Ухвала КГС ВС № 904/92/20

УХВАЛА 16 вересня 2021 року м. Київ Справа № 904/92/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газопостачальної системи «Дніпропетровськгаз» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області у складі судді Крижного О.М. від 02.06.2021 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф., Чередка А.Є. від 14.07.2021 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Оператор газопостачальної системи «Дніпропетровськгаз» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про стягнення 3 % річних у зв?язку з простроченням виконання грошового зобов`язання у розмірі 3 434 525,52 грн ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Оператор газопостачальної системи «Дніпропетровськгаз» 23.07.2021 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 904/92/20. Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.08.2021 у справі № 904/92/20 визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І. Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України. У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021, якою повернуто без розгляду зустрічний позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» б/н від 01.06.2021 про визнання припиненим зобов`язання на підставі заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 04.02.2020 № 490007.2-Сл-1466-0220 на підставі пункту 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зустрічна позовна заява відповідача подана з порушенням строку, визначеного частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Судом встановлено, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у даній справі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газопостачальної системи «Дніпропетровськгаз» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 у справі № 904/92/20 залишено без змін. Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України вказано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання припиненим зобов`язання Акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» перед Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у сумі 3 434 525,52 грн на підставі заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 04.02.2020 № 490007.2-Сл-1466-0220. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що джерелом формування заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог слугувала переплата грошових коштів зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що була свого часу відступлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на адресу Акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» і фактично, за рахунок якої, було погашено заборгованість Акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» перед Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.02.2020, відповідачу запропоновано протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду). Судом першої інстанції достовірно було встановлено, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 08.01.2020 відповідач отримав 13.01.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. В ухвалі суду був встановлений строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Таким чином, встановлений судом строк на подачу відзиву на позов, а отже, і строк для подачі зустрічного позову, для відповідача тривав до 28.01.2020. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021, яка є предметом касаційного оскарження, повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» б/н від 01.06.2021 про визнання припиненим зобов`язання на підставі заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 04.02.2020 № 490007.2-Сл-1466-0220 і додані до неї документи. Правовою підставою для повернення вказаної заяви відповідача - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» визначено частину 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Відповідно до статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Судами попередніх інстанцій достовірно було встановлено, що причини пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви не є поважними та обгрунтувано відхилили доводи скаржника щодо того, що суд першої інстанції мав би дослідити обставини справи та визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову та поновити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» пропущений строк на його пред`явлення з власної ініціативи. Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулося до суду першої інстанції з зустрічною позовною заявою лише 01.06.2021, тобто з порушенням визначених в частині першій статті 180 Господарського процесуального кодексу України процесуальних строків для пред`явлення зустрічного позову в строк для подання відзиву. Клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» не заявлено. З огляду на вищезазначені обставини, суди попередніх інстанцій, оцінивши дотримання вказаних критеріїв Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» обґрунтовано дійшли правильного висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на викладене, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права під час прийнятті оскаржуваних судових рішень. Таким чином, для Верховного Суду правильне застосування Господарським судом Дніпропетровської області та Центральним апеляційним господарським судом норм права у розгляді справи № 904/92/20 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 «Справа «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа «ZUBAC v. CROATIA» (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року). Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 904/92/20 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 904/92/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий О. Баранець Судді О. Мамалуй В. Студенець