Постанова 4855 № 357/9391/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 357/9391/20 Суддя (судді) першої інстанції: Цукуров В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Федотова І.В., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу В С Т А Н О В И В : Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 19.11.2020 року визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) по закінченню виконавчого провадження та щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за №27145465 від 31.08.2020 з приводу виконання виконавчого листа по справі №2а-43441/2011, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 18.04.2011 року, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №27145465 від 31.08.2020 з приводу виконання виконавчого листа по справі №2а-43441/2011, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 18.04.2011 року «про зобов`язання УПФУ в м.Біла Церква Київської області провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, починаючи з 01.03.2011 року, щомісячно, в розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на відповідний період, з врахуванням нарахованих та виплачених сум». Також, вказаним рішенням встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду, а саме: зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) подати у місячний строк з дати набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення. 17.06.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про накладення на керівника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), відповідального за виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2020 року по адміністративній справі №357/9391/20 штрафу відповідно до ст.382 КАС України в максимально можливому розмірі - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заяву обґрунтовано тим, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2020 року, яким зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) подати у місячний строк з дати набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення, набрало законної сили 03.03.2021 року. Зокрема, 09.03.2021 до Відділу примусового виконання рішень було направлено завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 року про повернення апеляційної скарги, яку ними отримано 11.03.2021 року. Отже, як стверджує позивач останнім днем строку для подання звіту про виконання судового рішення є 04.04.2021 року, а враховуючи факт отримання ухвали 11.03.2021 року - останнім днем строку могло б бути визначено 12.04.2021 року за умови подання відповідного клопотання. Однак такого клопотання - подано не було. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 28.04.2021 року на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було направлено звернення щодо надання копії звіту про виконання судового рішення. Листом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вих. №5/3706/2021 від 07.05.2021 року ОСОБА_1 проінформовано, що станом на 07.05.2021 року вказаний звіт від Відділу примусового виконання рішень не надходив. Враховуючи вищевикладене, заявник вважає, що Відділом примусового виконання рішень порушено виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2020 року в частині подання у місячний строк з дати набрання рішенням суду законної сили звіту про виконання судового рішення. На підставі вищевикладеного, просить заяву задовольнити та накласти на керівника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), відповідального за виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2020 року по адміністративній справі №357/9391/20 штрафу відповідно до ст.382 КАС України в максимально можливому розмірі - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2021 р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), відповідального за виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2020 року по адміністративній справі №357/9391/20 штрафу відповідно до ст.382 КАС України в максимально можливому розмірі - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами аналогічними заяві. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 14 вересня 2021 року о 12 год. 40 хв. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Згідно з ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст.382 Кодексу за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Однак, при розгляді апеляційної скарги, колегія суддів врахує, що приписи процесуального законодавства щодо накладення на суб`єкта владних повноважень штрафу на невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд в питанні накладення штрафу. При цьому, накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2021 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на адресу суду було направлено Звіт про виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від ь19.11.2020 року у справі №357/9391/20 (вх.№26046 від 04.06.2021 року) (т.2 а.с. 209-210). Зі змісту даного звіту за підписом в.о. начальника відділу вбачається наступне: У провадженні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №27145465 з виконання виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області №2а-43441 від 18.04.2011 року, згідно якого постановлено: Зобов`язати Управління пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області провести перерахунок і виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, починаючи з 01.03.2011 року, щомісячно, в розмірі одної мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на відповідний період з врахуванням нарахованих та виплачених сум. 24.01.2018 року державним виконавцем прийнято до подальшого виконання виконавчого провадження №27145465, про що винесено відповідну постанову про прийняття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та до виконання. 02.02.2018 року до відділу з Білоцерківського об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, з додатками про те, що відповідно до розпорядження №175065 від 26.06.2011 року сума боргу по зазначеному виконавчому документу складає 4755,00 грн. Виплата була проведена в серпні 2011 року основними списками. Копія розпорядження №175065 від 26.06.2011 року та виплатного протоколу. Копії відомостей про отримання за підписом ОСОБА_1 зберігаються в ЦПЗ №1. Оскільки рішення суду виконано не в повному обсязі 18.03.2019 року керуючись ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн., та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. 26.09.2020 року державним виконавцем направлено подання про заміну сторони у виконавчому провадження №27145465 з Білоцерківського об`єднання управління Пенсійного фонду України у Київській області на Головне управління пенсійного фонду України у Київській області. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області №2-а-4341/2011 від 11.06.2020 року змінено боржника на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області. 02.07.2020 року державним виконавцем відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та до виконання. Того ж дня державним виконавцем на адресу Головного управління пенсійного фонду України в Київській області направлено вимогу щодо надання підтверджуючих даних стосовно виконання рішення суду. 17.08.2020 року до відділу з Головного управління пенсійного фонду України у Київській області що на виконання вищевказаної постанови управлінням було проведено перерахунок пенсії згідно розпорядження 175065 від 26.06.2011 року та нарахована доплата до пенсії згідно ст. 39 Закону України» «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 4755,00 грн. Згідно електронного особового рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримала доплату до пенсії на поштовому відділені № 09108 в серпні 2011 року у відомості № 17, тип відомості 2, сума 4755,00 грн. У той же час, відповідно до положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №384/2011 саме на Пенсійний фонд України, як на центральний орган виконавчої влади покладено обов`язок щодо контролю за своєчасним і в повному обсязі фінансуванням та виплатами пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Тобто, чинним законодавством передбачено, що призначення (перерахунок) та виплата пенсій, покладається безпосередньо на Пенсійний фонд України (органу, наділеного повноваженнями вирішення спорів, що виникають з правовідносин за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») та органи, які йому підпорядковані, а не на органи державної виконавчої служби. 31.08.2020 року державним виконавцем керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та до виконання 31.08.2020 року державним виконавцем керуючись статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про стягнення виконавчого збору, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та до виконання. 31.08.2020 року державним виконавцем керуючись, вимогами пункту 9 частини першої статті 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, оригінал виконавчого документа направлено до суду, та сторонам виконавчого провадження до відома. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2020 у справі № 357/9391/20 визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) по закінченню виконавчого провадження та щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за №27145465 від 31.08.2020 з приводу виконання виконавчого листа по справі №2а-43441/2011, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 18.04.2011 року. Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №27145465 від 31.08.2020 року з приводу виконання виконавчого листа по справі №2а-43441/2011, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 18.04.2011 року «про зобов`язання УПФУ в м.Біла Церква Київської області провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, починаючи з 01.03.2011 року, щомісячно, в розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на відповідний період, з врахуванням нарахованих та виплачених сум». Також згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №357/9391/20, апеляційна скарга відділу повернута без розгляду. Державним виконавцем 13.05.2021 року винесена постанова про відновлення виконавчого провадження. Копії постанови направлені сторонам виконавчого провадження та до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вимогою до останнього про повернення оригіналу виконавчого листа. Також у Звіті повідомляється, що після надходження з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області оригіналу виконавчого листа державним виконавцем будуть вчинені дії відповідно до вимог чинного законодавства. З огляду на зазначений звіт, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що в даному випадку судом не встановлено наявності таких обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Крім того, колегія суддів зазначає, що накладення штрафу є заходом, який повинен застосовуватись до порушника, коли всі можливі способи впливу на його поведінку у спірних правовідносинах були застосовані і порушник незважаючи на вказане продовжує ухилення від виконання судового рішення. На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), відповідального за виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2020 року по адміністративній справі №357/9391/20 штрафу відповідно до ст.382 КАС України, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді клопотання неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2021 р. слід залишити без змін. Повний текст постанови виготовлено 20.09.2021. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2021 р. - залишити без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська І.В. Федотов