Постанова 4855 № 320/3018/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3018/21 Суддя першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» про стягнення штрафу за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, В С Т А Н О В И В : 05 березня 2021 року позивач - Головне управління Держспоживслужби в Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» про стягнення штрафу за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, в якому просив: - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» штраф у дохід державного бюджету у розмірі 34 000,00 грн згідно рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 29.10.2020 №29. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач - Головне управління Держспоживслужби в Київській області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. 23 вересня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 37230 та 37232, до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд справи за участю відповідача. Відповідно до змісту відзиву відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою. 27 вересня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№37904, від Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області надійшло клопотання про подальший розгляд справи за відсутності позивача. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу, що в силу приписів п.8 ч.4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, підставою для виникнення обов`язку щодо сплати заявленої до стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу стало рішення про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 29.10.2020 року №

29. Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Строки звернення до суду визначені, зокрема статтею 122 КАС України. Так, згідно ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Частинами 1, 3 статті 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Як вже зазначалось, підставою для виникнення обов`язку щодо сплати заявленої до стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу стало рішення про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 29.10.2020 року №

29. Тобто, дана позовна заява із вимогою стягнення грошових коштів ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, що позивачем не заперечується. Згідно штемпелю вхідної кореспонденції суду, позовну заяву подано Головним управлінням Держпроспоживслужби в Київській області 05.03.2021 року. На переконання колегії суддів, днем виникнення підстав, що дають позивачу право на пред`явлення заявленої у позові вимоги, є закінчення шестимісячного строку, який обчислюється з дня, коли відповідач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів у спірних правовідносинах. З огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що дана позовна заява подана позивачем до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.02.2019 року по справі № 826/14908/18. Відповідно до приписів пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу. Посилання позивача в апеляційній скарзі на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 640/16216/19 та від 10.12.2020 року № 360/276/19 колегія суддів вважає необґрунтованими, позаяк, останні ухвалені виходячи за інших обставин, отже не є релевантними в межах спірних правовідносин. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Київській області - залишити без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року - без змін. Керуючись ст.ст. 150, 151, 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Київській області - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О.Є.Пилипенко Судді Я.Б.Глущенко Я.М.Собків Постанова складена в повному обсязі 28 вересня 2021 року.