Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/10077/19

20.09.21 22-ц/812/1448/21 Провадження № 22-ц/812/1448/21 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2021 року м. Миколаїв справа № 490/10077/19 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Данилової О.О., суддів: Коломієць В.В., Локтіонової О.В., переглянувши в апеляційному порядку за правилами письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради (треті особи - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, Управління комунального майна Миколаївської міської ради) про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Власенка Сергія Олександровича на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 2 червня 2021 року суддею Черенковою Н.П. в приміщенні цього ж суду (повне судове рішення складено того ж дня), У С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Миколаївської міської ради (далі -міськрада) про відшкодування майнової шкоди. Третіми особами залучено виконавчий комітет Миколаївської міської ради та Управління комунального майна Миколаївської міської ради. Позивач зазначав, що 13 жовтня 2017 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася у АДРЕСА_1 , завдано шкоду автомобілю «Ssang Yong Rexton», яким він і керував та який належить йому на праві власності. Автомобіль потребував ремонту. Причиною пригоди став неналежний стан проїзної частини дороги вибоїни дорожнього покриття розміром 1,1м х 1м х 0,2 м. Того ж дня працівниками поліції було виявлено адміністративне правопорушення за ознаками, передбаченими частиною 4 статті 140 КУпАП, але особи, відповідальні за організаційно-розпорядчі дії з експлуатаційного утримання вулиць та доріг м. Миколаєва, до відповідальності не притягнуті. Посилаючись на положення статей 16,19, 21 Закону «Про автомобільні дороги» та Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, якими встановлена відповідальність власника за стан доріг, ОСОБА_1 просив стягнути за рахунок місцевих бюджетних асигнувань з Миколаївської міської ради в особі її виконавчого комітету 21 587 грн. майнової шкоди та судові витрати. При цьому позивач посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 травня 2018 року (справа №373/1281/16ц) та від 26 листопада 2018 року (справа №742/2509). Відповідач міськрада, діючи через представника, позов не визнала. У відзиві відповідач зазначав, що, діючи за принципом розподілу повноважень (стаття 10 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»), рада закріпила за Департаментом житлово-комунального господарства ММР повноваження з контролю за організацією робіт житлово-комунальними підприємствами міста та управителями утримання та ремонту об`єктів благоустрою, в тому числі і автодоріг. З метою здійснення господарської діяльності для вирішення соціально-економічних проблем міста по управлінню, утриманню і експлуатації доріг створено КП «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» (далі КП «ЕЛУ автодоріг»), якому передані у повне господарське відання дороги міста, в тому числі ділянка вулиці Чигрина (Пограничній), де сталась пригода за участю ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що належне утримання та своєчасний ремонт дорожніх об`єктів здійснюється комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями, зокрема КП «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг», які і мають нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків, відповідач вважав недоведеними протиправні дії або бездіяльність безпосередньо органу місцевого самоврядування та, відповідно, і вину у заподіянні шкоди позивачеві. Такі висновки обґрунтовані правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 4 червня 2018 року по справі № 760\9273\16-ц, від 13 лютого 2019 року у справі №0508Є1310/2012 . Представник третьої особи - Управління комунального майна міськради позов також не визнав, посилаючись на ті ж обставини, на які посилався відповідач. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що причиною заподіяння шкоди ОСОБА_1 є неналежне виконання обов`язків щодо належного утримання доріг відповідною службою автомобільних доріг, а тому позивачем не доведено наявність вини міськради у даних правовідносинах. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника, просив рішення скасувати та задовольнити позов. Апелянт не погодився з висновком суду про відсутність підстав відповідальності органу місцевого самоврядування, та зазначав, що такий висновок суперечить змісту положень статті 9 та статті 24 Закону «Про дорожній рух». КП «ЕЛУ автодоріг» не є уповноваженим органом у розумінні цих норм, бо є комунальним комерційним підприємством, а не органом міської ради. Крім того, не притягнення винної у події фізичної особи до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність порушень вимог правил норм та стандартів ДСТУ 3517-97 та пункту 10.3.16 ДСТУ 4100:2014, виконання яких покладено на власника доріг або уповноважений ним орган. Факт дорожньо-транспортної пригоди та факт виявлених причин заподіяння матеріальних збитків транспортному засобу було зафіксовано, що підтверджується постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 січня 2018 року. Судом першої інстанції не було з`ясовано обов`язків власника щодо встановлення попереджувального дорожнього знаку 1.12 «Вибоїна»; не зазначено, яка саме особа несе відповідальність. Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду (справа №373/1281/16ц від 15 травня 2018 року, справа № 742/2509 від 26 листопада 2018 року) відповідальність за стан доріг покладено на органи місцевого самоврядування, тому саме міськрада є відповідальною особою незалежно від передачі дорожніх об`єктів у господарське відання іншим юридичним особам. Ці органи не були залучені до справі як треті особи. У відзиві на апеляційну скаргу представник міськради, посилаючись на ті ж обставини, за яких заперечував позов, вважав вимоги ОСОБА_1 не доведеними, рішення суду першої інстанції - законним та обгрунтованим. Треті особи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК апеляційна скарга розглядається апеляційним судом за правилами письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. З аналізу цієї норми та правил статті 11 ЦК вбачається, що зобов`язання про відшкодування шкоди виникає з сукупності таких умов, як наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди. Учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (частина 3 статті 14 Закону "Про дорожній рух"). Відповідно до частини 1 статті 16 Закону "Про дорожній рух" водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Згідно із статтею 9 Закону «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами. Правилами частини 1 статті 24 Закону «Про дорожній рух» відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні, також покладена на власників цих об`єктів або уповноважені ними органи. За загальним правилом дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю (частина 1 статті 16 Закону «Про автомобільні дороги»). До основних обов`язків органів місцевого самоврядування щодо управління функціонування і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, зокрема, належить забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів, а також організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами (стаття 19, 21 Закону «Про автомобільні дороги»). Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (стаття 10 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»). Згідно пунктів 31-32 частини 1 статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень міських рад віднесено вирішення питання щодо передачі іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення та створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб`єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів та служб. Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі Єдині правила), ремонт і утримання дорожніх об`єктів, що перебувають у комунальній власності, здійснюється відповідними дорожньо-експлуатаційними організаціями. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані, зокрема, постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух (пункт 11 Єдиних правил). З матеріалів справи вбачається, що що ОСОБА_1 є власником автомобіля SSANGYONGREXTON, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску (а.с. 12). 13 жовтня 2017 року близько 21 год. 40 хв. у м. Миколаєві в районі вулиці Погранична, 159 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «KIA Magentis» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (а.с.13-14). Відповідно до схеми місця пригоди від 13 жовтня 2017 року інцидент стався внаслідок наїзду автомобіля на перешкоду (вибоїну) на проїзній частині дороги (а.с.4). Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 13 жовтня 2017 року, дослідженим апеляційним судом за матеріалами адміністративної справи № 490/9141/17, встановлено, що покриття проїзної частини вул.Чигріна у м. Миколаєві має яму (вибоїну) розміром 1,10 х 1,0 м, глибиною 0,20 м; та відсутні огородження(а.с199). 17 жовтня 2017 року у відношенні ОСОБА_3 (посадової особи КП «ЕЛУ автодоріг»), як відповідальної особи за вчинення організаційно-розпорядчих дій з експлуатаційного утримання доріг, складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за частиною 4 статті 140 КУпАП, згідно з яким ця особа порушила вимоги статті 12 Закону « Про дорожній рух», пункту 11 КМУ № 198 від 30березня1994 року, наказ Державного комітету України з питань ЖКГ № 154 від 23вересня 2008 року, пунктів 3.1.1., 3.1.2., ДСТУ 3587-97, що виразилось у наявності вибоїни дорожнього покриття розміром 1,10 х 1,0 м, глибиною 0,20 м та скоєння дорожньо-транспортної події з матеріальними збитками (а.с. 200). Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11січня 2018 року провадження в адміністративній справі закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а саме доказів відповідальності цієї особи за безпеку дорожнього руху при утриманні доріг і вулиць (а.с.13). На ремонт транспортного засобу Карповим було витрачено 21 587 грн. (а.с.17-23). Судом також встановлені наступні обставини. Виконавчим органом міськради є Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, до повноважень якого віднесено контроль за організацією робіт житлово-комунальними підприємствами міста та управителями згідно з діючими нормами з утримання та виконання ремонту житлово-комунального призначення, в тому числі утримання та ремонту об`єктів благоустрою - доріг, тротуарів та інш. (пункт 3.5.1 Положення про департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради) (а.с.101-107). У 2002 році міськрадою з метою здійснення господарської діяльності для вирішення соціально-економічних проблем міста по управлінню, утриманню і експлуатації доріг засноване КП «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» (а.с.117-120). За пунктом 1.3 Статуту КП «ЕЛУ автодоріг», підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, не є власником основних засобів переданих на баланс для виконання робіт по експлуатації та ремонту доріг, має право від свого імені заключати договори, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді. Пунктом 2.1 Статуту визначено, що предметом діяльності КП « ЕЛУ автодоріг» є виконання поточного ремонту автомобільних доріг; капітальний ремонт доріг, реконструкція та будування доріг (109-116). Розпорядженням ФКВ міськради від 10 січня 2003 року № 8-р за КП «ЕЛУ автодоріг» закріплено дороги згідно з додатком до розпорядження, які розташовані в Заводському районі м. Миколаєва на праві повного господарського відання згідно чинного законодавства та зобов`язано забезпечити здійснення капітального та поточного ремонту вказаного майна (а.с.69). Перелік об`єктів, переданих у повне господарське відання балансоутримувача КП «ЕЛУ автодоріг» передбачає ділянку дороги по вул. Чигріна, де у жовтні 2017 року сталась пригода (а.с.70). Відповідно до статті 136 Господарського кодексу право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки балансоутримувачем дороги, де у жовтні 2017 року сталась дорожня-транспортна пригода, є створена органом місцевого самоврядування дорожня-експлуатаційна організація КП «ЕЛУ автодоріг», яка за статутними положеннями має контролювати стан дороги та негайно усувати виявлені пошкодження, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками (пункт 11 Єдиних правил), то міська рада не є учасником правовідносин щодо відшкодування шкоди, заподіяної неналежним виконанням цих обов`язків. Відсутність протиправної дії або бездіяльності, а також вини саме органу місцевого самоврядування, унеможливлює застосування правил деліктної відповідальності за статтею 1166 та статті 1172 ЦК до цього відповідача. Суд першої інстанції вірно послався на норми матеріального права та навів правові позиції Верховного Суду у справах з аналогічними правовідносинами. Повторення цих висновків та посилань, з якими апеляційний суд погоджується, є недоцільним. При цьому суд не може погодитись з доводами апелянта про те, що за законом відповідальність за неналежний стан доріг має нести лише власник, яким є орган місцевого самоврядування міська рада. Законом покладено відповідальність не тільки на власника, але й на уповноважені ним органи та дорожньо-експлуатаційні організації (статті 9, 24 Закону «Про дорожній рух», пункт 2,11 Єдиних правил). Покладення відповідальності на ту чи іншу особу залежить від наявності уповноважених осіб та дорожньо-експлуатаційних організації з відповідними повноваженнями, а не є альтернативою, яка може бути використана потерпілою особою. Твердження представника позивача про те, що юридичні особи, на які посилається відповідач, не є уповноваженими органами у сфері забезпечення належного утримання доріг міста, не можна вважати переконливими. Передача об`єктів комунальної власності у господарське відання за змістом пункту 4 стаття 136 ГК передбачає перехід до балансоутримувача не тільки прав власника, але і його обов`язків, в тому числі і відповідальності. Висновок про відповідальність балансоутримувача доріг неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 0508/1310/2012. Водночас, весь обсяг обов`язків (відповідальності) КП «ЕЛУ автодоріг» або Департаменту ЖКХ у цьому спорі може бути встановлений судом при безпосередній участі у справі цих осіб, а тому суд обґрунтовано обмежився висновками про відсутність підстав відповідальності лише заявленого відповідача - міськради. За цих обставин встановлення інших конкретних обставин пригоди 17 жовтня 2017 року не має правового значення та не може вплинути на результат розгляду справи. Не може бути достатньою підставою для скасування судового рішення і зміст постанов Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа та від 26 листопада 2018 року (справа №742/2509). Встановлення відповідальної особи за збитки, заподіяні внаслідок неналежного утримання доріг, залежить від виду доріг (державна, комунальна власність), наявності та конкретних повноважень уповноваженого власником органу, а також характеру порушення. Тому встановити ідентичність всіх складових відповідальності у справах, які розглядались Верховним Судом, та даній справі неможливо. До того ж у справі №373/1281/16ц предметом оцінки було встановлення факту неоднакового застосування норм матеріального права за участю страхової організації. Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування судового рішення. Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.О.Данилова Судді: В.В.Коломієць О.В. Локтіонова --------------------------------- повну постанову складено 20 вересня 2021 року