Постанова Одеський апеляційний суд № 947/12620/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.09.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер справи №947/12620/20 Апеляційне провадження № 22-ц/813/7222/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач), суддів- Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Кузьмук А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Черненка Валентина Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси 01 лютого 2021 року, постановлене під головуванням судді Петренка В.С., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовної заяви та відзивів на позов У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим в подальшому позовом до акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі-АТ«Креді Агріколь Банк», банк), ОСОБА_2 , третя особа: Перший Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі Перший Київський ВДВС у м.Одесі), про зняття арешту та розшуку з майна. Позов обґрунтовано тим, що головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієвим А.Т. було відкрито виконавче провадження №51919434 на підставі виконавчого листа №520/4065/14-ц, виданого Київським районним судом м. Одеси 05 травня 2015 року, по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» у розмірі 1 118 381,82 грн. Зазначав, що 04 жовтня 2016 року вказаним виконавцем винесено постанову про арешт та розшук майна боржника, а саме: автомобіль марки RENAULT MASTER, 2000 р.в., д/н НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , що міститься в Єдиному державному реєстру транспортних засобів у вигляді розшуку транспортного засобу, відповідно до відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від 02 квітня 2020 року. Вказував, що згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27 жовтня 2009 року за № 25123406, на даний автомобіль вже накладався арешт на підставі договору позики б/н від 28 вересня 2009 року, укладеного між ним ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 , тобто він ( ОСОБА_1 ) є первинним заставодержателем транспортного засобу. Посилаючись на те, що відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2012 року, яке набрало законної сили, у справі № 1512/2-7668/11 за ним визнано право власності на транспортний засіб - автомобіль марки RENAULT MASTER, 2000 р.в., д/н НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , що підстав для арешту його майна немає, ОСОБА_1 просив задовольнити його вимоги (а.с.1-3, 33-34). У відзивах на позов представники АТ«Креді Агріколь Банк» та Першого Київського ВДВС у м.Одесі просили у його задоволенні відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог (а.с.25-28, 82-85). Зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 01 лютого 2021 року в позові відмовлено (а.с.114-121). Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу В апеляційній скарзі адвокат Черненко В.О. в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 є належним власником транспортного засобу з 2012 року, на який у 2016 році незаконно накладено арешт та його оголошено у розшук (а.с.128-135) Правом відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися. Відповідачі та третя особа в судове засідання, призначене на 21 вересня 2021 року, не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином та бажанням прийняти участь у її розгляді особисто не подавали, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК Українине перешкоджає розглядові справи у їх відсутність. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача адвоката Черненка В.О., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відмовляючи в позові ОСОБА_1 , суд першої інстанції керувався ст.34 Закону України « Про дорожній рух», п.7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, № 1388 (далі-Порядок №1388), та виходив з того, що що доказів того, що ОСОБА_1 є власником або особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі вказаним майном, що не належить боржнику; що на автомобіль RENAULT MASTER, 2000 р.в., д/н НОМЕР_1 , накладено арешт, позивачем не надано. При цьому місцевий суд послався на аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 683/2694/16. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав. Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Так, ст.41Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст.16 ЦК України). Згідно із ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України). При цьому ст.319 ЦК України передбачено що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України). Крім того, ст.386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України). Відповідно до вимог ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2012 року, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на предмет застави внаслідок невиконання зобов`язання за договором позики. Визнано за ОСОБА_1 право власності на автобус «MASTER», 2000 р.в., д/н НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 (а.с.10-12). Також встановлено, що в провадженні Київського ВДВС м.Одеси перебувало виконавче провадження ВП №51919434 по примусовому виконанню виконавчого листа № 520/4065/14-ц, виданого Київським районним судом м.Одеси 05 травня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» грошової суми у розмірі 1 118 381,82 грн. В ході проведення виконавчих дій, згідно відповіді Територіального сервісного центру №5141 Регіонального сервісного центру в Одеській області МВС України, було встановлено, що за боржником зареєстрований вантажний автомобіль RENAULT MASTER, 2000 р.в., д/н НОМЕР_1 . 04 жовтня 2016 року головним державним виконавцем Київського ВДВС м.Одеси Алієвим А.Т. винесена постанова про розшук майна боржника ОСОБА_2 , відповідно до якої, оголошено розшук майна боржника, а саме: автомобіль RENAULT MASTER, 2000 р.в., д/н НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_2 . При цьому

мотивувальна частина вказаної постанови містила посилання на те, що з метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем на вказаний автомобіль накладено арешт (а.с.7). Згідно інформації Регіонального сервісного центру МВС в Одеської області від 02 квітня 2020 року, обмеження вищевказаного транспортного засобу здійснено: - на підставі постанови (розшук та затримання) Першого Київського ВДВС Одеського міського управління юстиції по виконавчому провадженню №51919434 за виконавчим листом від 04 жовтня 2016 року про стягнення 1 118 381,82 грн. на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» ; - на підставі постанови (арешт, заборона на відчуження) Головного управління юстиції в Одеської області по виконавчому провадженню №50194885 від 17 лютого 2016 року за виконавчим листом 2-3183/09 від 10 липня 2013 року про стягнення боргу на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»; - на підставі постанови ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області від 24 січня 2014 року по виконавчому провадженню №51040097 про стягнення 301 767,84грн.(а.с.8-9). 20 листопада 2017 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів з відомостями щодо накладених обтяжень на автомобіль «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , станом на 01 квітня 2020 року у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів наявне обтяження: тип обтяження розшук та/або затримання, ініціатор запису - Перший Київський ВДВС ОМУЮ, ВП №51919434 від 04 жовтня 2016 року (а.с.9). Відповідно ч.3ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Згідно даних, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, обмеження у вигляді розшуку відносно транспортного засобу RENAULT MASTER були внесені коли тривав судовий розгляд по справі №520/3936/15 (провадження № 2/520/4189/17) за позовом ОСОБА_3 до Київського ВДВС м.Одеси, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 про скасування арештів та розшуку накладених на вказаний автомобіль. Так, рішенням Київського районного суду м.Одеси від 05 жовтня 2017 року (справа №520/3936/15) позов ОСОБА_1 задоволено. Знято арешт, накладений 29 серпня 2011року постановою Першого Київського ВДВС на автомобіль Renault Master, 2000 року випуску, д/н НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні №28446324, шляхом виключення відомостей про арешт та заборону відчуження. Знято арешт, накладений 17 лютого 2016 року постановою Головного управління юстиції в Одеській області на автомобіль Renault Master, 2000 року випуску, д/н НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні №50194885, шляхом виключення відомостей про арешт та заборону відчуження. Знято арешт, накладений 24 січня 2014 року постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеські області на автомобіль Renault Master, 2000 року випуску, д/н НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні №41528922, шляхом виключення відомостей про арешт та заборону відчуження та зняття розшуку. Ухвалою цього ж суду від 19 січня 2018 року роз`яснено рішення Київського районного суду м.Одеси від 05 жовтня 2017року, визначено, що воно є підставою для зняття арештів та розшуків, накладених на автомобіль Renault Master 2000 року випуску, д/н НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні №41528922, у похідному виконавчому провадженні №51040097 та у будь-яких інших похідних від них виконавчих провадженнях, в рамках яких було накладено арешти та/або розшуки, і є підставою, зокрема для зняття розшуку з вказаного автомобілю накладеного у виконавчому провадженні №51040097, який вказаний у реєстрі поліції як ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 24 травня 2016року (ВП №51040097) та зняття арешту з цього ж автомобілю в рамках виконавчого провадження №51040097. Враховуючи викладене, оскільки позивач отримав право власності на вищевказаний транспортний засіб за рішенням суду та позбавлений можливості належним чином здійснювати своє право власника спірного майна відповідно до положень ст.319 ЦК України, так як на вказаний автомобіль накладено арешт та розшук є підстави для задоволення його позову. Висновки суду щодо відмови позивачу у позові є помилковими, оскільки в даному випадку накладення арешту на майно позивача, який належними та допустимими доказами довів набуття права власності на вищевказаний автомобіль, підстави перебування його майна за ОСОБА_2 , який є боржником у виконавчому провадженні, а також враховуючи, що позивач не є учасником виконавчого провадження, позбавляє позивача на мирне володіння своїм майном. З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, через що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду від 01 лютого 2021 року скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Доводи банка та третьої особи про відсутність постанови державного виконавця про накладення арешту до уваги не приймаються, оскільки згідно інформації Регіонального сервісного центру МВС в Одеської області від 02 квітня 2020 року здійснено обмеження вищевказаного транспортного засобу, який належить позивачу за рішенням суду. Вказане обмеження існує до теперішнього часу та позбавляє позивача права згідно ст.319 ЦК України володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд та відповідно п.41 Порядку №1388 зареєструвати вищевказаний транспортний засіб на своє ім`я. Крім того, про існування арешту на автомобіль свідчить мотивувальна частина постанови головного державного виконавця Київського ВДВС м.Одеси Алієва А.Т. від 04 жовтня 2016 року, яка містить посилання на те, що з метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем на вказаний автомобіль накладено арешт (а.с.7). Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №683/2694/16 є необґрунтованими, оскільки його правові висновки не відповідають фактичним обставинам цієї справи, зроблені за інших фактичних обставин справи, підстав позову та інших позовних вимог. Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Черненка Валентина Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Київського районного суду м.Одеси від 01 лютого 2021 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_2 , третя особа:Перший Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту та розшуку майна задовольнити. Зняти арешт та розшук, накладений 04 жовтня 2016 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіально управління юстиції в Одеської області Алієвим А.Т. у виконавчому провадженні ВП №51919434, з автомобіля марки RENAULT MASTER, 2000 p.в., д/н НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 вересня 2021 року. Головуючий Судді: