Постанова 4805 № 278/1989/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/1989/21 Головуючий у 1-й інст. Зубчук І. В. Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2021 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 21 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Відповідно до постанови, 19 червня 2021 року о 09 год. 50 хв. гр. ОСОБА_1 на 10 км. а/д Житомир-Сквира керував автомобілем Suzuki державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 ARBL-0890 зі згоди водія, що підтверджується тестом №2109, результат огляду становить 0,77% проміле чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9А ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Стверджує, що пристрій «Alcotest 6810 ARBL-0890» не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та є не сертифікованим приладом, що відповідно до вимог Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1413/27858 і положень ч. 2 ст. 266 КУпАП унеможливлює використання цього приладу працівниками поліції. Також, вказує, що йому для проходження алкотесту було запропоновано мундштук, який був у вже розпакованому вигляді, про що свідчать відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, що ставить під сумнів точність проведеного тесту. Вважає, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду, а зокрема огляд проводився у відсутність свідків, йому не пропонували пройти огляд у медичному закладі, не виписали направлення на проходження такого огляду, відеофіксація проводилася не безперервно, а епізодично. На його переконання поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом його вини у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтвердження доводів апеляційної скарги, пояснення свідка ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, результатами тестування на алкоголь, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат тесту - проба позитивна 0,77 проміле, при допустимому показнику - 0,2 проміле та встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення з яких слідує, що він зобов`язується не керувати транспортним засобом до повного витверезіння, а також відеозаписом з бодікамери працівників поліції. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 мав очевидні ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, він погодився пройти огляд, який визначив результат - 0,77 проміле, з яким ОСОБА_1 , також погодився не заперечуючи своє перебування в стані алкогольного сп`яніння та посвідчив своїм підписом, а також він погодився з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння який також посвідчив своїм підписом. Суд апеляційної інстанції критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_2 , які надані ним в апеляційному суді, про те, що ОСОБА_3 не мав ознак алкогольного сп`яніння, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів, які є в матеріалах справи, а сам свідок не був очевидцем зупинки транспортного засобу та обставин проходження огляду, що вбачається з відеозаписів здійснених працівниками поліції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недопустимість такого доказу як результат тесту, з підстав відсутності сертифіката на використаний технічний засіб «Драгер Алкотест 6810», а також свідоцтва про проходження повірки цим засобом є надуманими, доказів, що підтверджують ці доводи він не надав. Разом з тим, з чек-тесту слідує, що процедуру калібрування було проведено 11.08.2020 року, а тому працівники поліції мали право використовувати цей засіб у продовж одного року з цієї дати. Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду і інші доводи апеляційної скарги, а зокрема не проведення огляду в медичному закладі, відсутність двох свідків та відсутність безперервного відеозапису, оскільки вони є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Відео файлів відеозапису проведення огляду на місці зупинки є достатньо для того щоб перевірити доводи апеляційної скарги, з них слідує, що водій погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», результатами якого були дані 0,77 %, водій не заперечував цих результатів, визнавав як факт керування так факт вживання алкоголю. Бажання пройти огляд в медичному закладі не висловлював. Свідка ОСОБА_1 викликав після проходження огляду та складання протоколу. Крім того, відповідно до змісту статті 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. За таких обставин висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння створює загрозу життю та здоров`ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення. Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 21 липня 2021 року щодо нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук