Постанова 4823 № 750/4950/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 15 вересня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/4950/21 Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1204/21 Суд у складі: головуючого - судді Євстафіїва О.К., суддів: Бечка Є.М., Шарапової О.Л., за участю секретаря Шапко В.М., позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», відповідач - ОСОБА_1 , особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 червня 2021 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 15.06.2021, м.Чернігів, в с т а н о в и в: У травні 2021 р. Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі за текстом - АТ «Акцент-Банк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором без номера від 10.01.2020 у розмірі 25780 грн 59 коп., з яких: 19687 грн 62 коп. - заборгованість за кредитом, 6042 грн 97 коп. - за процентами за користування кредитом, штраф - 50 грн 00 коп., а також судові витрати у розмірі 2270 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вказану заборгованість станом на 28.01.2021 позивачем нараховано внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за укладеним ними кредитним договором. Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитом у сумі 19687 грн 62 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1725 грн 20 коп. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що наявність кредитної заборгованості відповідача позивачеві у вказаній в позовній заяві сумі є доведеною, але позивачем не доведено, що сторонами досягнуто згоди про розмір відсотків за користування кредитом та штрафу. В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити рішення про їх задоволення. Доводи скарги зводяться до такого: - відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з цими Умовами та правилами та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку; - з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитом, а значить він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг в А-Банку й погодився з ними; - відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі умови кредитування, строки, процентна ставка. Номер телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор, погоджено сторонами: він зазначений особисто відповідачем в анкеті-заяві, яку відповідачем підписано власноруч. У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що з вимогами апеляційної скарги не згоден та просив залишити рішення суду І інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню. У справі встановлено таке. 10.01.2020 ОСОБА_1 подав до АТ «Акцент-Банк» анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (її копія на арк. 7, зворот). У цій заяві зазначено, що: - вона разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування складають договір про надання банківських послуг, - ОСОБА_1 ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та погодився з його умовами, примірник якого ОСОБА_1 погодився отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.a-bank.com.ua, - відповідач зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також самостійно ознайомлюватися з їх змінами на вищевказаному сайті. У цій заяві-анкеті не зазначено ні про кредитний ліміт, ні вид картки, яку бажав отримати відповідач, ні розмір процентної ставки, під яку надається кредит. Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 28.01.2021 ОСОБА_1 має перед АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 25780 грн 59 коп., з яких: 19687 грн 62 коп. - заборгованість за кредитом, 6042 грн 97 коп. - за процентами за користування кредитом, штраф - 50 грн 00 коп. Цей розрахунок виконано виходячи з процентної ставки за користування кредитом 44,4% на рік в період з 10.01.2020 по 14.01.2021 (арк. 7). Разом з апеляційною скаргою АТ «Акцент-Банк» надало виписку по рахунку ОСОБА_1 (арк. 49-50). З неї й розрахунку заборгованості ОСОБА_1 (арк. 7) вбачається, що останній в період з 13.01.2020 по 31.01.2020 отримав від АТ «Акцент-Банк» кредитні кошти у загальній сумі 31942 грн 33 коп., а на погашення кредиту він сплатив цьому товариству кошти у загальній сумі 38264 грн 52 коп., які останнім спрямовувалися на погашення не тільки кредиту, а й процентів за користування ним. До справи АТ «Акцент-Банк» додано паперовий варіант паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (арк. 8, зворот). В цьому паспорті: - передбачено умови кредитування за кредитними картками: «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена»; - вказано, що інформація, зазначена у ньому, зберігає чинність та є актуальною до 01.07.2021; - зазначено, що він підписаний ОСОБА_1 простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 10.01.2020 о 17 год. 36 хв. з номера телефону НОМЕР_1 у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг. Проте з цього паспорта неможливо визначити, яку саме картку з вище перелічених отримав ОСОБА_1 . Тарифи за користування кредитною карткою «Зелена» (їх копія на арк. 9-15) й витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» щодо кредитної картки «Зелена» (арк. 16) не підписані ОСОБА_1 ПАТ «Акцент-Банк» змінило назву на АТ «Акцент-Банк», що підтверджено витягом зі статуту цього товариства (арк. 20-22). Аналізуючи надані докази і правові норми, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків. Згідно з ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. За змістом ст.ст. 624, 1054 ч. 1 ЦК України, проценти за користування кредитом і неустойки є похідними від кредиту Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частина 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» приписує, що у договорі про споживчий кредит зазначається, зокрема, таке: тип кредиту (п. 2), відсоткова ставка, її тип та порядок обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів (п. 8), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору; усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (п. 9), загальний розмір наданого кредиту (п. 3), строк, на який надається кредит (п. 5). Названі вище вимоги законодавства до форми та змісту кредитного договору сторонами виконано неповністю. Так: - в наявних у справі допустимих доказах відсутня інформація, яку саме кредитну картку: «Універсальна», «Універсальна Gold» чи «Зелена» отримав ОСОБА_1 ; - надані позивачем Тарифи й витяг з Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» не можна вважати складовою укладеного сторонами кредитного договору, оскільки вони не підписані ОСОБА_1 і відсутні дані про їх визнання останнім. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1); висновками експертів (п. 2); показаннями свідків (п. 3). Згідно з ч. 1 ст. 100 цього Кодексу, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, які мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Відповідно до ч. 5 тієї ж статті, якщо подано паперову копію електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої паперової копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Передбачаючи, що ОСОБА_1 може не визнавати вимог АТ «Акцент-Банк», суд в ухвалі від 10.08.2021 запропонував АТ «Акцент-Банк» надати електронні документи, які є складовими договору, укладеного сторонами 10.01.2020. Копію ухвали АТ «Акцент-Банк» отримало 16.08.2021, що підтверджується повідомленням відповідного змісту (арк. 62). Проте воно таких доказів не надало. Водночас ОСОБА_1 не визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього відсотків за користування кредитом і штрафу. Тож паперовий варіант паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (арк. 8, зворот) є недопустимим доказом у справі, так як не доведено, що сторонами укладено кредитний договір в електронній формі. З розрахунку спірної заборгованості й виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що він на погашення кредиту сплачував АТ «Акцент-Банк» кошти по 31.01.2020, які товариством спрямовувалися на погашення не тільки кредиту, а й процентів за користування ним (арк. 7, 49-50). За відсутності доказів отримання ОСОБА_1 конкретно визначеного виду кредитної картки та за відсутності визначення в укладеному сторонами договорі типу і розміру відсоткової ставки за користування кредитом суд не може дійти висновку, що АТ «Акцент-Банк» правомірно нарахувало ОСОБА_1 спірну кредитну заборгованість. Тож апеляційний суд не може констатувати, що АТ «Акцент-Банк» діяло у передбачений кредитним договором між ними спосіб, спрямувавши частину сплачених ОСОБА_1 коштів на погашення нарахованих ним процентів за користування кредитом. Відповідно апеляційний суд не може констатувати, що АТ «Акцент-Банк» правильно визначило розмір спірної заборгованості ОСОБА_1 за кредитом. Різниця між отриманими і повернутими ОСОБА_1 АТ «Акцент-Банк» коштами становить: 31942 грн 33 коп. (сума фактично отриманих коштів) - 38264 грн 52 коп. (сума сплачених товариству коштів а на погашення кредиту) = - 6322 грн 19 коп. У той же час ОСОБА_1 у судовому засіданні погодився з рішенням суду І інстанції в частині стягнення з нього на користь АТ «Акцент-Банк» 19687 грн 62 коп. кредитної заборгованості та просив залишити його без змін. Тож в силу ст.ст. 12 ч. 4, 13 ч. 3, 49 ч. 2 п. 1 та 82 ч. 1 ЦПК України цю заборгованість і належить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк». Апеляційний суд вирішує справу як на наданих суду І інстанції доказах, так і на наданих апеляційному суду доказах, так як всі вони мають виключне значення для справи. Отож рішення суду І інстанції підлягає залишенню без змін; доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим і описаним вище обставинам та визначеним відповідно до них правовідносинам. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення, а заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 червня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови. Головуючий: Судді: