Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/7060/2021

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2021 р. Справа № 520/7060/2021 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків по справі № 520/7060/2021 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення №963060125182 від 04.12.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про перерахунок його пенсії за вислугою років з обмеженням суми пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату його пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Харківської області №21-93 від 03.11.2020 року, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; - встановити судовий контроль за виконанням рішення суду відповідно до ст.382 КАС України та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 залишено без задоволення позов. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що перерахована йому пенсія не може обмежуватися максимальним розміром, оскільки призначена у жовтні 2001 року, а відповідні положення щодо обмеження пенсії максимальним розміром діють з 01.10.2011 та не застосовуються до пенсій, які призначені до 01.10.2011. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 11.10.2001 позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі за текстом Закон України №1789-ХІІ). З 25.09.2009 позивач переведений на пенсію за віком у порядку Закону України "Про державну службу". З 28.03.2013 ОСОБА_1 знов переведений на пенсію за вислугу років у порядку ст.50-1 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" з урахуванням Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI. Харківською обласною прокуратурою із посиланням на ст.81 Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ відносно позивача складена довідка від 03.11.2020 №21-93 про заробіток діючого прокурора станом на 11.09.2020, в якій відображено оклад за посадою - 37.836,00грн., надбавка за вислугу років у розмірі 45% - 17.026,20грн., 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення - 4.571,85грн., а загалом - 64.005,90грн. (а.с. 13). 27.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії у порядку ст.50-1 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ у розмірі 90% заробітку за довідкою Харківської обласної прокуратури від 03.11.2020р. №21-93 на загальну суму заробітку діючого прокурора у 64005, 90грн. (а.с. 33). За наслідками розгляду заяви відповідачем проведено перерахунок пенсії, що підтверджується протоколом від 04.12.2020р. та згідно з яким розмір раніше призначеної пенсії був обчислений у сумі 57.605,31грн., але обмежений до виплати сумою 17.690,00грн. (а.с. 10). 05.01.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив роз`яснити з яких підстав йому проведено перерахунок пенсії у розмірі 17 690, 00 грн., а не 90% у розмірі 57 605, 31 грн. (а.с. 11). Листом від 15.01.2021 № 2000-0206-8/5304 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача, що Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3663-VI до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (а.с. 12). Не погодившись з відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача про зобов`язання пенсійний орган проводити виплату його пенсії без обмеження максимальним розміром заявлена позивачем передчасно. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15.07.2015 року визначалися ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1789-XII). На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ): прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1); обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1); призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1). До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі Закон №1697-VІІ). Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: «

20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. Отже, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України. 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке: визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії. Аналізуючи наведені нормативні акти, колегія суддів вважає, що з 13.12.2019 року відновлена дія частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII в редакції Закону, що була чинною з 15.07.2015 року до 20.01.2018 року, і певні категорії працівників органів прокуратури з 13.12.2019 року набули права на проведення перерахунку їх пенсій, призначених в порядку та умовах Закону № 1697-VII. Дане право може бути реалізовано з першого числа місяця, наступного за місяцем події виникнення такого права, тобто з 01.01.2020. Станом на 01.01.2020 вже діяли положення ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VII у первісній/первинній редакції. Саме ці положення застосовуються до спірних відносин, адже приписи статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХІІ в частині пенсійного забезпечення втратили чинність з 15.07.2015 і після цього не поновлювались. Колегія суддів звертає увагу, що недіюча норма закону об`єктивно не здатна призвести до виникнення будь-яких розумних очікувань чи сподівань. Розумні очікування та сподівання, пов`язані із перерахунком розміру раніше призначеної пенсії, не могли виникнути у позивача раніше від 13.12.2019, але не можуть ґрунтуватися на приписах статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХІІ. Таким чином, колегія суддів зазначає, що з 15.07.2015 на відносини з пенсійного забезпечення заявника поширюються не норми ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХІІ, а норми ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VII. Дана правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах по справах №309/4451/16-а від 14.11.2019р., №554/10461/16-а від 18.09.2019р., №466/9965/16-а від 30.10.2019р., №263/7010/17 від 29.07.2020р., №163/2795/16-а від 03.07.2020р., №265/2627/17 від 11.06.2020р., №265/6322/16-а від 04.03.2020р., №759/9981/16-а від 11.11.2020р., №635/3244/17 від 10.12.2020р., №219/4596/16-а від 10.11.2020р. Колегія суддів зазаначає, що позивач в даному спорі заявляє вимоги про здійснення з 01 жовтня 2020 року перерахунку та виплату його пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Харківської області №21-93 від 03.11.2020 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року у справі №520/6505/2020 ОСОБА_1 в позовних вимогах щодо визнання протиправним та скасувати рішення № 3 від 27.03.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 20.03.2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Харківської області №18-226 від 16.03.2020 року, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат - відмовлено. 18.11.2020 року у справі №520/6505/2020 Другий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишив без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 по справі № 520/6505/2020 - залишив без змін. 15.01.2021 року Відділом обслуговування громадян №4 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління на звернення позивача від 05.01.2021 року надано роз`яснення, що перерахунок пенсії проведений засобами централізованої підсистеми «Призначення та виплата пенсій» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ПВП), всі графи у розрахунку відповідають інструкції розробника цієї підсистеми. Вид перерахунку «у зв`язку з уточненням даних ЕПС, 01.10.2020» передбачений підсистемою ПВП та проведений з 01.10.2020 відповідно до вимог частини 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, якою передбачено перерахунок пенсії працівникам прокуратури у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Жодна з наведених частин ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 1991 року, які діють після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697 з 15.07.2015 року не регулює питання проведення перерахунку пенсії прокурорам. Натомість, позивач не заявляв у межах справи №520/7060/21 вимоги про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії у порядку ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VII. Проте, єдиною вимогою позову є проведення пенсійним органом перерахунку розміру раніше призначеної пенсії саме у порядку ст.50-1 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ, а саме у розмірі 90% заробітку за довідкою Харківської обласної прокуратури від 03.11.2020р. №21-93. Отже, посилання позивача на норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 1991 року, які не діють з 15.07.2015 року, є необгрнтованим. Таким чином, колегія суддів зауважує, вимога позивача про проведення виплати пенсії без обмеження максимального розміру є передчасними та стосуються майбутніх правових відносин. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 14.09.2020 року по зразковій справі № 560/2120/20. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 по справі № 520/7060/2021 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва