Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/3778/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1325/21 Справа № 203/3778/20 Суддя у 1-й інстанції - Вусик Є. О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 вересня 2021 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Соколова Д.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватою в порушенні митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 33 858 (тридцять три тисячі вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 20 (двадцять) копійок з конфіскацією предметів правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №0198/11000/20 від 06 липня 2020 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на рахунок UA518201720313211003201162145, код ЄДРПОУ 43350935, МФО 820172, одержувач Дніпровська митниця Держмитслужби: - витрати за зберігання товару на складі митного органу із розрахунку 0,2952 Євро за добу, починаючи з 07 липня 2020 року по 05 липня 2021 року, у розмірі 3 482 (три тисячі вісімдесят дві) гривні 62 (шістдесят дві) копійки; - витрати за переклад документів з іноземної мови в розмірі 432 (чотириста тридцять дві) гривні 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок. ОСОБА_1 визнано винною в тому, що 26.06.2020 відповідно до контракту від 19.09.2019 № CHLILI-UKKK- HС20 та специфікації до нього від 19.09.2019 в зоні діяльності Одеської митниці Держмитслужби у контейнері № TEMU1410052 від фірми «NINGBO LILI ELECTRIC СО., LTD» (NO. 180 QIUSHI ROAD, WANGCHUN INDUSTRIAL AREA, HAISHU DISTRICT, NINGBO CITY, CHINA) на адресу TOB «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «КАРПОЛ КЕМІКАЛЗ», (код ЄДРПОУ 40898795, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Квітки-Основ`яненка, 5) згідно коносаменту від 15.05.2020 № SZKY20050147, інвойсу від 05.05.2020 № 19044АZ, пакувального листа від 05.05.2020 № 19044АZ було переміщено товар «Водяні електронасоси, реле, регулятори тиску, плати, п`ятерники латунні, мембрани, дифузори, статори, ротори у асортименті» вагою 16 828 кг, загальною вартістю 41 144,83 доларів США (за курсом НБУ 1 098 246,03 грн.). 30.06.2020 на підставі попередньої митної декларації від 23.06.2020 №UA110110/2020/8832, залізничної накладної від 29.06.2020 № 41030420, вказаний вище товар на залізничному вагоні № 94434016 було доставлено в зону діяльності Дніпровської митниці Держмитслужби, та того ж дня на підставі договору-доручення від 23.09.2019 № С67/19 ОСОБА_1 до м/п «Ліски» подала митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ, яка зареєстрована за №UA110110/2020/9217 та заявила вказані вище товари. У подальшому, 02.07.2020 співробітниками Дніпровської митниці Держмитслужби у присутності представників ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «КАРПОЛ КЕМІКАЛЗ» та ОСОБА_1 проведено повний митний і задекларованих товарів, в результаті якого встановлено, що у зазначеному контейнері, окрім задекларованого, знаходяться запчастини для водяних електронасосів: задня кришка вентилятора - 49 шт., крильчатка вентилятора 31 шт, фланець двигуна - 20 шт., задня кришка двигуна - 20 шт., корпус насоса 20 шт, конденсатори - 40 шт. Таким чином, ОСОБА_1 не задекларувала у електронній митній декларації №UA110110/2020/9217 - 49 задніх кришок вентилятора, 31 крильчатку вентилятора, 20 фланців двигуна, 20 задніх кришок двигуна, 20 корпусів насосів та 40 конденсаторів попередньою вартістю 2 822,70 грн., які підлягали обов`язковому сланню при переміщенні через митний кордон України. Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Соколов Д.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2021 року та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 472 МК України. Вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною і необгрунтованою, прийнятою судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання ним належної правової оцінки встановленим обставинам, без дотриманням принципів верховенства права і забезпечення права на справедливий суд. Звертає увагу на те, що декларантом було задекларовано товари у точній відповідності до наданих ТОВ НВП Карпол Кемікалз документів, при цьому факт недостачі товарів та/або поставки товарів у розібраному вигляді не є складом правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги Висновок експерта №1420003700-0393 від 07.08.2020 року, який є недопустимим та неналежним доказом, оскільки у вказаному висновку не відображено факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість, не містить посилань на джерела отриманої інформації щодо вартості вилученого майна, що унеможливлює перевірити правильність зроблених експертом висновків. Посилається на те, що ринкова вартість визначена на ринку Російської Федерації, не України, дослідницька частина висновку не відповідає вимогам інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5. Звертає увагу на те, що експерта не було попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. В судовому засіданні ОСОБА_1 та діючий в її інтересах адвокат Соколов Д.І. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити. Представник митниці Юркевич О.Ю. виступила проти задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Частиною першою статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. За приписами статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. За змістом ст. 257 МК України встановлено перелік відомостей про товари, які вносяться декларантом до митної декларації, у тому числі у вигляді кодів, зокрема відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; тощо. Враховуючи вищезазначені норми законодавства, дослідивши матеріали про порушення митних правил, апеляційний суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами: контрактом від 19.09.2019 року; специфікацію до контракту від 19.09.2019 року; коносаменту від 15.05.2020 № SZKY20050147; інвойсу від 05.05.2020 № 19044АZ; пакувального листа від 05.05.2020 № 19044АZ; попередньої митної декларації від 23.06.2020 №UA110110/2020/8832; митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ №UA110110/2020/9217; актом проведення митного огляду від 02.07.2020 року; описом предметів №77 від 07.07.2020 року; протоколом про порушення митних правил №0198/11000/20 від 06.07.2020 року; висновком №1420003700-0393 Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень від 07.08.2021 року, якою визначено вартість незадекларованих товарів в сумі 33 858,20 грн.; рахунком №Д-467 за переклад товаросупровідної документації в сумі 432,00 грн. та іншими доказами в їх сукупності. Відповідно до ч.1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на відповідні суспільні відносини у сфері державної митної справи. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис, фізичні характеристики, кількісний та якісний склад, основні властивості товару тощо. Згідно ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України. Згідно ч.4 ст.266 Митного кодексу України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Відповідно до диспозиції ст. 472 МК України, передбачена адміністративна відповідальність осіб за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. В частині 2 статті 459 МК України вказано, що суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. При цьому вина у вчиненні даного правопорушення може бути як у формі умислу, так і необережності. Доводи апелянта з приводу невинуватості ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні спростовуються матеріалами справи, а саме письмовими поясненнями останньої, які були надані в день складення протоколу, вона вказала, що фізичний огляд товару нею не проводився, тому що була впевнена в правильності наданих документів, також згідно вказаних пояснень було визнано факт наявності розбіжностей. Крім цього, допитаний в судовому засіданні співробітник ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «КАРПОЛ КЕМІКАЛЗ» ОСОБА_2 , пояснив, що в їхньому замовленні запасні частини повинні були прийти у формі окремих вузлів, які були вже оплачені клієнтами, оскільки в разі коли в даних вузлах виходить із ладу одна деталь, потрібно міняти весь вузол. Тобто, з вказаних пояснень вбачається, що деталі, які не були задекларовані є саме запасними частинами, які були замовлені окремо. Місцевий суд обґрунтовано та вмотивовано спростував всі доводи сторони захисту про закриття провадження у справі. Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. ОСОБА_1 перед оформленням повинна була перевірити товар у відповідності до вимог ст. 266 МК України, однак таке було проігноровано, що і сприяло виникненню відповідальності за ст. 472 МК України. Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що ОСОБА_1 дійсно вчинила дії, що призвели до не заявления за встановленою формою точних та достовірних відомостей про недекларування товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. При цьому під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було З огляду на наведене, постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для скасування постанови суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, - відсутні. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Соколова Д.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко