Постанова 4824 № 756/12394/20

Справа № 756/12394/20 Головуючий в суді І інстанції - Шестаковська Л.П. Провадження № 33/824/7/2021 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 вересня 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., секретар: Ганжа В.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Навродського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Навродського Олександра Володимировича на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого майстром «Київтеплоенерго», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : 12 вересня 2020 року о 17 год. 10 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «FORD SCORPIO», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в м. Києві по вул. Прирічна, в порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України не обрав безпечної швидкості та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме дерево, в результаті чого пошкодив чужий автомобіль, яким керував на той час. Крім того, 12 вересня 2020 року о 17 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «FORD SCORPIO», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в м. Києві по вул. Прирічна, в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України перебував при цьому у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія ОСОБА_1 проводився на місці в установленому законом порядку в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Drager Alcotest-6810», тест № 7510, який видав результат рівний 1,98 проміле. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього із застосуванням ст.36 КУпАП адміністративне стягнення, а саме штраф у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Навродський О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 або п.6 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства. При ухваленні постанови судом першої інстанції було порушено ряд норм матеріального та процесуального права. Так, в силу ст.251 КУпАП, суд не надав значення всім обставинам, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції сам відредагував протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №002527 від 12.09.2020 в частині визначення пункту порушень Правил дорожнього руху України, однобічно з обвинувальним нахилом розглянув справу перебравши на себе функції обвинувачення, що взагалі не допустимо порушуючи всі засади судочинства. Також, після складення протоколів працівники поліції не відсторонили від керування ОСОБА_1 . Окрім того, захисник звертає увагу на те, що працівники поліції не направляли ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я після його не згоди з результатами огляду на стан сп`яніння за допомогою технічних пристроїв, тим більше, що працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 та не надали доказів керування транспортним засобом та скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та свідків, які могли б підтвердити чи спростувати дану обставину. Також апелянт стверджує, що станом на 12 вересня 2020 року у законодавстві України була відсутня норма, яка встановлювала адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.6 ст.247 КУпАП у зв`язку із скасуванням 01 липня 2020 року акту, який встановлював адміністративну відповідальність. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника Навродського О.В., який також підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст.280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі за змістом - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно по п.2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п.13.1 ПДР України). За порушення вимог зазначених вимог ПДР України передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Відповідальність за ст.124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті. Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу. Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП за змістом якого орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.4 ст.256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція), Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок). На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 002527 від 12 вересня 2020 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та який будь-яких заперечень чи незгоди зі змістом протоколу не зазначив, незгоди з діями працівників поліції не вказав (а.с. 1); - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 002528 від 12 вересня 2020 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с. 2); - результатом тесту на алкоголь за допомогою приладу «Драгер» (а.с.3); - схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, якою зафіксовано обстановку місця події та пошкодження обмежувача на пішохідному переході від 12 вересня 2020 року (а.с. 4); - у письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтвердили факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Будь-яких зауважень щодо протоколу чи неправомірності дій поліцейських в даних поясненнях свідка не зазначили (а.с. 5); - відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.9 «а», 12.1, 13.1 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП. Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції з порушенням вимог діючого законодавства, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи. Крім того, не знайшли свого підтвердженні в ході апеляційного розгляду справи доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Так, із відеозапису з камери поліцейських вбачається, що після дорожньо-транспортної пригоди до автомобіля ОСОБА_1 підійшли працівники поліції і останній перебував за кермом даного автомобіля. Він не заперечував на місці факту керування транспортним засобом. Доводи захисника про те, що поліцейськими були порушені права ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Крім того, матеріали провадження не містять будь-яких відомостей з приводу того, що ОСОБА_1 оскаржував неправомірні дії працівників поліції. Доводи апелянта про те, що в матеріалах провадження відсутній акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що дає підстави вважати огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням вимог діючого закону є безпідставними. Так, відповідно до п.10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В матеріалах адміністративного провадження міститься роздрукований на папері проказник результату огляду на стан сп`яніння, що відповідає вимогам вищевказаної Інструкції. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було надано направлення на огляд до медичної установи, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатом огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». Також, апеляційний суд вважає, що відсутність в матеріалах адміністративного провадження доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортного засобу не можуть бути підставою для визнання огляду на стан сп`яніння недійсним. Крім того, відповідно до відеозапису з відеокамери поліцейського та схеми дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль ОСОБА_1 зазнав значних пошкоджень і самостійно рухатись не міг. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Апеляційним переглядом не встановлено неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення вимог процесуального закону. З огляду на наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, всупереч твердженням апелянта, фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, є законним і обґрунтованим. Адміністративне стягнення, застосоване до ОСОБА_1 відповідає положенням ст.ст.33-36 КУпАП щодо правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення та застосоване в межах санкцій статті 124 та ч.1 ст.130 КУпАП. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Навродського Олександра Володимировича - залишити без задоволення. Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко