Постанова 4854 № 540/1162/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1162/21 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльністю, зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИЛА: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та просив визнати противоправними дії посадових осіб Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо відмови надати відповідь на запит інформації на електронну пошту запитувача: ОСОБА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій обов`язково вказати період стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , січень 2018 - лютий 2021, а саме: 1) рік; 2) місяць; 3) фактична сума стягнутих коштів; 4) джерело стягнутих коштів з ОСОБА_1 відповідно: зарплата, пенсія, постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС Чугунової Г.О., зокрема від 13.03.2019 року у зв`язку з наявністю заборгованості по аліментам накладено арешт на грошові кошти, на рахунки ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору за виконавчим провадженням, штрафів у сумі 2000 грн., на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ; 5) сума стягнення аліментів 30 %, із 1 грудня 2019 року 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку; 6) різниця від фактичної суми стягнутих коштів та суми стягнення аліментів 30 %, із 1 грудня 2019 року 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку; 7) дата, номер документа відповідно до якого перераховані до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон стягнути кошти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ; 8) дата номер документа відповідно до якого перераховано Дніпровським районним відділ державної виконавчої служби міста Херсон стягнути кошти з позивача на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 . В обґрунтування позову зазначалось, що 04.03.2021 року надіслав на електронну пошту відповідача запит на інформацію. Проте і на цей час відповіді на свою заяву від 04.03.2021 року не отримав. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду 07 червня 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Херсон позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо ненадання відповіді на запит позивача від 04.03.2021 року. Зобов`язано Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати відповідь на запит позивача від 04.03.2021 року у порядку та строки, визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI. Не погоджуючись з таким рішенням, Дніпровський районного відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що 04.03.2021 на адресу відділу надійшов запит від ОСОБА_1 в якому просить надати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з січня 2018-лютий 2021 роки. 15.03.2021 за вих. №17159 державним виконавцем направлено на адресу боржника відповідь разом з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, яка станом на 01.03.2021 становила 23620,66 грн, тому Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вважає що державним виконавцем не порушено вимоги стосовно надання відповіді ОСОБА_1 . Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач наголошує на своїх позовних вимогах та вказує на те що апелянт не зазначає фактичних обставин справи. Також, до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про постановлення окремої ухвали якою визнати зловживанням процесуальними правами дії старшого державного виконавця Беккер Л.М. Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), що суперечать завданню адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, 04.03.2021 року ОСОБА_1 засобами електронного зв?язку надіслав на електронну пошту Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) запит на інформацію, у якому просив надати відповідь на запит інформації на електронну пошту запитувача: ОСОБА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій обов`язково вказати період стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , січень 2018 - лютий 2021, а саме 1) рік; 2) місяць; 3) фактична сума стягнутих коштів; 4) джерело стягнутих коштів з ОСОБА_1 відповідно: зарплата, пенсія, постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС Чугунової Г.О., зокрема від 13.03.2019 року у зв`язку з наявністю заборгованості по аліментам накладено арешт на грошові кошти, на рахунки ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору за виконавчим провадженням, штрафів у сумі 2000 грн., на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ; 5) сума стягнення аліментів 30 %, із 1 грудня 2019 року 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку; 6) різниця від фактичної суми стягнутих коштів та суми стягнення аліментів 30 %, із 1 грудня 2019 року 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку; 7) дата, номер документа відповідно до якого перераховані до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон стягнути кошти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ; 8) дата номер документа відповідно до якого перераховано Дніпровським районним відділ державної виконавчої служби міста Херсон стягнути кошти з позивача на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив про порушення відповідачем вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо обов`язку надати відповідачем відповідь за запитом на інформацію, тому суд дійшов висновку про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності та наявності правових для задоволення позову. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду не відповідає, а викладені у апеляційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. За бажанням сторони виконавчого провадження (їх представники) можуть ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час. Виконавче провадження надається їм для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначється бажана дата та час ознайомлення. Знайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється у присутності виконавця або помічника приватного виконавця, про що у виконачому провадженні робиться відмітка із зазначенням дати ознайомлення та підпису особи, яка ознайомилась з матеріалами виконавчого провдження. Сторона виконавого провадження має право робити копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається. Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок надсилання виконавчих документів законодавчого провадження , а саме копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Таким чином, виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження», Закон надає право стороні у виконавчому провадженні одержати інформацію про його стан шляхом реалізації права на ознайомлення з матерілами виконавчого провадження, а на державного виконавця покладає обов`язок надати таку можливість, а не повідомляти сторін про хід виконавчого провадження. Як встановлено судом апеляційної інстанції на виконанні Дніпровського РВ ДВС перебуває виконавче провадження №40191044 з примусового виконання виконавчого листа виданого Суворовським районним судом м. Херсона від 17.05.2011 р по справі №2-1208/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 28.01.2011 року і до досягнення дитиною повноліття. 14.10.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №40191044, яка за вих.№17281 направлена боржнику для виконання, а стягувачу до відома. Таким чином позивач є боржником у виконавчому провадженні, відповідно його права визначені ЗУ «Про виконавче провадження» Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження». 04.03.2021 року на адресу відділу ДВС надійшов запит на отримання інформації по справі №766/23923/19 від ОСОБА_1 , згідно ЗУ «Про інформацію» та ЗУ «Про доступ до публічної інформації». 24.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії посадових осіб Дніпровського відділу ДВС м.Херсона щодо відмови у наданні відповіді на запит про отримання інформації, при цьому до позову не будо надано цього запиту , у зв?язку з чим ухвалою суду від 27.03.2021 р. позовну заяву було залишено без розгляду до усунення недоліків. На виконання ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 27.03.2021 р., позивачем була надана заява про усунення недоліків, до якої додано скрін копію, зроблену 05.04.2021 р. позивачем зі своєї сторіки в кабінеті електронних сервісів «Електронного суду», яка не є належним доказом направлення позивачем 24.03.2021 року до Дніпровського відділу ДВС м.Херсона запиту на отримання інформації, зі змісту цієї скрін копії не можливо взагалі встановити, що просив у запиті позивач, т.я. текст запиту має вигляд не закінченного документу, а якоїсь його частини. Не зважаючи на не виконання позивачем вимог ухвали суду від 27.03.2021 р., судом першої інстанції в порушення ст.160,161 КАС України було відкрито провадження у справі та розглянуто справу по суті. Як вбачається із змісту позовної заяви та апеляційної скарги, 04.03.2021 р. на адресу відповідача надійшла заява з проханням надати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з січня 2018 - по лютий 2021 р. в рамках виконавчого провадження, в якому позивач є боржником. 15.03.2021 року за вих.№17159 державним виконавцем направлено на адресу боржника відповідь разом з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, яка станом на 01.03.20021 року становила 23620,66 грн. та повідомлено заявника про те, що в матеріалах виконавчого провадження містяться докази того, що 02.08.2019 р. та 06.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі його заяв був ознайомлений з матеріалами виконачого провадження № 40191044. Також роз?яснено, що позивач має права в будь-який час скористатися своїм правом, передбаченим ст.18,19 Закону України «Про виконавче провадження» на повторне ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у приміщенні Дніпровського відділу ДВС м.Херсона. Надання відповіді на заяву боржника підтверджується журналом вихідної кореспонденції відповідача за період з 15.03.2021р., де за вихідним номером 1760 від 15.03.2021р. зазначена відповідь відправлена ОСОБА_1 на його заяву від 04.03.2021р. Таким чином в рамках виконавчого провадження боржнику була надана відповідь у встановлені законом строки по суті його звернення. Крім того з матеріалів справи вбачається, що позивач не погоджується та оспорював розрахунок його заборгованності по сплаті аліментів, у зв`язку з чим він звертався з цього приводу до суду. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/23923/19 від 25.06.2021 року, залишеним в силі постановою Херсонського апеляційного суду у справі №766/16962/19 від 13.10.2020 року позивачу було відмовлено у позовних вимогах щодо визнання дій державного виконавця протиправними щодо визначення розміру заборгованості ОСОБА_1 . Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що державним виконавцем не порушено вимоги щодо надання відповіді ОСОБА_1 , оскільки боржнику була надана відповідь на звернення та роз`яснено йому право щодо ознайомлення з виконавчим провадженням, тому позовна заява є безпідставною, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що посилання суду першої інстанції в оскаржуванному рішенні на порушення відповідачем вимог ЗУ «Про інформацію» та ЗУ «Про доступ до публічної інформації» як на підставу задоволення позову є помилковим, оскільки інформація, яку у своїй заяви бажав отримати позивач не має ознак публічної з огляду на наступне.. Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ст. 1 Закону України "Про звернення громадян"). Згідно зі ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, отримувати копії та виписки, інформацію по виконавчому провадженню мають право лише сторони (їх представники) виконавчого провадження. Термін «публічна інформація» є ключовою категорією Закону України «Про доступ до публічної інформації», що визначає механізм доступу саме до публічної інформації. Відповідно до закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації визначених законом. Важливою ознакою публічної інформації є її попередня фіксація. З цього виходить, що закон регулює відносини щодо доступу до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит створювати певну інформацію. Ця характеристика дозволяє відрізнити інформаційний запит від звернення, яке вимагає створення інформації. Поняття «розпорядники інформації» охоплює суб`єктів, які мають визначені законом обов`язки щодо оприлюднення та надання публічної інформації, що знаходиться у їхньому володінні. Розпорядники публічної інформації є тими суб`єктами, що забезпечують реалізацію права на доступ до інформації. З аналізу вищевикладених норм права слідує, що інформація про виконавче провадження не являється публічною інформацією, оскільки така інформацію не відповідає її критеріїям, окрема відкритості , оскільки така інформація може бути надана лише сторонам виконавчого провадження та їх представникам. Отже, висновки суду першої інстанції про те, що інформація про розмір заборгованості боржника в рамках виконавчого провадження являється публічною інформацією є необґрунтованими, так як вказана інформація по суті є інформацією по виконавчому провадженню та має індивідуальний приватний характер, запитаною в органу Державної виконавчої служби відповідно до його функціональних обов`язків щодо реалізації стороною виконавчого провадження свого права щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Згідно п.4 ч.1 статті 317 КАС України підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Судова колегія вважає, що судом першої інстанції при прийняття рішення було допущено неправильне застосування норм матеріального права, яке полягає у застосування закону, який не підлягає застосуванню, що призвело до прийняття не правильного вирішення справи. 01.09.2021 року від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про постановлення окремої ухвали, в якій апелянт просить у відповідності до ст. 45 КАС України визнати зловживанням процесуальними правами дії старшого виконавця б Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Беккер О.М. При цьому ОСОБА_1 у своєму клопотанні про винесенні окремої ухвали зазначає, що апелянт вводить в оману суд та подав апеляційну скаргу для безпідставного затягування виконання судового рішення. Розглянувши заявленне клопотання, судова колегія вважає його безпідставним з огляду на наступне. Згідно ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Частина 3 передбачає, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Перелік зловживань, зазначений у ст.45 КАСукраїни є вичерпним, при цьому право суду на винесення окремої ухвали, за наслідками встановлення зловживань учасником процеса Кодексом адміністративного судочинства не передбачено. Статтею 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, при цьому право на доступ до суду гарантовано та закріплено у ст. 55 Конституції України. Колегія суддів зазначає, що визнання зловживанням процесуальними правами учасником справи та постановлення окремої ухвали щодо порушення закону органу владних повноважень при здійснені своєї діяльності є різними процесуальними діями, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено обставин зловживання відповідачем процесуальними правами при подані апеляційної скарги. Також, суд зазначає, що постановлення окремої ухвали є похідною вимогою від позовних вимог та може бути задоволена у разі встановлення протиправності дій відповідача, однак розглядом матеріалів справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність протиправності дій відповідача при надані відповіді на запит позивача. Оскільки апеляційна скарга Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року подана з дотриманням вимог ст.293, 296, 297 КАС України, а доводи ОСОБА_1 у клопотанні зводяться фактично до не згоди з апеляційною скаргою та доводами викладеними у ній, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про визнання дії посадової особи зловживанням процесуальними правами шляхом постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягають. Керуючись ст. ст. 45, 249, 262, 263, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець