Постанова 4857 № 380/12193/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/12193/20 пров. № А/857/11958/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Шевчук С.М., Шинкар Т.І. з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду, прийняту суддею Кузаном Р.І. у м. Львові у справі № 380/12193/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги про сплату боргу В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому, з уточненням позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008641307, № 0008651307 від 01.07.2019 року та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4567-17 від 05.10.2020 року в частині суми 226596,28 грн. 01.02.2021 року відповідач подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року заяву відповідача задоволено частково, адміністративний позов залишено без розгляду в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4567-17 від 05.10.2020 року. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що строк на оскарження податкових повідомлень-рішень позивач не пропустив, оскільки зміна правової позиції щодо строку звернення до суду у сторону його зменшення (1 місяць після досудового врегулювання спору) відбулась у листопаді 2020 року, тобто після виникнення спірних правовідносин. Водночас, суд зазначив, що для оскарження податкової вимоги позивач пропустив десятиденний строк оскарження після отримання рішення органу доходів і зборів. 08 червня 2021 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року в частині залишення позову без розгляду, скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, а справу направлено на продовження розгляду у суд першої інстанції. Після апеляційного розгляду, 11 червня 2021 року відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року скасувати, в частині відмови в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду, та прийняти нову ухвалу, якою у цій частині позовну заяву залишити без розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що суд першої інстанції не взяв до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19, у якій зазначено, що зміна підходів до питання тривалості строку звернення до суду у податкових спорах, після використання процедури адміністративного оскарження, відбулась з ухваленням постанови Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18. Зважаючи на те, що позивач з цим позовом звернувся через рік після зміни правової позиції, на думку відповідача, позивач пропустив строк звернення до суду, а тому суд мав залишити адміністративний позов без розгляду в цілому. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків у разі застосування досудового порядку вирішення спору. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частиною четвертою статті 122 КАС України. Такою нормою є пункт 56.18 статті 56 ПК України, відповідно до якого з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею 102 ПК України встановлено строк давності тривалістю 1095 днів. За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Водночас, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Таким чином, частиною 4 статті 122 КАС України, як загальною нормою, та пунктом 56.19 статті 56 ПК України, як спеціальною нормою, встановлено різні строки звернення до суду у разі застосування досудового порядку врегулювання спору. Крім цього, пункт 56.18 статті 56 ПК України та пункт 56.19 статті 56 ПК України по-різному регулюють однакові правовідносини, а саме оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, і при цьому суперечать один одному. До 26.11.2020 року судами, в тому числі Верховним Судом, була сформована правова позиція про необхідність застосування у всіх випадках оскарження рішень податкового органу про визначення грошових зобов`язань пункту 56.18 статті 56 ПК України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць). У зв`язку з цим, суд враховує, що позивач, як і будь який інший платник податків, до цього часу мав обґрунтовані сподівання, що строк оскарження рішень податкового органу становить 1095 днів, і протягом цього часу він має можливість оскаржити такі рішення без необхідності обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду. Верховний Суд в постанові від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19 висловив правову позицію, згідно з якою, у спірних правовідносинах, необхідно застосовувати строк оскарження податкових повідомлень-рішень один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Отже, звертаючись у грудні 2020 року до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2019 року № 0008651307 та № 0008641307, позивач мав реальні сподівання на захист своїх порушених прав в межах 1095 днів Зважаючи на це, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зробив вірний висновок про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 01.07.2019 року № 0008651307 та № 0008641307. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року в справі № 380/12193/20 в частині відмови в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді С. М. Шевчук Т. І. Шинкар Повний текст постанови складений 28.09.2021 року