичній особі, тобто, військовий збір на загальну суму 5880,00 грн. не утримано з виплат ОСОБА_1 у загальній сумі 392000,00 грн. АО «СВ-Адвокат» у періоді, що перевірявся, виплачувало засновнику ОСОБА_1 дохід у вигляді дивідендів та інших доходів, а також сплачувало ПДФО за рахунок коштів підприємства. Тобто, доходи фізичної особи ОСОБА_1 залишились не оподаткованими (ПДФО та ВЗ з доходів ОСОБА_1 не утримані, дохід фізичної особи не зменшений на суму ПДФО та ВЗ). Таким чином, сплачені до бюджету АО «СВ-Адвокат» ПДФО та ВЗ не є такими, що сплачені з отриманих ОСОБА_1 дивідендів. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач наполягає, що суми грошових коштів, виплачених ОСОБА_1 , були визначені у відповідності до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України і оподатковані у відповідності до 167.5.4. п. 167.5 ст.167 ПК України. Податки (податок з доходів фізичних осіб) перераховані до бюджету у день виплати дивідендів ОСОБА_1 у період лютий 2020р.- липень 2020р. на загальну суму 35280 грн. та військовий збір на загальну суму 5880 грн. При цьому, позивач зазначає, що в ході проведення перевірки АО податковим органом перераховані до бюджету України зазначені вище податки і збори (податок з доходів фізичних осіб) в сумі 35280 грн. та (військовий збір) в сумі 5880 грн. не враховано як такі, що сплачені платником при оподаткуванні виплати дивідендів, при цьому в описовій частині акту перевірки зазначено сам факт сплати таких податків і зборів. Разом з тим, оскільки співзасновник є власником підприємства, то дохід (частка доходу) цього підприємства є також його власністю, так само як і кошти цього підприємства, за рахунок яких було сплачено ПДФО та ВЗ з отриманих доходів. Також позивач зазначає, що як відповідачем, так і судом першої інстанції була проігнорована норма пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якої для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини), тобто будь який платіж у грошовій формі, що здійснюється на користь засновника або учасника у зв`язку з розподілом чистого прибутку юридичної особи прирівнюється до дивідендів і оподатковується за правилами оподаткування дивідендів. В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Відповідно до поданого відповідачем відзиву на апеляційну скаргу, відповідач вказує, що дивіденди у розумінні ПК України - це платіж, що сплачується на користь засновників підприємства у зв`язку з розподілом прибутку такого підприємства. Як пасивні доходи фізичної особи, вони входять до його загальномісячного оподатковуваного доходу, тому за загальними правилами з таких доходів потрібно утримати ПДФО і військовий збір. Податковим агентом стосовно таких утримань є підприємство, яке виплачує дивіденди фізичній особі. Посилання позивача на пп.14.1.49 п. 14.1 статті 14 ПК України як на підставу скасування рішення суду першої інстанції відповідач вважає помилковим, зазначає, що застосування до спірних правовідносин зазначеної норми є невірним, так як відповідно до пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 ПК України дивіденди, нараховані платникові податку за акціями та іншими корпоративним правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням. Оскільки порядок розподілу чистого прибутку визначений як вимогами чинного законодавства, так і Статутом позивача, і передбачає пропорційний розподіл дивідендів між учасниками товариства відносно частки кожного учасника, в даному випадку виплата визначеного для розподілу між учасниками АО «СВ-Адвокат» чистого прибутку лише одному учаснику призвела до перевищення відповідного відсотку частки ОСОБА_1 , визначеного розрахунковим способом та визначеним у пункті 10.7 Статуту позивача, тому позивач мав утримати податок з доходу такої особи, отриманого понад нормативну ставку (понад 56,8%), у розмірі 18% бази оподаткування. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у зв`язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) Адвокатського об`єднання «СВ-Адвокат» щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку за період діяльності з 23.10.2019 по час проведення перевірки з метою дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства та за період з 23.10.2019 по час проведення перевірки з метою перевірки дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складений акт № 411/04-36-07-05/ 43304577 від 04.11.2020 Перевіркою встановлено порушення: пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст.176 ПК України з урахуванням пп. 164.2.8 п. 164.2. ст. 164 ПК України, що призвело до несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 50520,96 грн., у тому числі у лютому 2020р. на суму 6444,0 грн., у березні 2020р. на суму 10954,80 грн., у травні 2020р. на суму 16110,00 грн., у червні 2020р. на суму 6057,36 грн., у липні 2020р. на суму 10954,80 грн. пп. 1.4, 1.6 п. 6-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, що призвело до несплати військового збору у сумі 5888 грн., у тому числі лютому 2020р. на суму 750,0 грн., у березні 2020р. на суму 1275,0 грн., у травні 2020р. на суму 1875,0 грн., у червні 2020р. на суму 705,0 грн., у липні 2020р. на суму 1275,0 грн. До такого висновку контролюючий орган дійшов з огляду на такі обставини. Згідно банківських виписок АО «СВ-Адвокат» у періоді, що перевірявся, отримало дохід від надання юридичних послуг в розмірі 444100,00 грн. АО «СВ-Адвокат» у цьому ж періоді виплачувало засновнику ОСОБА_1 дохід у вигляді дивідендів та інших доходів, а також сплачувало ПДФО та військовий збір за рахунок коштів підприємства. Перевіркою окремих видів доходів, які мають свої особливості щодо їх нарахування (виплати) та їх оподаткування, правильності застосування підприємством до бази оподаткування розміру ставок податку щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) фізичним особам встановлено порушення. Протягом лютого-липня 2020 року за рішеннями Ради адвокатського об`єднання, оформлених відповідними протоколами засідання ради АО «СВ-Адвокат», одному співзасновнику об`єднання - Керуючому старшому партнеру - ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 56,8% виплачено дивіденди у загальній сумі 392000 грн., сплачено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 35280,00 грн. за рахунок коштів підприємства (виплати засновнику не зменшені на суму ПДФО), військовий збір на загальну суму 5880,00 грн. за рахунок коштів підприємства (виплати засновнику не зменшені на суму військового збору). Посилаючись на визначення пп.14.1.49, 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України понять дивідендів та доходів з джерелом його походження з України, встановленого Податковим кодексом України порядку оподаткування доходів фізичних осіб, контролюючий орган зазначив, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб`єктом спрощеної системи оподаткування) , або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстави, є податковим агентом під час нарахування дивідендів. Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п.167.5 ст.167 ПК України. Зокрема, пп. 167.5.4 п.167.5 ст.167 ПК України передбачена ставка ПДФО у половинному розмірі вказаної ставки для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб`єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток. Згідно протоколів засідання ради АО «СВ-Адвокат» нерозподілений чистий прибуток АО «СВ-Адвокат» наростаючим підсумком з початку господарської діяльності підприємства становить 392000,00 грн., тож дивіденди ОСОБА_1 можуть становити суму не більше 222656 грн. (392000, 00 грн. х 56,80%). Тому різниця між сумою нарахованих АО «СВ-Адвокат» ОСОБА_1 дивідендів у сумі 392000,00 грн. та сумою дивідендів у розмірі 222656 грн., розрахованих як добуток від чистого нерозподіленого прибутку АО «СВ-Адвокат» виходячи з долі ОСОБА_1 у статутному фонді об`єднання, у сумі 169344,00 грн. є доходом ОСОБА_1 , відмінним від дивідендів, та підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% у відповідності до п.167.1 ст.167 з урахуванням пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України. Крім того, з нарахованих та виплачених грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 392000,00 грн. не утримано ПДФО у сумі 50520,96 грн. Сплата військового збору здійснювалась за рахунок коштів підприємства, а не на рахунок виплати фізичній особі, тобто військовий збір на загальну суму 5880,00 грн. не утримано з виплат ОСОБА_1 у загальній сумі 392000,00 грн. На підставі акту перевірки № 411/04-36-07-05/ 43304577 від 04.11.2020 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення: № 0000400718 від 11.01.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 50520,96 грн.; № 0000420718 від 11.01.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 5880 грн. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про правомірність означених податкових повідомлень - рішень. Спірним у цій справі є питання правильності визначення бази оподаткування, нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та нарахування, обчислення та сплати військового збору при виплаті АО «СВ-Адвокат» співзасновнику об`єднання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 392000,00 грн. як дивідендів. Позиція контролюючого органу полягає в тому, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст.26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а також ст.167 Господарського кодексу України, якою дано визначення поняттю корпоративних прав, учасники товариства мають право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного. Відповідно до п.13.2 Статуту АО «СВ-Адвокат» прибуток об`єднання у вигляді дивідендів також розподіляється між старшими партнерами пропорційно часткам у статутному капіталі Об`єднання (частка ОСОБА_1 - 56,8%). Отже, оскільки весь визначений для розподілу між учасниками АО «СВ-Адвокат» чистий прибуток був виплачений лише одному учаснику, що призвело до перевищення відповідного відсотку частки ОСОБА_1 , визначеного розрахунковим способом та визначеним у пункт 10.7 Статуту АО «СВ-Адвокат», відповідач дійшов висновку, що позивач мав утримати податок з доходу такої особи, отриманого понад нормативну ставку (понад 56,8%), у розмірі 18% бази оподаткування. Позивач такі доводи відповідача вважає помилковим, зазначає, що за змістом до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПК України будь який платіж у грошовій формі, що здійснюється на користь засновника або учасника у зв`язку з розподілом чистого прибутку юридичної особи прирівнюється до дивідендів і оподатковується за правилами оподаткування дивідендів, відповідно до вимог Податкового кодексу України. При цьому, норми законодавства, на які посилається відповідач, зокрема, ст.167 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» не встановлюють обмежень щодо сплати дивідендів в сумі, що перевищує пропорційну частку учасника у товаристві. Виходячи з того, що АО «СВ-АДВОКАТ» є платником спрощеної системи оподаткування, платником єдиного податку 3 групи, оподаткування дивідендів здійснювалося відповідно до пп. 167.5.4 п.167.5 ст.167 ПК України. Щодо наведених сторонами доводів суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Статтею 1 Закону України «Про господарські товариства» №1576-XII визначено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. За приписами пп. «б» ч.1 ст. 10 Закону №1576-XII учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Статтею 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що виплата дивідендів здійснюється пропорційно розміру частки учасника. Отже, чинним законодавством передбачений пропорційний розподіл дивідендів між учасниками товариства відносно частки кожного учасника. Такий же порядок розподілу частини чистого прибутку визначений і Статутом АО «СВ-Адвокат», відповідно до п.13 якого: Дивіденди - це платіж, який здійснюється об`єднанням на користь старших партнерів у зв`язку з розподілом частини прибутку об`єднання, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (пп.13.1). Прибуток об`єднання у частині, що підлягає розподілу відповідно до рішення вищого органу, розподіляється між старшими партнерами пропорційно часткам у статутному капіталі об`єднання (пп.13.2). Таким чином, співзасновник АО «СВ-Адвокат» ОСОБА_1 , виходячи з його долі у статутному фонді об`єднання, має право на 56,8% чистого прибутку об`єднання. Ані на законодавчому рівні, ані умовами Статуту АО «СВ-Адвокат» не встановлено іншого порядку розподілу чистого прибутку між учасниками товариства, ніж пропорційний розподіл між учасниками товариства відповідно частки кожного учасника. Тому прийняті рішення Ради АО «СВ-Адвокат» про нарахування та виплату всього чистого прибутку (дивідендів) одному учаснику - ОСОБА_1 не можуть змінювати законодавчо визначену суть дивідендів. За визначенням в пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПК України дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини). Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності, приймаючи до уваги, що корпоративне право учасника товариства обмежується його часткою в статутному капіталі товариства, відповідно, учасник товариства має право на отримання певної частки прибутку (дивідендів) товариства, а саме: частки, пропорційній його частці у статутному капіталі, суд апеляційної інстанції погоджується з відповідачем, що в спірному випадку сума перевищення, виплачена ОСОБА_1 понад розмір, пропорційний його частці (56,8%), не є дивідендами в розумінні наведених правових норм, а тому повинна оподатковуватися за загальним правилом. Відповідно до п.162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: пп.162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; пп.162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; пп.162.1.3. податковий агент. За визначенням в пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Згідно з пп. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 об`єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Відповідно до п.164.2 чт.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, в тому числі,: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2); пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів (пп.164.2.8). В розумінні пп.14.1.268 п.14.1 ст14 ПК України пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді, зокрема, дивідендів. Ставки податку на доходи фізичних осіб встановлені статтею 167 ПК України. Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Відповідно до п.167.5 ст.167 ПК України ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: пп.167.5.1 - 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 цього пункту; пп.167.5.2 - 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування); пп.167.5.4 - у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 цієї статті - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб`єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів, зокрема, дивідендів, визначає стаття 170 ПК України. Згідно пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПК України будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб`єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів. Відповідно до пп.170.5.3 п.170.5 ст.170 ПК України дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням. Згідно пп. 170.5.4. п. 170.5 ст.170 ПК України доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 ПК України. Відповідно до пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Враховуючи викладене, відповідач правильно встановив з чим погодився і суд першої інстанції, що різниця між виплаченої АО «СВ-Адвокат» ОСОБА_1 сумою 392000,00 грн. та сумою дивідендів у розмірі 222656 грн., розрахованих як добуток від чистого нерозподіленого прибутку АО «СВ-Адвокат» у розмірі 392000,00 грн., помножений на 56,80 відсотків (доля ОСОБА_1 у статутному фонді АО «СВ-Адвокат») у сумі 169344,00 грн., є доходом ОСОБА_1 , відмінним від дивідендів, та підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% у відповідності до п. 167.1 ст. 167 ПК України з урахуванням пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Тобто з нарахованих та виплачених грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 392000,00 грн. не утримано ПДФО у сумі 50520,96 грн. В порушення пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПК України з урахуванням пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПК України позивачем не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 50520,96 грн. Щодо сплати військового збору, відповідно до пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України, а саме: фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент. Об`єктом оподаткування збором є, зокрема, загальний місячний (річний оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України). Відповідно до пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотки від об`єкта оподаткування. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 ПК України за ставкою 1,5% (пп. 1.4 п. 16і підрозділу 10 Розділу XX ПК України). Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, зазначені у ст. 171 ПК України - податкові агенти (пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України). Платники збору зобов`язані забезпечити виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПК України (пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України). Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено пп. 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Враховуючи зазначене, військовий збір утримується з суми доходу, що є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 163 ПК України нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань. В спірному випадку сплата військового збору здійснена за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок виплати фізичній особі, тобто, військовий збір на загальну суму 5880,00 грн. не утримано з виплат ОСОБА_1 у загальній сумі 392000,00 грн. Стосовно твердження позивача, що під час перевірки не було взято до уваги перераховані до Державного бюджету позивачем ПДФО у розмірі 35280 грн. та військовий збір у розмірі 5880 грн. з виплачених сум ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу на користь платника податку зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставки податку, визначену ст. 167 ПК України. В спірному випадку доходи фізичної особи ОСОБА_1 залишились не оподаткованими: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів ОСОБА_1 не утримані, дохід фізичної особи не зменшений на суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Таким чином, сплачені до бюджету АО «СВ-Адвокат» податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не є такими, що сплачені з отриманих ОСОБА_1 сум. Отже, за результатами встановленого порушення відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання «СВ-Адвокат» залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 160/3881/21 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко