Постанова 4807 № 317/1168/20

Дата документу 15.09.2021 Справа № 317/1168/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 317/1168/20 Головуючий у 1 інстанції: Мінгазов Р.В. Провадження № 22-ц/807/1501/21 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В. суддів: Гончар М.С. Подліянової Г.С. при секретарі: Остащенко О.В. за участі прокурора Лєскіної І.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25 січня 2021 року у справі за позовом в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до Запорізької районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконним розпорядження голови районної державної адміністрації в частині надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0443 га та усунення перешкод шляхом витребування цієї земельної ділянки, В С Т А Н О В И В: У квітні 2020 р. до суду з позовом звернувся в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до Запорізької районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , в якому просив в порядку усунення перешкод визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 1487 від 18 серпня 2010 року в частині надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0443 га, розташованої на території Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, та витребувати в ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2322181600:06:001:0372 загальною площею 0,0443 га, розташовану: АДРЕСА_1 , у власність держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, припинивши право власності ОСОБА_1 , зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.11.2018 за номером запису про право власності 29131033. В обґрунтування позову зазначив, що розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 223 від 08.02.2010р. громадянці ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 0,06 га для ведення садівництва із земель, які знаходяться в користуванні обслуговуючого садівничого кооперативу «Гідробудівник» на території Володимирської сільської ради. Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 1487 від 18.08.2010 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам-членам обслуговуючого садівничого кооперативу «Гідробудівник» для ведення садівництва площею 5,2046 га на території Володимирської сільської ради» надано у власність земельні ділянки для ведення садівництва громадянам - членам обслуговуючого садівничого кооперативу «Гідробудівник» із земель цього кооперативу загальною площею 5,2046 га на території Володимирської сільської ради за межами населеного пункту. Згідно із Списком громадян - членів обслуговуючого садівничого кооперативу «Гідробудівник», яким передаються у власність земельні ділянки для ведення садівництва, що є Додатком до розпорядження голови райдержадміністрації № 1487 від 18.08.2010, ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку за № НОМЕР_1 площею 0,0443 га. В подальшому, у відповідності до договору купівлі-продажу від 27.11.2018 ОСОБА_2 передала у власність - продала ОСОБА_1 земельну ділянку 25, загальною площею 0,0443 га, розташовану у Володимирівській сільській раді Запорізького району Запорізької області, обслуговуючий садівничий кооператив «Гідробудівник». Оціночна вартість відчужуваної земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу від 27.11.2018 складає 31 533 грн. станом на 09 листопада 2018 року. У відповідності до даних Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 2322181600:06:001:0372 розташована на відстані до 20 метрів від урізу води затоки р. Дніпро до її найдальшої точки, тобто у межах прибережної захисної смуги. Вказане прокурор підтверджував також наданою Басейновим управлінням водних ресурсів річок Приазов`я Державного агентства водних ресурсів України інформацією від 02.12.2019 № 2705/10-03, схемою розташування земельної ділянки, розробленою сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_3 , Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 22 серпня 2019 № 688/0/92-19ДК/1249/АП/09/01/-19 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. З огляду на вищевикладене, на переконання прокурора, земельна ділянка з кадастровим номером 2322181600:06:001:0372 загальною площею 0,0443 га, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради, за межами населеного пункту, ОСК «Гідробудівник» Запорізького району Запорізької області, розташована в межах відповідної прибережної смуги, підлягає витребуванню у власність держави із володіння ОСОБА_1 . Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 25 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Заступник керівника Запорізької об- ласної прокуратури Максименко Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції, правильно встановивши статус земельної ділянки як приналежної до прибережної захисної смуги річки Дніпро, яка не може перебувати у власності громадян, вибуття цієї ділянки поза волею держави в особі розпорядника Запорізької обласної державної адміністрації, та визначивши позов в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури як негаторний, попри ці обставини, відмовив у вимогах про скасування оскаржуваного розпорядження Запорізької районної державної адміністрації з підстав пропуску строку позовної давності, а у вимогах про повернення земельної ділянки через те, що не скасував вказане розпорядження як підставу набуття права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачами у справі надано не було, що не перешкоджає відповідно до приписів ч. 3 статті 360 ЦПК України апеляційному розгляду справи. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення прокурора Лєскіної І.Є., яка підтримала апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Борисенка В.С., який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 223 від 08.02.2010р. громадянці ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 0,06 га для ведення садівництва із земель, які знаходяться в користуванні обслуговуючого садівничого кооперативу «Гідробудівник» на території Володимирської сільської ради. Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 1487 від 18.08.2010 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам-членам обслуговуючого садівничого кооперативу «Гідробудівник» для ведення садівництва площею 5,2046 га на території Володимирської сільської ради» надано у власність земельні ділянки для ведення садівництва громадянам-членам обслуговуючого садівничого кооперативу «Гідробудівник» із земель обслуговуючого садівничого кооперативу «Гідробудівник» загальною площею 5,2046 га на території Володимирської сільської ради за межами населеного пункту. Згідно із Списком громадян - членів обслуговуючого садівничого кооперативу «Гідробудівник», яким передаються у власність земельні ділянки для ведення садівництва, що є Додатком до розпорядження голови райдержадміністрації № 1487 від 18.08.2010, ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку за № НОМЕР_1 площею 0,0443 га. В подальшому, у відповідності до договору купівлі-продажу від 27.11.2018 ОСОБА_2 передала у власність - продала ОСОБА_1 земельну ділянку 25, загальною площею 0,0443 га, розташовану у Володимирівській сільській раді Запорізького району Запорізької області, обслуговуючий садівничий кооператив «Гідробудівник». Оціночна вартість відчужуваної земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу від 27.11.2018 складає 31 533 грн. станом на 09 листопада 2018 року. Згідно із інформацією, наданою Басейновим управлінням водних ресурсів річок Приазов`я Державного агентства водних ресурсів України від 02.12.2019 № 2705/10-03, земельна ділянка з кадастровим номером 2322181600:06:001:0372 відповідно до картографічних матеріалів знаходиться на березі затоки річки Дніпро. Згідно графічної частини «Проекту винесення в натуру межі водоохоронної зони р. Дніпро в межах м. Запоріжжя» в частині листа № 1 (правий берег), яка є в наявності (фрагмент листа № 1 в електронному вигляді), вищезазначена земельна ділянка розташована в межах відповідної прибережної захисної смуги, Крім того, у відповідності до схеми розташування земельної ділянки під садівництво на території Володимирівської сільської ради, за межами населеного пункту, в ОСК «Гідробудівник», ділянка № НОМЕР_1 з кадастровим номером 2322181600:06:001:0372, розробленої сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_3 , відстань від найдальшої точки межі вказаної земельної ділянки до урізу води становить 19,45 метрів, від найближчої точки 5,86 метрів, що свідчить про явне та грубе порушення межі водоохоронної зони р. Дніпро та знаходження спірної земельної ділянки в межах відповідної прибережної захисної смуги. У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 27.04.2020 за № 207587990, земельна ділянка з кадастровим номером 2322181600:06:001:0372, площею 0,0443 га, дата державної реєстрації земельної ділянки: 27.10.2016, цільове призначення - для індивідуального садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 850, виданий 27.11.2018, знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 . Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 22 серпня 2019 № 688/0/92-19ДК/1249/АП/09/01/-19 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, встановлено, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 12.06.2019 № НВ-2305990112019, земельна ділянка з кадастровим номером 2322181600:06:001:0372 загальною площею 0,0443 га, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради, ОСК «Гідробудівник» Запорізького району Запорізької області, категорія землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення для індивідуального садівництва, вид угідь сади, знаходиться у приватній власності у громадянки ОСОБА_1 , на підставі державної реєстрації від 27.11.2018 за № 29131033. Відповідно до листа, який надійшов з Державного агентства водних ресурсів України басейнового управління водних ресурсів річок Приазов`я від 21.06.2019 № 1375/10-03, земельна ділянка з кадастровим номером 2322181600:06:001:0372 загальною площею 0,0443 га, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради, ОСК «Гідробудівник» Запорізького району Запорізької області, розташована в межах відповідної прибережної смуги. Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2322181600:06:001:0372 вибула з власності держави не з її волі, за результатами видання Розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 1487 від 18.08.2010, оскаржуваного в частині надання громадянину - члену обслуговуючого садівничого кооперативу «Гідробудівник» ОСОБА_2 для ведення садівництва у власність земельної ділянки, яка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро, і у відповідності до ч. 3 ст. 85 Водного кодексу України та ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України може передаватись громадянам у користування лише на умовах оренди. В силу об`єктивних, видимих природних властивостей спірної земельної ділянки, розташованої на відстані до 20 м від урізу води, як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 не могли не знати про фактичне місцезнаходження цієї ділянки. Проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом земельного та водоохоронного законодавства і, за необхідності, отримавши правову допомогу перед набуттям у власність цієї ділянки, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 могли і повинні були знати про те, що зазначена ділянка належить до земель водного фонду та знаходиться в межах прибережної захисної смуги, тому відповідно до чинного законодавства не може передаватися у власність громадян. Проте згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 10.03.2020 р. №02561/08-46, остання не має можливості звернутись до суду із позовом щодо спірної земельної ділянки, оскільки відсутні кошти для сплати судового збору (а.с. 52). Тому такі повноваження було використано на захист інтересів держави Запорізькою місцевою прокуратурою № 2 Запорізької області шляхом звернення з цим позовом до суду. Судом були встановлені всі вище перелічені обставини, а також надано аналіз нормативно-правовим актам, якими врегульовано спірні правовідносини, з якими погоджується колегія суддів. Згідно із ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, зокрема, і на землі водного фонду. У відповідності до ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин, до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм. Згідно із ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Частина друга ст. 59 Земельного кодексу України обмежує можливість передання земель водного фонду у приватну власність випадком безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів). Отже, законодавство України обмежує безоплатне передання у приватну власність земель водного фонду випадком передання за рішенням уповноваженого органу тільки замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів). Вказане обмеження, визначене на момент виникнення спірних правовідносин у пункті «ґ» ч. 3 ст. 83 і в ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України, було доступним, чітким і зрозумілим, а наслідки його недотримання з огляду на приписи Цивільного кодексу України передбачуваними для будь-якої особи, яка набула земельну ділянку водного фонду, що не є замкненою природною водоймою загальною площею до 3 гектарів. Зважаючи на встановлені обставини та приписи норм земельного та водного законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку, що голова Запорізької районної державної адміністрації, який на час виникнення спірних правовідносин був представником держави, всупереч інтересам держави розпорядився спірною земельною ділянкою, передавши її у власність всупереч вище наведеним нормам. У відповідності до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Згідно із ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Стаття 152 Земельного кодексу України передбачає способи захисту прав на земельні ділянки. Згідно із ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Отже, суд визнав, що наявні підстави для скасування оскаржуваного розпорядження районної адміністрації, яким незаконно передано у приватну власність ОСОБА_2 землі прибережної захисної смуги, що прямо заборонено законом. Між тим, дійшовши правомірного висновку про обґрунтованість позову в цій частині, суд з урахуванням заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування позовної давності, визнав, що позовну давність при зверненні до суду із цим позовом в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 пропущено, оскільки про незаконність оспорюваного розпорядження прокуратурі стало відомо ще у 2011р., що слідує з інформації, яка опублікована на офіційному сайті офісу Генерального прокурора України ще 26.08.2011р. Та з цих підстав відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування оспрюваного розпорядження ЗРДА № 1487 від 18.08.2010р. в частині надання у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 . А відтак, це призвело і до відмови в задоволенні іншої вимоги про усунення перешкод шляхом витребування земельної ділянки на користь держави, оскільки не скасовано рішення, яке стало підставою для набуття права власності на цю земельну ділянку. В апеляційній скарзі заступник керівника Запорізької обласної прокуратури зазначає про суперечливість висновків суду в тій частині, що, визнавши позов прокуратури негаторним, навівши відповідне обґрунтування цьому та посилання на правову позицію Великої Палати Верховного Суду з цього питання, суд фактично не застосував викладену ним же правову позицію до спірних правовідносин в тій частині, що позовна давність на негатроні позови не поширюється. Перевіривши вказані доводи апеляційної скарги, колегія визнає їх слушними з огляду на наступне. За змістом позовних вимог в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 щодо усунення порушення власнику в особі держави у здійсненні правомочностей власника щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2322181600:06:001:0372, яка відповідно до картографічних матеріалів знаходиться на березі затоки річки Дніпро на відстані менше 20 метрів від урізу води, шляхом визнання незаконним і скасування розпорядження органу влади та витребування її на користь держави із незаконного володіння, позов з такими вимогами є негаторним. На негаторні позови позовна давність не поширюється. Вказане узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12.06.2019р. у справі № 487/10128/14-ц, згідно з якою землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у Земельному кодексі України та Водному кодексі України. Тому зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням, зокрема, статті 59, підпункту «ґ» частини третьої статті 83, підпункту «г» частини третьої, підпункту «д» частини четвертої статті 84, частини третьої статті 93 Земельного кодексу України, статті 85, частини п`ятої статті 88 Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов. Такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку. Пославшись на цю правову позицію, суд першої інстанції, між тим, необґрунтовано застосував позовну давність у цьому спорі, що призвело до неправильного вирішення справи, попри правильно встановлені фактичні обставини. Таким чином, зважаючи на те, що позов у цій справі кваліфікується як негаторний, то позовна давність на позовні вимоги, заявлені в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 не поширюються. Колегія наголошує, що правовідносини, пов`язані з вибуттям земель з державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, не відповідає такому суспільному інтересу. До того ж закон забороняє мати у приватній власності фізичних осіб землі прибережної захисної смуги вздовж великих річок на відстані, меншій за 100 метрів. Чого не було дотримано при наданні земельної ділянки ОСОБА_2 . Отже, у даній справі «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою повернути спірну земельну ділянку із власності ОСОБА_1 є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання повернення прибережної захисної смуги та земель водного фонду Українського народу. «Суспільним», «публічним» інтересом є забезпечення охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення, засмічення, та інших дій, які можуть погіршити його природний стан, завдати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, завдати інших екологічних проблем. Окрім того, «суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення державі земельної ділянки. Витребування спірних земельних ділянок з володіння відповідача відповідає критерію законності. Воно здійснюється на підставі норми ст. 391 ЦК України у зв`язку з порушенням органом державної влади низки вимог Земельного кодексу України та Водного кодексу України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності. Натомість, Голова Запорізької районної державної адміністрації діяв всупереч суспільним інтересам у використанні прибережної захисної смуги для досягнення цілей, визначених Земельним кодексом України, Водним кодексом України, й існує загальний інтерес у поверненні спірної земельної ділянки її власнику. Таким чином, в ході апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги знайшли своє належне підтвердження матеріалами справи та з урахуванням вище наведеного аналізу чинного законодавства, правової позиції, яка була зацитована судом, але фактично не застосована, колегія дійшла висновку про обґрунтованість позову в цілому, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню із прийняттям постанови про задоволення позову. З урахуванням змісту позовної заяви прокурора, у якій ставиться питання про усунення перешкод, яке не пов`язано з позбавленням володіння державою землями, які не можуть перебувати у власності громадян, апеляційний суд усуває перешкоди шляхом скасування оскаржуваного розпорядження та витребування спірної земельної ділянки від відповідача ОСОБА_1 . Приймаючи нове судове рішення, колегія у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат, які підлягають повній компенсації органу прокуратури за рахунок відповідачів у справі. Так, Запорізькою обласною прокуратуро було сплачено у цій справі судового збору на суму 10 500 грн. у спорі з двома вимогами немайнового характеру, одна з яких спрямована до відповідача в особі Запорізької районної державної адміністрації, друга до ОСОБА_1 , тому з кожного відповідача слід стягнути на користь позивача по 5 250 грн. судового збору. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури задовольнити. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25 січня 2021 року у цій справі скасувати. Позовні вимоги в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької районної державної адміністрації задовольнити. Усунути перешкоди шляхом: -визнання незаконним та скасування розпорядження голови Запорізької районної адміністрації № 1487 від 18 серпня 2010р. в частині надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0443 га, розташованої на території Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області; -витребування в ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 23221816000:06:001:0372 загальною площею 0,0443 га, розташованої: Запорізький район Запорізької області, Володимирівська сільська рада, обслуговуючий садівничий кооператив «Гідробудівник», земельна ділянка № НОМЕР_1 у власність держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, припинивши право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку. Стягнути з ОСОБА_1 , Запорізької районної державної адміністрації на користь прокуратури Запорізької області судовий збір в сумі 10500 грн., по 5250 грн. з кожного відповідача. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 20 вересня 2021 року. Головуючий: Маловічко С.В. Судді: Гончар М.С. Подліянова Г.С.