Постанова Харківський апеляційний суд № 639/1459/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 639/1459/19 Головуючий суддя І інстанції Бородіна Н. М. Провадження № 22-ц/818/1618/21 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2021 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Яцини В.Б. суддів: -Бурлака І.В., Хорошевського О.М., розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргуКомунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Бородіної Н.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про відшкодування шкоди, встановив: У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до КП «ХТМ», третя особа КП «Жилкомсервіс», в якому просить стягнути матеріальну шкоду у сумі 19 800 грн 00 коп., моральну шкоду у сумі 5 000 грн 00 коп. та судовий збір 768 грн 40 коп. Ухвалою суду від 07.07.2020 року були прийняті збільшені позовні вимоги, в яких позивачка збільшили матеріальну шкоду до 21000 грн. Позов мотивовано тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказує, що 17.10.2018 року сталося залиття вказаної квартири. Відповідно до акту від 18.10.2018року №363/10/18 на технічному поверсі під`їзду мала місце розгерметизація трубопроводу гарячої води. Так, внаслідок залиття квартири позивачу було спричинено матеріальну шкоду в сумі 19800грн, моральну шкоду в сумі 5000грн, а також позивачем було понесено витрати на проведення оцінки розміру спричиненої шкоди в сумі 1200 грн. Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 02 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 19800 грн, моральну шкоду в сумі 3000 грн, а також судові витрати в сумі 1808 грн 96 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі КП «ХТМ» просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги КП «ХТМ» стосуються лише того, що воно є неналежним відповідачем у справі, а вказані суми збитків, завдані позивачам, підлягають стягненню з КП «Жилкомсервіс». Зазначає, що КП «ХТМ» в рамках договору №15/1 від 13.02.2012 року виконало роботи з підготовки житлового будинку по АДРЕСА_2 до опалювального сезону 2018-2019 років, включаючи промивання та гідравлічне випробування систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, про що свідчить акт від 04.06.2018 року. Під час випробування систем під тиском ніяких дефектів виявлено не було, проте внаслідок довготривалої експлуатації трубопроводу понад встановлений строк експлуатації, через внутрішню корозію порив трубопроводу відбувся 17.10.2018 року і в цьому випадку в рамках договору №15/1 від 13.02.2012 року КП «ХТМ» здійснило заміну дефектної ділянки трубопроводу. Зауважує, що відповідно до нормативних актів, публічного договору, укладеного КП «Жилкомсервіс» із споживачами, відповідальність за матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок залиття її квартири, повинно нести КП «Жилкомсервіс» як управитель та балансоутримувач житлового будинку, де відбулося залиття. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін. Вказує, що залиття квартири сталося 17 жовтня 2018 року, тому до вказаних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІV. Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для покладення відповідальності за завдану позивачу залиттям квартири матеріальну шкоду саме на КП «ХТМ» і стягнення саме з нього завданих позивачу збитків відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У статті 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що залиття квартири позивача сталося внаслідок бездіяльності КП «ХТМ», що полягала у незабезпечення належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку, технічне обслуговування яких було покладено на КП «ХТМ», тому саме з КП «ХТМ» підлягає стягненню майнова шкода. Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 3000 грн судом враховано конкретні обставини справи, характер спричинених моральних страждань, їх наслідки та інші негативні впливи, виходив з принципу розумності та справедливості. Колегія судді погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, що позивач, є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2006 року. Зазначена квартира розташована на 12-му поверсі 12-ти поверхового будинку, згідно відомостей технічного паспорту. Відповідно до Акту № 363/10/18 від 18.10.2018, затвердженого начальником дільниці №14 КП «Жилкомсервіс» Київського району Гуденко А.П. та складеним комісією у складі: інженера дільниці № 14 КП «Жилкомсервіс» Карасева М.І. майстра дільниці №14 КП «Жилкомсервіс» Войтенко Е.А. та начальника дільниці КП «ХТМ» Путятіна І.А..- 17.10.2018року на технічному поверсі під`їзду № 3 сталася розгерметизація трубопроводу гарячої води. Аварійна ситуація ліквідована шляхом відключення подачі гарячої води співробітниками КП «ХТМ». За висновками комісії залиття квартири АДРЕСА_4 сталося через розгерметизацію трубопроводу гарячої води на технічному поверсі. В акті № 363/10/18, зафіксовані наступні пошкодження: вітальня - стелі та стіни мають сліди залиття у вигляді рудих плям та потьоків загальною площею біля 7 м.кв., а також мається відшарування шпалер на стіні площею біля 3 кв.м; житлова кімната- на шпалерах стелі та стін маються сліди залиття у вигляді рудих плям загальною площею приблизно 3 м.кв., ламінат покриття підлоги вологий; кухня- на стіні та стелі маються сліди залиття у вигляді потьоків води; санвузол- на стіні та стелі маються сліди залиття у вигляді потьоків води; ванна кімната на стіні та сталі маються сліди залиття у вигляді потьоків води. На момент обстеження квартири електрика відсутня. Даний Акт про залиття був підписаний всіма членами комісії, що були присутні та які брали участь у встановленні факту залиття квартири. Згідно звіту про оцінку майна від 17.10.2018 року суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , останнім було проведено незалежну оцінку матеріальних збитків, що нанесено від заливу квартир гарячою водою за адресою АДРЕСА_5 та встановлено, що матеріальний збиток від залиття квартири становить 19800 грн. Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV (Закон N 1875-IV). Так, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 19 Закону N 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Згідно зі ст. 13 Закону N 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору; внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання (ст. 1 Закону N 1875-IV). Рішенням Харківської міської ради від 26 липня 2006 року № 69/06 було створено КП «Жилкомсервіс». Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 статуту КП «Жилкомсервіс» метою підприємства є: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна, забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов для проживання, а предметом діяльності - укладення договорів на обслуговування житлово-комунальними послугами споживачів з виконавцями послуг, контроль за якістю послуг і виконанням умов договорів. Рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 № 1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші. Отже вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «ХТМ» - як виконавця послуг з їх утримання. Відповідно до п.п. 2, 7 ст. 21 Закону виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. Відповідно до ст. 29 Закону N 1875-IV договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Сторони не заперечують, що 13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» (Управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (Виконавець) було укладено договір, відповідно до якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, управитель зобов`язується прийняти та оплатити КП «Харківські теплові мережі» надані послуги. Виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором. Пунктами 2.3.2, 2.3.5 вказаного договору сторони передбачили, що виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором. Оскільки рішеннями органу місцевого самоврядування та умовами укладеного між КП «Жилкомсервіс», як управителем будинків, з КП Харківські теплові мережі», як виконавцем послуг з утримання будинків, обов`язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій покладено на КП «Харківські теплові мережі», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для покладення відповідальності за завдану позивачці залиттям квартири матеріальну та моральну шкоду саме на КП «Харківські теплові мережі». За правилами статті 1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з частиною 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Саме КП «Харківські теплові мережі» є теплопостачальною організацією, яка зобов`язана забезпечувати надійне постачання теплової енергії відповідно до умов договорів та стандартів. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Матеріали справи не містять доказів того, що залиття квартири позивачів сталося саме з вини КП «Жилкомсервіс», як управителя будинку. Тоді як договором від 13.02.2012 року, укладеного між КП «Жилкомсервіс» (Управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (Виконавець), відповідальність за належний технічний стан внутрішньобудинкових систем покладено саме на КП «Харківські теплові мережі». Той факт, що на КП «Харківські теплові мережі» покладено обов`язок щодо проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж системи централізованого теплопостачання, - підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, оскільки рішеннями органу місцевого самоврядування та умовами укладеного між КП «Жилкомсервіс», як управителем будинків, з КП «Харківські теплові мережі», як виконавцем послуг з утримання будинків, обов`язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій покладено саме на КП «Харківські теплові мережі». Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово- комунальних послуг. Згідно роз`яснень, які містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна одночасна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. Досліджені судом докази та встановлені фактичні обставини справи належним чином підтверджують факт спричинення шкоди позивачу, внаслідок винних дій працівників підрядної організації КП «Жилкомсервіс», й в повній мірі дають підстави вважати, що між шкодою та діями підрядної організації КП «Жилкомсервіс» є безпосередній причинний зв`язок. Отже, в даному випадку наявні всі необхідні елементи складу цивільного правопорушення, що свідчить про можливість настання цивільно-правової відповідальністі відповідача у справі, а тому матеріальна шкода, заподіяна майну позивача, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Розмір заподіяної внаслідок пошкодження належного позивачці майна матеріальної шкоди КП «Харківські теплові мережі» не оспорюється. Клопотань про призначення експертизи щодо визначення вартості завдання шкоди не заявлялось. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду, що саме на КП «Харківські теплові мережі» покладено обов`язок щодо проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж системи централізованого теплопостачання є такими, що знайшли своє підтвердження при перегляді справи у апеляційному порядку та підтверджуються вищевказаним рішенням органу місцевого самоврядування та умовами укладеного з КП «Харківські теплові мережі» договору. Саме такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справі №639/7313/16-ц від 18.11.2020, у справі №640/20533/16-ц від 12.03.2020, у справі №645/3270/15ц від 20.06.2019, які відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд апеляційної інстанції враховує при розгляді цієї справи. З огляду на те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог закону, доводи скарги не спростовують висновки районного суду, колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржене рішення без змін. Передбачених ст. 141 ЦПК України підстав для перерозподілу судових витрат не встановлено. Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 16 вересня 2021 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді І.В.Бурлака. О.М.Хорошевський.