Ухвала КЦС ВС № 296/589/19

Ухвала 20 вересня 2021 року м. Київ справа № 296/589/19 провадження № 61-14689ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 13 травня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У серпні 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 01 вересня 2021 року, в якій заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно із частиною третьою статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається указувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні строки інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Подана касаційна скарга та заява про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містять посилань на випадки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України за наявності яких суд касаційної інстанції може визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку подачі касаційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судових рішень. Ураховуючи викладене, доводи заявника щодо поважності пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не заслуговують на увагу, оскільки положення частини третьої статті 394 ЦПК України підлягають застосуванню незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження за відсутності зазначених вище посилань. Разом з цим суд зауважує, що касаційна скарга ОСОБА_1 на зазначені судові рішення двічі була подана до суду касаційної інстанції й ухвалами Верховного Суду від 15 березня 2021 року (у цій справі, провадження № 61-9026ск20) та від 12 липня 2021 року (у цій справі, провадження № 61-7938ск21) була визнана неподаною та повернута заявнику, у зв`язку з невиконанням вимог суду про усунення недоліків поданої касаційної скарги, отже суд констатує, що заявник не скористалася своїми процесуальними правами, не проявила належної обачності у захисті своїх прав, хоча їй надавався достатній процесуальний строк на оскарження судового рішення. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України). Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на усіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Ураховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана після спливу більше ніж одного року з дня ухвалення постанови Житомирського апеляційного суду від 13 травня 2020 року, повний текст якої оприлюднено, згідно з даними з офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, 18 травня 2020 року, й заявником не зазначено виключних випадків, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України для поновлення строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Керуючись частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди відмовити. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара