Ухвала КГС ВС № 910/12045/19

УХВАЛА 20 вересня 2021 року м. Київ Справа № 910/12045/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Студенець В.І. розглянувши матеріали касаційних скарг ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" та Приватного підприємства "Фловекс" на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Дідиченко М.А., Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю. від 14.07.2021 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро") до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2 ,

2. Приватне підприємство "Фловекс",

3. ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину, ВСТАНОВИВ: 09 серпня 2021 року ОСОБА_1 (далі - Скаржниця-1) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021. До касаційної скарги Скаржниця-1 додала заяви про зупинення дії оскаржуваної постанови та передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Підставою касаційного оскарження судового рішення Скаржниця-1 визначила пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції: 1) неправильно застосовано положення статей 5, 215 ЦК України та статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо існування підстав недійсності правочину в момент його вчинення, на момент укладення договору про розірвання іпотечного договору (27.06.2014) така підстава нікчемності як відмова банку від свої майнових вимог не була чинна (чинна з 11.07.2014 в редакції від 04.07.2014) - не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.04.2020 у справі №522/25151/14-ц, від 25.04.2018 у справі №761/11870/15-ц та у постанові від 19.05.2021 у справі №522/9536/18; 2) неправильно застосовано положення частини З статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемності правочину, які є такими в силу вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.03.2021 у справі №910/12041/19, від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 04.07.2018 у справі №819/353/16, від 05.12.2018 у справі №826/23064/15, від 27.02.2019 у справі №826/8273/16; 3) неправильно застосовано положення частини 5 статті 267 ЦК України щодо визнання поважними причини пропущення позовної давності - неправильно враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №910/10963/19, адже правовідносини не є подібними до даної справи, різні предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини; помилково не враховано висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №904/3405/19; 4) неправильно застосовано положення статей 52, 254, 256, 262 та пункту 4 Прикінцевих положень ГПК України щодо поновлення строків апеляційного оскарження рішення суду та відкриття апеляційного провадження - не враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №911/2465/18; 5) неправильно застосовано положення пунктів 2, 3, 6 статті З, статей 11, 204, 216, 388, 627 ЦК України, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист основоположних прав і свобод людини щодо наслідків нікчемності договору, який є таким на підставі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", щодо обов`язку повернути все одержане - неправильно враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові Великої Палати від 11.04.2018 у справі №910/12294/16, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, адже правовідносини не є подібними до даної справи, різні предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, неправильно враховано висновок, викладений у постанові від 24.02.2021 у справі №910/12044/19, від 29.03.2021 у справі №910/12041/19, адже судами не надавалася оцінка правочинам із відчуження майна, що було предметом іпотеки за договорами, які в подальшому були припинені за нікчемними правочинами, а учасники справи не наполягали, і не враховано висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17. 10 серпня 2021 року Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" (далі - Скаржник-2) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021. Підставами касаційного оскарження Скаржник-2 визначив відповідно до частини другої статті 287 ГПК України: - пункт 1: суд застосував пункт 3 частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який не підлягав застосуванню, та не врахував постанову Верховного Суду від 24.04.2020 у справі №522/25151/14-ц; суд не застосував частину 4 статті 267, частину 3 статті 261 ЦК України та не врахував постанову Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №903/373/18; суд не застосував статті 42,52 Закону України "Про банки і банківську діяльність"; суд не врахував постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17; - пункт 2 - необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №910/12044/19, на яку посилається суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; - пункт 4 - недослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів. 17 серпня 2021 року Приватне підприємство "Фловекс" (далі - Скаржник-3) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021, з викладеним у ній клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Суд, розглянувши клопотання Скаржника-3, дійшов висновку про його задоволення на підставі частини другої статті 288 ГПК України, оскільки оскаржувану постанову Скаржник-3 отримав 28 липня 2021 року та звернувся із касаційною скаргою у двадцятиденний строк із зазначеної дати. Підставою касаційного оскарження Скаржник-3 визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції: неправильно застосував Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статтю 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та посилається на постанови Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17, від 25.04.2018 у справі №761/11870/15-ц, а також постанову Верховного Суду у справі №522/9536/18; неправильно застосував статті 261, 267 ЦК України та посилається на постанову Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №903/373/18. При цьому, 15 вересня 2021 року до Суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" проти відкриття касаційного провадження у справі №910/12045/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" та Приватного підприємства "Фловекс". Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" посилається на пункт 5 частини першої статті 293 ГПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, у справі №910/12041/19 та від 28.10.2020 у справі №910/10963/19. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" просить відмовити у відкритті касаційного провадження. Перевіривши матеріали касаційних скарг та розглянувши заперечення проти відкриття, Суд з урахуванням приписів статті 294 ГПК України дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційними скаргами ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" та Приватного підприємства "Фловекс". Крім того, розглянувши заяву Скаржниці-1 про зупинення дії постанови суду апеляційної інстанції, відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки Суд не може ставити під сумнів законність судового рішення суду попередньої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що таке судове рішення оскаржено і Скаржниця-3 вважає його незаконним. Керуючись статтями 287, 288, 290, 294, 295, частиною третьою статті 301 ГПК України, Суд У Х В А Л И В:

1. Поновити Приватному підприємству "Фловекс" строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №910/12045/19.

2. Відкрити касаційне провадження у справі №910/12045/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" та Приватного підприємства "Фловекс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021.

3. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 листопада 2021 року о 10:00 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №2 (кабінет №209).

4. Відхилити заяву ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №910/12045/19.

5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

6. Витребувати з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду справу №910/12045/19. Надіслати копію ухвали Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.

7. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційні скарги до 01 жовтня 2021 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуюча Г. Вронська Судді Н. Губенко В. Студенець