Постанова 4872 № 916/550/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/550/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Принцевської Н.М.; суддів: Ярош А.І., Діброви Г.І.; (Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29) Секретар судового засідання Соловйова Д.В. Представники сторін: Від Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України - Пронюк В.Я., довіреність № 14-340, від 22.12.20; від Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ - Орлова О.В., довіреність № 13/20-9, від 22.02.21; розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 по справі №916/550/21 за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ про стягнення 83 873 314,07 грн., (суддя першої інстанції: Бездоля Ю.С. дата та місце ухвалення рішення: 02.06.2021, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29) В березні 2021 року Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі АТ «НАК «Нафтогаз України) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ (далі АТ «Одеська ТЕЦ») про стягнення 83873314,07 грн., з яких: 62792894,33 грн. основного боргу, 12252813,45 грн. пені, 3595155,50 грн. 3% річних та 5232450,79 грн. інфляційних втрат. Підставою звернення до суду з даним позовом позивач визначив неналежне виконання відповідачем умов Договору №1023/1819-ЕЕ постачання природного газу від 09.11.2018, з урахуванням наступних змін і доповнень до нього. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 по даній справі позовні вимоги АТ НАК Нафтогаз України задоволено частково, стягнуто з АТ Одеська ТЕЦ на користь АТ НАК Нафтогаз України 62792894 грн. 33 коп. основного боргу, 6126406 грн. 73 коп. пені, 3595155 грн. 50 коп. 3% річних, 5232450 грн. 79 коп. інфляційних втрат та 794500 грн. судового збору, в решті позову відмовлено. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за Договором постачання природного газу №1023/1819-ЕЕ від 09.11.2018, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги АТ НАК Нафтогаз України про стягнення з відповідача 62792894,33 грн. основного боргу. Крім того, суд першої інстанції, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних на суму 3595155,50 грн. та інфляційних втрат на суму 5232450,79 грн., дійшов висновку про правильність розрахунків та відповідність вимогам чинного законодавства. Господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог про стягнення з відповідача 62792894,33 грн. основного боргу, 6126406,73 грн. пені, 3595155,50 грн. 3% річних та 5232450,79 грн. інфляційних втрат. Крім того, суд першої інстанції при вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, перевіривши ступінь виконання зобов`язань, причини неналежного виконання зобов`язань, з огляду на наявні обставини фінансового стану відповідача, враховуючи баланс інтересів обох сторін, а також проаналізувавши всі фактичні обставини справи та обставини не надання позивачем доказів завдання йому додаткових збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань, дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені до 50%, а саме до 6126406,73 грн. Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 по даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягненя пені у сумі 6126406,72 грн. скасувати та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог. Скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо зменшення суми пені та зазначає, що зважаючи на ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, зокрема, сплата основного боргу з простроченням строку, даний випадок не є винятковим та останнім не надано належних та допустимих доказів поважності порушення умов договору, а відтак підстави для зменшення пені відсутні. Сторони визначили вид забезпечення виконання зобов`язання неустойкою, що передбачена умова договору, та вже заздалегідь визначили розмір пені за неналежне виконання зобов`язання, а тому позивач вважає, що суд неправомірно самостійно визначив розмір пені, зменшивши її на 50%. Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення зобов`язань. Також апелянт вважає, що під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача, а штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобов`язанням за договором постачання природного газу. На думку заявника апеляційної скарги, зменшення судом першої інстанції розміру пені суперечить принципам розумності, справедливості, добросовісності, що призводить до зловживання з боку боржника. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 відкрито апеляційне провадження по справі №916/550/21 за апеляційною скаргою АТ НАК Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2021. 15.07.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ НАК Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 по справі №916/550/21, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 по справі №916/550/21 на: 27.09.2021 року о 14-30 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду. 16.09.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про участь в судовому засіданні по справі №916/550/21, призначеного на 27.09.2021 року о 14-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 задоволено клопотання Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №916/550/21 поза межами приміщення суду, розгляд справи призначено на 27.09.2021 року о 14-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON. В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово, наполягали на задоволенні своїх вимог. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2018 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (постачальник) та Публічним акціонерним товариством Одеська ТЕЦ (споживач) укладено Договір №1023/1819-ЕЕ постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Згідно з п.п. 1.2, 1.3 Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва електричної енергії. Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього договору, споживач визначає самостійно. У відповідності до п.1.4 договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на митну територію України. За умовами п.2.1 постачальник передає споживачу з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 2200 тис. куб.м. Відповідно до п.2.2 Договору обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (планований обсяг) повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у п.1.2 цього договору. Споживач самостійно визначає планові обсяги, зазначені у пункті 2.1 цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення. Згідно з п.3.1 Договору постачальник передає споживачеві природний газ у загальному потоці у разі передачі: природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи; імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з підземних сховищ до газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ. Умовами п.3.7 Договору сторони погодили, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу. Відповідно до п.3.8 Договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику: - завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією такого акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором); - підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Виключно споживач несе відповідальність за достовірність розподілу обсягів газу, зазначених ним в довідці, та обсягів газу, зазначених в акті приймання-передачі природного газу. Згідно з п.3.9 Договору постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта. У разі неподання або несвоєчасного подання споживачем постачальнику акта приймання-передачі природного газу такі дії (бездіяльність) вважаються односторонньою відмовою споживача від постачання природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період, при цьому: 1) споживач визнає, що порушення ним пункту 3.8 цього договору сторони вважають односторонньою відмовою споживача від постачання природного газу за цим договором у відповідному періоді; 2) споживач не має права заперечувати проти непостачання постачальником природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період у разі порушення ним пункту 3.8 цього договору; 3) споживач не заперечує та визнає, що порушення ним пункту 3.8 цього договору може бути причиною виникнення у постачальника негативного небалансу, витрати на врегулювання якого (вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування) споживач зобов`язаний оплатити постачальнику в порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику. (п.3.11 договору) У відповідності до п.4.1 Договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493. Відповідно до п.5.1 договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Згідно з п.5.2 Договору ціна за 1000 куб.м газу становить 6235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається з сум вартості місячних поставок природного газу. (п.5.4 Договору) У відповідності до п.6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідно до п.6.2 Договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальнику. Згідно з п.6.3 Договору оплата за природний газ здійснюється таким чином: 1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі, коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання; 2) в будь-якому випадку споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п.6.1 цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу; 3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі, коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання; 4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно, з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором; 5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника. У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного споживачем: у першу чергу - відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу - погашається основна сума заборгованості. (п.6.4 Договору) У відповідності до п.6.5 Договору звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі. Пунктом 7.2 Договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором. Згідно з п.п. 8.1, 8.2 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством і цим договором. У разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної обліковій ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У відповідності до п.8.8 Договору збитки, завдані одній із сторін договору внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов`язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених законодавством. Пунктами 10.1, 10.2 Договору унормовано, що у випадку виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку. Згідно з п.10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років. За п.12.1 Договору останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.11.2018 до 30.11.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. 26.11.2018 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу №1023/1819-ЕЕ від 09.11.2018, в якій викладено розділи 1-12 цього договору в наступній редакції, зокрема: 1.1. Постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. 1.2. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва електричної енергії. 1.3. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на мигну територію України. 2.1. Постачальник передає споживачу в період з 01.11.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 18450 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (розрахункові періоди): жовтень 2018 року - 0, листопад 2018 року - 2200, грудень 2018 року - 4000, січень 2019 року - 5000, лютий 2019 року - 3800, березень 2019 року - 3100, квітень 2019 року - 350. 2.2. Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідних розрахункових періодах для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Споживач самостійно визначає обсяги, зазначені у пункті 2.1 цього договору, і несе відповідальність за їх визначення. 2.3. Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику для включення його до Реєстру споживачів постачальника (Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (оператор ГТС) відповідно до вимог Кодексу ГТС, за умови дотримання споживачем пункту 3.3 цього договору. 3.1. Постачальник передає споживачеві природний газ у загальному потоці у разі передачі: природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи; імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з підземних сховищ до газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ. 3.8. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. 3.8.1. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2 цього договору. 3.8.2. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу. 3.9. Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом: 3.9.1. Завірену копію акту про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ (ГТС); 3.9.2. Інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно: 1) фактично використаних у відповідному розрахунковому періоді обсягів природного газу (відповідно до пункту 3.8.1 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді; 2) обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів постачальника (відповідно до п.3.8.2 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформаціє. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді; 3.9.3. Підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням пункту 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість; 3.10. Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта; 3.11. Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді; 3.12. У разі неподання або несвоєчасного подання споживачем постачальнику акта приймання-передачі природного газу такі дії (бездіяльність) вважаються односторонньою відмовою споживача від використання природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період, при цьому: 1) споживач визнає, що порушення ним пункту 3.9 цього договору сторони вважають односторонньою відмовою споживача від постачання природного газу за цим договором у відповідному розрахунковому періоді, внаслідок чого споживач має компенсувати постачальнику збитки, які розраховуються відповідно до пункту 3.13 цього договору; 2) споживач не має права заперечувати проти непостачання постачальником природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період у разі порушення ним пункту 3.9 цього договору та не має права застосовувати до постачальника штрафні санкцій за недопоставку газу. 3.13. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином: 3.13.1. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період; 3.13.2. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де- Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в пункті 2.1. цього договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5. 4.1. Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. 4.2. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 6235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн. 4.3. Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу. 5.1. Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. 5.2. Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальнику. 5.3. Оплата за природний газ здійснюється таким чином: 1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі, коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання; 2) в будь-якому випадку споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п.5.1 цього договору; 3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі, коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання. Кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в установі уповноважених банків, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором; 4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно, з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата, за умови відсутності заборгованості за цим договором; 5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника. 5.4. У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків. 5.5. Звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі. 5.7. Відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином: - постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього договору; - постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; - споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії. У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України. 6.2. Споживач зобов`язаний, зокрема, прийняти газ в кількості, зазначеній в п.2.1 даного договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором. 7.1. За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. 7.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно п.п. 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. 7.7. Збитки, завдані одній із сторін договору внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов`язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України. 9.1. У разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення. 9.2. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку. 9.3. Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років. 11.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. 20.03.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до договору постачання природного газу №1023/1819-ЕЕ від 09.11.2018, в якій, зокрема: - викладено п.2.1 розділу 2 Кількість та фізико-хімічні показники природного газу договору у наступній редакції : Постачальник передає споживачу з 01.11.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 15564967 куб.метрів, в тому числі по місяцях (тис.куб.м): жовтень 2018 року - 0, листопад 2018 року - 1175,110, грудень 2018 року - 3921,233, січень 2019 року - 4407,076, лютий 2019 року - 3421,278, березень 2019 року - 2640, квітень 2019 року - 0. 20.03.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору постачання природного газу №1023/1819-ЕЕ від 09.11.2018, згідно з якою, зокрема: - пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п.3.9, 3.13. 5.7, абзац п`ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абзац третій підп.2 п.6.4 цього договору застосовуються сторонами з 01.03.2019; - пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп. 3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2 п.6.4 цього договору з 01.03.2019 втрачають чинність. 26.03.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду №4 до договору постачання природного газу №1023/1819-ЕЕ від 09.11.2018, якою, зокрема, по тексту договору слова Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, Національна акціонерна компанія Нафтогаз України замінено словами Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у відповідному відмінку. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2018, 31.12.2018, 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.2019, складених, підписаних уповноваженими представниками постачальника та споживача, скріплених печатками, відповідно до Договору постачання природного газу №1023/1819-ЕЕ від 09.11.2018 постачальником передано, а споживачем прийнято імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, виключно для виробництва електричної енергії на загальну суму 116838479,70 грн., яка була сплачена відповідачем частково на суму 54045585,37 грн., що підтверджується довідкою за період з 01.11.2018 по 31.01.2021 та випискою по операціям з 01.11.2018 по 31.01.2021. Несплата відповідачем в повному обсязі вартості поставленого за договором постачання природного газу №1023/1819-ЕЕ від 09.11.2018 природного газу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом. Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків. За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України. Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Як зазначалося раніше, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача 62792894,33 грн. основного боргу, 6126406,73 грн. пені, 3595155,50 грн. 3% річних та 5232450,79 грн. інфляційних втрат. не оскаржується, з огляду на що, з урахуванням приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги позивача. Стосовно доводів апелянта в частині необґрунтованого зменшення судом першої інстанції пені, колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Сплата пені передбачена п.8.2 Договору постачання природного газу №1023/1819-ЕЕ від 09.11.2018, п.7.2 додаткової угоди №1 від 26.11.2018 до договору постачання природного газу №1023/1819-ЕЕ від 09.11.2018. Як вбачається з матеріалів справи, сума пені за прострочення оплати за Договором, укладеним між сторонами по справі становить 12252813,45 грн. У клопотанні про зменшення розміру пені відповідач зазначає, що фінансове становище АТ «Одеська ТЕЦ», з моменту закриття справи про банкрутство, залишається важким, підприємство є збитковим, що підтверджується Податковими деклараціями за 2018, 2019, 2020. Відповідач вказав, що заборгованість АТ «Одеська ТЕЦ» перед основним кредитором АТ «НАК «Нафтогаз України» станом на 31.12.2020 складає 1 023 480 791,74 грн. Крім того, у товариства існує заборгованість перед іншими кредиторами. Натомість, заборгованість єдиного споживача теплової енергії, яку виробляє АТ «Одеська ТЕЦ» - КП «Теплопостачання м.Одеси» перед АТ «Одеська ТЕЦ» станом на 31.12.2020 складає 703 195 391,60 грн. На підставі викладеного, а також враховуючи, що прострочення є незначним, а розмір пені є великим, відповідач просив зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90%. Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Суд апеляційної також звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що клопотання відповідача про зменшення пені на 90% задоволено частково, зменшено суму пені до 50% - 6126406,73 грн. З огляду на зазначене, враховуючи фінансовий стан відповідача, а також те, що нарахування та стягнення з останнього 3% річних та збитків від інфляції компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов Договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині того, що в даному випадку стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, у зв`язку з чим судом правомірно зменшено пеню, заявлену до стягнення до 6126406,73 грн. Враховуючи зазначені обставини, судова колегія відхиляє доводи апелянта в цій частині. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 по справі №916/550/21 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 по справі №916/550/21 залишається без змін. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 по справі №916/550/21 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 по справі №916/550/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст.287-288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 28.09.2021 року. Головуючий суддя: Н.М. Принцевська Судді: Г.І. Діброва А.І. Ярош