Постанова 4851 № 520/1362/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 р. Справа № 520/1362/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, по справі № 520/1362/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 252 КАС України, в якому просив суд: ухвалити додаткове рішення у справі №520/1362/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення коштів, а саме: вирішити питання про судові витрати, які належить стягнути з відповідача. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №520/1362/21. Позивач не погоджується з вказаною ухвалою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм процесуального права шляхом неправильного тлумачення закону, оскільки, в рішенні не вирішено питання про судові витрати, які належить стягнути з відповідача. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у розмірі 87869,99 грн., яка підлягає індексації за період, починаючи з 18 квітня 2020 року по день фактичного розрахунку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 позов залишено без задоволення. Вийшов за межі позову. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківської області з приводу оплати праці судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 (нарахування та виплати суддівської винагороди) у період 18.04.2020 -28.08.2020 у порядку ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України від 13.04.2020р. №553-IX. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести оплату праці судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 (нарахування та виплату суддівської винагороди) за період 18.04.2020р.-28.08.2020р. у порядку статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», провівши платіж на погашення боргу у загальній сумі 87.869,99 грн. Звернуто до негайного виконання рішення в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць. Через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду 05.04.2021 надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в порядку ст.252 КАС України по справі №520/1362/21. На думку позивача судом не вирішено питання про судові витрати, які належить стягнути з відповідача. Відмовляючи в ухваленні додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням від 30.03.2021 позов ОСОБА_1 залишено без задоволення, а матеріали справи не містять доказів понесення учасниками справи витрат в розумінні ст. 132 КАС України, а отже відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Таким чином, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не були вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу таких позовних вимог досліджувались докази. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали) з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі. Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Судом встановлено, що у заяві про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача судові витрати. Як вбачається з матеріалів справи предметом даного позову є стягнення з відповідача недоплаченої суддівської винагороди. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, позивач судовий збір при подачі вказаного позову не сплачував, доказів понесення ним додаткових витрат пов`язаних з розглядом справи до суду не надано. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті рішення в даній у суду не було підстав вирішувати питання про розподіл судових витрат. Доводи, на які посилався апелянт не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при постановлені ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №520/1362/21, суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 по справі № 520/1362/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва