Постанова 4873 № 910/4996/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" вересня 2021 р. Справа№ 910/4996/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Майданевича А.Г. суддів: Суліма В.В. Ткаченка Б.О. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 (повний текст рішення складено 30.06.2021) у справі №910/4996/21 (суддя - Шкурдова Л.М.) за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 97 853, 83 грн,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У березні 2021 року Приватне підприємство "Транс Логістик" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - відповідач) про стягнення 97 853, 83 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо виплати страхового відшкодування на користь позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 від 16.07.2019, укладеним між сторонами. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" суму страхового відшкодування в розмірі 97 853 грн 83 коп та 2 270 грн 00 грн - витрати по сплаті судового збору. Задовольняючи позовні вимоги суд вказав, що відсутність доказів проведення відповідачем огляду автомобіля марки MAN TGS 19.400 д.н.з. НОМЕР_1 , після його пошкодження у ДТП, що трапилась 03.10.2020, не може стати підставою для невиконання обов`язку виплатити страхове відшкодування позивачу, як власнику вказаного транспортного засобу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 та винести нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги статтю 9 Закону України «Про страхування», невірно витлумачив поняття страхової суми як суми, що має дорівнювати ринковій вартості застрахованого транспортного засобу та фактично поклав на страховика обов`язок щодо огляду транспортного засобу з метою визначення страхової суми. Скаржник стверджує, що висновок суду про проведення відповідачем огляду автомобіля не підтверджений доказами, суперечить поясненням позивача та наявним у справі письмовим доказам. Апелянт наголошує, що суд першої інстанції, незважаючи на наявність в укладеному між сторонами договорі страхування пункту 16.1.11, який надає страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі відсутності акту огляду транспортного засобу, складеного при укладенні договору страхування, не застосував такого пункту до спірних правовідносин та фактично позбавив страховика його права, прямо передбаченого умовами договору, чим порушив вимоги ст.ст. 3, 6, 12, 525, ч. 1 ст. 526, ст.ст. 627, 990, 991 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про страхування». Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 06.08.2021, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що відповідачем не надано до суду першої інстанції як доказів ініціювання до або після укладення спірного договору процедури огляду спірного транспортного засобу (зокрема, направлення листа-вимоги позивачу про надання автомобіля «MAN TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на огляд), так і доказів відмови або ігнорування такої вимоги позивачем. Позивач наголошує, що Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" підписавши договір добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 від 16.07.2019 і додаток № 21 від 20.12.2019 до договору, в якому визначається страхова сума для транспортного засобу здійснила всі необхідні заходи на встановлення технічного стану вищевказаного автомобіля, як наслідок визначення страхової суми автомобіля і погодження страхової суми з позивачем у розмірі 1 145 000,00 грн, що вказує на те, що страховик оглянув вищевказаний автомобіль та погодився на вказану страхову суму з урахуванням того, що автомобіль 2014 року випуску має пробіг та наслідки господарської експлуатації, а тому позиція апелянта щодо відсутності акту огляду автомобіля в матеріалах страхової справи є способом уникнути виконання взятих на себе зобов`язань стосовно виплати страхового відшкодування. Приватне підприємство "Транс Логістик" звертає увагу, що відповідач надавши позивачу оригінал додатку № 21 від 20.12.2019 до договору страхування, в якому він самостійно визначив страхову суму для транспортного засобу, в тому числі і для автомобіля «MAN TGM 19.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в період дії договору страхування жодного разу не звертався до позивача з проханням (вимогою) надання транспортного засобу, в матеріалах справи відсутні жодні докази того, що ПП «Транс Логістик» протягом 2019-2020 унеможливило, не надало або відмовило ПАТ «УПСК» в огляді конкретного автомобіля. Узагальнені доводи додаткових пояснень Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 19.08.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові пояснення, які за своїм змістом є тотожними апеляційній скарзі. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2021 справу №910/4996/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі №910/4996/21. Розгляд апеляційної скарги призначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.) Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 16.07.2019 між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та Приватним підприємством "Транс Логістик" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням, визначеним у ч. 1 договору наземним транспортним засобом та стаціонарно встановленим на ньому додатковим обладнанням. У розділі 7 частини І договору та п. 4.1 частини ІІ договору (в редакції протоколу розбіжностей до нього) встановлено, що застрахованим може бути, зокрема, ризик пошкодження та/або знищення чи втрата визначеного транспортного засобу (ТЗ) внаслідок ДТП (дорожньо-транспортної пригоди). Сторони погодили у розділі 8, що договір укладається на строк, визначений у частині І договору: 18.07.2019 - 17.07.2020. Період страхування - частина строку, протягом якого діє договір. Договір набирає чинності з моменту, вказаного як початок строку дії договору, але не раніше 00 год. 00 хв. дня наступного за днем надходження страхового платежу (першого платежу) в повному розмірі на поточний рахунок або в касу страховика чи його представника або через інші платіжні системи, дозволені законодавством України і які запроваджені у страховика, якщо інше не погоджено письмово сторонами. Відповідно до ч. 1 договору застрахованими є транспортні засоби, зазначені у додатку до цього договору. Одним із страхових випадків, передбачених договором вважається пошкодження ТЗ у ДТП - події, яка сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди, чи завдані матеріальні збитки. Виключення із страхових випадків і обмеження страхування сторони передбачили у розділі 6 договору з урахуванням протоколу розбіжностей, який є додатком № 2 до договору. Зокрема, страховик не відшкодовує витрати на усунення пошкоджень ТЗ, які мали місце в момент укладення цього договору та були зазначені в акті огляду, а також тих пошкоджень, за якими було виплачене страхове відшкодування або відмовлено у виплаті, та на дату настання страхового випадку такі пошкодження не були усунені і факт усунення пошкоджень не був зафіксований в акті огляду ТЗ (п. 6.3.1 договору). Страхувальник зобов`язаний при укладенні договору надати достовірну інформацію страховику про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну умов експлуатації, зберігання і т.ін., що може вплинути на ступінь страхового ризику щодо ТЗ, не пізніше 3 робочих днів після виникнення таких фактів (11.2.1). Страхувальник має право отримати страхове відшкодування при настанні страхового випадку в порядку та на умовах, передбачених договором (п. 11.1.1); оскаржити в порядку, передбаченому чинним законодавством України, відмову страховика у виплаті страхового відшкодування (страхової виплати) або розмір виплаченого страхового відшкодування (страхової виплати) (п. 11.1.8). Страховик зобов`язаний: протягом 2-х робочих днів, після отримання письмової заяви про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування (п. 11.4.2); після отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку, а в разі ДТП, ще й довідки з ДАІ (або відповідної служби) про реєстрацію ДТП, зробити запит до компетентних органів щодо причин та обставин настання страхового випадку (п. 11.4.4); протягом 5 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку здійснити огляд пошкодженого ТЗ та/або вжити заходів для проведення незалежної експертизи (п. 11.4.6); прийняти рішення про виплату (скласти страховий акт) страхового відшкодування, або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування в термін не пізніше 5 робочих днів від дати отримання страховиком всіх необхідних документів, зазначених у розділі 13 частини ІІ цього договору, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків (п. 11.4.9); у разі відмови у виплаті страхового відшкодування - протягом 10 робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити про це страхувальника та вигодо набувача з обґрунтуванням причин відмови (п. 11.4.10); здійснити виплату страхового відшкодування (страхової виплати) протягом 14 робочих днів від дати прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (страхової виплати). Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки, від суми страхового відшкодування за кожний день прострочки (п. 11.4.11). Страховик має право при укладенні цього договору страхування отримати від страхувальника інформацію, необхідну для оцінки ступеню страхового ризику (п. 11.3.1); перевіряти надану страхувальником інформацію і документи стосовно ТЗ, умов його експлуатації та зберігання, факт і обставини настання страхового випадку, розмір завданих збитків, та виконання страхувальником та/або довіреними особами зобов`язань за договором (п. 11.3.2); відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, зазначених у розділі 16 цього договору та Правилах страхування (п. 11.3.7). В підпункті 16.1.11 п. 16.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей,) сторони погодили, що підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування, в тому числі, є відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ. Згідно з умовами вищевказаного договору були застраховані майнові інтереси страхувальника (ПП "Транс Логістик"), пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 . Вищевказаний автомобіль MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ПП "Транс Логістик", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. 03.10.2020 року о 21-й годині 00 хв. на автодорозі М-04 Межівського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 21102, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Правоохоронними органами винуватець аварії не був встановлений, що підтверджується довідкою Національної поліції України стосовно даної ДТП від 03.10.2020. 06.10.2020 Приватне підприємство "Транс Логістик" звернулось з письмовою заявою до ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про настання страхового випадку у зв`язку з пошкодженням автомобіля MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.10.2020. За умовами п. 12.5 частини ІІ договору (в редакції протоколу розбіжностей до нього) страхувальник повинен здійснювати відновлювальний ремонт пошкодженого ТЗ лише на СТО, що погоджена з страховиком. Сторони домовились, що за цим договором погодженими з страховиком вважаються СТО, на яких відповідно до вимог заводу-виробника ремонтуватимуться застраховані ТЗ після страхових випадків. Дана умова діє тільки для ТЗ, що знаходяться на обслуговуванні сервісного дилера MAN, SCANIA. Згідно наданого позивачем рахунку №DNZ_TEF-2003654 від 12.10.2020, що був наданий офіційним сервіс-партнером MAN в України ТОВ "Технофорум", що є офіційним дилером автомобільної марки MAN, визначена вартість ремонту автомобіля після ДТП у розмірі 97 853,83 грн. Листом №1963 від 22.12.2020 ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", керуючись п.п.11.3.7 п.11.3 договору страхування та на підставі п.п. 16.1.11 п. 16.1 договору, відмовило у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу, зазначивши при цьому, що страхувальник при укладенні договору страхування не виконав свого обов`язку щодо надання страховику транспортного засобу для огляду та фотографування з метою оцінки страхового ризику, у зв`язку з чим, відсутній акт огляду цього транспортного засобу. Звертаючись до суду з даним позовом, ПП "Транс Логістик" послалось на порушення ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" обов`язку виплати страхового відшкодування на користь позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 від 16.07.2019 у розмірі 97 853,83 грн. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Права та обов`язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 від 16.07.2019, який за своєю правовою природою є договором страхування. Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, яка кореспондує з положеннями ст. 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно із статтею 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, у тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування). Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ст. 6 Закону України "Про страхування"). Частинами 1-3 статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Частиною 1 статті 988 Цивільного кодексу України передбачено, що, зокрема, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом (ст. 20 Закону України "Про страхування"). Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Частиною 2 статті 26 Закону України "Про страхування" встановлено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Відповідно до частин 3, 4 ст. 26 Закону України "Про страхування" рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку. Положення статті 26 Закону України "Про страхування" кореспондуються з принципом свободи договору, закріпленого нормами цивільного законодавства, зокрема в ст. 6 Цивільного кодексу України. За приписами частини 3 статті 16 Закону України "Про страхування" договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про страхування"). З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" були розроблені та зареєстровані в установленому законом порядку Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), розміщені на офіційному сайті відповідача за посиланням: https://upsk.com.ua/dbs.8.files/upload/file/214_final.pdf. У пункті 1.1 частини ІІ договору зазначено, що цей договір укладено відповідно до чинного законодавства України на умовах "Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)", затверджених Головою правління АТ "УПСК" 31.03.2009 та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.05.2009 за реєстраційним № 0690302 (далі - Правила страхування). Положеннями пункту 11.2.1 частини ІІ договору на страхувальника покладений обов`язок при укладення цього договору надати достовірну інформацію страховику про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну умов експлуатації, зберігання тощо, що може вплинути на ступінь страхового ризику щодо ТЗ, не пізніше 3 робочих днів після виникнення таких факторів. Відповідно до п. 8.3 Правил страхування при страхуванні ТЗ, перед укладанням, оновленням чи зміною умов договору страхування страхувальник зобов`язаний надати страховику ТЗ та додаткове обладнання для огляду. Згідно з п. 9.2.18 Правил страхування страхувальник зобов`язаний надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії договору страхування. Поряд з наведеним за умовами договору страховику надано право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, зазначених в розділі 16 цього договору та Правилах страхування (п. 11.3.7 частини ІІ договору). Пунктом 16.1.11 частини ІІ договору (в редакції протоколу розбіжностей до нього) передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ. Обґрунтовуючи необхідність складення акту огляду транспортного засобу на момент укладення договору страхування відповідач вказав, що складення такого документу має істотне значення для здійснення індивідуальної оцінки страхового ризику, оскільки саме під час такого огляду страховик в акті огляду фіксує показники одометра транспортного засобу (чи експлуатувався раніше ТЗ), наявність/відсутність пошкоджень транспортного засобу на момент страхування тощо. Оцінка страхових ризиків та транспортного засобу, як предмету майбутнього договору страхування, здійснюється страховиком саме під час складення акту огляду транспортного засобу на момент укладення договору страхування. Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, визначення відповідачем, як страховиком, страхової суми для транспортного засобу MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 1 145 000,00 грн і погодження такого розміру страхової суми позивачем, підтверджується додатком №21 від 20.12.2019 до договору страхування, підписаним представниками обох сторін та засвідченим їх печатками. Отже, вказане свідчить про проведення страховиком огляду транспортного засобу. Відтак, незважаючи на твердження відповідача про невиконання позивачем обов`язку надати автомобіль MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 , для огляду та складення відповідного акту під час укладення договору страхування, відповідач визначив страхову суму для вказаного автомобіля. З урахуванням викладеного, суд критично оцінює твердження відвідача про невиконання позивачем вказаного обов`язку. Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування на користь позивача у зв`язку з визначенням страховиком страхової суми у розмірі 1 145 000,00 грн та погодженням такого розміру страхової суми. При цьому, за встановлених судом обставин визначення сторонами у договорі страхової суми за транспортним засобом MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 , тлумачення відповідачем пп. 16.1.11 п.16.1 договору щодо відсутності засвідченого підписом представника страховика та печаткою товариства акту огляду на підтвердження факту проведення огляду транспортного засобу як підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, суперечить принципам добросовісності та справедливості, оскільки фактично призводить до того, що договір в частині страхування транспортного засобу MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 , заздалегідь не передбачав його виконання страховиком у разі настання страхового випадку. Посилання у вищезгаданому пункті договору на необхідність засвідчення акту огляду транспортного засобу підписом та печаткою представника страховика розуміється судом як покладення саме на страховика обов`язку із складення відповідного акту, відтак положеннями п.9.2.18 Правил визначено його право вимоги до страхувальника надати транспортний засіб на огляд. Проте, апелянтом не надано суду доказів ініціювання до або після укладення договору процедури огляду автомобіля MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема, направлення листа-вимоги позивачу про надання транспортного засобу на огляд, а також доказів відмови або ігнорування такої вимоги позивачем. З огляду на наведене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування на користь позивача на підставі п. 16.1.11 договору за відсутності акту огляду транспортного засобу MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 . За приписами ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. За умовами частини І договору франшиза за страховим випадком ДТП становить 0,00 грн. На підтвердження розміру завданих внаслідок ДТП автомобілю MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 , збитків позивачем долучено до позовної заяви рахунок-фактуру №DNZ_TEF-2003654 від 12.10.2020 на суму 97 853,83 грн виставлений офіційним сервіс-партнером MAN в Україні - ТОВ "Технофорум". В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту необґрунтованості заявленого позивачем до стягнення розміру страхового відшкодування (в тому числі, не надано свого контррозрахунку суми страхового відшкодування), як й не реалізовано свого права на доведення обставин не здійснення СТО ремонту автомобіля, хоча відповідно до п. 11.4.6 договору саме на страховика покладений обов`язок протягом 5 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку здійснити огляд пошкодженого ТЗ та/або вжити заходів для проведення незалежної експертизи. Отже, відсутність доказів проведення відповідачем огляду автомобіля MAN TGS 19.400, д.н.з. НОМЕР_1 , після його пошкодження у ДТП, не може бути підставою для невиконання обов`язку виплатити страхове відшкодування ПП "Транс Логістик" як власнику цього застрахованого транспортного засобу. Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені положення чинного законодавства, Правил страхування та умови договору, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 97 853,83 грн страхового відшкодування, які доведені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, відтак є такими, що підлягають задоволенню в повному розмірі. На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі №910/4996/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі №910/4996/21 слід залишити без змін. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі №910/4996/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі №910/4996/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія".

4. Матеріали справи №910/4996/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя А.Г. Майданевич Судді В.В. Сулім Б.О. Ткаченко