Постанова 4851 № 520/7887/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2021 р. Справа № 520/7887/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.06.21 по справі № 520/7887/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, поданою в порядку статті 382 КАС України, в якій просив суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 по справі № 520/7887/19. В обґрунтування заяви вказав, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 по справі № 520/7887/19 до теперішнього часу не виконано, що, на думку позивача, зумовлює встановлення судового контролю за вказаним рішенням шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про його виконання. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 року в задоволенні заяви позивача в порядку ст. 382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Позивач не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що станом на сьогодні рішення суду не виконано, пенсія нараховується виходячи із застосуванням формули, яка передбачена Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 на момент звернення до суду із клопотанням та прийняттям ухвали існувала заборгованість із виплати пенсії. На підтвердження викладеного у клопотанні факту невиконання рішення була додана завірена копія відповіді ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0217-8/103035 від 10.12.20р. на адвокатський запит та витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження № 12020220480000636 від 14.02.2020 року за фактом умисного невиконання рішення суду працівниками ГУ ПФУ в Харківській області (ч.-2 ст. 382 КК України), де позивач є потерпілим. Отже, на думку позивача факт невиконання рішення суду є повністю підтвердженим: у відповіді зазначено, у якому розмірі та з яких розрахунків нараховується та виплачується пенсія, а досудове слідство ведеться за фактом умисного невиконання рішення суду працівниками ГУ ПФУ в Харківській області (ч. 2 ст. 382 КК України). Проте суд першої інстанції не надав жодної оцінки даним доказам, проігнорував їх, не з`ясував усіх обставин, через що дійшов невірних висновків у частині недоведеності факту невиконання судового рішення. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) з 25.04.2019 року перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул та розрахунків, та провести відповідні виплати (з урахуванням сплачених раніше сум пенсії). Вказане рішення набрало законної сили та видано виконавчий лист. Відмовляючи у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів невиконання відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України, рішення суду від 20.09.2019 або доказів наявності очевидних ризиків невиконання цього рішення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України. Згідно з вимогами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно ч. 1 ст. 372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень. Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою/органом, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа/орган, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б принципу верховенства права. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу (контролю за виконанням рішення), на переконання колегії суддів, можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Положення статті 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними та допустимими доказами підстави вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним. Так, рішенням суду у даній справі, серед іншого, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 25.04.2019 року перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул та розрахунків, та провести відповідні виплати (з урахуванням сплачених раніше сум пенсії). З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 року відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області судове рішення виконано, пенсію позивачу перераховано, що підтверджується листом пенсійного фонду від 20.12.2020 року №2000-0217-8/103035 та довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.12.2020 року №1833/04-16. Враховуючи, що при зверненні до суду з заявою про встановлення судового контролю позивачем не надано до суду належних та достатніх доказів того, що у разі невжиття судом процесуальних заходів, передбачених ст. 382 КАС України, ухвалене по даній справі судове рішення по суті спору залишиться невиконанним, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 321, 325, 328, 382 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 по справі № 520/7887/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський