Постанова 4811 № 465/4981/15-ц

Справа № 465/4981/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Величко О.В. Провадження № 22-ц/811/47/25 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Шеремети Н.О. суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П. секретаря: Підлужного В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2024 року,- ВСТАНОВИВ: у листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. В обгрунтування скарги покликається на те, що в провадженні Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 63902593 з виконання виконавчого листа № 465/4981/15-ц, виданого 21 серпня 2018 року Франківським районним судом м. Львоващодо зобов`язання ЛКП «Сонячне» укласти типовий договір про надання послуг з утримання будинку, споруд, та прибудинкових територій з ОСОБА_1 , що є співвласником квартири АДРЕСА_1 . 24 жовтня 2024 року він звернувся до начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо надання інформації про стягнення з боржника у виконавчому провадженні провадження № 63902593 витрат виконавчого провадження в розмірі 200 грн. та виконавчий збір в розмірі 20000 грн., а всього 20200 грн., належним чином завірених копій квитанцій, чеків та інших документів, що підтверджують стягнення з боржника зазначених сум. У відповідь на інформаційний запит він одержав лист з вимогою старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до боржника про надання інформації щодо виконання/невиконання боржником вимог виконавчого листа № 465/4981/15-ц, виданого 21 серпня 2018 року Франківським районним судом м. Львова. Вважає, що такі дії начальникаФранківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо розгляду інформаційного запиту є протиправними, що полягає в ігноруванні керівником виконавчої служби наданні йому запитуваної інформації. Вважає, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір в розмірі 20200 грн. стягуються з ЛКП «Сонячне» лише формально за документами, а по факту ніяких стягнень не відбулося, що спричиняє невиконання судового рішення протягом тривалого часу. Положеннями чинного законодавства передбачено, що не може бути обмеженим доступ до публічної інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. З наведених підстав просить: -визнати протиправними дії начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо неналежного розгляду інформаційного запиту від 24 жовтня 2024 року; -зобов`язати начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином розглянути інформаційний запит від 24 жовтня 2024 року з наданням ОСОБА_1 інформацію, яка запитувалася в інформаційному запиті, а саме, щодо стягнення з боржника ЛКП «Сонячне» по виконавчому провадженню № 63902593 витрат виконавчого провадження у розмірі 200 грн. та виконавчого збору в розмірі 20000 грн., всього 20200 грн., належним чином засвідчені копії квитанцій, чеків та інші документи, що підтверджують стягнення з боржника зазначених сум. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт стверджує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні звернення, письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод та законних інтересів. Органи державної влади зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати звернення громадян та повідомляти громадянина про результати розгляду його звернень. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. З інформаційним запитом до начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції він звернувся 24 жовтня 2024 року, однак відповідь на запит надано лише 13 листопада 2024 року листом № 75490 з порушенням п`ятиденного строку. Крім того, лист № 75490 від 13 листопада 2024 року не містить достовірної, точної та повної відповіді на запитувану інформацію. Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, та є публічною інформацією, доступ до якої не може бути обмеженим. Стягувач у виконавчому провадженні наділений правом на оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби та здійснення контролю за законністю виконавчого провадження. Вважає, що начальник відділу державної виконавчої служби зобов`язаний здійснювати контроль за надходженням коштів у вигляді виконавчого збору до Державного бюджету України, однак протягом тривалого часу виконавчий збір не стягується, а в матеріалах справи відсутні докази неможливості стягнення виконавчого збору. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та ухвалити постанову, якою скаргу задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що Франківським відділом державної виконавчої служби у м. Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції не допущено бездіяльності при розгляді запиту ОСОБА_1 , оскільки працівниками відділу опрацьовано та своєчасно надано відповідь відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а на інформаційний запит скаржника положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» не поширюються. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24.10.2024 року сторона виконавчого провадження ОСОБА_1 звернувся до начальника Франківського відділу ДВС у м. Львові ЗМУ МЮ із запитом про надання інформації щодо стягнення з ЛКП «Сонячне» в межах виконавчого провадження № 63902593 витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, надання належним чином завірених копій квитанцій, чеків та інших документів, що підтверджують стягнення з боржника вказаних сум. Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що 21.08.2018 року Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист у справі № 465/4981/15-ц про зобов`язання ЛКП «Сонячне» укласти типовий договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1 , який є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Постановою Франківського ВДВС у м. Львові від 11.12.2020 року відкрито виконавче провадження № 63902593 на підставі виконавчого листа № 465/4981/15-ц від 21.08.2018 року. Відповідно до постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 63902593 від 11.12.2020 року розмір мінімальних витрат виконавчого провадження становить 200 грн. Разом із тим, згідно постанови виконавця від 11.12.2020 року виконавчий збір в рамках виконавчого провадження № 63902593 становить 20 000 грн. Постановою виконавця від 25.10.2024 року на боржника ЛКП «Сонячне» накладено штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання виконавчого документу. 04.11.2024 року заявник отримав лист, у який було вкладено вимогу старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Я. Лаби від 28.10.2024 року №71090 про надання інформації щодо виконання/невиконання боржником вимог виконавчого листа №465/4981/15-ц від 21.08.2018 року, що видав Франківський районний суд м. Львова, яким зобов`язано ЛКП «Сонячне» укласти типовий договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1 , котрий є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Разом із тим, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, в.о. начальника відділу Франківського ВДВС у м. Львові А. Слобода надав ОСОБА_1 відповідь від 13.11.2024 року № 75490, відповідно до якої повідомив про неможливість надання підтвердження сплати боржником ЛКП «Сонячне» (код ЄДРПОУ: 20806900) виконавчого збору у розмірі 20000 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 200 грн. в межах виконавчого провадження №63902593, оскільки згідно матеріалів виконавчого провадження №63902593 та даних, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, станом на 13.11.2024 року виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, визначені згідно постанов державного виконавця від 11.12.2020 року, боржником не сплачено. Відповідно до ч.1 ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Вважаючи дії начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправними, скаржник посилається на те, що при наданні відповіді на поданий ним інформаційний запит начальником Франківського ВДВС у м. Львові порушено п`ятиденний строк для надання запитуваної інформації. Крім цього, скаржник не погоджується з тим, що у виконавчому провадженні не вчиняються дії для реального виконання рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2024 року ОСОБА_1 , який є стягувачем у виконавчому провадженні № 63902593, звернувся з інформаційним запитом до начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїпро отримання ним інформації щодо стягнення з боржника ЛКП «Сонячне» витрат виконавчого провадження та виконавчого збору. Обгрунтовуючи запит, стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_1 , як на підставу запиту від 24.10.2024 року, посилається на Закон України «Про звернення громадян», Закон України «Про інформацію», а також на Закон України «Про доступ до публічної інформації». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Згідно із ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Аналіз визначення поняття «публічна інформація» свідчить, що така інформація має наступні ознаки: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень. Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно врахував ту обставину, що представником органу державної виконавчої служби підтверджено надання протягом передбаченого Законом України «Про звернення громадян» місячного строку відповіді шляхом направлення заявнику поштової кореспонденції. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. У відповідності до п. 11 розд. ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження можуть знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі державної виконавчої служби, офісі приватного виконавця у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вони бажають, за усним клопотанням до виконавця. Сторони виконавчого провадження (їх представники) або прокурор як учасник виконавчого провадження за бажанням можуть ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час. Виконавче провадження надається їм для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення. Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється у присутності виконавця або помічника приватного виконавця, про що у виконавчому провадженні робиться відмітка із зазначенням дати ознайомлення та підпису особи, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження. Сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право робити копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається. Таким чином, інформація про хід конкретного виконавчого провадження (відомості про прийняті державним виконавцем рішення та вчинення ним дій, відомості про результати примусового виконання виконавчого документу) не є публічною інформацію у визначенні Закону України «Про доступ до публічної інформації». Суд першої інстанції вірно зазначив, що скаржник, як стягувач у виконавчому провадженні, наділений правами сторони виконавчого провадження, в т.ч. на ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі державної виконавчої служби. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, запитувана скаржником інформація не є публічною в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що запит ОСОБА_1 не відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», так як запитувана інформація не є публічною, оскільки зводиться до ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а порядок її отримання врегульовано ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 11 розд. ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідь на запит від 24 жовтня 2024 року надано лише 13 листопада 2024 року, тобто з порушенням п`ятиденного строку, визначеного Законом України «Про доступ до публічної інформації», що свідчить про протиправність дій начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо неналежного розгляду інформаційного запиту від 24 жовтня 2024 року,колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що на правовідносини між скаржником та органом державної виконавчої служби Закон України «Про доступ до публічної інформації» не поширюється, оскільки ці правовідносини регулюються спеціальним Законом № 1404-VIII, а скаржник в цих відносинах має конкретно визначений статус сторони виконавчого провадження - стягувача - та наділений відповідними правами. На переконання колегії суддів, Франківським відділом державної виконавчої служби у м. Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відповідь на запитувану ОСОБА_1 інформацію у визначений Законом України «Про звернення громадян» місячний строк шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу ОСОБА_1 , отримання якої останнім не заперечується. Що стосується твердження ОСОБА_1 про те, що начальник відділу державної виконавчої служби зобов`язаний здійснювати контроль за надходженням коштів у вигляді виконавчого збору до Державного бюджету України, однак протягом тривалого часу виконавчий збір не стягується, а в матеріалах справи відсутні докази неможливості стягнення виконавчого збору, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої, що такі доводи виходять за межі поданої ОСОБА_1 скарги, яка є предметом розгляду у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані. Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23). Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови. Постанова складена 29.05.2025 року. Головуючий: Н.О. Шеремета Судді: О.М. Ванівський Р.П. Цяцяк