Постанова 4805 № 278/994/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/994/22 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І. Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2022 року м. Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., захисника Лісіцького А.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 29 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Відповідно до постанови, 09 травня 2022 року о 16 год. 10 хв. на 5 км автодороги «Глибочиця Клітчин Станишівка» ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ніссан Алтіма», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. На постанову суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова суду є необґрунтованою, докази його вини відсутні. Вказує, що суд необґрунтовано не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обґрунтував свої висновки лише протоколом про адміністративне правопорушення, який він вважає неналежним доказом, однак не наводить жодних аргументів для цього. Також, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що він вважає, що у працівників поліції були відсутні правові підстави проводити його огляд, оскільки ознак алкогольного сп`яніння він не мав, а крім цього на його думку було порушено порядок проведення огляду, так як йому не пропонувалося пройти огляд на місці. Заслухавши пояснення захисника, який просив закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано обставини відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 у їх присутності було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Алкотест Драгер 6810» або в медичному закладі, від якого останній відмовився, а також відеозаписом з нагрудних камер поліцейських. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №655601 від 10.05.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали усі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки певні ознаки (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, а також керував транспортним засобом. З відеозапису здійсненого працівниками поліції вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу на блокпості, на запитання поліцейського надати документи повідомив, що їх ще не отримував, повідомив, що пив пиво. Відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці працівником поліції та у медичному закладі. При цьому, не заперечував факт керування, а фактично це визнавав, інші особи про керування транспортним засобом не вказували. Вказані обставини підтверджують висновки суду, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений на блокпосту, а після виявлення в нього ознак алкогольного сп`яніння відмовився проходити огляд, порядок проходження якого йому було детально роз`яснено працівником поліції. Зазначені докази, які на думку апеляційного суду є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 29 червня 2022 року щодо нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук