LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд120/8434/20-а

від 16.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/8434/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 16 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чечельницької селищної ради на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

3. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.10.2020 за № 2-15221/15-20-СГ в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 0525081300:03:000:0350 на території Бондурівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства.

4. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Бондурівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) та прийняти мотивоване рішення у формі наказу, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 6. 12.05.2021 судом видано виконавчі листи, які пред`явлено до виконання. 7. 08.06.2021 на адресу суду надійшла заява від позивача про заміну сторони виконавчого провадження. Мотивуючи подану заяву, позивач вказала, що згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0525081300:03:000:0350 закріплено за Чечельцькою селищною радою з 14.01.2021 року, тому заявник просила замінити сторону виконавчого провадження, а саме боржника Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області його правонаступником - Чечельницькою селищною радою. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 8. 25 червня 2021 року ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

9. Замінено сторону у виконавчому провадженні, а саме боржника Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області його правонаступником - Чечельницькою селищною радою (вул. Героїв Майдану, буд. 36, смт. Чечельник, Вінницька область, 24800, код ЄДРПОУ 04326247) за виконавчим листом №120/8434/20-а, виданим 12.05.2021. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Апелянт Чечельницька селищна рада Вінницької області, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви. ІІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ 11 . Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

12. У статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

13. Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

14. Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

15. Частиною першою статті 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

16. З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

17. Ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою. Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

18. Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року (справа № 905/1956/15).

19. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

20. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

21. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15), від 30 листопада 2020 року (справа № 260/453/19).

22. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

23. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

24. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

25. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

26. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

27. Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

28. При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

29. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

30. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

31. Колегія суддів зазначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові №826/14670/16 від 09.11.2020 року під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

32. Оскільки, предметом розгляду у даній справі є заява стягувача про заміну Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області як сторони у виконавчому провадженні правонаступником Чечельницькою селищною радою, тому умовою для її задоволення є встановлення обставин повного чи часткового припинення адміністративної компетенції суб`єкта владних повноважень у відносинах щодо яких виник спір.

33. Спір у даній справі виник відносно правомірності наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.10.2020 за № 2-15221/15-20-СГ в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 0525081300:03:000:0350 на території Бондурівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства.

34. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.10.2020 за № 2-15221/15-20-СГ у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 0525081300:03:000:0350 на території Бондурівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства.

35. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Бондурівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) та прийняти мотивоване рішення у формі наказу, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 36. 15.04.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято наказ про відмову у наданні дозволу з підстав того, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка є переданою у комунальну власність Чечельницькій селищній раді згідно наказу Головного управління від 09.12.2020 за №29-ОТГ.

37. Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

38. Відповідно до пункту 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 20.02.2020 №53, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Вінницької області.

39. Відповідно до пунктів "б", "в" статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є: - територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; - держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

40. Втім, згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

41. Таким чином, оскільки земельну ділянку на яку претендує позивач, передано із земель державної власності до земель комунальної власності, то Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області на даний час не є розпорядником бажаної позивачем земельної ділянки і не може приймати жодних рішень стосовно розпорядження нею (припинення повноважень визначених ч. 4 ст. 122 ЗК України), а відтак й вчиняти дії на виконання рішення суду.

42. В свою чергу, селищною радою прийнято земельну ділянку в комунальну власність, а відтак орган місцевого самоврядування набув відносно неї усіх відповідних повноважень та обов`язків.

43. На переконання колегії суду, у даному випадку наявні ознаки публічного правонаступництва, оскільки одночасно із передачею земельної ділянки у комунальну власність відбулось часткове передання (набуття) адміністративної компетенції (щодо передачі земельних ділянок у власність чи користування) одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) внаслідок часткового припинення адміністративної компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до іншого - селищної ради

44. При цьому, обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. У даному випадку таким органом є Чечельницька селищна рада.

45. Щодо доводів апелянта про неможливість виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі №120/8434/20-а селищною радою, як органом місцевого самоврядування, то колегія суддів зазначає наступне.

46. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

47. Згідно із пунктом "б" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

48. У постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 814/2458/16 Верховний Суд аналізував застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

49. Застосовуючи вищезазначені підходи до процесуального питання, що розглядається, суд звертає увагу, що відповідно до постанови Верховного Суду від 11.02.2021 по даній справі встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача.

50. При цьому у рішенні суд визнав протиправним наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.10.2020 за № 2-15221/15-20-СГ в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, а тому зобов`язав повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Бондурівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) та прийняти мотивоване рішення у формі наказу, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.

51. Отже, наказ від 15.04.2021 №2-836/15-21-СГ не є виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду, оскільки не відповідає висновкам, наведеним у рішенні.

52. При цьому, суд звертає увагу, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

53. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 441/701/17 від 15 березня 2021 року.

54. З огляду на викладене, оскільки, спірна земельна ділянка перейшла до земель комунальної власності, а у Чечельницької селищної ради наявні повноваження для розпорядження вказаною земельною ділянкою відповідно до положень ст. 118 ЗК, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні, а саме боржника Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області його правонаступником - Чечельницькою селищною радою. ІІІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

55. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

56. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 57 . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

58. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

59. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

60. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Чечельницької селищної ради Вінницької області слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Чечельницької селищної ради залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»