Постанова 4857 № 380/12193/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/12193/20 пров. № А/857/8336/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Качмара В.Я., Ніколіна В.В., за участю секретаря судового засідання Юник А.А., розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя Кузан Р.І., м. Львів, повний текст складено 15.03.2021) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень,- В С Т А Н О В И В : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просив, з урахуванням уточнень (а.с.69-70), визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0008641307 від 01.07.2019 та №0008651307 від 01.07.2019 Головного управління ДФС у Львівській області, та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4567-17 від 05.10.2020 Головного управління ДФС у Львівській області, в частині суми 226596,28 грн. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на оскарження вимоги про сплату боргу №Ф-4567-17 від 05.10.2020 ГУ ДФС у Львівській області. Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі задоволено частково. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4567-17 від 05.10.2020 ГУ ДФС у Львівській області залишено без розгляду Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому просить, з урахуванням уточнень (а.с.123), скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду та залишення частини позовних вимог без розгляду щодо оскарження Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45б7-і7 від 05.10.2020 ГУ ДФС у Львівській області та направити справу для продовження розгляду у Львівський окружний адміністративний суд. В апеляційній скарзі зазначає, що як вбачається, із копії вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45б7-і7ГУ ДФС у Львівській області, вона датована - 05 жовтня 2020 року. Її було надіслано позивачу рекомендованим листом номер 79019 08776396. Із веб-сайту Укрпошти про перевірку направлення рекомендованого листа вбачається, що лише 16.10.2020 воно було здано на пошту, і лише 04.11.2020р. було отримано Позивачем (роздруківка є в матеріалах справи). Отже, строк на оскарження розпочався 05.11.2020р. 09.12.2020р. позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Цебака І.С., в результаті чого було укладено договір про надання правової допомоги № 26/20 (копія договору є в матеріалах справи). 21.12.2020 представник позивача, адвокат Цебак І.С. подав через канцелярію суду позовну заяву. Відповідно до ч. 2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В даній справі, 6 місячний строк закінчувався 04 травня 2021 року. В оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції керувався ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», згідно якої, строк оскарження вимоги становить - 10 днів. Підстав для поновлення даного строку, суд першої інстанції не знайшов, клопотання позивача в цій частині відхилив. Проте, суди першої інстанцій не врахував, що за змістом преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску. Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI. Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19. При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку, (правова позиція із Постанови ВС від 05.03.2021 по справі № 640/9172/20. У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань. Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4567-17 від 05.10.2020 та клопотання відповідача про залишення позовної заяви в цій частині без розгляду, суд першої інстанції правильно зазначив, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків у разі застосування досудового порядку вирішення спору.Крім того, спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частиною четвертою статті 122 КАС України. Згідно з абзацами 6, 7, 8 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон України №2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 10 частини 4 статті 25 Закону України №2464-VI). Відповідно до абзацу 11 частини четвертої статті 25 Закону України № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а та від 08.08.2019 у справі №480/106/19. Судом першої інстанції встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що позивач 04.11.2020 дізнався про вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4567-17 від 05.10.2020, таким чином, перебіг строку почався з 05.11.2020. Залишаючи позовні вимоги в цій частині без розгляду суд першої інстанції натомість виходив з того, що позивач із заявленою позовною вимогою звернувся до суду 21.12.2020, тобто з пропущенням десятиденного строку звернення до адміністративного суду, і належних причин поважності пропуску цього строку не навів. Однак, суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується. Cуд першої інстанцій не врахував, що за змістом преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску. Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI. Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19. При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку, (правова позиція із Постанови ВС від 05.03.2021 по справі № 640/9172/20. З наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Керуючись ст. 243, ст. 308, 310, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 380/12193/20 скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді В.Я. Качмар В.В. Ніколін повний текст складено 16.06.2021